Рішення № 106179885, 09.09.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2022 року Справа № 160/9876/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правиламиспрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

11.07.2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Дубовиченко Олександр Сергійович звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо підготування та направлення подання до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області для повернення ОСОБА_1 суми помилково (надмірно) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 9101,40 грн., згідно з квитанцією № 0038910001 від 21.02.2022 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області підготувати та направити подання до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області для повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло.

Також позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 5600,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем помилково сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу, так як він не є платником такого збору, бо є особою, яка придбала житло вперше. Відповідач відмовився задовольнити заяву про повернення помилково сплаченого збору, у зв`язку із чим позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2022 року відкрито провадження у справі та призначення розгляд справи за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами з 11.08.2022 року. Також вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області. Також у позивача та відповідача витребувано додаткові докази у справі.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

04.08.2022 року на електронну адресу суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшли два однакові за змістом письмові відзиви на позов, в яких він заперечує проти адміністративного позову з огляду на невиконання позивачем вимог чинного на момент звернення до відповідача законодавства в частині надання у повному обсязі визначених підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998 року документів, у відповідача були відсутні правові підстави для формування подання про повернення позивачу сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, у зв`язку із чим не можна говорити про допущену відповідачем бездіяльність. Враховуючи викладене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що 21.02.2022 року між позивачем у справі ОСОБА_1 (покупець), та ОСОБА_2 (продавець)укладено договір купівлі-продажу нерухомого майнаквартири, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу, вартість придбаної позивачемза договором становить 910135,00 грн., на підставі цього договору за позивачем зареєстровано право власності на квартиру номер АДРЕСА_1 .

Також судом встановлено, що21.02.2022 року позивачем також було сплачено 1% від вартості квартири910135,00 грн., як збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у разі придбання нерухомого майна, а саме в розмірі 9101,40 грн.

У подальшому позивач, вважаючи, що оскільки нерухоме майно нею придбано вперше вона не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у разі придбання нерухомого майна, 22.02.2022 року звернувся із заявою до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо повернення помилково сплачених коштів, до якої відповідні документи на підтвердження цих обставин.

Проте, листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 08.04.2022 року № 10523-6660/Т-01/8-0400/22 позивачу повідомлено про відсутність підстав для складання подання на повернення збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 9101,40 грн. та зазначено, зокрема, про те, що звільнення покупця від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування на підставі підпунктів в або г пункту 15.2 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998 року можливе за умови наявності зазначених у цих підпунктах інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. При цьому обов`язок надання нотаріусу необхідних відомостей та документів (інформації, відомостей, довідок тощо), що необхідні для звільнення від сплати збору, покладається на покупця. Крім того, повідомлено, що заява оформлена з порушенням вимог, викладених у Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182, із змінами, внесеними Наказом № 647.

Вважаючи, що відповідач протиправно не підготував та не направив до органів казначейської служби подання про повернення збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі-продажу квартири, позивач звернувся до суду ізпозовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.1997 року (далі - Закон № 400/97).

Законом України від 15.07.1999 року № 967-XIV «Про внесення змін до Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності 19.09.1999 року, статтю 1 Закону № 400/97, що визначає перелік платників збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, доповнено пунктом 9 такого змісту: підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення першої групи основних фондів згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Аналіз п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 400/97 дає можливість зробити висновок про те, що платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є, в тому числі фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, - за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Об`єктом оподаткування для платників збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, визначених п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 400/97, є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна ( стаття 2Закону № 400/97).

Аналогічні за змістом норми передбачені п. 15-1 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, який затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998 року (далі - Порядок № 1740).

Відповідно до п. 15-3 Порядку № 1740 нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.

Питання повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а такожпроцедура повернення коштів, визначенаПорядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, якийрозроблений на виконання ст. ст. 43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України та затверджений наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 року (далі - Порядок № 787).

Положеннями п. 5 глави I Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Пунктом 10 цього жПорядку передбачено, що заява та подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету. Платник подає до відповідного органу Казначейства заяву та подання, дати складання яких не перевищують 30 календарних днів, з урахуванням норм частини другої статті 255 Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень п. 18 Порядку № 1740 визначено, що облік сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій ведеться відповідно до законодавства. Повернення помилково або надміру сплачених сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій здійснюється у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Положеннями ст. 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що перелік податків і зборів та інших доходів бюджету згідно з бюджетною класифікацією в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а також загальні вимоги щодо обліку доходів бюджету визначаються Кабінетом Міністрів України.

Збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції придбання нерухомого майна сплачується платником податку на бюджетні рахунки місцевих органів Державної казначейської служби України за місцезнаходженням майна за кодом бюджетної класифікації 24140500.

Постановою Кабінету Міністрів України №106 від 16.02.2011 року затверджені деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, в тому числі затверджено перелік кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Відповідно до цього переліку контроль за справлянням надходжень за кодом бюджетної класифікації 24140500 закріплено за органами Пенсійного фонду України.

Постановою Кабінет Міністрів України №866 від 23.09.2020 року«Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» (далі - Постанова № 866),серед іншого, доповнено Порядок № 1740, новою нормою, а саме:

- пункт 15-2 підпунктами «в» і «г», відповідно до яких збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:

«в») особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);

«г») особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов»;

- пункт 15-3 доповнено абзацом такого змісту:

«Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування».

і ця постанова набрала чинності 26.09.2020 року.

Отже починаючи з 26.06.2020 року шляхом внесення змін до Порядку № 1740 державоюстворенодієвий механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше (та, відповідно, не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого житла), може не сплачувати збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу такого житла. Для цього така особа подає нотаріусу:

1) заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);

2) відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло;

3) дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).

За умови отримання від фізичної особи перелічених документів нотаріус на підставі абз. 4 п. 15-3 Порядку № 1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

У разі якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то така особа вправі скористатися таким самим порядком вже після посвідчення нотаріусом договору купівлі-продажу житла, подавши територіальному органу ПФУ визначені пп.«в» і «г» п. 15-2 Порядку № 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують наявність підстав для звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що позивачем у справі разом із заявою про повернення помилково сплачених грошових коштів від 22.02.2022 року подано відповідачу наступні документи: 1) копію паспорту, 2) копію ІПН; 3) копію квитанції про оплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна від 21.02.2022 року; 4) копію договору купівлі-продажу; 5) копію витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, але при цьому не надані інформація та пакет документів, що підтверджують наявність підстав для звільнення його від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у разі придбання нерухомого майна, необхідність надання якогота його певний перелік визначеного державою у пп. «в» п. 15-2Порядку № 1740.

За таких обставин, з огляду на невиконання позивачем вимог чинного на момент звернення до відповідача (22.02.2022 року) законодавства в частині ненадання ним у повному обсязі визначених пп. «в» п. 15-2Порядку № 1740 документів, у відповідачабули відсутні правові підстави для формування подання про повернення позивачу сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.

Частиною 1 та 2статті 77 КАС Українивстановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннямистатті 90 КАС Українивизначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Згідно із ч. 5ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства Українидатою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 77, 90, 241-246,255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна