Рішення № 106188578, 12.09.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2022 року м. Київ № 640/11155/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу:

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Трансвояж»доДержавної служби України з безпеки на транспортіпровизнання протиправною та скасування постанови, визнання протиправним та скасування розрахунку,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю «Трансвояж» (позивач/ ТОВ «Трансвояж») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті (відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно -господарського штрафу № 170238 від 23.12.2019 у сумі 34 000 грн., прийняту Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки;

- визнати протиправним та скасувати розрахунок № 0006497 від 19.11.2019 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на суму 1 106,64 евро, складеного Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними твердженнями позивача:

- позивач не може нести відповідальність за правопорушення, відповідальність за яке передбачена саме абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за відсутності у нього під час перевезення подільного вантажу дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами загального користування, оскільки видачу таких дозволів для перевезення подільних вантажів не передбачено чинним законодавством;

- визначення вагових параметрів транспортного засобу позивача було здійснено посадовими особами відповідача з порушенням положень Порядку № 879, і відповідно, отримані у результаті зважування дані не можуть вважатися достовірними та бути підставою для притягнення Позивача до відповідальності.;

- посадовими особами Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки не був дотриманий порядок повідомлення позивача про розгляд справи, чим порушено вимоги законодавства та право позивача брати участь у розгляді справи і надавати свої пояснення і заперечення під час такого розгляду

- у Розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 19.11.2019 № 0006497 Відповідачем зазначено дані про пройдений маршрут, а саме, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський - Полтавська обл., м. Зінків, а пройдена відстань - 318 км., що насправді не відповідає дійсним обставинам.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність оскаржуваної постанови про накладення адміністративно-господарських санкцій, у зв`язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог Закону України «Про автомобільний транспорт».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.09.2022 закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування розрахунку №0006497 від 19.11.2019 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на суму 1 106,64 евро, складеного Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансвояж» зареєстроване як юридична особа 15.02.2017 та здійснює діяльність за основним видом КВЕД 49.41 - вантажний автомобільний транспорт.

19 листопада 2019 року о 14 годині 13 хвилин працівниками Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на пункті габаритно-вагового контролю, розташованому в м. Києві, вул. Столичне Шосе, було проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля MAN TGS 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом HENDRICKS GOCH, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що перевозив дизельне паливо.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 власником автомобіля MAN TGS 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_4 є ОСОБА_1 , а маса транспортного засобу без навантаження становить 7 100 кг. Зазначений транспортний засіб перебуває у користуванні позивача на підставі договору оренди (найму) транспортних засобів, посвідченого 01.02.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Толстіковою О.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 219.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 власником напівпричепу HENDRICKS GOCH, реєстраційний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_2 , а маса напівпричепу без навантаження становить 6 500 кг. Зазначений транспортний засіб перебуває у користуванні Позивача на підставі договору оренди (найму) транспортного засобу, посвідченого 01.02.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Толстіковою О.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 221.

У товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 00003914 від 19.11.2019 зазначено, позивач перевозив дизельне паливо (ДП-3-Євро5-ВО) масою 25 520 кг.

За результатами проведеного габаритно-вагового контролю посадовою особою Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки ОСОБА_3 та оператором вагового контролю на пункті габаритно-вагового контролю Левченко О.Д., розташованому в м. Києві, вул. Столичне Шосе було складено Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 19.11.2019, у пункті 6 «результати габаритно-вагового контролю» якої зазначено, що навантаження на осі, складає: 1) 6,280 тон; 2) 13,700 тон; 3) 7,660 тон; 4) 9,480 тон; 5) 8,060 тон, а повна маса транспортного засобу складає 45,180 тон.

За результатами проведення габаритно-вагового контролю даного транспортного засобу посадовою особою Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Козлюк О.П. складено Акт № 0006497 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

19 листопада 2019 року Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки, на підставі вказаних вище довідки та акту, складено розрахунок № 0006497 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільним дорогами загального користування, яким нараховано позивачу до сплати 1 106,64 евро.

Також, 19.11.2019 посадовими особами Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено Акт №197295 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в якому зазначено, що у місці перевірки: м. Київ, вул. Столичне Шосе під час перевірки 19.11.2019 о 14 год. 15 хв. автомобіля марки MAN, номерний знак НОМЕР_4 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , водієм якого є ОСОБА_4 , який належить ТОВ «Трансвояж», виявлено порушення, передбачене ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме, перевищення встановлених законодавством вагових норм на 24,55% при перевезенні вантажів без відповідного дозволу, відповідальність за що передбачена абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»; не оформлено індивідуально-контрольна книжка водія до цифрового тахографу, відповідальність за що передбачена абз. 3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

За результатами розгляду відповідачем Акту № 197295 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 19.11.2019 посадовою особою відповідача прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 170238, якою стягнуто з ТОВ «Трансвояж» адміністративно-господарський штраф у сумі - 34 000 гривень.

Вважаючи вказаний розрахунок та постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до частини 12 статті 6 Закону № 2344-III, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

За приписами частин 1, 4 статті 48 Закону № 2344-III, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Згідно ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги" від 08 вересня 2005 року №2862-IV, рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до частини 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353-XII, з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За правилами пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила №30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

В силу п. 4 Правил №30, рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі - Порядок № 879).

