Рішення № 106179883, 09.09.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2022 року Справа № 160/8640/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік, -

ВСТАНОВИВ:

22.06.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № Ф-2377-0410У від 19.01.2022 року на суму 10235,53 грн.;

- визнати звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік нечинним та скасувати його.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач нарахував позивачу недоїмку з єдиного соціального внеску у розмірі 10235,53 грн. згідно із оскаржуваної вимоги, яка була надіслана на підставі поданого звіту «Про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» за 2018 рік. Позивач зауважує, що такий звіт був поданий помилково, а тому, враховуючи, що дані такого звіту є помилковими, оскільки він звільнений від сплати єдиного внеску як пенсіонер та оскільки жодного договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування ним не укладено. Прийнята відповідачем вимога про сплату боргу (недоїмки), на його думку, є протиправною та підлягає скасуванню. З огляду на викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2022 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків.

08.07.2022 року позивачем були усунені недоліки зазначені в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2022 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами з 10.08.2022 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

03.08.2022 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на адресу суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому Головне управління ДПС у Дніпропетровській області заперечує проти задоволення позовних вимог. Зазначає, що згідно до інформаційної системи податкового органу, ОСОБА_1 надано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, а саме: за 2018 рік від 28.01.2019 року №9308964357 (з таблицею 1 нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), задекларований період: січень - грудень включно), самостійно визначена загальна сума єдиного внеску до сплати 9828,72грн. Відповідно наданого особисто платником Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік до ЕКП 71040000 завантажено суму грошового зобов`язання єдиною внеску у розмірі 9 828,72 грн. (нараховано платником самостійно по строку (декларація термін сплати поточний рік) №9308964348 від 28.01.2019 року, терм.спл. 11.02.2019 року).Станом на 31.12.2020 року в ІПСП по коду бюджетної класифікації 71050000 (для фізичних осіб - підприємців, у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності) наявна переплата єдиного внеску на суму 1705,19 грн. ГУ ДПС у Дніпропетровській області станом на 25.01.2021 року відповідно об`єднання двох ІКП 71040000 та 71050000, наявну переплату єдиного внеску з 71050000 перенесено до ІКП 71040000. В ІКП ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 року по коду бюджетної класифікації 71040000 обліковувалась недоїмка зі сплати єдиного внеску в сумі 10235,53 грн. 30.05.2022 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області відповідно камеральної перевірки ІКП ОСОБА_1 щодо нарахування єдиного внеску по коду бюджетної класифікації 71040000, за 2017 року, встановлено факт виникнення безпідставної заборгованості по єдиному внеску, а саме: Помилкове нарахування в сумі 2112,00 грн. на 1 квартал 2017 року. Зважаючи на викладене, 30.05.2022 року проведено коригування (зменшення) нарахувань з єдиного внеску в (інтегрованій картці ОСОБА_1 за 1 квартал 2017 року на загальну суму 2112,00 грн. Таким чином, станом на 31.05.2022 року заборгованість ОСОБА_1 зі сплати ЄСВ складає 8 123,53 грн. Вимога була направлена ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою: АДРЕСА_1 . Поштове відправлення з вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 19.01.2022 року №Ф-2377-0410 на суму 10 235,53 грн. повернуто до ГУ ДПС у Дніпропетровській області з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Враховуючи викладене, так як ОСОБА_1 особисто подано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік, він є платником єдиного внеску на умовах добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та повинен сплатити суму заборгованості. Вважає, що вимога про сплату боргу (недоїмки) 19.01.2022 року № Ф-2377-0410У на суму 10 235,53 грн. є законною та обґрунтованою, складеною на підставі та у відповідності до норм чинного законодавства, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2022 року замінено відповідача у справі - Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658, 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольстка, 17-а).

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що з 11.12.2001 року ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУ ДПС у Дніпропетровській області на спрощеній системі оподаткування з 01.01.2012 року по теперішній час згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія № В02 №317264, а з 04.03.2017 року отримує пенсію за віком довічно згідно пенсійного посвідчення серія НОМЕР_1 .

28.01.2019 року позивачем був наданий до контролюючого органу звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску форма №Д5 (річна) та таблиця 1 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на підставі поданого позивачем звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік виставлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.03.2019 року №Ф-7154-54/410 у сумі 9828,72 грн.

Не погодившись з нею позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2019 року по справі № 160/7955/19 дану вимогу було визнано протиправною та скасовано.

Не погодившись із вказаним рішенням суду Головне управління ДФС у Дніпропетровській областізвернулася із апелчційною скаргою.

Ухвалою Третього апелсційного адміністратвиного суду від 11.01.2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській областіповернуто особі, яка її подала.

Отже, рішення суду від 18.10.2019 року по справі № 160/7955/19 набрало законної сили 11.01.2020 року.

Станом на 31.12.2020 року в ІПСП по коду бюджетної класифікації 71050000 (для фізичних осіб - підприємців, у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності) наявна переплата єдиного внеску на суму 1705,19 грн.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області станом на 25.01.2021 року відповідно об`єднання двох ІКП 71040000 та 71050000, наявну переплату єдиного внеску з 71050000 перенесено до ІКП 71040000.

В ІКП ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 року по коду бюджетної класифікації 71040000 обліковувалась недоїмка зі сплати єдиного внеску в сумі 10235,53 грн.

30.05.2022 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області відповідно камеральної перевірки ІКП ОСОБА_1 щодо нарахування єдиного внеску по коду бюджетної класифікації 71040000, за 2017 року, встановлено факт виникнення безпідставної заборгованості по єдиному внеску, а саме: Помилкове нарахування в сумі 2112,00 грн. на 1 квартал 2017 року. Зважаючи на викладене, 30.05.2022 року проведено коригування (зменшення) нарахувань з єдиного внеску в (інтегрованій картці ОСОБА_1 за 1 квартал 2017 року на загальну суму 2112,00 грн.

Таким чином, станом на 31.05.2022 року заборгованість ОСОБА_1 зі сплати ЄСВ складає 8 123,53 грн.

Не погодившись із зазначеними нарахуваннями, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI.)

Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Виключно Законом №2464-VI визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (п.2 ст. 2 Закону №2464-VI).

Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI та п.п.3 п. 1 розділу ІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449 (далі - Інструкція №449) передбачено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі які обрали спрощену систему оподаткування.

Пунктом 5 розділу IV Інструкції №449 передбачено, що зазначена категорія платників самостійно для себе визначає базу для нарахування єдиного внеску, яка не може бути меншою за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, але в розмірі, не більшому за максимальну величину бази нарахування єдиного внеску; платники сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Для платників, зазначених у підпункті 3 пункту 1 розділу II Інструкції №449, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок встановлюється у розмірі 22 відсотків на суму, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону №2464-VI особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз змісту вказаних норм права дає суду підстави вважати, що звільнення фізичної особи-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування, від сплати єдиного внеску можливе при наявності двох умов, по-перше, така особа повинна мати статус пенсіонера за віком або інваліда, по-друге, отримувати відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

При цьому, суд звертає увагу на те, що виключення з вказаної категорії осіб становлять тільки ті фізичні особи-підприємці, які добровільно беруть участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Порядок укладання договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування встановлений у ч. 3 ст. 10 Закону № 2464-VI, а саме особи, зазначені у частині першій цієї статті, подають до органу доходів і зборів за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Орган доходів і зборів, що отримав заяву про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, має право перевіряти викладені в заяві відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що підтверджують зазначені відомості.

З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, органом доходів і зборів в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналогічний порядок добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування передбачений у розділі V Інструкції №449.

Таким чином, підставою для нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на добровільних засадах є укладання договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У той же час, подання особою «Звіту про суму нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» не свідчить про добровільну участь особи у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Як вже судом зазначалося, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2019 року по справі № 160/7955/19 визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 13.03.2019 року № Ф-7154-54/410.

Вказане рішення суду набрало законної сили 11.01.2020 року.

Вказаним судовим рішенням було встановлено, що позивач є пенсіонером, отримує пенсію за віком та звільнений від сплати єдиного внеску в силу вимог ч. 4 ст. 4 Закону №2464-VI, а договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування не укладав, він не має обов`язку щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 9828,72 грн.

Відповідно до ч.4ст. 78 КАС Україниобставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд бере до уваги, що вимогу вимогу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 13.03.2019 року № Ф-7154-54/410 визнано протиправним та скасовано.

Отже, борг (недоїмка) позивача з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2018 рік в сумі 9828,72 грн. судом не досліджується, оскільки цей період був предметом розгляду в адміністративній справі № 160/7955/19.

Стосовно іншої частини боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування донарахованого відповідачем ОСОБА_1 в сумі 406,81 грн. (10235,53 9828,72 = 406,81 грн.), суд зазначає наступне.

Станом на 31.12.2020 року в ІПСП по коду бюджетної класифікації 71050000 (для фізичних осіб - підприємців, у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності) наявна переплата єдиного внеску на суму 1705,19 грн.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області станом на 25.01.2021 року відповідно об`єднання двох ІКП 71040000 та 71050000, наявну переплату єдиного внеску з 71050000 перенесено до ІКП 71040000.

В ІКП ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 року по коду бюджетної класифікації 71040000 обліковувалась недоїмка зі сплати єдиного внеску в сумі 10235,53 грн.

30.05.2022 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області відповідно камеральної перевірки ІКП ОСОБА_1 щодо нарахування єдиного внеску по коду бюджетної класифікації 71040000, за 2017 року, встановлено факт виникнення безпідставної заборгованості по єдиному внеску, а саме: Помилкове нарахування в сумі 2112,00 грн. на 1 квартал 2017 року.

Зважаючи на викладене, 30.05.2022 року проведено коригування (зменшення) нарахувань з єдиного внеску в (інтегрованій картці ОСОБА_1 за 1 квартал 2017 року на загальну суму 2112,00 грн.

Таким чином, станом на 31.05.2022 року заборгованість ОСОБА_1 зі сплати ЄСВ складає 8 123,53 грн.

Отже, контролюючим органом самостійно встановлено факт виникнення безпідставної заборгованості по єдиному внеску в сумі 2112,00 грн.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № Ф-2377-0410У від 19.01.2022 року на суму 10235,53 грн. та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік нечинним та скасування його, суд зазначає, що звіт сформовано та подано позивачем самостійно. Більше того, в силу вимог розділу V"Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", затверджений наказом Міністерства фінансів України №435 від 14.04.2015 року, право скасувати відповідні відомості у Звіті шляхом подання уточнюючого звіту надано особі, яка самостійно визначила собі базу нарахування єдиного внеску, тобто таким право наділений позивач, який в свою чергу не надав суду жодного доказу тому, що він таке уточнення подавав і що відповідач його не прийняв.

Враховуючи, що судом захищено права позивача шляхом визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № Ф-2377-0410У від 19.01.2022 року на суму 10235,53 грн., суд вважає позовну вимогу щодо визнання звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік нечинним та скасування його, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 992,40 грн.

Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань в сумі 496,20 грн.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 72-77, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № Ф-2377-0410У від 19.01.2022 року на суму 10235,53 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд.17-А м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 496,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна