Ухвала суду № 106210887, 12.09.2022, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/5718/22

№ 1-кс/183/1321/22

12 вересня 2022 року слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Дубовенко І.Г., за участі секретаря судового засідання Шибко В.М., розглянувши клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Жердева Андрія Миколайовича, погодженого з прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил Соляник Сергієм Ігоровичем, у кримінальному провадженні, внесеному 21 липня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022162470000864 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю смт Голованівськ, Голованівського району Кіровоградської області, громадянина України, одруженого, військовослужбовця, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому

підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,

за участі:

прокурора Соляника С.І.,

захисника Загороднього І.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Жердева Андрія Миколайовича, погодженого з прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил Соляник Сергієм Ігоровичем, подане клопотання про продовження строків тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 21 вересня 2022 року.

В обґрунтування заявленого клопотання стороною обвинувачення зазначено, що встановлені під час досудового розслідування обставини та зібрані докази, свідчать про обґрунтованість повідомленої громадянину ОСОБА_1 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, попередньо кваліфікованого за ч. 4 ст. 408 КК України. На даний час досудове розслідування триває, не всі свідки допитані, витребувані відомості щодо особи підозрюваного. Необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , обумовлюється наявністю ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п.4. п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також тим, що інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним вище ризикам. Ураховуючи, що заявлені ризики не зменшилися, а також з`явився ризик щодо перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, тому як ОСОБА_1 не має місця проживання у Дніпропетровській області, що буде перешкоджати розслідуванню, а також те, що ОСОБА_1 відомо місце перебування свідків, на яких він може здійснити вплив; а також з огляду на необхідність завершення досудового розслідування у встановлений процесуальним законом строк, слідчий вважає за доцільне продовжити строк застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчення строку досудового розслідування.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, посилаючись на положення ст. 177, 178, 183 КПК України вказував на наявність права на звернення з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу та на наявність підстав для задоволення клопотання. Також, враховуючи особу підозрюваного, вважає неможливим застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою та продовжити строк запобіжного заходу. Наголосив на тому, що зважаючи на те, що наявність ризиків, на які посилається у клопотанні. вважає, що єдиним запобіжним заходом який забезпечить своєчасне і повне досудове розслідування, є необхідним продовжити раніше обраний запобіжний захід тримання під вартою.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, через те, що на його думку, підозра і вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України не є обґрунтованою і прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Крім того, просив врахувати відомості, що характеризують ОСОБА_1 , який одружений, має постійне місце проживання, а тому, просить відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Якщо суд дійде висновку про те, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у цьому кримінальному провадженні, вважає, що достатнім буде такий будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі. Якщо суд дійде висновку, що до ОСОБА_1 можливо застосувати більш м`який запобіжний захід, то підозрюваний зможе віднайняти житло на території Дніпропетровської області.

Підозрюваний ОСОБА_1 не заперечував проти задоволення клопотання. Вважає, що підозра необґрунтована. Він дійсно за наказом командира був у АДРЕСА_3, однак після того що він побачив під час бойових дій він вирішив поїхати до своєї дівчини, щоб заспокоїтись. Покинув місце дислокації без дозволу командира.

Слідчий суддя, дослідивши заявлене клопотання, вислухавши доводи прокурора, захисника, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, з урахуванням ч. 1 ст. 177, ст. 178 КПК України, приходить до наступних висновків, а саме:

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ. Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Законом України від 15.03.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ. У подальшому, 21 квітня 2022 року Указом Президента України №259/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Законом України від 22.05.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ. Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Законом України від 15.08.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

На підставі ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

На виконання вимог ст. 147 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», розпорядженням Голови Верховного суду від 06 березня 2022 року у зв`язку з неможливістю здійснювати правосуддя Сєвєродонецьким міським судом Луганської області через бойові дії на території м.Сєвєродонецьк Луганської області - визначено підсудність справ вказаного суду Новомосковському міськрайонному суду Дніпропетровської області.

Вирішуючи клопотання по суті виходжу з наступного.

21 липня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022162470000864 було внесено відомості за фактом дезертирства із зброєю, вчиненого в умовах воєнного стану військовослужбовцем ОСОБА_1 , що за своїми ознаками підпадає під правову кваліфікацію злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.

21 липня 2022 року ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № №12022162470000864 у присутності захисника повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи на посаді командира бойової машини - командир відділення, із наявною при собі зброєю, а саме автомат АКС-74У та 138 набоїв до нього, які рахуються за військовою частиною НОМЕР_1 , вчинив дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини з метою ухилитися від військової служби, із зброєю, вчинене в умовах воєнного стану, за наступних обставин.

Так, 25 червня 2022, підозрюваний сержант ОСОБА_1 , залишив місце несення служби, а саме, розташування військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_3 , з метою ухилитися від проходження військової служби, тим самим припинивши виконання своїх службових обов`язків щодо захисту незалежності та територіальної цілісності України, проводивши службовий час на власний розсуд, забравши з собою стрілецьку вогнепальну зброю АК-74У та 5 магазинів з 138 набоями.

21 липня 2022 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України. 21 липня 2022 року громадянину ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.

Ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду міста Одеси від 22 липня 2022 року підозрюваному ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14 вересня 2022 року.

Вирішуючи клопотання про продовження строку тримання під вартою по суті, відповідно до вимог ст. 199 КПК України слідчим суддею перевіряється доведеність існування обставин, зазначених у ч. 3 цієї статті, а саме, що заявлені ризики не зменшились або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також, що існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення попередньої ухвали про тримання під вартою.

Щодо доведеності існування обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою, як зазначено слідчим у своєму клопотанні, у кримінальному провадженні не проведені всі необхідні слідчі дії, а саме: допитати свідків з військової частини. В якій служив підозрюваний; встановити походження зброї, вилученої у підозрюваного ОСОБА_1 ; здійснити етапування підозрюваного ОСОБА_1 з СІЗО м. Одеси; за результатами здобутих доказів вирішити питання про остаточну кваліфікацію дій підозрюваного ОСОБА_1 , виконати інші необхідні для завершення досудового розслідування процесуальні дії та прийняти законне рішення у даному кримінальному провадженні в порядку ст. 283 КПК України; виконати вимоги ст. 290 КПК України, надати доступ до матеріалів досудового розслідування сторонам кримінального провадження, а тому слідчий суддя вважає доведеним факт існування таких обставин.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

За положеннями ст. 177 КПК України з метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання доцільності продовження підозрюваному раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Вирішуючи питання доцільності продовження тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою, суд виходить з того, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України віднесений до категорії особливо тяжких, за вчинення яких у разі визнання підозрюваного ОСОБА_1 винуватим, останньому загрожує покарання у виді позбавлення волі строком від п`яти до дванадцяти років позбавлення волі. А тому розуміючи наслідки завершення судового розгляду провадження, ОСОБА_1 може переховуватися від суду з метою ухилення від можливого покарання у виді позбавлення волі.

У зв`язку з цим суд враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини, який у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 року зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».

Крім того, у конвенційній судовій практиці вироблено чотири основні прийнятні причини для тримання особи під вартою до винесення вироку: ризик того, що особа не з`явиться до суду, ризик того, що обвинувачений, у разі звільнення, вчинить дії, які перешкоджатимуть відправленню правосуддя, або вчинить нові злочини, або порушить громадський порядок (п. 94. Рішення ЄСПЛ «Пірузян проти Вірменії», п. 119. Рішення ЄСПЛ «Трипедуш проти Республіки Молдова»).

За таких обставин суд вважає, що на цей час є наявним ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування обвинуваченого від суду, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання останнього винуватим у пред`явленому обвинувачені. Ці обставини можуть зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.

Ризики, передбачені п. 3, 4. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Суд, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім наявності ризиків, зазначених вище, на підставі матеріалів справи, оцінив у сукупності інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, одружений, на утриманні малолітніх дітей чи престарілих батьків немає. Підтверджень наявності у нього захворювань, які перешкоджають йому утримуватися під вартою суду не надано. За таких обставин, суд доходить переконання, що будь-який інший, з передбачених законом більш м`яких запобіжних заходів станом на дату розгляду вказаного питання не зможе забезпечити належний розгляд провадження, а перебування ОСОБА_1 на волі буде суперечити інтересам суспільства, що і є підставою для продовження підозрюваному ОСОБА_1 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд бере до уваги відомості, про те, що ОСОБА_1 має постійне місце реєстрації та проживання, однак ці обставини з урахуванням вищевикладеного не можуть слугувати достатньою підставою для зміни підозрюваному ОСОБА_1 раніше обраного запобіжного заходу на інший більш м`який запобіжний захід.

Розглядаючи позицію захисника щодо не обґрунтованості підозри, як підставу для відмови у застосуванні запобіжного заходу, слідчий суддя враховує усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв для її визначення. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ від 20.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення ЄСПЛ від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 р. наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Також, при оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Стороною захисту не надано будь-яких об`єктивних даних, які б безумовно вказували на зміну або відсутність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, які раніше слугували підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання захисту про зміну раніше обраного підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Оскільки на цей час продовжують існувати ризики, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовження підозрюваному ОСОБА_1 строку тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці ЄСПЛ і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в рішеннях ЄСПЛ у справах «Летельє проти Франції», «Лабіта проти Італії».

Отже, враховуючи вищевикладене, а також строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, суд вважає за необхідне клопотання слідчого задовольнити, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований підозрюваному ОСОБА_1 продовжити, з урахуванням пред`явленої підозри, до закінчення строку досудового розслідування.

Продовжуючи застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», слідчий суддя вважає необхідним застосувати підозрюваному найбільш тяжкий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначеного раніше ризику.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 3, 177, 178, 183, 194, 196, 331, 372, 376, 615 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в :

Клопотання про продовження строку запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 - задовольнити.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, продовжити строк раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 21 вересня 2022 року.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали.

Повний текст ухвали проголошено 13 вересня 2022 року.

Слідчий суддя І.Г.Дубовенко