Рішення № 106207417, 13.09.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/2290/22

Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Кіровоградська обласна прокуратура (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Пермська, 4, код ЄДРПОУ 02910025)

про визнання протиправною бездіяльності, стягнення надбавки за класний чин та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кіровоградської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності, стягнення надбавки за класний чин та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Позов мотивував тим, що у період з вересня 2010 року по квітень 2020 року він перебував на публічній службі в органах прокуратури. У 2016 році йому було присвоєно класний чин молодшого радника юстиції. У період з 25.09.2019 року по 01.03.2020 року відповідач протиправно не виплачував йому щомісячну надбавку за класний чин, установлену додатком 8 до постанови Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012 року "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників прокуратури" у розмірі 2000 грн., внаслідок чого утворився борг, який за розрахунками позивача склав 10380, 95 грн. З цих підстав позивач, посилаючись на статті 116, 117 КЗпП України, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Кіровоградської обласної прокуратури щодо невиплати йому надбавки за класний чин за період з вересня 2019 року по лютий 2020 року;

- стягнути з Кіровоградської обласної прокуратури на його користь невиплачену надбавку за класний чин за період з вересня 2019 року по лютий 2020 року в сумі 10380,95 грн.;

- стягнути з Кіровоградської обласної прокуратури на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30.04.2020 року по день винесення судового рішення у справі.

Ухвалою судді від 27.04.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що після набрання чинності 25.09.2019 року Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" №113-IX від 19.09.2019 року втратили чинність частина 1 статті 49 Закону України "Про прокуратуру" та постанова Верховної Ради України від 06.11.1991 року "Про затвердження Положення про класні чини працівників органів прокуратури України", а тому виплату працівникам органів прокуратури надбавки за класний чин, передбачену вказаними положеннями законодавства, припинено. Заперечуючи бездіяльність відповідача у спірних правовідносинах та доводячи безпідставність позовних вимог, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій наголошував, що набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" не є підставою для припинення нарахування та виплати надбавки за класний чин з 25.09.2019 року, оскільки на виконання цього Закону мала бути прийнята відповідна постанова Кабінету Міністрів України, яка прийнята лише у лютому 2020 року, тож до цього часу підстави для ненарахування вказаної надбавки були відсутні.

Відповідач правом подачі заперечень не скористався.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини.

ОСОБА_1 проходив службу в органах прокуратури з 2010 року на різних посадах, з 23.01.2017 року обіймав посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Кіровоградської області.

Наказом Генерального прокурора України №284к від 05.12.2016 року ОСОБА_1 присвоєно класний чин молодшого радника юстиції.

Наказом прокурора Кіровоградської області №77к від 29.04.2020 року позивача звільнено з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Кіровоградської області відповідно до пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 30.04.2020 року.

У вересні 2019 року ОСОБА_1 у складі заробітної плати було нараховано та виплачено надбавку за класний чин за 17 із 21 робочих днів.

Позивач звернувся до суду з цим позовом, стверджуючи, що після цього і до 01.03.2018 року йому протиправно не виплачувалася надбавка за класний чин молодшого радника юстиції, передбачена Законом України "Про прокуратуру" №1789-XII від 05.11.1991 року та постановою Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012 року "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури".

Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 47 Закону України "Про прокуратуру" №1789-XII від 05.11.1991 року прокурорам, працівникам науково навчальних закладів прокуратури присвоюються класні чини, а військовослужбовцям військової прокуратури - військові звання залежно до займаних посад і стажу роботи.

Порядок присвоєння і позбавлення класних чинів визначається Положенням про класні чини працівників прокуратури України, яке затверджується Верховною Радою України.

Згідно з пунктом 11 Положення про класні чини працівників органів прокуратури України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 06.11.1991 року працівникам органів прокуратури, які мають класні чини, виплачуються відповідні грошові надбавки до посадових окладів.

Частиною 1 статті 49 Закону України "Про прокуратуру" №1789-XII від 05.11.1991 року було передбачено, що заробітна плата прокурорів складається із посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років і має забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обов`язків, а так само закріплення кваліфікованих кадрів. Надбавки за вислугу років встановлюються також іншим працівникам прокуратури (спеціалістам, службовцям, робітникам). Розміри посадових окладів, надбавок за класні чини та вислугу років затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову №505 від 31.05.2012 року "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" (далі - постанова КМУ №505), у додатку 8 до якої були установлені розміри надбавок до посадових окладів працівників органів прокуратури за класні чини.

З 15.07.2015 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" №1697-VІІ від 14.10.2014 року та втратив чинність Закон України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 року, крім пункту 8 частини 1 статті 15, частини 4 статті 16, абзацу першого частини 2 статті 46-2, статті 47, частини 1 статті 49, частини 5 статті 50, частин 3, 4, 6 та 11 статті 50-1, частини 3 статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів.

Згідно з частинами 1, 2 статті 81 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014 року заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.

З 25.09.2019 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" №113-IX від 19.09.2019 року (далі Закон №113-ІХ), пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" якого визнано такими, що втратили чинність:

- пункт 8 частини першої статті 15; частину четверту статті 16; абзац перший частини другої статті 46-2; статтю 47; частину першу статті 49; частину п`яту статті 50; частину третю статті 51-2, статті 53 і статті 55 Закону України "Про прокуратуру" 1991 року,

- постанову Верховної Ради України від 06.11.1991 року "Про затвердження Положення про класні чини працівників органів прокуратури України".

Пунктом 3 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ передбачено, що до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.

Після початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур забезпечення виконання функцій прокуратури призначеними до них прокурорами здійснюється з дотриманням вимог законодавства України та особливостей, визначених Генеральним прокурором.

За прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.

Постановою Кабінету Міністрів України №171 від 26.02.2020 року "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", яка набрала чинність 04.03.2020 року, у постанові КМУ №505 виключено додаток 8.

Спірним у цій справі є право позивача на включення до складової заробітної плати надбавки за класний чин після набрання чинності Законом №113-ІХ, у період дії додатку 8 до постанови КМУ №505.

Суд зазначає, що за загальним правилом, конкуренція правових норм у часі повинна вирішуватися на користь норми, прийнятої пізніше, оскільки найновіше законодавство демонструє способи та форми правового регулювання, які на даному етапі розвитку суспільства, на думку законодавця, є більш доцільними.

Крім того, Закон №113-ІХ був прийнятий значно пізніше ніж постанова КМУ №505, а тому виходячи із ієрархії нормативно-правових актів, має пріоритет у застосуванні.

З 25.09.2019 року у зв`язку з набрання чинності Законом №113-ІХ втратили чинність, зокрема, частина 1 статті 49 Закону України "Про прокуратуру" №1789-XII від 05.11.1991 року та постанова Верховної Ради України від 06.11.1991 року "Про затвердження Положення про класні чини працівників органів прокуратури України", тобто, положення законодавства, на підставі яких встановлювалися класні чини працівників органів прокуратури України та передбачалася відповідна надбавка як складова частина заробітної плати.

Відтак, з набранням чинності Законом №113-ІХ у прокурорів відсутнє право на отримання надбавки за класний чин як складової заробітної плати. Збереження виплати надбавки за класний чин у підзаконному нормативно-правовому акті не може бути застосовним, за відсутності передбаченого законом права на таку виплату, оскільки заробітна плата прокурора регулюється виключно Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами (частина 1 статті 81 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014 року).

Такий висновок відповідає правовій позиції, наведеній у постановах Верховного Суду від 10.03.2021 року у справі №560/4178/20, від 18.05.2021 року у справі №360/2160/20, від 18.11.2021 року у справі №640/26365/19, від 04.08.2022 року у справі №640/12389/20 у подібних правовідносинах.

Тож суд прийшов до висновку, що у період з 25.09.2019 року по 01.03.2020 року позивач не мав права на отримання надбавки за класний чин, а його вимоги про стягнення з відповідача такої надбавки є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Суд також відмовляє у задоволенні похідної вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки у спірних правовідносинах суд не встановив фактів, з якими статті 116, 117 КЗпП України пов`язують відповідальність роботодавця за затримку розрахунку при звільненні.

Судові витрати у справі сторонами не понесені.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш