Рішення № 10621835, 21.06.2010, Новогродівський міський суд Донецької області

№2-321/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2010 року Новогродівський міський суд Донецької області

в складі: головуючого судді Броднікова С.О.

при секретарі Кравченко Ю.О.

з участю: позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_5

співвідповідача ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Новогродівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про захист прав споживача, розірвання договору, стягнення сплаченої суми, неустойки та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

10.11.2009 року ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про захист прав споживача, розірвання договору, стягнення сплаченої суми, неустойки та відшкодування моральної шкоди, вказуючи на те, що 05.09.2009 року між ним та відповідачами було укладено договір про продаж металопластикових виробів, а саме вікна. Згідно умов договору він оплатив у касу відповідачів 1620 грн, а відповідачі зобовязалися на протязі 21 банківського дня надати йому зазначені вироби. Однак, відповідачі, в порушення п.3.4 зазначеного договору, в строк до 21 банківського дня товар йому не надали. На його не одноразові вимоги повернути сплачені гроші, їх йому не повернули і досі. Він, як споживач, має право вимагати відшкодування збитків за несвоєчасне виконання договору та неустойки, розмір якої зазначений Законом України «Про захист прав споживачів» в 3% вартості послуг. Проте, договором за несвоєчасне виконання зобовязань з боку відповідачів зазначений розмір 0,001% від вартості товару за кожен день прострочки. Вважає, що зазначений пункт договору може бути судом визнаний недійсним. Розмір неустойки за 70 днів на день подачі позову до суду склав 1134 грн. В наслідок дій відповідача він та його родина постійно зазнають нервові зриви, переносить фізичні страждання. Діями відповідача йому та його родині була завдана моральна шкода. Просить розірвати договір купівлі-продажу від 05.09.2009 року, укладений між ним та відповідачами, стягнути з відповідачів солідарно сплачену ним суму 1620 грн., неустойку (пеню) в сумі 1134 грн. та у відшкодування моральної шкоди 2000 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги та просить їх задовольнити

Відповідач ОСОБА_2 та його представник позов не визнають, так як відповідач ніякого договору з позивачем не укладав, ніяких документів не підписував, договори доручення з ОСОБА_4 і ОСОБА_6 не укладав і довіреності їм не видавав. Його печатку, від імені фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 було викрадено. Просить у позові до нього відмовити.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник зазначили, що 16.03.2009 року між ним, як субєктом підприємницької діяльності та субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 був укладений договір доручення, за яким ОСОБА_2 доручав йому укладати договори на поставку металопластикових вікон, будматеріалів та інше від імені ОСОБА_2. За довіреністю, ОСОБА_2, між іншим довіряє йому укладати договори на поставку металопластикових вікон, отримувати гроші та інше. 05.09.2009 року, в межах повноважень зазначених у договорі та довіреності, він за дорученням ОСОБА_2 уклав договір купівлі-продажу із споживачем ОСОБА_1 про поставку останньому вікна. Згідно умов договору від ОСОБА_1 дійсно було отримано 1620 грн., які в подальшому були передані ОСОБА_2, так як поставкою вікон споживачу займався саме він. Його обовязоком було провести замір, отримати гроші від замовника та належним чином оформити замовлення, який з грошима передавався ОСОБА_2. На теперішній час ОСОБА_2 відмовляється поставити ОСОБА_1 вікно. Вимоги позивача в частині стягнення неповернутої суми солідарно з нього і ОСОБА_2 та розірвання договору визнає. Не визнає вимоги позивача в частині стягнення неустойки та моральної шкоди, так як договором купівлі-продажу передбачена відповідальність продавця за несвоєчасне виконання зобовязань в розмірі 0,001%, що не суперечить діючому законодавству. Вимоги про відшкодування моральної шкоди також не визнає, так як вони не ґрунтується на законі.

Співвідповідач ОСОБА_6 позов не визнає, так як 25.06.2009 року між нею, як субєктом підприємницької діяльності та субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 був укладений договір доручення, за яким ОСОБА_2 доручав їй укладати договори на поставку металопластикових вікон, будматеріалів та інше від імені ОСОБА_2. За довіреністю, ОСОБА_2, між іншим довіряє їй укладати договори на поставку металопластикових вікон, отримувати гроші та інше. 05.09.2009 року, в межах повноважень зазначених у договорі та довіреності, вона за дорученням ОСОБА_2 уклала договір купівлі-продажу із споживачем ОСОБА_1 про поставку останньому балконного блоку та двох вікон. Згідно умов договору від ОСОБА_1 дійсно було отримано 1620 грн., які в подальшому були передані ОСОБА_2, так як поставкою вікон споживачу займався саме він. Вона особисто передала ОСОБА_2 заміри, замовлення і гроші. Зошит з підписом ОСОБА_2 про отримання грошей, після останніх звірок ОСОБА_2 їй не повернув.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, позов ОСОБА_1 частково обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належне обслуговування, необхідну, доступну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); звернення до суду та інших уповноважених органів державної влади за захистом порушених прав.

05.09.2009 року між ФОП ОСОБА_2, в особі ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності від 05.01.2009 року, як продавцем, і позивачем, як покупцем, укладено договір купівлі-продажу, згідно якого продавець зобовязався передати у власність ОСОБА_1 металопластикові вироби, в комплекції, що зазначена в специфікації, що є додатком договору, а ОСОБА_1 прийняти та оплатити товар, шляхом внесення 100% суми товару за договором до каси продавця після підписання договору, що складає 1620 грн. Продавець, згідно п.3.4 договору, зобовязався передати товар в строк 21 банківського дня з моменту внесення 100% передоплати. Договір підписано ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (договір в справі).

В судовому засіданні встановлено, що за ОСОБА_4 і ОСОБА_2 договір з позивачем підписала ОСОБА_6

Відповідач ОСОБА_4 і співвідповідач ОСОБА_6 надали суду договори доручення та довіреності, відповідно від 05.01.2009 року і 25.06.2009 року, укладені між ними, як субєктами підприємницької діяльності та субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_2, за яким ОСОБА_2 доручав їм укладати договори на поставку металопластикових вікон, будматеріалів та інше від його імені. Крім того, згідно довіреностей, ОСОБА_2, між іншим довіряє ОСОБА_4 і ОСОБА_6 укладати договори на поставку металопластикових вікон, користуватися правом підпису при виконанні зазначених дій, отримувати гроші та інше.

Як вбачається з матеріалів справи, про що не заперечують і сторони, товар позивачу переданий не був переданий до теперішнього часу.

Відповідно ст.651 ч.2 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

Суд вважає, що відповідачами істотно порушено умови договору без номеру від 05.09.2009 року, які не були виконані не тільки в строк 21 банківського дня зазначеного у договорі, але і до теперішнього часу. Крім того, часткове повернення позивачу сплаченої передоплати за товар свідчить про відмову відповідачів від виконання умов договору. З урахуванням зазначеного вимога позивача про розірвання договору в односторонньому порядку є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

З урахуванням встановлених обставин, укладених між сторонами договорів, договорів доручень та довіреностей, суд вважає, що вимоги позивача в частині солідарної відповідальності відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_4 є помилковими. Належним відповідачем по справі є ОСОБА_2, від імені якого, на підставі наданих ним доручень і довіреностей, ОСОБА_4 і ОСОБА_6 уклали і підписали оспорюваний договір, що ґрунтується на фактично встановлених обставинах по справі. С тих же підстав, на думку суду, не може бути відповідачем по справі ОСОБА_6

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача ОСОБА_2 про те, що він не укладав договору з позивачем, не укладав договорів доручень і не надавав довіреностей ФОП ОСОБА_4 і ОСОБА_6, так як ці спростовуються зібраними доказами по справі та поясненнями сторін. Відповідач ОСОБА_2 в підтвердження своїх заперечень не надав суду жодного доказу.

Відповідно до ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої плати.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_2 залишку суми попередньої оплати за договором в розмірі 2733 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно ст.536 ЦК України за користування чужими грошима боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно п.5.4 договору укладеному між сторонами, за несвоєчасне виконання зобов'язань, передбачених п.3.4 даного Договору, стосовно строку передачі товару в 21 банківський день з моменту внесення 100% передоплати, Продавець виплачує Покупцю пеню в розмірі 0,001 процента від вартості Товару за Договором за кожний день прострочення.

З урахуванням того, що суму попередньої оплати в розмірі 1620 грн. позивач вніс до каси відповідача 05.09.2009 року, а 26.09.2009 року сплинув строк передачі товару за договором, відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі 0,001 процента від 1620 грн. за кожний день прострочення, тобто з 27.09.2009 року по день постановлення рішення по справі, остаточного вирішення спору між сторонами.

За несвоєчасне виконання зобов'язання, згідно умов договору укладеного між сторонами, підлягає нарахуванню сума пені з наступного розрахунку: (1620 х 0,001 : 100) х 248 /кількість днів прострочення/ = 0,02 х 295 = 4,96 грн. Таким чином, сума 4 грн. 96 коп. за несвоєчасне виконання зобов'язання також підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача.

В звязку з тим, що правовідносини сторін ґрунтуються на підставі укладеного договору, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 1134 грн. є безпідставними і необґрунтованими.

Відповідно ч.2 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. В той же час п.5 ч.1 ст.4 зазначеного Закону право споживача на відшкодування шкоди (збитків), в тому числі майнової та моральної (немайнової) шкоди виникає при заподіянні небезпеки для життя і здоров'я людей.

З урахуванням зазначених вимог спеціального Закону «Про захист прав споживачів», суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 2000 грн. не підлягають задоволенню в зв'язку з тим, що позивачем не доведено факту заподіяння небезпеки життю та здоров'ю його та членів сім'ї, внаслідок ненадання відповідачем товару, а тому в цій частині вимог позивачу слід відмовити.

Керуючись Законом України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року, ст.ст.536, 651, 693 ЦК України, ст.ст.10, 60, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_4 про захист прав споживача та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Розірвати договір без номеру від 05.09.2009 року укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, в особі ОСОБА_4, та ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1620 грн. суму попередньої оплати за договором, 04 грн. 96 коп. пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання, а всього 1624 грн. 96 коп.

В іншій частині позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_4 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 51 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь місцевого бюджету м.Новогродівка (для Новогродівського суду №0536) розрахунковий рахунок 31219259700056 Код ЄДРПОУ 34686427 ГУ ДКУ у Донецькій області МФО 834016 - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області через Новогродівський міський суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення і подачею апеляційної скарги на нього протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя: