Рішення № 10620887, 02.04.2009, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа №2-868-2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2009 року Артемівський міськрайонньш суд Донецької області

у складі: головуючого судді Мальованого Ю.М.,

при секретарі Велихородній М.О.,

з участю позивана ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Дейнека Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Артемівську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ВАТ "Микитівський алебастровий комбінат" про стягнення не виплаченої заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації моральної шкоди, -

встановив:

13.01.09. позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому вказує, що вона працювала в ВАТ "Микитівський алебастровий завод" на посаді заступника головного бухгалтера з 11.07.2008 року по 31.10.2008 року. На підприємстві несвоєчасно виплачувалася заробітна плата за вересень та жовтень 2008 року, що стало причиною звільнення позивачки. Заборгованість по заробітній платі позивача за її розрахунком станом на 31.10.08. складає 5882 грн. 12 коп. При звільненні з нею також не був проведений розрахунок по заробітній платі. У зв'язку з цим, позивачка та її сім'я зазнали моральні страждання, оскільки вони опинилися в скрутному матеріальному становищі.

Позивач просить суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача вказану заборгованість по заробітній платі, середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 10763 грн. 30 коп., а також моральну шкоду у сумі 8000 грн.

20.02.09. від позивачки ОСОБА_1 надійшло заява про уточнення позовних вимог, в якій позивачка вказує, що 29.01.09. відповідач погасив заборгованість по заробітній платі у сумі 5882 грн. 12 коп., однак на підставі ст. 117 КЗпП України, просить стягнути на свою користь з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку, виходячи із середньоденної заробітної плати у розмірі 145 грн. 45 коп. та кількості днів прострочки (90), за період з 31.10.08. по 29.01.09. у сумі 13090 грн. 50 коп., а також просить стягнути завдану їй моральну шкоду у сумі 8000 грн., посилаючись на ст. 237-1 КЗпП, оскільки порушення строків розрахунку при звільненні призвели до її моральних страждань, а саме: у зв'язку з тим, що в позивачки маються зобов'язання перед третіми особами по сплаті комунальних платежів, оплаті за навчання дітей, кредитні зобов'язання, які вона мала намір погасити при отриманні розрахункових виплат, їй необхідно було застосовувати додаткові зусилля для організації свого життя.

У письмовому запереченні відповідач вказує, що розрахунки, на які посилається позивачка для обчислення середнього заробітку за весь час прострочки є невірними, оскільки згідно довідки про середню заробітну плату, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 122 грн. 21 коп. Крім того, згідно наказу № 51/2 від 07.10, 08. на підприємстві з 07.10.08. встановлений простій з розрахунком заробітної плати у розрахунку двох третіх від окладу кожного робітника, відповідно до ст. 113 КЗпП. Таким чином, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 за період з 01.11.08. по 29.01.09. складає (2/3 від 122 грн. 21 коп.) 81 грн. 47 коп. Загальна сума компенсації за весь час складає 4073 грн. 67 коп. Крім того, відповідач вважає, що оскільки позивачка перебуває на обліку в Центрі зайнятості населення м. Артемівська та отримує допомогу у розмірі 2520 грн., що значною мірою перебільшує розмір заробітної плати позивачки з листопада 2008 року по січень 2009 року, ВАТ "Микитівський алебастровий комбінат" не повинен виплачувати ОСОБА_1 компенсацію за весь час прострочки розрахунку при звільненні. До того ж, підприємство переживає складну фінансову ситуацію та декілька років є збитковим, оскільки у зв'язку з відсутністю покупців на продукцію підприємства грошові кошти на підприємстві відсутні. Крім того, в жовтні 2008 року з підприємства було звільнено більш 80 % працівників, таким чином, працюючи на підприємстві заступником головного бухгалтера, ОСОБА_1 вказані факти були відомі. Що стосується вимог про стягнення моральної шкоди, то на думку відповідача, позивачкою не представлені докази завданої їй моральної шкоди, а саме медичні висновки, які б підтверджували перенесені нею моральні страждання. Просили у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні позивачка змінила позовні вимоги з урахуванням заперечень відповідача та просила стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку у сумі 3000 грн., від первісних позовних вимог відмовилася.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала змінені позовні вимоги та просила позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні змінені позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час прострочки розрахунку при звільненні у сумі 3000 грн. визнала, про що подала письмову заяву.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що позивачка дійсно працювала в ВАТ "Микитівський алебастровий комбінат" на посаді заступника головного бухгалтера з 11 липня 2008 року, що підтверджується записом в її трудовій книжці.

31.10.2008 року позивачка була звільнена з підприємства за угодою сторін, що підтверджується копією наказу № 11/к від 31.10.08.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи організації, провадиться в день звільнення.

Згідно ст. 117 КЗпП, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені ст. 116 цього Кодексу при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Що стосується відмови позивача від частини позовних вимог, то у відповідності до вимог ч. 2 ст. 174, ч.3 ст. 206 ЦПК України позивач попереджений про наслідки відмови від позову в цій частині, оскільки провадження у справі в цій частині закривається і він не зможе повторно звернутися до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет, і з тих самих підстав.

Беручи до уваги те, що позивача під час звернення до суду було звільнено від сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, ці кошти мають бути стягнуті з відповідача.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 174, 205, 206, 209, 212, 214 -215 ЦПК України, ст. ст. 116, 117 КЗпП України, суд -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ВАТ "Микитівський алебастровий комбінат" про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку задовольнити.

Стягнути з ВАТ "Микитівський алебастровий комбінат" - 84632, м. Горлівка Донецької обл., вул. Фадеева, 6, р/р 26007001311492 в ОТП Банк м. Києва, МФВ - 300528, ОКПО 02773278 на користь ОСОБА_1 компенсацію середнього заробітку за весь час затримки розрахунку у розмірі 3000 грн.

Стягнути з ВАТ "Микитівський алебастровий комбінат" на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення складене у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику суддею одноособово.