Постанова № 10621940, 07.05.2009, Хмельницький окружний адміністративний суд

№2-a-3116/09/2270/12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2009 року Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі: головуючого судді - Савчука Р.І. при секретарі - Федик Р.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в М. Хмельницькому адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіньківський пивзавод» с. Зіньків Віньковецького району до Віньковецької міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень №0000522340/0 від 14.05.2008р., №0000522340/1 від 17.06.2008р., №0000522340/2 від 20.10.2008р., №0000512340/0 від 14.05.2008р., №0000512340/1 від 17.06.2008р., №0000512340/2 від 20.10.2008р., скасування першої податкової вимоги від 28.05.2008р. за №1/54, від 05.11.2008 р. за №1/126, другої податкової вимоги за №2/155 від 08.12.2008р., про скасування рішення №2 від 12.01.2009р., скасування акту опису активів №140/10/24 від 14.01.2009р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до Віньковецької міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень №0000522340/0 від 14.05.2008р., №0000522340/1 від 17.06.2008р., №0000522340/2 від 20.10.2008р., №0000512340/0 від 14.05.2008р., №0000512340/1 від 17.06.2008р., №0000512340/2 від 20.10.2008р., скасування першої податкової вимоги за №1/126 від 05.11.2008р., другої податкової вимоги за №2/155 від 08.12.2008р., про скасування рішення №2 від 12.01.2009р., скасування акту опису активів №140/10/24 від 14.01.2009р.

В судовому засіданні представник позивача збільшив позовні вимоги та просить суд скасувати крім вищезазначених також першу податкову вимогу від 28.05.2008 року №1/54, оскільки вона безпосередньо стосується предмету спору. Представники відповідача проти позову заперечили та суду пояснили, що за наслідками перевірки складено акт від 24.04.2008 року №0047/23/31264911, яким встановлено, що позивач за період з 01.04.2006 р. по 31.12.2007р. господарської діяльності пов'язаної з виробництвом та реалізацією готової продукції не проводив. Підприємством проводилось придбання основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, виконувалися роботи по підготовці процесу виробництва, які не є господарською діяльністю спрямованою на отримання доходу. Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Судом встановлено, що на підставі направлення №49 від 25.03.2008р., виданого Віньковецькою міжрайонною державною податковою інспекцією була проведена планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.01.2005 р. по 31.12.2007 рік.

За наслідками перевірки був складений акт яким встановлено, що за даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності позивачем не здійснювалась господарська діяльність, спрямована на отримання доходу, оскільки виробництва та реалізації готової продукції не було, що підтверджується поданими до контролюючого органу деклараціями, з яких вбачається накопичення валових витрат протягом трьох років. Згідно даних бухгалтерського обліку та поданої звітності періоду який перевірявся, позивачем не отримано доходу від реалізації основних засобів, продажу товару.

Відповідно до п.1.32. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР із змінами та доповненнями, визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до ст. 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Дохід підприємства визначається виходячи зі ступеня завершеності операції та ймовірності надходження економічних вигод від здійснення господарської операції.

В суді встановлено, що протягом трьох років підприємство позивача не отримало ніяких економічних вигод від здійснення господарської діяльності.

ВАТ «Зіньківський пивзавод» як в ході перевірки, так і в ході судового засідання не надав жодних доказів, що підтвердили б зв'язок понесених витрат, із підготовкою, організацією продажу товарів, не доведено факту отримання прибутку підприємством від продажу цих товарів.

Отже, діяльність підприємства, що не направлена на отримання доходу, відповідно до п.1.32. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не являється господарською діяльністю.

Крім того, в ході перевірки встановлено, що позивачем завищено валові витрати на оплату праці фізичних осіб, які перебувають в трудових відносинах з платником податку та на суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані на витрати на оплату праці фізичних осіб. Так як позивач господарську діяльность не здійснював, виробництво продукції не проводив, його витрати на оплату праці пов'язані з невиробничою діяльністю і не відносяться до складу валових витрат платника податку.

Таким чином, за результатами проведеної перевірки протягом 2005-2007 років факту здійснення позивачем господарської діяльності, виробництва та реалізації готової продукції не встановлено, а тому понесені підприємство витрати, слід рахувати такими, що не пов'язані з господарською діяльністю.

Відповідно до п.п.7.4.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбав матеріальні та нематеріальні активи, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням не включається до складу податкового кредиту.

В зв'язку з тим, що придбані товарно-матеріальні цінності не використовувались на момент проведення перевірки у господарській діяльності позивача, то вони не включаються до складу валових витрат платника податку, відповідно не враховуються для цілей, предбачених п.5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно п.п.6.2.1. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Так, 28.05.08р., 05.11.08р., 08.12.08 року позивачу були надісланні податкові вимоги, однак погашення заборгованості ним не проведено, а тому в подальшому відповідачем було правомірно винесено рішення №2 від 12.01.2009 р. про застосування щодо ВАТ «Зіньківський пивзавод» заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині скасування податкових повідомлень рішень, податкових вимог та рішення про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» дано визначення акту державного чи іншого органу, а саме - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Не можуть оспорюватися в суді акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обов'язкового характеру.

Враховуючи те, що акт опису майна за №140/10/24 від 14.01.2009р. не носить обов'язкового характеру провадження по справі в частині його оскарження слід закрити.

Керуючись ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. ст. 1, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. ст. 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіньківський пивзавод» с. Зіньків Віньковецького району до Віньковецької міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень - рішень №0000522340/0 від 14.05.2008 року, №0000522340/1 від 17.06.2008 року, №0000522340/2 від 20.10.2008 року, №0000512340/0 від 14.05.2008 року, №0000512340/1 від 17.06.2008 року, №0000512340/2 від 20.10.2008 року, скасування першої податкової вимоги від 28.05.2008 року за №1/54, від 05.11.2008 року за №1/126, другої податкової вимоги за №2/155 від 08.12.2008 року, рішення №2 від 12.01.2009 року - відмовити.

В решті позову провадження у справі закрити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.