Рішення № 106179764, 09.09.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2022 року Справа № 160/10428/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради в якій позивач просить:

визнати протиправними дії Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради щодо відмови в призначені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 допомоги на проживання внутрішньо переміще ним особам на підставі її заяви від 27 травня 2022 року;

зобов`язати Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської мі ської здійснити призначення, нарахування та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , допомоги на проживання відповідно до п. 3 По рядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого Пос тановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332, на підставі її заяви з травня 2022 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка підпадає під дію постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», а тому має право на виплату допомоги, проте відповідачем протиправно відмовлено у зв`язку з тим, що Дніпропетровська область не знаходилась до 24.02.2022 року в переліку адміністративно-територіальних одиниць де проводяться бойові дії та що визначена впереліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204.

Відповідачем було подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачка не підпадає під дію постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам».

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

27 травня 2022 року позивач подала до Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради письмову заяву встановленої форми про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, яка призначається відповідно до положень постанови КМУ № 332 від 20.03.2022 р. «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам».

Відповідач надав позивачу письмове Повідомлення № 11735 від 08.06.2022 року про відмову в призначенні соціальної допомоги в якому вказано, що відмовити в призначенні допомоги по заяві ОСОБА_1 від 27.05.2022 року згідно п. 3 Положення про порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого Постановою КМУ від 20 березня 2022 року №332, а саме переміщення з території проведення бойових дій відбулось раніше 24.02.2022 року.

Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно достатті 1 Закону України"Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"(далі - Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до частини 1 та 2статті 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені встатті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Відповідно до частин другої, третьої статті 7 Закону №1706, Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

За приписами частини першоїстатті 9 Закону №1706, внутрішньо переміщена особа має право, зокрема, на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.

20.03.2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», якою затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Відповідно до п.1 Порядку №332 цей Порядок визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (в редакції станом на дату звернення позивачки із заявою про призначення допомоги 27.05.2022 року).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови позивачу у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, вказано, що допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24.02.2022, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу. Так, як внутрішньо переміщена особа (позивач) не отримувала щомісячну допомогу та не була повторно переміщена після 24 лютого 2022 року, вона не має права на отримання допомоги відповідно до Порядку.

Пунктом 2 Порядку № 332 передбачено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, а також території адміністративно-територіальних одиниць, де проводяться бойові дії та що визначені в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми«єПідтримка», затвердженомурозпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204.

Згідно з п.3 Порядку №332 допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 р. включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах:

для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;

для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням.

Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30 квітня 2022 р. включно, надається починаючи з березня 2022 року.

Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 р. отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно допостанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р.№ 505 "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг"(Офіційний вісник України, 2014 р., № 80, ст. 2271). Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.

Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 р. у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 до 24.02.2022 року обліковувалася за фактичним місцем проживання/перебування: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією довідки від 09.10.2018 року № 1239-630738.

В редакції Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 року №204-р «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка», на яке міститься посилання в п.2 Порядку №332, станом на початок війни, а отже і до 24.02.2022 року Дніпропетровська область не входила до відповідного переліку.

Дніпропетровська область до вказаного переліку була включенарозпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.03.2022 №213-р«Про внесення зміни у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204», що свідчить про те, що позивач станом на 24.02.2022 обліковувався на території, що не включена до відповідного переліку територій, на яких ведуться бойові дії.

Як було встановлено вище, позивач станом на 24.02.2022 не отримувала щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що для отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам у відповідності до Порядку № 332 позивачем мало бути дотримано дві умови:

- отримувати щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг станом на 24.02.2022 року;

- або бути облікованою на території, включеній уРозпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 року №204-р «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка», на яке міститься посилання в п.2 Порядку №332 або переміщеним з такої території.

Позивач не підпадає під вказані умови, оскільки не отримувала допомогу з 09.10.2018 року, та не була переміщена з території у відповідності дорозпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 року №204-рв первісній редакції до змін розпорядженням від 11.03.2022 №213-р, та не була облікована на такій території до 24.02.2022 року.

Таким чином, судом встановлено правомірність відмови відповідача у призначенні позивачу допомоги як внутрішньо переміщеній особі.

Відповідно достатті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Позивач вмотивованих доводів на підтвердження позову не надала, натомість, відповідач виконав покладений на нього ч.2ст.77 Кодексу адміністративного судочинства Україниобов`язок, а саме довів правомірність свого рішення, чим спростував твердження позивача про порушення його прав та інтересів.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позову, відтак відсутні підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Судові витрати розподілу не підлягають, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова