Рішення № 106203762, 07.09.2022, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/1130/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2022 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Мельник А.В.

за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.

розглянувши увідкритому підготовчомусудовому засіданнів залісуду вм.Теребовляцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Теребовлянської міської ради Тернопільської області (ОТГ) про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Теребовлянської міської ради Тернопільської області (ОТГ), у якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заявлених вимог, вказує на те, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 відносився до колгоспного двору, станом на 15.04.1991 у ньому проживали та були зареєстровані подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та за життя склала заповіт, згідно якого усе майно, яке належить їй на день смерті та на що за законом матиме право заповіла ОСОБА_2 (чоловіку позивача). ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та за життя склав заповіт, за яким усе майно, яке належить йому на день смерті та на що за законом матиме право заповів ОСОБА_2 (чоловіку позивача). ОСОБА_2 прийняв спадщину, однак не встиг її оформити, оскільки помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на все належне йому майно, зокрема на вищевказаний житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами.

Однак отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за законом позивач не може через те, що на вказаний житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами відсутні правовстановлюючі документи та право власності за спадкодавцем на вищевказаний будинок не зареєстровано.

Враховуючи вказані обставини, позивач звернулась до суду для визнання права власності на житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 за рішенням суду.

Ухвалою суду від 15.07.2022 було відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 15.08.2022, яке вподальшому було відкладено на 07.09.2022.

Позивач в судове засідання не з`явилась, однак подала заяву, у якій просить справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача Теребовлянської міської ради Тернопільської області (ОТГ) в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Відповідно до вимог частини третьої статті 200 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

За вказаних обставин, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно копії довідки Теребовлянського бюро технічної інвентаризації за № 151 від 06.05.2021, власником житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , є ОСОБА_3 , однак право власності не зареєстровано.

Відповідно до довідки, виданої виконкомом Теребовлянської міської ради Тернопільської області від 05.07.2022 за №09-04/17/338 на підставі відомостей з Погосподарської книги №3 Ласковецької сільської Ради народних депутатів 1991-1995 років, станом на 15 квітня 1991 року житловий будинок, що знаходився за адресою АДРЕСА_1 відносився до колгоспного типу, у ньому проживали та були зареєстровані: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Згідно копії технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 від 29.04.2021, виданого Теребовлянським бюро технічної інвентаризації, замовником технічної інвентаризації є ОСОБА_1 , вищевказаний житловий будинок має загальну площу 51,4 кв.м., з якої житлова - 36,0 кв.м. (а.с.19-23).

Відповідно до висновку про вартість майна: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою по АДРЕСА_1 , виданого оцінювачем ТОВ «ТРІУМФ-2020» ОСОБА_5 станом на 04.07.2022 становить 89700 (вісімдесят дев`ять тисяч сімсот) грн.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» положення статей 17, 18 Закону «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15.04.1991). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні; б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних; г) згідно зі статтею четвертою Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року.

Статус майна колгоспного двору був врегульований статтями 120-126 ЦК УPCP 1963 року в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 120 ЦК УРСР (1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Згідно частини другої статті 120 ЦК УРСР (1963 року) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Таким чином, наявними у справі матеріалами підтверджено, що житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 належав до суспільної групи «колгоспний двір», членами якого були ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності всіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відтак, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належало по 1/2 частки житлового будинку кожному.

ОСОБА_3 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб і після його реєстрації останній присвоєно прізвище « ОСОБА_7 », що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя за № 00036087295.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Теребовлянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиці у Тернопільській області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Ласківці, Теребовлянського району, Тернопільської області.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина.

За життя ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений секретарем Ласківецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 22.08.2012, за яким якого усе майно, яке належить їй на день смерті та на що за законом матиме право заповіла ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 прийняв у встановлений законом порядок спадкове майно, яке залишилося після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , оскільки подав заяву до нотаріуса про прийняття спадщини за заповітом. Чоловік померлої ОСОБА_3 подав заяву про відмову від обов`язкової частки у спадщині, що підтверджується відповіддю приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Тернопільської області Мєшкової Н.Ф. вих.№1028/01-16 від 19.08.2022.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Теребовлянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиці у Тернопільській області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Теребовля, Тернопільської області.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина.

За життя ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений секрктарем Ласківецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 22.08.2012, за яким якого усе майно, яке належить йому на день смерті та на що за законом матиме право заповів ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , оскільки подав заяву до нотаріуса про прийняття спадщини, однак не всиг її оформити. Вказане підтверджується також відомостями, зазначеними у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданої приватним нотаріусом Теребовлянського районного нотаріального округу Мєшковою Н.Ф. за № 1387/02-31 від 27.12.2021.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 20.10.2020, виданого Теребовлянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Теребовля, Тернопільської області.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина.

Заповіту ОСОБА_2 щодо належного йому майна не складав.

ОСОБА_2 та ОСОБА_8 21.01.1978 зареєстрували шлюб і після його реєстрації останній присвоєно прізвище « ОСОБА_7 », що підтверджується копією Свідоцтва про украдення шлюбу серії НОМЕР_4 , виданого 21.01.1978.

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданої приватним нотаріусом Теребовлянського районного нотаріального округу Мєшковою Н.Ф. за № 1387/02-31 від 27.12.2021, вбачається, що при розгляді документів було встановлено, що відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 на ім`я померлого ОСОБА_3 , а право власності на вищевказаний будинок не зареєстровано. Оскільки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому до правовідносин щодо спадкування після його смерті застосуванню підлягають норми Цивільного кодексу України (далі ЦК України) 2003 року.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У відповідності до частини першої статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною першою статті 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що право позивача має бути захищено у судовому порядку шляхом визнання права власності на майно.

За умовами частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З приписів частини 1 статті 5 ЦПК України вбачається, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвічує його право власності.

Пунктом 1 частиною 2 статті 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що через відсутність державної реєстрації права власності та правовстановлюючих документів на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, позивач не може реалізувати своїх прав, її права підлягають судовому захисту, а позов до задоволення шляхом визнання: за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись статтями 4, 12, 200, 247, 265, 354 ЦПК України, статтями 4, 5, 15, 16, 392, 1216, 1217, 1218, 1261, 1268 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Теребовлянської міської ради Тернопільської області (ОТГ) про визнання права власності на спадкове майно- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

Відповідач: Теребовлянська міська рада Тернопільської області (об`єднана територіальна громада), код ЄДРПОУ - 04058456, місцезнаходження: вулиця Князя Василька, 104 а, місто Теребовля, Тернопільська область.

Повний текст рішення суду складено 13 вересня 2022 року.

Суддя А.В.Мельник