Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" лютого 2010 р. Справа № 9/13. За позовом публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії Укрексімбанку в м. Чернівці до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо –комерційного товариства «Арго»с. Шилівці Хотинського району Чернівецької області
про стягнення 83530345,87 грн. заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки
Суддя М.І. Ніколаєв
Представники сторін:
від позивача –Коцюба В.В. представник, дов. від 03.06.2009р.
від відповідача –Кузьмінський В.П. дов. від 04.12.2009р., Будак К.О. представник, дов. від 04.12.2009р.
СУТЬ СПОРУ: ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України» звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо –комерційного товариства «Арго»с. Шилівці Хотинського району Чернівецької області про стягнення 83530345,87 грн. заборгованості згідно кредитних договорів №7107К19 від 19.07.2007 року та №7107К27 від 23.08.2007 року шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки –єдиний майновий комплекс товариства з обмеженою відповідальністю «Арго»(в розумінні статті 191 Цивільного кодексу України), який знаходиться за адресами: Чернівецька область Хотинський район с. Бочківці вул. Головна,3; Чернівецька область Хотинський район м. Хотин вул. Незалежності,49/а; м. Кам’янець-Подільський, проспект Грушевського (проспект ім. Леніна),1/В.
Ухвалою суду від 01.02.2010 року порушене провадження у справі, судове засідання призначено на 12.02.2010 року.
11.02.2010 року від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, в якій він просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо –комерційного товариства «Арго»767577927,21 грн. боргу шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - єдиний майновий комплекс товариства з обмеженою відповідальністю виробничо –комерційного товариства «Арго»(в розумінні статті 191 Цивільного кодексу України), який знаходиться за адресами: Чернівецька область Хотинський район с. Бочківці вул. Головна,3; Чернівецька область Хотинський район м. Хотин вул. Незалежності,49/а; м. Кам’янець-Подільський, проспект Грушевського (проспект ім. Леніна),1/В; в тому числі майно, призначене для його діяльності, включаючи земельні ділянки, а також всі об’єкти, розташовані на земельних ділянках, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, право на торгівельну марку або інше призначення та інші права, основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, що відображені у самостійному балансі або з будь-якої причини не відображено в його балансі, але є його власністю згідно виписки з балансу, крім боргів. Подана заява відповідає вимогам статті 22 Господарського процесуального кодексу України, а відтак приймається судом.
12.02.2009 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він позовні вимоги в сумі 767577927,21 грн. визнав у повному об’ємі.
У судовому засіданні 12.02.2010 року оголошено перерву до 17.02.2010 року.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд –
ВСТАНОВИВ:
23.07.2007 року між сторонами укладено Генеральну угоду №7107N1, згідно пункту 4.1 якої банк зобов’язався відповідно до положень та умов цієї Генеральної угоди проводити кредитні операції в межах встановлених лімітів, на підставі та з урахуванням умов кредитних договорів, укладених в рамках цієї угоди.
Статтею 1 Генеральної угоди передбачено, що кредитний договір укладається в рамках цієї угоди і є її додатком.
Пунктом 3.1 Генеральної угоди передбачено, що Генеральна угода буде дійсним і обов’язковим законним зобов’язанням для позичальника, порушення якого є умовою для застосування санкцій.
Пунктом 4.5.1 Генеральної угоди встановлено, що загальний ліміт заборгованості за Генеральною угодою поширюється на кредитні договори, укладені до моменту набуття чинності цією Генеральною угодою, та є такими, що діятимуть в рамках цієї Генеральної угоди і є відповідними додатками до цієї Генеральної угоди.
Відповідно до пункту 10.8 угоди всі додатки до Генеральної угоди є її невід’ємною частиною.
Згідно додаткової угоди №7107N1-4 від 22.04.2009 року загальний ліміт заборгованості за Генеральною угодою встановлюється наступним чином:
-90000 000,00 доларів США;
- 87100 євро;
19500 000,00 гривень.
Крім того, частиною 2 додаткової угоди №7107N1-4 від 22.04.2009 року змінено перелік кредитних договорів, укладених між банком та позичальником у ромках Генеральної угоди.
