Постанова № 10619016, 23.03.2009, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 2-а-27/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2009 року Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді ПАЛАМАРЧУК В.І.

при секретарі ГОРИСЛАВЕЦЬ Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в смт. Згурівка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Згурівської районної державної адміністрації Київської області про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та стягнення недорахованих сум на оздоровлення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, посилаючись не те, що вона являється громадянкою, евакуйованою у 1986 році із зони відчуження Категорія 2.

Згідно із ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 від 28 лютого 1991 року(із змінами та доповненнями)(далі Закон №796), особам, визначеним у цій статті повинна виплачуватися щорічна допомога на оздоровлення в таких розмірах : абз.7 -евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей - 3(три) мінімальні заробітні плати.

Тому, відповідно до зазначеного, а саме абз.7 ч.4 вказаної статті, їй щорічно повинна виплачуватися допомога на оздоровлення в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.

Дана допомога, згідно чинного законодавства, виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.(ч.5 ст.48 Закону №796).

При цьому, розмір мінімальної заробітної визначається на момент виплати допомоги.(ч.7 ст.48 Закону №796).

У період з 2004 по 2007 рік, розмір мінімальної заробітної плати встановлено в такому розмірі:

237, 00грн. 01.09.04-31.12.04 Закон України №1344 від 27.11.2003 262, 00грн. 01.01.05-31.03.05 Закон України №2285 від 23.12.2004 290, 00грн. 01.04.05-30.06.05 Закон України №2285 від 23.12.2004 310, 00грн. 01.07.05-31.08.05 Закон України №2285 від 23.12.2004 332, 00гон. 01.09.05-31.12.05 Закон України №2285 від 23.12.2004 350, 00грн 01.01.06-30.06.06 Закон України №3235 від 20.12.2005 375.00грн. 01.07.06-30.11.06 Закон України №3235 від 20.12.2005 400, 00грн. 01.12-06-31.12.06 Закон України №3235 від 20.12.2005 400, 00грн. 01.01.07-31.03.07 Закон України №489 від 19.12.2006 420, 00грн. 01.04.07-30.06.07 Закон України №489 від 19.12.2006 440, 00грн. 01.07.07-30.09.07 Закон України №489 від 19.12.2006

Позивачка отримувала допомогу на оздоровлення у розмірі, який встановлено у відповідності до Постанови КМУ «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №836 від 26 липня 1996 року, що є, як вважає позивачка, порушенням наданих їй Конституцією України прав на здоров»я та соціальний захист. На її звернення до відповідача про виплату вказаної допомоги у відповідності до ст.48 вказаного Закону за виключенням суми фактично проведених виплат, їй було відмовлено. Тому вважає, що дії відповідача є неправомірними, такими, що порушують надані їй чинним законодавством права, і тому вона змушена звернутися до суду для захисту своїх порушених прав.

Верховною Радою України дія статті 48 Закону №796 протягом 2004-2005 років не призупинялася.

Враховуючи це, вважає, що зупинення дії вказаних положень ст.48 у 2006 році, за аналогією, також є неконституційним.

Оскільки відсутній закон, що регулює період, за який можливо провести стягнення недорахованих сум у виниклих правовідносинах, вважає за можливе застосування закону за аналогією, що передбачено ч.7 ст.9 КАС України, в якій зазначено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), тому виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.

Враховуючи вищевикладене, позивачка, як громадянка, евакуйована із зони відчуження у 1986 році Категорії 2 має право на стягнення недорахованих сум на оздоровлення за три роки перед зверненням до суду, тому має право на стягнення недорахованих сум на оздоровлення за 2006, 2007 роки, а саме:

- за 2006 рік - 1125, 00грн., 22.08.2006 року отримала 75, 00грн.;

- за 2007 рік - 1320, 00грн., 18.07.2007 року отримала 75, 00грн.

Тому позивачка вважає, що відповідач повинен виплатити їй щорічну допомогу на оздоровлення за період 2006-2007 роки, виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виникнення права на виплату за виключенням суми фактично проведених виплат, а саме:

-за 2006 рік: 1050, 00грн. (1125, 00грн. - 75, 00грн.);

-за 2007 рік: 1245, 00грн. (1320, 00грн. - 75, 00грн.)

