Рішення № 106183201, 12.09.2022, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2022 р. справа № 400/4789/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаМиколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, вул. Спаська, 33, м. Миколаїв, 54001,

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з позовом до Миколаївського обласного територiального центру комплектування та соціальної підтримки (надалі - відповідач), в якому просить суд:

1) визнати протиправними дiї відповідача щодо вiдмови у пiдготовцi та наданні до Головного управлiння Пенсійного фонду України в Миколаївськiй областi оновленої довiдки про розмір грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 01.01.2019 року, 01.01.2020 року та 01.01.2021 року (окремо за кожен рік), множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, надбавки за вислугу років (50%) відповідно до вимог статей 43 i 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262 "Про пенсiйне забезпечення осiб, звiльнених з військової служби, та деяких інших осiб", положень постанови Кабiнету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення вiйськовослужбовців, осiб рядового i начальницького складу та деяких інших осiб";

2) зобов`язати відповідача підготувати та надати до Головного управлiння Пенсiйного фонду України в Миколаївській областi нову довiдку про розмiр грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 01.01.2019 року, 01.01.2020 року та 01.01.2021 року (окремо за кожен рік), множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, надбавки за вислугу років (50%) відповідно до вимог статей 43 i 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262 "Про пенсiйне забезпечення осiб, звiльнених з військової служби, та деяких інших осiб", положень постанови Кабiнету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення вiйськовослужбовців, осiб рядового i начальницького складу та деяких інших осiб".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно відмовив у виготовленні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, адже посадовий оклад та оклад за військовим званням має визначатися згідно приміток до Додатків 1, 14 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30.08.2017 року (надалі - Постанова № 704), відповідно до яких розрахунковою величиною є 50% розміру мінімальної заробітної плати, а не прожитковий мінімум для працездатних осіб. Неправильне визначення відповідачем розміру посадового окладу за військовим званням позивача призвело до неправильного визначення розміру надбавки за вислугу років, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Відповідач надав відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 року № 1774-VIII (надалі - Закон № 1774) установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується, як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Норми Закону № 1774 є чинними та мають вищу юридичну силу, аніж Постанова № 704. Відповідач наголошує, що рішення у справі № 826/3858/18, яким були визнані протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", жодним чином не впливає на права позивача, оскільки зазначені пункти стосувались осіб, яким було призначено пенсії до 01.03.2018 року. Натомість, позивачу призначено пенсію за вислугу років після 01.03.2018 року виходячи з таких видів грошового забезпечення: окладу за військовим званням, посадовим окладом, надбавки за вислугу років, середній розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, які були призначені шляхом ділення загальної суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби, надбавки за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці та премії) за останні шість місяців служби перед звільненням.

Суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Суд розглянув справу відповідно до вимог ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) без проведення судового засідання, в порядку письмового провадження, на підставі матеріалів справи.

Позивач з 27.09.2018 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII (надалі - Закон № 2262).

Як вбачається з розрахунку грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років, наданого відповідачем, грошове забезпечення ОСОБА_1 містило такі складові:

- посадовий оклад - 3 350,0 грн.;

- оклад за військове звання - 1 020,0 грн.;

- процентна надбавка за вислугу років 45% - 1 966,50 грн.;

- середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за останні 24 місяці - 3 681,49 грн., у тому числі надбавка за виконання особливо важливих завдань 10%, надбавка за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці 10% та премія 91%;

- всього 10 017,99 грн.

Згідно протоколу за пенсійною справою № 1401011202 від 26.11.2018 року, позивачу з 27.09.2018 року призначено пенсію за вислугу років у розмірі 62% від грошового забезпечення, зазначеного вище.

29.04.2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив виготовити нову довідку для проведення перерахунку пенсії з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2019 року, на 01.01.2020 року та на 01.01.2021 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, надбавки за вислугу років (50%) відповідно до Закону № 2262, Постанови № 704.

Листом від 01.06.2021 року відповідач відмовив у виготовленні нових довідок про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2019 року, 01.01.2020 року та 01.01.2021 року, в зв`язку з відсутністю на це законних підстав.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон № 2262.

Так, статтею 43 Закону № 2262 передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262, згідно якої, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому, перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Постановою № 704 затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пунктом 4 Постанови № 704 (у редакції чинній до 24.02.2018 року) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

У подальшому, Постановою № 103, яка набрала чинності 24.02.2018 року, до Постанови № 704 внесено зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

Разом з тим, згідно з пунктом 1 Примітки Додатку 1 Постанови № 704 "Тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу" (у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1041 від 20.12.2017 року), посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Відповідно до Примітки Додатку 14 Постанови № 704 "Схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу", оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Відтак, зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови № 704 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови.

При цьому, не приведення Кабінетом Міністрів України приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704 у відповідність до змін, що були внесені в п. 4 цієї ж Постанови, не може бути підставою для обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням з використанням у якості розрахункової величини "розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)".

До того ж, вказані недоліки були виправлені постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 року № 1038, яка застосовується з 01.10.2020 року.

Також, суд зазначає, що примітки за своїм змістом та призначенням є такими, що лише роз`яснюють механізм обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005 року № 870 затверджені Правила підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, які визначають загальні підходи до підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (постанов і розпоряджень), їх форму, структуру та техніко-юридичні особливості розроблення з урахуванням нормопроектувальної техніки.

За змістом п. 20 вказаних Правил у структурі проекту положення або іншого нормативно-правового акта, який передбачається затвердити постановою, в окремих випадках допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень.

Положеннями п. 2.16 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 року № 34/5, також передбачено, що включення до нормативно-правових актів приміток не допускається, за винятком випадків, якщо необхідно дати визначення будь-якого суміжного поняття або помістити короткий коментар, що допоможе точніше зрозуміти положення, викладені в структурній одиниці нормативно-правового акта. Примітки не повинні містити норм права.

Отже, примітка до нормативно-правового акту носить інформаційний характер та не може містити норм права.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18 за наслідками апеляційного перегляду справи скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 року в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою визнано протиправним та скасовано п. 6 Постанови № 103.

Отже, з 29.01.2020 року - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18 п. 6 Постанови № 103 втратив чинність та була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первинній редакції.

Однак, суд наголошує, що згідно п. 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 01.01.2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Так, згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019 року у справі № 240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме п. 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 року № 1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/86877145).

Оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону № 1774 не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704, суд не вбачає підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що згідно з Постановою № 704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 1 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 200/3757/20-а (https://reyestr.court.gov.ua/Review/94840225).

Таким чином, доводи позивача щодо необхідності застосування при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням, що враховуються для перерахунку його пенсії, такої розрахункової величини, як мінімальна заробітна плата, є помилковими.

Також, як встановлено судом, оскільки позивач 26.09.2018 року звільнений з військової служби, грошове забезпечення він отримував відповідно до Постанови № 704. Відповідно, пенсія також обрахована із складових грошового забезпечення, встановлених Постановою № 704.

Відтак, позивачем в обґрунтування своєї позиції як підставу для видачі нової довідки, не подано до суду жодних доказів зміни грошового забезпечення за посадою технік стартового взводу стартової батареї 3 зенітного ракетного дивізіону помічник начальника штабу станом на 01.01.2019 року, 01.01.2020 року та 01.01.2021 року.

Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Спаська, 33, м. Миколаїв, 54030, ЄДРПОУ 08299180) - відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз