Рішення № 106196629, 13.09.2022, Млинівський районний суд Рівненської області

№ 566/1187/21

№ 2-а/566/1/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2022 року смт.Млинів Рівненської області

Млинівський районний суд Рівненської області

у складі: головуючого судді Феськова П.В.,

при секретарі Назаркевич О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Млинів справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора поліції № 1 Дубенського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області капітана поліції Кухарука Андрія Степановича, відділення поліції № 1 Дубенського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області, Головного управління Національної поліції у Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до інспектора поліції № 1 Дубенського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області капітана поліції Кухарука Андрія Степановича, відділення поліції № 1 Дубенського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області, Головного управління Національної поліції у Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 09 вересня 2021 року виникла гостра потреба у певних сільськогосподарських роботах на полі в с.Велика Городниця Дубенського району Рівненської області належним йому трактором марки «Т-40», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Будучи позбавленим права керування транспортним засобом на три роки на підставі постанови Млинівського районного суду Рівненської області від 28.05.2019 року у справі №566/494/19, знаючи, що керування особою, позбавленою прав є адміністративно каранним і передбачає штраф в розмірі 20400 грн., не маючи жодних правопорушень від 04 квітня 2019 року, він вирішив посадити за кермо свого п`ятнадцятирічного сина, який має навики керування тракторами та іншою сільськогосподарською технікою.

Того ждня,09.09.2021року,його син, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 близько 12 год., перебуваючи за кермом трактора «Т-40» виїхав з двору за адресою: АДРЕСА_1 та рухався в напрямку поля в тому ж населеному пункті. Він перебував з ним у кабіні в якості пасажира.

У тракторі через вихід з ладу генератора перестав працювати покажчик повороту (лампочка не вмикалась). Після зупинки трактора «Т-40» біля узбіччя, коли вже він вийшов з кабіни та рухався в напрямку поля, його покликали працівники поліції, які, як з`ясувалось, їхали за ними. Вони розпочали розмову зі словесних претензій на його адресу стосовно того, що у його тракторі не працює покажчик повороту. Він пояснив, що не працює генератор. Пізніше, вони перевірили на портативному пристрої (планшеті), кому належить трактор та почали складати постанову за ч.2 ст.122 та ч.4 ст.126 КУпАП.

На його заперечення і пояснення, що насправді він особисто трактором не керував і що вони можуть в цьому пересвідчитись самі, оскільки в кабіні знаходиться син, який може це підтвердити, працівники поліції, зокрема інспектор Кухарук A.C. виніс постанову за ч.4 ст. 126 КУпАП.

При цьому працівник поліції не пояснив суть порушення, не надав для ознайомлення жодних доказів обвинувачення, не прийняв до уваги його усні заперечення та прохання справедливо, всебічно і об`єктивно дослідити обставини справи, підійти до кабіни, опитати ОСОБА_2 , інших осіб, в т.ч. сусіда з будинку АДРЕСА_1 , який бачив сина за кермом. Також йому не було надано змоги заявити клопотання про відкладення розгляду справи та не забезпечено право на отримання правової допомоги адвоката під час розгляду справи про адміністративні правопорушення.

Під час розмови із працівниками поліції син, який насправді керував трактором, перебував за кермом в кабіні, але як пізніше його повідомив (вже після того як працівники поліції поїхали) не виходив, бо злякався.

З врахуванням наведеного, просить суд скасувати постанову серії ЕАО №4748645 у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену 09.09.2021 року інспектором відділення поліції №1 Дубенського районного відділу поліції ГУНП у Рівненській області капітаном поліції Кухаруком A.C. про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 гривень за ч.2 ст.122 КУпАП, ч.4 ст.126 КУпАП.

Ухвалою Млинівського районного суду від 27 вересня 2021 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Млинівського районного суду від 20 грудня 2021 року залучено до участі у справі у якості співвідповідача Головне управління Національної поліції у Рівненській області.

В судове засідання 08.09.2022 року позивач та його представник адвокат Каліщук В.П. не з`явились, представник позивача подав до суду письмову заяву з додатковими поясненнями з урахуванням досліджених доказів, вважає, що інспектор поліції Кухарук А.С. розглянув справу та прийняв рішення (постанову) без наявності доказів правопорушення та в порушення процедури розгляду справ про адміністративні правопорушення. (а.с.113-115) В судовому засіданні 12.08.2022 року підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві. (а.с.113-115)

Відповідач інспектор відділення поліції№1 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області Кухарук А.С. 09.09.2022 року в судове засідання не з`явився.

В судовому засіданні 12.08.2022 року зазначив, що його дії щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідали вимогам Закону України «Про національну поліцію», Закону України«Про дорожнійрух» та ПДР України. Крім того, вказав, що причиною зупинки транспортного засобу позивача була наявність у транспортному засобі несправних зовнішніх світлових приладів, не працював покажчик повороту.

В подальшому під час розмови з ОСОБА_2 виявилось, що останній керував трактором, будучи позбавленим права керування транспортними засобами на три роки на підставі постанови Млинівського районного суду від 28.05.2019 року.

Дані обставини підтверджуються відеозаписом з портативного відеореєстратора інспектора поліції, а також власними поясненнями позивача на відеозаписі, де останній фактично не заперечує той факт, що у нього не працював покажчик повороту у зв`язку з тим, що генератор вийшов з ладу, а також те, що він позбавлений права керування транспортними засобами. Щодо твердження позивача, що трактором керував не він, пояснив, що на відео з відеореєстратора чітко видно, що у кабіні трактора сидить одна людина, і його син не міг за 4 секунди вистрибнути з трактора і побігти в кукурудзу, як вказує позивач. Окрім того, пояснив, що закрив об`єктив камери рефлекторно, оскільки поправляв її коли виходив з автомобіля, для безперешкодної відеоз`йомки, яка була безперервною. Просив суд, відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Представник відповідача - Головного управлінняНаціональної поліціїу Рівненськійобласті в судове засідання не з`явилися, причина їх неявки суду не відома, хоча про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином. (а.с.90-91)

Допитаний в судовому засіданні свідок - інспектор відділення поліції№1 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 показав, що 09.09.2021 року заступив на чергування з ОСОБА_4 . В с.Городниця Дубенського району вони помітили трактор, який рухався. Напарник повідомив йому, що знає чий це трактор і впевнений у тому, що ОСОБА_1 керує ним, будучи позбавленим права керування, оскільки сам складав на нього постанову за ст..130 КУпАП. Коли вони їхали за трактором у кабіні, яка має вікно ззаду було чітко видно, що за кермом сидить одна людина. Побачивши, що патрульний автомобіль їде за ним, водій почав набирати швидкість та звернув у бік поля. Коли зупинився, з кабіни вийшов ОСОБА_1 . На той момент він не заперечував, що керував трактором, пояснював, що не має чим заробляти на життя, тому змушений робити це таким чином. На момент оформлення матеріалів позивач не казав про те, що не він їхав за кермом, постійно кудись телефонував, тиску на нього ніхто не чинив. Їх дії ніхто не оскаржував.

В судовомузасіданні неповнолітнійсвідок ОСОБА_2 показав,що 09.09.2021року близько 12 год. сусіди попросили його батька, щоб він виорав картоплю. Тато запитав у нього, чи може він сісти за кермо трактора, на що він погодився, бо вже неодноразово ним керував. Перебуваючи за кермом трактора «Т-40» він виїхав з двору за адресою: АДРЕСА_1 та рухався в напрямку поля Батько перебував з ним у кабіні в якості пасажира. Позаду він побачив поліцейську машину, яка просто їхала за ними не подаючи звукових сигналів. Звернувши убік поля,він вискочивз трактораі втіку кукурудзу,тому щозлякався поліції. Як допитували батька він не бачив.

Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача, показання свідків, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Частиною 1 ст.2КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини 1 ст.20КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 31Закону України«Про Національнуполіцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Згідно із частиною другою статті 77КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Судом встановлено, що 09 вересня 2021 року інспектором відділення поліції№1 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області Кухаруком А.С. було складено щодо ОСОБА_1 постанову у справі про адміністративні правопорушення серії ЕАО № 4748645 за ч.2 ст.122, ч.4 ст. 126КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400 гривень. (а.с. 7).

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 , керував трактором марки «Т-40», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 09.09.2021 року о 12 год. 42 хв. в с.Велика Городниця Дубенського району Рівненської області, будучи позбавленим права керування, при зміні напрямку руху не увімкнув світловий покажчик повороту та не продублював маневр рукою, чим порушив п.9.1. та п. 2.1 «а» ПДР України та скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст.122, ч.4 ст. 126 КУпАП.

Частина 2 ст.122КУпАП передбачає відповідальність, в тому числі, і за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.

Частиною 4 ст.126КУпАП передбаченоадміністративну відповідальністьза керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Окрім цього, згідно з вимогами ст.77КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини , на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Позивач стверджує, що при розгляді справи було грубо порушено його права, передбачені чинним законодавством України, однак такі не підтвердженні в судовому засіданні.

Відповідно до ст.280КУпАП відповідачем було з`ясовано, що позивачем було скоєно адміністративні правопорушення передбачені за ч.2 ст.122 та ч.4 ст.126 КУпАП. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 було накладено в межах санкції, передбаченої ч.2 ст.122 та ч.4 ст.126 КУпАП.