Всього 2295, 00грн.

Враховуючи вищевикладене, просить:

1.Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Згурівської районної державної адміністрації Київської області щодо невиплати їй щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, передбаченому абз.7 ч.4 ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року, за 2006, 2007 роки виходячи із суми мінімальної заробітної плати за виключенням суми фактично проведених виплат неправомірними.

2. Зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення Згурівської районної державної адміністрації Київської області ідентифікаційний код 20624042 виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: АДРЕСА_1 Згурівського району Київської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 суму щорічної допомоги на оздоровлення, передбачену абз.7 ч.4 ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року, яка недорахована за 2006, 2007 роки, виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виникнення права на виплату за виключенням суми фактично проведених виплат, а саме суму в розмірі 2295, 00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто п'ять)гривень 00 коп.

В судове засідання сторони не з'явилися, направили суду заяви, в яких просять слухати справу за їхньої відсутності, позивач свій позов підтримує повністю, відповідач позов не визнає повністю.

Керуючись принципами верховенства права та законності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні в судовому засіданні доказів в їх сукупності, які є у справі, суд приходить до висновку, що всі докази є належними, допустимими та достовірними, а також достатні і взаємно пов'язані.

Судом встановлено, що позивачка є евакуйованою із зони відчуження у 1986 році, категорія 2, перебуває за місцем свого проживання на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Згурівської районної державної адміністрації Київської області, згідно з абз.7 ч.4 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " має право на щорічну допомогу на оздоровлення - 3 мінімальні заробітні плати, розмір якої визначається на момент виплати, а саме: за 2006-2007 роки - 2295 грн. (2006 рік - (375 грн. х 3) + 2007 рік - (440 грн. х 3)), відповідач виплатив позивачці дану допомогу відповідно до постанов Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " від 26.07.1996 року № 836 та від 12.07.2005 року № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ", а саме: за 2006-2007 роки по - 75, 00 грн. щорічно, а всього за 2006-2007 роки - 150 грн., виплати проведені відповідно 22.08.2006 року та 18.07.2007 року (а.с.7), тому недорахована сума на оздоровлення складає - 2295 грн. 00 коп. (2445 грн. -150 грн.).

Управління праці та соціального захисту населення Згурівської районної державної адміністрації Київської області в своїх письмових запереченнях проти позову посилається на те, що відповідно до ст.62 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" порядок застосування цього Закону провадиться Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності, а саме, в розмірах, які і визначені Кабінетом Міністрів України, виходячи із реальних можливостей Державного бюджету України, згідно з бюджетними призначеннями з врахуванням вимог ст. 95 Конституції України позивачам і проведена виплата зазначеної допомоги на оздоровлення. Крім того, відповідач на підставі ст.99 КАС України, де встановлено річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, просить обчислювати строк звернення позивачів до суду з серпня 2007 року.

Позивачка звернулася до суду в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст.99 КАС України, оскільки про своє порушене право дізналася в 2008 році, ознайомившись із постановами Вищого Адміністративного Суду України від 14.02.2007 року та 29.03.2007 року та Верховного Суду України від 20.02.2007 року щодо виплати допомоги на оздоровлення, після чого скористалася можливістю досудового порядку вирішення спору, звернулася до відповідача з даного приводу та отримала від суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду її звернення офіційне письмове роз'яснення від 22.01.2009 року, з якого дізналася про рішення суб'єкта владних повноважень, а саме, про відмову в проведенні їй перерахунку допомоги на оздоровлення (а.с.8), тому стягненню підлягають суми за два роки - 2006, 2007 роки.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно зі ст.113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст.75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституція України не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.

Згідно з ч.1 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Згідно з ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.4 ст.99 КАС України якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Згідно із Ч.Ч.4, 5, 7 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах: евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей, - три мінімальні заробітні плати. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Згідно зі ст.71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " дія положень Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Верховною Радою України дія ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " протягом 2004-2005 років не призупинялась та було призупинено дію даної статті у частині виплат, компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати на 2006 рік згідно із Законом України "Про державний бюджет України на 2006 рік " від 20.12.2005 року № 3235-IV, на 2007 рік - із Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік " від 19.12.2006 року № 489-У.

Закон України "Про Державний бюджет на 2006 рік " був прийнятий Верховною Радою України 20.12.2005 року № 3235-IV, зміни до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " щодо доповнення його ст.71 було прийнято також Верховною Радою України згідно Закону України від 5 жовтня 2006 року № 231-У, тому в даному випадку вбачається за необхідне застосувати загальний принцип дії законів, відповідно до якого пізніше прийнятий акт витісняє попередній.

Конституційний Суд України у п.3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 року № 4-зп (справа про набуття чинності Конституцією) зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше ".

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік": абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ".

Згідно з п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя " оскільки Конституція України, як зазначено в її ст.8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік " встановлено розмір мінімальної заробітної плати: з

01.01.2006 року - 350 грн., з 01.07.2006 року - 375 грн., з 01.12.2006 року - 400 грн.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік " встановлено розмір мінімальної заробітної плати: з

01.01.2007 року - 400 грн., з 01.04.2007 року-420 грн., з 01.07.2007 року- 440 грн.

Згідно зі ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Оглянувши Положення про управління праці та соціального захисту населення Згурівської районної державної адміністрації Київської області, дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до висновку, що адміністративний позов позивачки необхідно задовольнити, так як в судовому засіданні доведено, що мають місце неправомірні дії відповідача щодо невиплати позивачці щорічної допомоги на оздоровлення, виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виплати та порушено матеріальне право позивачки на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виплати.

Отже, оскільки закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами, то суд вважає, що при вирішенні даного спору підлягають застосуванню саме положення ст.48 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ", а не постанов Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " від 26.07.1996 року № 836 та від 12.07.2005 року № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ".

Суд приходить до висновку, що перебіг річного строку звернення до суду за захистом своїх прав для позивачки починається з того часу, коли вона дізналась про порушення її прав, а не з моменту виплати допомоги на оздоровлення.

Оскільки КАСУ не регулює строки щодо норм матеріального права, тобто строків позовної давності, суд вважає за необхідне застосувати норми ЦК України стосовно обчислення строку позовної давності тривалістю у три роки щодо стягнення недорахованих сум на оздоровлення, враховуючи вимоги ч.2 ст.21 КАС України, згідно якої вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними діями суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір, тому суд вважає за необхідне позов задоволити повністю і стягнути з відповідача на користь позивачки недораховані суми на оздоровлення за 2006 - 2007 pp. у розмірі 2295 грн.(за 2006 р. - 1050 грн.( 1125 грн. -75 грн.); за 2007р. -1245 грн.(1320 грн. - 75 грн.).

Керуючись ст.55 Конституції України, рішеннями Конституційного Суду України від 03.10.1997 року № 4-зп (справа про набуття чинності Конституцією), від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, ст.257 ЦК України, ст.ст.48, 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ", Законами України, "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 5 жовтня 2006 року № 231-У, постановою Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", постановою Пленуму Верховного Суду України від З грудня 1997 року № 13 "Про практику розгляду судами справ за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних, посадових і службових осіб у сфері управлінської діяльності, які порушують права та свободи громадян", ст.ст.17, 19, 104, 105, 160, 162 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Згурівської районної державної адміністрації Київської області про визнання дій неправомірними та стягнення недорахованих сум на оздоровлення задовольнити.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Згурівської районної державної адміністрації Київської області щодо недорахування сум на оздоровлення ОСОБА_1 неправомірними.

Стягнути із Управління праці та соціального захисту населення Згурівської районної державної адміністрації Київської області (розрахунковий рахунок 35213007001075 в УДК в Київській області, МФО 821018, ідентифікаційний код 20624042) недораховані суми на оздоровлення за 2006-2007рр. на користь ОСОБА_1 в розмірі 2295 (дві тисячі двісті дев'яносто п'ять ) грн.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Згурівський районний суд Київської області протягом 10 (десяти) днів з дня її складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Згурівський районний суд Київської області протягом 20 (двадцяти) днів після поданнядаши про апеляційне оскарження.