Рішення № 106202583, 12.09.2022, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер справи 333/1218/22

Номер провадження 2/333/2305/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

12 вересня 2022 року місто Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого - судді Стоматова Е.Г., за участю: секретаря судового засідання Курочкіної І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ОРАНТА-СІЧ» (вул. Європейська, буд. 16, м.Запоріжжя, 69104) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення відшкодування страхової виплати в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

23 лютого 2022 року представник позивача ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ОРАНТА-СІЧ» відшкодування страхової виплатив порядку регресу у сумі 22379 гривень 40 копійок та судовий збір у сумі 2481 гривень.

В обґрунтування позову вказало, що 21 листопада 2018 року о 17 год 05 хв на бульварі Вінтера у м. Запоріжжя сталось дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «RENAULT FC» державний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та автомобіля «RENAULT MEGANE» державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_3 .. Вначлідок ДТП транспортні засоби пошкоджені та завданні матеріальні збитки. Постановами Ленінського районного суду міста Запоріжжя по справам № 334/8826/18 від 18 січня 2019 року та 334/8823/18 від 18 січня 2019 року встановлено, що дорожньо-транспорна пригода сталась з вини ОСОБА_1 , який на момент ДТП перебував у стагі алкогльоного сп`яніння та за вищевказані дії був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП України.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована відповідно полісу № АМ/4785280 у ПрАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ». який діяв з 13.09.2018 до 12.09.2019.

Внаслідок ДТП автомобіль RENAULT MEGANE державний номер НОМЕР_2 отримав значні пошкодження.

Власник пошкодженого автомобіля, з метою отримання відшкодування, звернувся до ПрАТ «СК «Оранта-Січ» з повідомленням про ДТП від 23.11.2018 та заявою від 01.02.2019.

На виконання вимог договору страхування та законодавства, ПрАТ «СК «Оранта-Січ» здійснила страхове відшкодування власнику автомобіля RENAULT MEGANE у розмірі 22 379 грн. 40 коп., що підтверджується страховим актом від 25.02.2019 та платіжним дорученням від 03.04.2019 № 366. Так як відповідач проігнорував дані звернення, позивач був змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

03 червня 2022 року після отримання інформації про місце проживання (перебування) відповідача було постановлено ухвалу про відкриття провадження та розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначено перше судове засідання на 10 год 30 хв 12 липня 2020 року.

У судове засідання відповідач не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. На адресу місця реєстрації відповідача судом було направлено судову повістку разом з копіями відповідних документів, які були повернуті працівниками пошти у зв`язку з відсутністю адресату за вказаною адресою. Також, відповдіач був повідомлений про день судового засідання шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Пунктом 991«Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, встановлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до ч.3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, згідно з вимогами ст. ст. 128, 131 ЦПК України, відповідач повідомлений про час та місце слухання справи за адресою його місця проживання чи місця перебування, зареєстрованого у встановленому законом порядку та не з`явився у судове засідання без поважних причин.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутність, у разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання та не подав відзив, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, то відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Судом встановлено, що відповідно до постанови Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 18 січня 2019 року (справа № 334/8826/18), 21.11.2018 року о 17:05 год. в м. Запоріжжі за адресою бул. Вінтера, 12, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «Renault PC» д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечну швидкість руху, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Renault Megan» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , який зупинився попереду. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збиткам, травмованих не має. Чим порушив вимоги п. 2,3(б), 12.1, 13.1 ПДР України. Визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП.

Постанова набула законної сили 29 січня 2019 року.

Відповідно до постанови Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 18 січня 2019 року (справа № 334/8823/18), 21.11.2018 року о 17:05 год. в м. Запоріжжі за адресою бул. Вінтера, 12, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «Renault PC» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога в медичному закладі КУ «ЗОКНД» ЗОР. Висновок лікаря № 5225, проба позитивна-1,09%. Від керування ТЗ відсторонений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Постанова набула законної сили 29 січня 2019 року.

Відповідно до ч. 6ст. 82 ЦПК Українипостанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Цивільно-правова відповідальність страхувальника автомобіля «RENAULT FC» державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 застрахована в ПрАТ«Страхова Компанія «Оранта-Січ». Строк дії полісу з 13 вересня 2018 року до 12 вересня 2019 року, страхова сума за шкоду, заподіяну майну складає 200 000,00 гривень, франшиза 0,0 гривень. Зазначене підтверджується копією полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/4785280 від 12 вересня 2018 року.

23 листопада 2018 року ОСОБА_3 повідомив про дорожньо-транспортну пригоду.

01 лютого 2019 року ОСОБА_5 подав заяву про відшкодування шкоди заподіяної в результаті ДТП, що сталася 21 листопада 2018 року.

Відповдіно до розрахунку вартості відновлюваного ремонту, внаслідок пошкодження автомобіля «RENAULT MEGANE» державний номерний знак НОМЕР_2 , власнику завданий матеріальний збиток в розмірі 22379 гривень 40 копійок.

25 лютого 2019 року ПрАТ «Страховою Компанією «Оранта-Січ» складно страховий акт, на підставі якого ОСОБА_5 виплачено 22379 гривень 40 копійок, що підтверджується копією платіжного доручення № 366 від 13 квітня 2019 року.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України в п. 4 своєї постанови № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», роз`яснив судам, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті1166 ЦК) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Згідно з ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Отже, закон містить вказівку на перерозподіл обов`язку доказування та зобов`язує саме відповідача довести, що шкода спричинена внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Разом з тим шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася за винних дій ОСОБА_6 автомобілі отримали механічні пошкодження.

За загальним правилом ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Положеннями ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З огляду на те, що водій ОСОБА_1 безпосередньо вчинив адміністративне правопорушення, яким завдано шкоду, то й відповідальність за спричинену шкоду повинен нести ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року №1961-IV, при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхових сум відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року (справа № 755/18006/15-ц) у пунктах 68-74 вказала наступне.

68.Стаття 1191 ЦК Українитастаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, істаття 993 ЦК Українитастаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.

69. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченомуЗаконом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених устатті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

70. Згідно зістаттями 993 ЦК Українита 27Закону України «Про страхування»до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

71.Відповідно достатті 1194 ЦК Україниособа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

72.Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором абоЗаконом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

73. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

74.Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями3і5вказаногоЗаконуреалізує право вимоги, передбаченестаттями 993 ЦК Українита 27Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно з ст. 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно дост. 1191 ЦК Україниособа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Нормами ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником);

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 13, 81, 83, 89, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 351, 352, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ОРАНТА-СІЧ» (вул. Європейська, буд. 16, м.Запоріжжя, 69104) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягненнявідшкодування страховоївиплати впорядку регресу задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ОРАНТА-СІЧ» (адреса місця знаходження: вул. Європейська, буд. 16, м. Запоріжжя, 69104, ЄДРПОУ: 02307292) відшкодування страхової виплати в порядку регресу в розмірі 22379 гривень 40 копійок (двадцять дві тисячі триста сімдесят дев`ять гривень сорок копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ОРАНТА-СІЧ» (адреса місця знаходження: вул. Європейська, буд. 16, м. Запоріжжя, 69104,ЄДРПОУ:02307292) витрати на оплату судового збору у розмірі 2481 гривень 00 копійок ( дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню нуль-нуль копійок).

Сторонам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченомустаттею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішеньhttp://reyestr.court.gov.ua/з посиланням на номер справи.

Повний текст судового рішення складено 12 вересня 2022 року.

Суддя Комунарського районного суду

міста Запоріжжя Е.Г.Стоматов