Ухвала суду № 106207390, 13.09.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 вересня 2022 року м. Київ № 320/1095/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Київській області про стягнення середнього заробітку,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації в Київській області, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

у якому просить суд стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації

- стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період з 05.10.2020 по 28.01.2021 за затримку розрахунку при звільненні у сумі 2 300 966,55 грн.

Ухвалою суду від 02.02.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання.

Ознайомившись із матеріалами адміністративної справи, та враховуючи позицію Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладену в постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 (оприлюднено 02.04.2021), суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, рішенням Вищої ради правосуддя від 03.09.2020 №2539/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Броварського міськрайонного суду Київської області у зв`язку з поданням заяви про відставку", позивачку було звільнено з посади судді та з 05.10.2020 на підставі наказу голови Броварського міськрайонного суду Київської області №46с-к відраховано зі штату судді вказаного суду.

Позивачкою вказано, що при звільненні відповідач не здійснив повний розрахунок з позивачкою та не виплатив частину суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 27.08.2020, обчислену відповідно до статті 130 Конституції України, статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», в розмірі 313 842, 15 грн.

Водночас, рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/11071/20 від 08.02.2021 визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області, яка полягає в ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 , на виконання статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 27.08.2020.

Стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області на користь ОСОБА_1 недоотриману частину суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 27.08.2020, обчислену відповідно до статті 130 Конституції України, статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», в розмірі 313 842, 15 грн, з урахуванням податку на доходи фізичних осіб і військового збору.

В частині присудження на користь ОСОБА_1 виплати суддівської винагороди в межах суми стягнення за один місяць рішення суду звернуто до негайного виконання.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2021 апеляційна скарга Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області - залишена без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року по справі 320/11071/20 без змін.

На виконання рішення суду від 08.02.2021 у справі №320/11071/20, з позивачкою проведено розрахунок 28.10.2021.

Водночас, заявлені позовні вимоги, позивачка обґрунтовує тим, що оскільки відповідачем не було проведено у день її звільнення повного розрахунку, а лише 28.10.2021 на підставі рішення суду, то наявні підстави для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на підставі ст. 117 КЗпП, що й стало безпосередньою підставою для звернення неї до суду з цим позовом у січні 2022 року.

Однак, суд зазначає, що частиною 1 ст.122 КАС України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

Відповідно до визначення, наявного у п.17 ч.1 ст. 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

При цьому, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч.5 ст.122 КАС України).

У даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

Усталеною є позиція Верховного Суду щодо застосування приписів КЗпП України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин, щодо яких виник спір.

Отже, з огляду на те, що строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини п`ятої статті 122 КАС України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах частини першої статті 233 КЗпП України.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 240/532/20 та враховуються апеляційним судом під час вирішення даного спору.

За матеріалами справи остаточний розрахунок з позивачем ТУ ДСА в Київській області провело 28.10.2021, проте до суду з цим позовом ОСОБА_1 звернулась лише 27.01.2022, тобто через три місяці після отримання належних їй при звільненні коштів, тобто з пропуском встановленого процесуальним законом місячного строку.

Твердження позивачки, викладені у відповіді на відзив, стосовно того, що у питанні стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні судді має застосовувати строк терміном у три місяці, встановлений ч.1 ст. 233 КзпП України та посилання на правові позиції Верховного Суду від 01.03.2018 у справі №806/1899/17, від 31.05.2018 у справі 823/1023/16, від 26.09.2019 у справі 826/15235/16, від 29.01.2020 у справі №320/6808/18, від 06.03.2020 у справі №1240/2162/18, від 03.06.2020 у справі 809/366/17, суд не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються протилежною правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.02.2021 у справі №240/532/20.

Суд зазначає, що дотримання строку звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту таких прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання вказаних строків впливає на права та обов`язки учасників адміністративних правовідносин, спонукуючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов`язків.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, може звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного вчинення ними передбачених КАС України процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними і після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Отже, позивач звернувся до адміністративного суду з пропуском встановленого процесуальним законом місячного строку.

При цьому, суд зауважує, що позивачем не надано та матеріали справи не містять належних доказів, які б унеможливлювали або позбавляли позивача можливості звернутися до суду у визначені законом (КАС України) строки з відповідним адміністративним позовом до відповідача, якщо позивач вважав, що порушені його права та законні інтереси.

Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.

Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.

Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до вимог ч.ч. 1-2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду:

- клопотання про поновлення строку та документів на підтвердження та обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Суд, звертає увагу, що за приписами частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Київській області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області про стягнення середнього заробітку, - залишити без руху.

Встановити позивачці десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачці, що якщо позивачка не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Копію ухвали надіслати позивачці.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Лисенко В.І.