Зокрема, встановлено, що договір про кредитування №15304К49 від 03.08.2004 року, кредитна угода №7104К28 від 17.09.2004 року, договір про кредитування №7104К34 від 29.10.2004 року, договір про кредитування №15305К9 від 20.07.2005 року, договір про кредитування №15305К22 від 21.12.2005 року, договір про кредитування №15305К23 від 21.12.2005 року, договір про кредитування №15306К2 від 11.01.2006 року, договір про кредитування №15306К3 від 02.02.2006 року, договір про кредитування №15306К6 від 31.03.2006 року, кредитний договір №7107К19 від 19.07.2007 року, кредитний договір №7107К27 від 23.08.2007 року та договір про надання кредиту у формі овердрафту №7109V1 від 22.04.2009 року діятимуть у рамках Генеральної угоди №7107N1 та є додатками до неї.
У свою чергу згідно договору про кредитування №15304К49 від 03.08.2004 року (в редакції від 14.07.2009 року) відповідач отримав кредит у вигляді невідновної кредитної лінії в розмірі 2201500,00 доларів США, а з 08.04.2009 року ліміт кредитної лінії встановлюється на рівні 440299,90 доларів США.
Згідно пункту 4.2.1 договору про кредитування №15304К49 від 03.08.2004 року позичальник зобов’язаний здійснювати погашення кредиту шляхом перерахування коштів на позичковий рахунок згідно із встановленим графіком.
Згідно пункту 4.2.1 договору про кредитування №15304К49 від 03.08.2004 року позичальник за користування кредитом зобов’язався сплачувати банку відсотки у розмірі «ставка інобанку + 3% річних»у валюті кредиту.
Як встановлено судовим слуханням договір на момент виникнення спору є чинним, а заборгованість відповідача за даним договором становить 440299,90 доларів США основного боргу, 1734,60 доларів США процентів та 111,91 США розрахованих процентів за поточний місяць.
Згідно кредитної угоди №7104К28 від 17.09.2004 року ( в редакції від 08.04.2009 року) банк відкрив позичальнику невідновлювану кредитну лінію в розмірі 310000 євро до 30.04.2010 року, а починаючи з 08.04.2009 року ліміт кредитної лінії встановлено на рівні 32645,00 євро.
Згідно пункту 4.1.1 кредитної угоди №7104К28 від 17.09.2004 року позичальник зобов’язаний повертати кредит рівними послідовними частинами (по 16315 євро) щоквартально до 30.04.2010 року.
Відповідно до пункту 4.2.1 кредитної угоди №7104К28 від 17.09.2004 року позичальник сплачує відсотки за користування кредитом у розмірі 10,5% річних у валюті кредиту.
Як встановлено судовим слуханням договір на момент виникнення спору є чинним, а заборгованість відповідача за даним договором становить 16330,00 євро основного боргу та 157,18 євро процентів.
Згідно договору про кредитування №7104К34 від 29.10.2004 року ( в редакції від 08.04.2009 року) відповідач отримав кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі 54400 євро, який зобов’язався погашати згідно встановленого графіку до 30.04.2012 року.
Відповідно до пункту 4.3.1 договору про кредитування №7104К34 від 29.10.2004 року позичальник сплачує відсотки за користування кредитом у розмірі 8,3333333% річних у валюті кредиту.
Як встановлено судовим слуханням договір на момент виникнення спору є чинним, а заборгованість відповідача за даним договором становить 27200,00 євро основного боргу та 207,78 євро процентів.
Згідно договору про кредитування №15305К9 від 20.07.2005 року ( в редакції від 14.07.2009 року) відповідач отримав кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії в розмірі 1060048,80 доларів США, який зобов’язався погашати згідно встановленого графіку до 21.01.2012 року.
Відповідно до пункту 4.3.1 договору про кредитування №15305К9 від 20.07.2005 року позичальник сплачує відсотки за користування кредитом у розмірі «ставка інобанку + 3% річних»у валюті кредиту.
Як встановлено судовим слуханням договір на момент виникнення спору є чинним, а заборгованість відповідача за даним договором становить 1060048,80 доларів США основного боргу, 4179,47 доларів США процентів та 400 грн. комісії.
Згідно договору про кредитування №15305К23 від 21.12.2005 року ( в редакції від 14.07.2009 року) відповідач отримав кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії в розмірі 1405819,73 доларів США, який зобов’язався погашати згідно встановленого графіку до 04.10.2012 року.
Відповідно до пункту 4.3.1 договору про кредитування №15305К9 від 20.07.2005 року позичальник сплачує відсотки за користування кредитом у розмірі «ставка інобанку + 3% річних»у валюті кредиту.
Як встановлено судовим слуханням договір на момент виникнення спору є чинним, а заборгованість відповідача за даним договором становить 1242500,12 доларів США основного боргу, 10288,59 доларів США процентів та 38000 грн. комісії.
Згідно договору про кредитування №15305К23 від 21.12.2005 року ( в редакції від 14.07.2009 року) відповідач отримав кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії в розмірі 1335500,00 доларів США, який зобов’язався погашати згідно встановленого графіку до 30.04.2012 року.
Відповідно до пункту 4.3.1 договору про кредитування №15305К9 від 20.07.2005 року позичальник сплачує відсотки за користування кредитом у розмірі «ставка інобанку + 3% річних»у валюті кредиту.
Як встановлено судовим слуханням договір на момент виникнення спору є чинним, а заборгованість відповідача за даним договором становить 1335500,00 доларів США основного боргу, 11058,68 доларів США процентів та 38000 грн. комісії.
Згідно договору про кредитування №15306К2 від 11.01.2006 року ( в редакції від 14.07.2009 року) відповідач отримав кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії в розмірі 1177250,00 доларів США, який зобов’язався погашати згідно встановленого графіку до 29.08.2012 року.
Відповідно до пункту 4.3.1 договору про кредитування №15306К2 від 11.01.2006 року позичальник сплачує відсотки за користування кредитом у розмірі «ставка інобанку + 3% річних»у валюті кредиту.
Як встановлено судовим слуханням договір на момент виникнення спору є чинним, а заборгованість відповідача за даним договором становить 1177250,00 доларів США основного боргу, 5090,20 доларів США процентів та 800 грн. комісії.
Згідно договору про кредитування №№15306К3 від 02.02.2006 року ( в редакції від 14.07.2009 року) відповідач отримав кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії в розмірі 1933749,97 доларів США, який зобов’язався погашати згідно встановленого графіку до 19.08.2012 року.
Відповідно до пункту 4.3.1 договору про кредитування №15306К3 від 02.02.2006 року позичальник сплачує відсотки за користування кредитом у розмірі «ставка інобанку + 3% річних»у валюті кредиту.
Як встановлено судовим слуханням договір на момент виникнення спору є чинним, а заборгованість відповідача за даним договором становить 1933749,97 доларів США основного боргу, 8346,75 доларів США процентів та 74000 грн. комісії.
Згідно договору про кредитування №15306К6 від 31.03.2006 року ( в редакції від 14.07.2009 року) відповідач отримав кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії в розмірі 510000,00 доларів США, який зобов’язався погашати згідно встановленого графіку до 10.07.2012 року.
Відповідно до пункту 4.3.1 договору про кредитування №15306К6 від 31.03.2006 року позичальник сплачує відсотки за користування кредитом у розмірі «ставка інобанку + 3% річних»у валюті кредиту.
Як встановлено судовим слуханням договір на момент виникнення спору є чинним, а заборгованість відповідача за даним договором становить 442800,00 доларів США основного боргу, 3761,34 доларів США процентів та 16000 грн. комісії.
Згідно кредитного договору №7107К19 від 19.07.2007 року ( в редакції від 31.12..2009 року) відповідач отримав кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії в розмірі 61000000,00 доларів США, який зобов’язався погашати згідно встановленого графіку до 18.08.2010 року.
Пунктом 3.2.2 даного договору (додаткова угода від 22.04.2009 року) встановлено загальний ліміт з урахуванням попередньої заборгованості:
-90000 000,00 доларів США;
- 87100 євро;
19500 000,00 гривень.
Відповідно до пунктів 3.2.6,3.5.1 договору позичальник сплачує відсотки за користування кредитом у розмірі 11% річних у валюті кредиту.
Згідно пункту 3.5.1 даного договору позичальник сплачує проценти за користування кредитом з 1 по 7 число кожного місяця.
Як встановлено судовим слуханням договір на момент виникнення спору є чинним, а заборгованість відповідача за даним договором становить 61000000,00 доларів США основного боргу, 2682305,56 доларів США процентів, 88299,19 грн. пені та 409981,56 грн. комісії.
Згідно кредитного договору №7107К27 від 23.08.2007 року (в редакції від 31.12.2009 року) відповідач отримав кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії в розмірі 21000000,00 доларів США та 18500000,00 грн., який зобов’язався погашати згідно встановленого графіку до 22.09.2010 року.
Пунктом 3.2.2 даного договору (додаткова угода від 22.04.2009 року) встановлено загальний ліміт з урахуванням попередньої заборгованості:
-90000 000,00 доларів США;
- 87100 євро;
-19500 000,00 гривень.