Згідно з ч. 4 ст.258КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 283 КУпАП. Відповідно до ст.222КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту.

Постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складено інспектором патрульної поліції, який відповідно до вимог ст.222КУпАП має право розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення безпосередньо за ч.2 ст.122 та ч.4 ст.126 КУпАП.

Оскільки позивачем вчинено адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а розгляд справи віднесено до компетенції Національної поліції, у відповідності до вимог ст. 258 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складався, була винесена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 та ч.4 ст.126 КУпАП.

На думку суду, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача та накладення адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 та ч.4 ст.126КУпАП відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України, що регулює порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту.

Покликання позивача на те, що не він знаходився за кермом вказаного трактора, не підтверджені жодними доказами.

Натомість в судовому засіданні досліджено відеозапис з портативного відеореєстратора інспектора поліції, де видно кабіну трактора з вікном позаду у якому чітко видно силует однієї людини, що вказує на те, що саме позивач ОСОБА_1 керував трактором, під час розмови із працівниками патрульної поліції, не заперечував тих фактів, що у його транспортному засобі не працює покажчик повороту та те, що він позбавлений права керування транспортними засобами, а також той факт, що саме він перебував за кермом трактора під час його зупинки працівниками поліції.

Твердження позивача в судових засіданнях про те, що син вискочив та побіг у кукурудзу, суд не бере до уваги, оскільки під час дослідження відео, було встановлено час у 4 секунди, який на думку суду не є достатнім для подолання відстані, яка є між трактором та зеленими насадженнями на полі.

В судовому засіданні було запропоновано сторонам внести клопотання про проведення відповідної експертизи, для підтвердження того, чи достатньо було 4-5 секунд ОСОБА_2 для того щоб залишити кабіну трактора, на що обидві сторони відмовились це зробити.

Окрім того суд не бере до уваги твердження позивача та його представника про те, що інспектор поліції спеціально закрив об`єктив своєї боді-камери пальцем руки саме в той момент, коли з-за керма вискочив син позивача та побіг у бік поля, оскільки, перебуваючи на польовій дорозі та виходячи з автомобіля поліції, поліцейський інстинктивно поправив боді-камеру для чіткої та безперешкодної відеозйомки, яка як видно з відео є безперервною. (а.с.31)

З цих же підстав, суд не бере до уваги показання свідка ОСОБА_2 , які повністю спростовуються вищевказаним відеозаписом з портативного відеореєстратора інспектора поліції, які надані відповідачем інспектором відділення поліції№1 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області Кухаруком А.С.

Окрім того, судом встановлено, що при подачі позовної заяви позивач вказав, що «Під час розмови із працівниками поліції син, який насправді керував трактором, перебував за кермом в кабіні, але якпізніше йогоповідомив (вжепісля тогояк працівникиполіції поїхали)не виходив,бо злякався.» Всі наступні пояснення, які були надані ним та його представником в судових засіданнях, протирічать тому, що було зазначено на початку розгляду справи та в позовній заяві, що дає суду підставу вважати, що такі пояснення є намаганням уникнути відповідальності.

За наведених обставин, суд вважає, що інспектор патрульної поліції врахував всі обставини, необхідні для розгляду справи, правомірно виніс постанову та наклав на позивача адміністративне стягнення, що свідчить про безпідставність та необґрунтованість адміністративного позову.

Суд вважає, що наданий відповідачем відеозапис, здійснений за допомогою камери портативного відеореєстратора інспектора поліції, є належним та допустимим доказом, у розумінні положень ст. 251 КУпАП, ст.ст.72, 99 КАС України.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вина позивача у вчиненні зазначеного порушення доведена повністю, а тому доводи останнього про свою невинуватість суд вважає безпідставними.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Оскільки відповідачем належними та допустимими доказами доведений факт вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.122 та ч.4 ст.126 КУпАП, а в ході розгляду справи суд не знайшов істотних процесуальних порушень під час розгляду відповідачем справи про адміністративне правопорушення, які б свідчили про незаконність оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку, що слід залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 122, 283, 288 КУпАП, ст.ст. 9, 74, 77, 241-246, 250, 268, 271,286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора поліції № 1 Дубенського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області капітана поліції Кухарука Андрія Степановича, відділення поліції №1 Дубенського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області, Головного управління Національної поліції у Рівненській області про скасування постанови серії ЕАО №4748645 від 09.09.2021 року за ч.2 ст.122 КУпАП, ч.4 ст.126 КУпАП - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Повний текст судового рішення складено 13 вересня 2022 року.

Суддя П.В.Феськов