Рішення № 106188562, 12.09.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

12 вересня 2022 року справа №640/25107/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )доГоловного управління Національної поліції у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ Нацполіції)провизнання протиправним та скасування пункту 1 наказу відповідача №374 від 12 квітня 2021 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Дніпровського УП» в частині застосування щодо ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді суворої доганиВ С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом, зазначаючи про протиправність оскаржуваного наказу, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що у наказі не зазначено складу вчинення дисциплінарного проступку, не сформульовано об`єктивної сторони, у тому числі, не визначено зміст посадових обов`язків, як порушені, відповідно до посадової інструкції позивача.

Ухвалою від 07 жовтня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/25107/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив про відповідність оскаржуваного наказу вимогам чинного законодавства, оскільки позивач неналежним чином виконує вимоги пункту 7 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту Нацполіції в частині проведення профілактичної роботи із зміцнення службової дисципліна та запобіганню вчинення підлеглими правопорушень.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив таке.

Наказом від 12 квітня 2021 року №374 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Дніпровського управління поліції», за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пункту 7 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до заступника начальника Дніпровського управління поліції підполковника ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.

Вказаний наказ прийнятий на підставі висновку службового розслідування за результатами перевірки діяльності керівництва Дніпровського УП від 09 квітня 2021 року (далі по тексту - Висновок).

Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, керується такими мотивами.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть, зокрема, дисциплінарну відповідальність відповідно до закону (частина перша статті 19 Закону України «Про Національну поліцію»).

Як визначає частина друга статті 19 Закону України «Про Національну поліцію», підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (далі по тексту - Дисциплінарний статут).

Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

До поліцейських може застосовуватися такий вид дисциплінарного стягнення як сувора догана (пункт 3 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту).

Частиною першою статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Відповідно до частини другої статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (частина третя статті 14 Дисциплінарного статуту).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності є порушення службової дисципліни, тому для притягнення до такої відповідальності необхідно з`ясувати всі обставини дисциплінарного проступку.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

Отже, з метою встановлення обставин дисциплінарного проступку, визначення його тяжкості, заподіяної шкоди та ступеня вини, прийняттю рішення про накладення на дисциплінарного стягнення передує проведення службового розслідування.

Вирішуючи цей спір, суд має виходити з обставин, встановлених службовим розслідуванням, характеру дисциплінарного проступку, мотивів, за яких його вчинено та якими доказами це підтверджується.

Як встановив суд вище, дисциплінарне стягнення до позивача застосоване за порушення вимог пункту 7 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту, яким передбачено, що керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.

Зі змісту Висновку та оскаржуваного наказу вбачається, що дисциплінарний проступок позивача полягає у неналежному проведенні профілактичної роботи зі зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень, що призводить до скоєння останніми вчинків, що негативно впливають на імідж і репутацію Нацполіції.

Дослідивши матеріали, що слугували підставою для прийняття оскаржуваного наказу в частині застосування дисциплінарного стягнення щодо ОСОБА_1 , суд встановив таке.

19 березня 2021 року дисциплінарною комісією ГУ Нацполіції проведено службове розслідування за фактом події за участю колишнього дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції №1 (з обслуговування житлового масиву «Воскресенка») Дніпровського УП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 та відкриття кримінального провадження, здійснено перевірку службової діяльності керівництва Дніпровського УП в частині належного виконання вимог статті 3 Дисциплінарного статуту, за результатами якої виявлено прорахунки в організації роботи із дотримання підлеглими службової дисципліни, проведенні профілактичної роботи з її зміцнення та запобіганні вчиненню правопорушень.

У Висновку, зокрема, встановлено, що протягом листопада 2020 року - березня 2021 року заступником начальника Дніпровського УП підполковником поліції ОСОБА_1 проводилось 13 нарад за участю керівників відділу превенції вказаного управління поліції. Під час проведення нарад розглядались питання профілактики вчинення кримінальних правопорушень на території обслуговування, попередження і припинення вуличної торгівлі, оформлення адміністративних матеріалів, охорони публічної безпеки і порядку під час введення карантинних заходів, організації охорони і конвоювання затриманих і взятих під варту, дотримання вимог чинного законодавства України під час складання адміністративних матеріалів, перевірки за місцем проживання громадян, яким судами обрано запобіжний захід - домашній арешт, власників зброї, тощо. Питання дотримання дисципліни і законності особовим складом відділу превенції до порядку денного нарад при ОСОБА_1 і керівництві відділу превенції не вносились.

