Ухвала суду № 106183262, 12.09.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12468/22

УХВАЛА

12 вересня 2022 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо зменшення розміру щорічної одноразової допомоги до 5 травня за 2020, 2021 та 2022 роки та зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачу вказаної допомоги до 5 травня за 2020, 2021 та 2022 р. як учаснику бойових дій в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених сум допомоги.

У позовній заяві представник позивача просить поновити пропущений процесуальний строк звернення до суду з адміністративним позовом ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (код ЄДРПОУ): 36290160) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020-2021 роки у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду зазначено, що позивач з метою уточнення факту виплати щорічної одноразової допомоги та її розміру письмово зверталась до Відповідача з листом. В свою чергу, листом від 09.12.2021 року № 01-Ф-61475/1-0 Відповідач надав інформацію щодо факту виплати та сум допомоги за 2020, 2021 рік. Вказаний лист Відповідачем відправлено лише 15.12.2021 року про що свідчить штемпель Укрпошти ЦОП Одеса. Відповідно до підпунктів 1,4 пункту 1 розділу ІІ Нормативів пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): місцевої - Д+2; пріоритетної - Д+1; де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання. З огляду на вказане, Позивач отримала вказаний лист орієнтовно 19-20 грудня 2021 року (з врахуванням вихідних та пересилки). Таким чином, з вказаних дат і починається відрахунок шестимісячного строку на звернення до адміністративного суду, а оскільки Позивач є військовослужбовцем то всі виплати, які перераховувались з рахунків військової частини на його рахунок у банківській установі були з призначенням платежу «заробітна плата», в тому числі це стосується і виплат разової грошової допомоги до 5 травня за 2020-2022 роки.

Таким чином, Позивач дізнався про факт виплати грошової допомоги у неналежному розмірі з листа Відповідача. Крім того, відповідно до Указу Президента від 24.02.2022 № 64/2022 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено та правовий режим воєнного стане наразі не припинено.

В зв`язку з тим, що Позивач проходить військову службу в Збройних Силах України (військовій частині НОМЕР_2 ) протягом 2020-2022 років та по сьогодні, то, починаючи із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, в останнього немає змоги та часу захистити свої права та законні інтереси в суді. В зв`язку з чим, Позивач був змушений звернутись до адвоката за наданням йому професійної правової допомоги.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частинами першою та другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до ст.17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Отже 30 вересня 2020, 2021 рр. - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.

Таким чином, початком відліку строку звернення позивача до суду з урахуванням приписів спеціального законодавства, зокрема Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», є дата « 30 вересня 2020 року» та « 30 вересня 2021 року».

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 14.08.2018 по справі № 473/2190/17 (№ в ЄДРСР 75872998), в якій зазначено, що 30 вересня відповідного року це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав наголосила на тому, що розмір періодичного платежу відомий особі, яка його отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про те, на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання виплати особою, якій така виплата призначена, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй виплати звернулась до відповідного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від органу відповіді на подану нею заяву.

Обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.

З урахуванням наведеного, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Таким чином, за обставин розглядуваного спору, звернення позивача із заявою не змінює моменту, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав неналежною виплатою допомоги до 5 травня в 2020 та 2021 рр., а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

З урахуванням вищевикладеного та беручи до уваги те, що позивач звернулася до суду із даним позовом 07.09.22, - нею пропущено шестимісячний строк на звернення до суду із вимогами про визнання протиправними дій Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо зменшення розміру щорічної одноразової допомоги до 5 травня за 2020, 2021 рр., відлік якого обраховується з 30.09.20 (сплинув 30.03.21) та 30.09.21 (сплинув 30.03.22) відповідно.

Так, у постанові Верховний Суд від 14.08.2018 по справі № 473/2190/17 (№ в ЄДРСР 75872998) за подібних спірних правовідносин зазначив, що 30 вересня відповідного року це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.

Крім того, в адміністративному позові представник позивача просить поновити строк звернення до суду із даними вимогами, зважаючи на введення з 24.02.2022 в Україні воєнного стану.

Суд враховує, що з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні Указом Президента України № 64/2022 від 25 лютого 2022 року введено воєнний стан. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» 24 лютого 2022 року № 2102-IX відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Верховна Рада України постановила затвердити Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Указом Президента України № 133/2022 від 14 березня 2022 року внесено зміни до статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, та продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. 22 травня 2022 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22.05.2022 № 2263-ІХ, за яким воєнний стан в Україні продовжено з 05:30 години 25 травня 2022 року строком на 90 діб, до 23 серпня 2022 року.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 12 серпня 2022 року № 573 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні на 90 днів.

Статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 9 Закону встановлено, що в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Згідно зі ст. 12-2 Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Крім того, питання здійснення правосуддя в умовах воєнного стану регламентовано ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 року №389-VIII, відповідно до якої правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України (ч.1 ст.26).

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється (ч.2 ст.26 Закону №389-VIII).

У зв`язку з введенням воєнного стану на території України, Рада Суддів України опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, в яких зазначено виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану (п. 6).

Згідно з ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Щодо зазначення позивачем причин пропуску строку на звернення до суду із даними вимогами у зв`язку із запровадження на території України воєнного стану, то суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Верховний Суд в ухвалі від 01 серпня 2022 року по справі № 802/118/17-а наголосив, що посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло та обумовило пропуск строку.

Отже суд дійшов висновку про те, що строк звернення до суду пропущено з причин, які виникли з волі позивача, а, отже, не є поважними. Жодних належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутися за судовим захистом, позивачем не надано та судом не знайдено.

Наведені ж у клопотанні про поновлення строку на звернення до суду із даними вимогами аргументи судом визнаються неспроможними та відхиляються як необґрунтовані, так як жодна з наведених обставин об`єктивно не перешкоджала (не утворювала обставин непереборної сили) позивачу звернутися до суду у шестимісячний строк із даними вимогами.

Крім того, згідно з ч. ч. 8, 9 ст.44 КАС України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

У порушення наведених вимог КАС України, позивачем не надано доказу надсилання листом з описом вкладення позовної заяви з додатками на адресу відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, позивачу відповідно до ст. 44 КАС України потрібно надати до суду доказ надсилання листом з описом вкладення позовної заяви з додатками на адресу відповідача та відповідно до ст. 123 КАС України необхідно звернутися до суду з обґрунтованою заявою про поновлення строку на звернення до адміністративного суду із позовними вимогами про визнання протиправними дій Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо зменшення розміру щорічної одноразової допомоги до 5 травня за 2020, 2021 рр. та зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачу вказаної допомоги до 5 травня за 2020, 2021 рр. як учаснику бойових дій в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплаченої суми допомоги.

На підставі викладеного, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, керуючись ст.169 КАС України, суд

На підставі викладеного, керуючись ст. 169 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду із вимогами щодо визнання протиправними дій Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо зменшення розміру щорічної одноразової допомоги до 5 травня за 2020, 2021 роки та зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату позивачу вказаної допомоги до 5 травня за 2020, 2021 роки як учаснику бойових дій в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених сум допомоги, - відмовити.

Позовну заяву надсилання листом з описом вкладення позовної заяви з додатками на адресу ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху, надавши десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення зазначених вище недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяІ.В. Завальнюк