Рішення № 106188541, 12.09.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2022 року м. Київ № 640/2624/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна»

до Державної служби України з безпеки на транспорті,

про визнання протиправною та скасування постанови від 20.01.2020 №179214,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна» (далі - позивач) з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі-відповідач) в якому просить суд:

- визнати протиправною й скасувати постанову заступника начальника Київського Міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №179214 від 20.01.2020 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що на час виявлення порушення транспортний засіб було передано для використання у підприємницькій діяльності на підставі договору оренди іншому товариству. Відтак відповідальність за порушення законодавства у сфері автомобільного транспорту застосовується безпосередньо до автомобільних перевізників. Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Укррентсервіс" не є безпосереднім перевізником, то постанову про накладення на позивача штрафу прийнято відповідачем протиправно.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.02.2020 відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі та запропоновано відповідачу протягом 15 днів надати відзив на позовну заяву.

Відповідач подав відзив на позовну заяву якому вказав на необґрунтованість та відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Відповідачем вказано, що позивачу був направлений виклик 09.01.2020 на розгляд акту №198485 від 10.12.2019 рекомендованим листом з повідомленням. На думку відповідача, у позивача була можливість надати до Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки договір фінансового лізингу №UA92L-16-25 від 03.08.2016 з ТОВ «СПМК-17» до моменту винесення постанови №179214 від 20.01.2020 .

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Інспекторами Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки відповідно до направлення на перевірку від 09.12.2019 №001307, на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянків таксі і транспортних засобів в місцях навантаження і розвантаження проведена рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 №422 (далі - Порядок №422), співробітниками Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проведена перевірка транспортного засобу марки Mersedes-Benz ACTROS 4141, номерний знак НОМЕР_1 .

Результати зважування оформлені довідкою від 10.12.2019 №025571 у якій, зокрема, зафіксовано, що загальна маса транспортного засобу складає 41,35 т, маса першої осі - 6,95 т, другої осі - 5,55 т., третьої осі - 14,55 т., четвертої осі - 14,3 т.

З урахуванням наведеного посадовою особою, яка здійснює габаритно-ваговий контроль, складено та акт від 10.12.2019 №040602 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів.

Також посадовою особою, яка здійснює габаритно-ваговий контроль, складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства автомобільним транспортом під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 10.12.2019 №198485 автомобільним транспортом у якому зафіксовано що під час перевірки належного позивачу транспортного засобу Mersedes-Benz ACTROS 4141, номерний знак НОМЕР_1 , виявлено порушення, а саме перевезення вантажу з перевищенням нормативно-вагових параметрів, а саме навантаження на здвоєну вісь становило 28,850 т та повна маса 41,350 т., без відповідного дозволу.

В акті від 10.12.2019 №198485 вказано, що водій акт не підписував.

В подальшому, з урахуванням наведених обставин Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 20.01.2020, якою до Товариства обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна» на підставі абзацу 16 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано штрафні санкції у розмірі 34000,00 грн.

Не погодився із вказаною постановою від та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суд з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Статтею 1 Закону №2344-III визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджено Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (Порядок №1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

За змістом пунктів 2-4 Порядку №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до статті 6 Закону №2344-III, у разі проведення рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Згідно пунктів 12-15 Порядку №1567, рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Згідно пункту 16 Порядку №1567, рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб Укртрансбезпеки у кількості не менш як дві особи.

Під час проведення рейдової перевірки можливе, серед іншого, здійснення габаритно-вагового контролю.

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, серед іншого: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно статті 48 Закону №2344-III, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (Правила №30) передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (ПДР), за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Згідно пункту 4 Правил №30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" через центри надання адміністративних послуг.

Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв`язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Пунктами 5, 6, 7 Правил №30 передбачено, що рух транспортних засобів та їх составів загальною масою до 40 тонн включно, якщо вони не є великогабаритними і контейнеровозів загальною масою до 46 тонн включно та заввишки від поверхні дороги до 4,35 метра включно (на встановлених Укравтодором, Укртрансбезпекою і Національною поліцією маршрутах, які погоджено з організаціями, зазначеними в пунктах 9-13 цих Правил), здійснюється без дозволу.

Дозвіл видається: уповноваженим підрозділом Національної поліції - у разі виїзду за межі України або в`їзду на територію України виключно великогабаритними транспортними засобами; уповноваженими підрозділами Національної поліції в областях, м. Києві, а також Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, - якщо маршрут пролягає в межах Автономної Республіки Крим, області, між областями або між Автономною Республікою Крим, мм. Києвом і Севастополем та іншими адміністративно-територіальними одиницями.

Дозвіл видається на одноразовий проїзд великогабаритного та великовагового транспортного засобу. У разі здійснення постійних проїздів по одному маршруту тим самим транспортним засобом дозвіл може видаватися на кілька проїздів, але не більше ніж на три місяці.

Відповідно до пункту 25 Правил №30 забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред`являтися на вимогу уповноважених осіб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (Порядок №879), відповідно до пункту 2 якого, великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів;

Дозвіл на рух - єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. №30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами", після внесення в установлених порядку і розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому визначаються умови експлуатації транспортних засобів протягом певного часу за встановленим маршрутом і який дає право на проїзд за таких умов.

Відповідно до пунктів 15, 16, 18, 20 Порядку №879 контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Згідно пункту 6 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

З аналізу вказаних положень Порядку №879 вбачається, що при здійсненні габаритно-вагового контролю здійснюється перевірка відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Результати габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті фіксуються у довідці про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення, яка видається водієві транспортного засобу.

Суд зазначає, що результати зважування належного позивачу транспортного засобу оформлені довідкою від 25.02.2020 у якій, зокрема, зафіксовано, що навантаження на здвоєну вісь склало 14, 55 +14,3 т (28,85 т).

З урахуванням наведеного суд погоджується із висновком відповідача про те, що навантаження на одиночну вісь транспортного засобу позивача за результатами зважування складає 28,85 т, при нормативно допустимому 16 т, тобто наявне перевищення нормативу на 12, 85 т.

Відповідно до абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу викладеного вище слідує, що суб`єктом юридичної відповідальності за статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" є автомобільний перевізник.

Згідно статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу, згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (стаття 33 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Досліджуючи матеріали справи суд звертає увагу, що Товариство обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна» не заперечує обставин того, що транспортний засіб Mersedes-Benz ACTROS 4141, номерний знак НОМЕР_1 належить йому на праві приватної власності, однак вказує, що під час перевірки відповідачем відповідного перевезення він не виступав автомобільним перевізником, оскільки такий транспортний засіб наданий у лізинг ТОВ «СПМК-17».

Згідно із частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного правопорушення України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частина друга статті 72 Кодексу адміністративного правопорушення України).

Відповідно до частин першої та другої статті 73 Кодексу адміністративного правопорушення України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та ТОВ «Катерпіллар Файненшл Україна» (лізингодавець) укладено договір фінансового лізингу №UA92L-1625 від 03.08.2016 з ТОВ «СПМК-17» (лізингоодержувач), у відповідності до якого лізингодавець зобов`язується придбати у продавця у власність Предмет Лізингу, зазначений у Додатку №1 до цього Договору, і надати його Лізннгоодержувачу в тимчасове володіння і користування для підприємницьких цілей, за плату, на строк і на інших умовах, зазначених у цьому Договорі її Загальних Умовах, з переходом права власності на Предмет Лізингу до Лізингоодержувача за умови дотримання відповідних вимог, встановлених Загальними Умовами.

Строк лізингу становить 36 місяців.

Згідно із актом приймання-передачі від 05.08.2016 №62 ТОВ «Катерпіллар Файненшл Україна» передало ТОВ «СПМК-17» транспортний засіб Mersedes-Benz ACTROS 3 4141К 8*4/4, серійний номер WDB93231510046376.

З матеріалів справи вбачається, що 12.08.2019 Приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області вчинено виконавчий напис №1180, яким було передбачено вилучення та повернення позивачу автомобіля від ТОВ «СПМК-17».

Приватним виконавцем Виконавчого округу міста Києва 19.08.2019 відкрите виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого напису №1180, а саме по вилученню у ТОВ «СПМК-17» автомобіля.

Проте, позивач зазначає, що станом на 10.12.2019 автомобіль не вилучено у ТОВ «СПМК-17» та зазначає, що саме ТОВ «СПМК-17» є відповідальною особою за порушення статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Суд не погоджується з висновком позивача, оскільки останнім не додано жодного доказу, що саме станом на 10.12.2019 у позивача не перебував транспортний засіб Mersedes-Benz ACTROS 3 4141К 8*4/4, серійний номер НОМЕР_2 , який належить останньому на праві власності.

Також не додано жодного доказу, що після відкриття виконавчого провадження від 19.08.2019 по примусовому виконанню виконавчого напису №1180, у ТОВ «СПМК-17» не було вилучено транспортний засіб, що належить позивачеві.

Таким чином, позивач як автомобільний перевізник несе відповідальність за дотримання габаритно-вагових параметрів при перевезенні вантажів, а тому, завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси, зобов`язаний враховувати дозволені нормативні навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, а тому повинен використовувати в таких випадках транспортний засіб з відповідними технічними параметрами, з урахуванням специфіки вантажу.

Згідно із абзацом 16 частини першої статті 60 Закону №2344-II за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки за наслідками рейдової перевірки встановлено здійснення перевезення вантажу з перевищенням встановлених законодавством вагових понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, до позивача правомірно застосовано, передбачений абзацом 16 частини першої статті 60 Закону №2344-II адміністративно-господарський штраф у розмірі 34000 грн, що свідчить про правомірність оскаржуваної постанови від 20.01.2020 №179214.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням наведеного у сукупності суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимим доказами факт порушення його прав та охоронюваних законом інтересів в межах спірних правовідносин, в той час, як відповідачем, як суб`єктом владних повноважень виконано, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.