Також, у Висновку зазначено, що вибірковим вивченням рапортів про відвідування поліцейських, які виконують службові обов`язки у відділі превенції Дніпровського УП з`ясовано, що питання належного виконання вимог пункту 15 розділу 3 наказу Національної поліції України від 23 вересня 2016 року №920 «Про заходи щодо укріплення службової дисципліни в органах та підрозділах Національної поліції України», ОСОБА_3 , який відповідно до функціональних обов`язків вживає заходи щодо зміцнення службової дисципліни, взагалі не контролюється.

У порушення вимог Інструкції про порядок виконання органами Національної поліції ухвал слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та про зміну раніше обраного запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, затвердженої наказом МВС України від 13 липня 2016 року №654, керівництвом управління поліції неналежно організовано робота дільничних офіцерів поліції щодо негайного відвідування громадян, відносно яких обрано запобіжний захід - домашній арешт.

Опитаний у ході проведення службового розслідування ОСОБА_4 пояснив, що за час виконання службових обов`язків на займаній посаді ним під час проведення нарад за участю особового складу постійно наголошується про необхідність дотримання службової дисципліни, а у випадках виявлення фактів її порушення до винних поліцейських застосовуються дисциплінарні стягнення. Також з особовим складом проводиться робота, направлена на запобігання вчиненню правопорушень та щомісячно до відома підлеглих доводяться огляди про стан дисципліни і законності.

Суд звертає увагу, що в оскаржуваному наказі не зазначено, а під час судового розгляду справи відповідач не обґрунтував та не довів належними та допустимими доказами порушення ОСОБА_1 вимог пункту 7 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту, в чому виявились такі порушення, які дії вчинив, мав вчинити або неналежно вчинив позивач, зокрема, у якій формі мала відображатись перевірка дотримання підлеглими службової дисципліни.

Тобто, дисциплінарне стягнення накладено на позивача без обґрунтування, яку саме роботу не організував та не проконтролював позивач задля попередження вчинення підлеглими правопорушень, зокрема, в матеріалах справи взагалі відсутня інформація щодо роботи, яка має бути організована позивачем по підтриманню належного стану дисципліни серед підлеглих та докази, що зазначена робота не організована або організована неналежним чином.

Як встановлено у Висновку, протягом листопада 2020 року - березня 2021 року ОСОБА_1 проводилось 13 нарад за участю керівників відділу превенції Дніпровського управління поліції. Згідно з протоколами нарад, зокрема, розглядались питання про результати перевірок організації роботи підрозділів та виявлені під час цих перевірок недоліки; про стан дисципліни та законності серед особового складу, стан виконавської дисципліни.

Відповідач також не зазначив, у чому полягає неналежна організація роботи дільничних офіцерів поліції щодо негайного відвідування громадян, відносно яких обрано запобіжний захід - домашній арешт. При цьому, в матеріалах справи містяться рапорти про здійснення відповідної перевірки.

В матеріалах службового розслідування відсутні також обґрунтування висновку про те, що позивачем не контролюється виконання наказу від 23 вересня 2016 року №920 «Про заходи щодо укріплення службової дисципліни в органах та підрозділах Національної поліції України» та не зазначено у якій формі має відображатись такий контроль.

Суд звертає увагу, що відповідач не надав будь-яких доказів, які б підтверджували неналежне виконання позивачем своїх службових обов`язків, що визначають обсяг завдань, доручених посадою, у тому числі, здійснення контролю за дотриманням підлеглими службової дисципліни, проведення профілактичної роботи із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.

Крім того, суд зазначає, що матеріали службового розслідування не містять будь-яких доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між діями позивача та фактом події за участю колишнього дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції №1 (з обслуговування житлового масиву «Воскресенка») Дніпровського УП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 та відкриття стосовно нього кримінального провадження.

Відповідач також не довів суду необхідність застосування до ОСОБА_1 такого стягнення як сувора догана та не обґрунтував неможливість або недоцільність накладення м`якшого дисциплінарного стягнення, зокрема у вигляді зауваження. Тобто відповідач не довів співмірність накладеного дисциплінарного стягнення із характером виявлених порушень.

Враховуючи викладене, на підставі встановлених під час судового розгляду справи фактів та обставин, беручи до уваги, що відповідач не довів наявності у діях позивача дисциплінарного правопорушення, суд приходить до висновку, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відбулося за відсутності правових підстав.

Таким чином, пункт 1 наказу відповідача від 12 квітня 2021 року №374 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Дніпровського УП» в частині застосування щодо ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді суворої догани є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач не довів правомірність прийняття спірного наказу з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір за рахунок бюджетний асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 12 квітня 2021 року №374 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Дніпровського УП» в частині застосування щодо ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді суворої догани.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у м. Києві.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );)

Головне управління Національної поліції у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15; ідентифікаційний код 40108583).

Суддя В.А. Кузьменко