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м., за висотою від поверхні дороги - 4 м. (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м.), за довжиною - 22 м. (для маршрутних транспортних засобів - 25 м.), фактичну масу понад 40 т. (для контейнеровозів - понад 44 т., на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т.), навантаження на одиночну вісь - 11 т. (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т.), здвоєні осі - 16 т., строєні - 22 т. (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т., здвоєні осі - 18 т., строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т., строєні осі - понад 22 т. або фактичною масою понад 40 т. (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т., строєні осі - понад 24 т. або фактичною масою понад 44 т., а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т.) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Положеннями підпункту 2 пункту 2 Порядку №879 визначено, що вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно пункту 3 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 затверджено Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567).

Нормами п. 21 Порядку № 1567 передбачено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.11.2019 року співробітниками Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки відповідно до направлення на рейдову перевірку №000154 від 15.11.2019 року проводилася рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні вантажні перевезення вантажів та пасажирів.

За результатами зважування транспортного засобу марки MAN реєстраційний номер НОМЕР_4 співробітниками Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було встановлено, що навантаження на одиночну вісь становило 13,7 т при максимально допустимому 11 т. Зазначений вище ТЗ використовується ТОВ «ТРАНСВОЖ».

У зв`язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами Київське міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було складено Довідку від 19.11.2019 року про результати здійснення габаритно-вагового контролю та Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0006497 від 19.11.2019 року, яким встановлено перевищення встановлених законодавством вагових норм на 24,55% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Позивач посилається на те, що Методика, на підставі якої проводиться процес вимірювання (зважування) габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісі (осі) транспортного засобу, на час прийняття оскаржуваної постанови Мінекономрозвитку не затверджена. А, також зазначає, що транспортним засобом перевозився подільний рідкий вантаж, вагове обладнання пересувних та/або стаціонарних пунктів габаритно-вагового контролю повинно забезпечувати саме поосьове зважування у русі транспортного засобу, а не у спосіб, який застосований посадовими особами відповідача при зважуванні транспортного засобу позивача.

З даного приводу, слід зазначити наступне.

Так, на момент виникнення спірних правовідносин, відсутня затверджена Мінекономрозвитком методика виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі, якою мали б керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю.

Водночас, оскільки, за змістом статей 4 і 29 Закону України № 3353-ХІІ, статті 33 Закону №2862-IV, визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком № 879, яким керувався відповідач, суд вважає, що відповідачем правомірно проведений габаритно-ваговий контроль транспортного засобу.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постановах від 22 грудня 2021 року у справі № 420/3371/21, від 09 серпня 2019 року у справі №817/1051/16 та від 08 серпня 2018 року, 03 липня 2019 року у справі №819/1381/16, від 02 серпня 2018 року у справі №820/1420/17.

Щодо посилань позивача на те, що останній не може нести відповідальність за правопорушення, відповідальність за яке передбачена саме абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за відсутності у нього під час перевезення подільного вантажу дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами загального користування, оскільки видачу таких дозволів для перевезення подільних вантажів не передбачено чинним законодавством, суд зазначає, п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, який встановлює спеціальні правила для руху транспортних засобів та їх составів у разі, зокрема, навантаження на одиночну вісь - 11 т. не передбачає виключень в залежності від характеру вантажу.

Натомість, отримання дозволу на перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень, в разі перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством більше п`яти відсотків є законодавчо встановленим обов`язком перевізника в силу положень ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

При цьому, положення вказаного Закону не містять винятків до подільних вантажів.

Завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов`язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 року по справі № 814/1460/16.

Також, суд не приймає до уваги доводи позивача щодо того, що ні талон ні довідка не містять ідентифікуючої інформації щодо обладнання, його типу, марки, проведеної повірки та інформації щодо перебування у робочому стані, з огляду на те, що нормами чинного законодавства України не встановлено, що вищевказані дані повинні бути зазначені в квитанції про зважування.

При цьому, у складеному акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відсутні будь-які зауваження щодо зважувального обладнання, яке було використано.

Враховуючи підтвердження факту перевищення допустимої ваги вантажного автомобіля за відсутності дозволу на перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень, відповідач мав повноваження для винесення адміністративно - господарського штрафу за порушення законодавства, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону №2344-III.

Щодо посилань на порядок повідомлення позивача про розгляд справи, суд зазначає наступне.

Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567) визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Згідно пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

У відповідності до пункту 26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

При цьому, суд звертає увагу, що у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (п. 27 Порядку №1567).

З матеріалів справи вбачається, Укртарансбезпека листом запросило позивача 17.12.2019 на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. Викладене, з урахуванням наведених вище обставин, свідчить, що позивач був повідомлений про місце і час розгляду справи.

Крім того, суд зауважує, що відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді, та, у зв`язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 01 березня 2018 року у справі №820/4810/17.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виконав, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Зважаючи, що у задоволенні позову сторони відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, - судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Трансвояж» відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.К. Каракашьян