Відповідно до пунктів 3.2.6,3.5.1 договору позичальник сплачує відсотки за користування кредитом у розмірі 11% річних у доларах США на частину заборгованості в сумі 15000000,00 доларів США, 13,5% річних на частину заборгованості в сумі 6000000,00 доларів США та 18% річних для заборгованості у гривнях.
Згідно пункту 3.5.1 даного договору позичальник сплачує проценти за користування кредитом з 1 по 7 число кожного місяця.
Як встановлено судовим слуханням договір на момент виникнення спору є чинним, а заборгованість відповідача за даним договором становить 21000000,00 доларів США основного боргу, 18500000,00 грн. основного боргу, 937166,68 доларів США процентів, 592000 грн. процентів, 6810,08 грн. пені та 156664,41 грн. комісії.
Згідно договору про надання кредиту у формі овердрафту №7109V1 від 22.04.2009 року (в редакції від 01.12.2009 року) відповідач отримав кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії в розмірі 850000 грн., який зобов’язався погасити до 21.04.2010 року.
Пунктом 3.2.5 договору встановлено процентну ставку у розмірі 18% річних, а пунктом 2.4.4 передбачено, що сплата процентів здійснюється в останній робочий день кожного місяця.
Як встановлено судовим слуханням договір на момент виникнення спору є чинним, а заборгованість відповідача за даним договором становить 850000,00 грн. основного боргу, 14025,00 грн. процентів та 236,79 грн. комісії.
Згідно довідки позивача станом на момент звернення з позовом до суду офіційний курс до долара США становив 800,12 грн. за 100,00 доларів США, а офіційний курс гривні до євро становить 1120,088 грн. за 100 євро.
Таким чином, загальна заборгованість відповідача за кредитними договорами, укладеними в рамках Генеральної угоди становить: 93296192,57 доларів США, 20785168,28 грн. та 43894,96 євро, а всього 767577927,21 грн. згідно встановленого НБУ офіційного курсу.
З метою забезпечення виконання викладених у Генеральній угоді зобов’язань сторони уклали Іпотечний договір №7107Z57 від 23.08.2007 року (із змінами та додатками), відповідно до якого всі вимоги іпотекодержателя (позивача), що випливають із Генеральної угоди забезпечуються предметом іпотеки, яким є єдиний майновий комплекс товариства з обмеженою відповідальністю «Арго»(в розумінні статті 191 Цивільного кодексу України), який знаходиться за адресами: Чернівецька область Хотинський район с. Бочківці вул. Головна,3; Чернівецька область Хотинський район м. Хотин вул. Незалежності,49/а; м. Кам’янець-Подільський, проспект Грушевського (проспект ім. Леніна),1/В; в тому числі майно, призначене для його діяльності, включаючи земельні ділянки, а також всі об’єкти, розташовані на земельних ділянках, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, право на торгівельну марку або інше призначення та інші права, основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, що відображені у самостійному балансі або з будь-якої причини не відображено в його балансі, але є його власністю згідно виписки з балансу, крім боргів.
Зокрема, згідно пункту 1.1. іпотечного договору іпотекою забезпечуються всі вимоги іпотекодержателя що випливають із Генеральної угоди з усіма чинними кредитними договорами, які укладаються в рамках Генеральної угоди, їй підпорядковуються, є додатками до Генеральної угоди та є невід’ємними частинами Генеральної угоди та складають єдиний документ, відповідно до якої іпотекодержатель встановив відповідачу (іпотекодавцю) ліміт кредитних операцій:
-90000 000,00 доларів США;
- 87100 євро;
-19500 000,00 гривень терміном на 7 років кінцевим терміном погашення 22.08.2014 року.
Згідно пункту 5.1 іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем умов кредитного договору та/або порушення обов’язків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов’язання іпотекодавцем, а в разі його невиконання –звернути стягнення на предмет застави.
Відповідно до статті 7 Генеральної угоди кожна із таких подій повинна тлумачитись як подія невиконання зобов’язань:
- позичальник не сплатив банкові у строк платежі з погашення кредиту чи будь-яку суму, належну до сплати згідно з договором, або не виконав будь-які інші умови та/або зобов’язання за цим договором.
- у позичальника виникла будь-яка прострочена заборгованість за будь-якими укладеними з банком договорами.
Відповідно до пункту 7.2 Генеральної угоди якщо сталася і триває подія невиконання зобов’язань, банк повідомляє позичальника, що непогашена частина кредиту, нараховані проценти за користування кредитом, а також інші платежі, нараховані згідно з цим договором, підлягають достроковому поверненню. Позичальник зобов’язаний сплатити зазначену в повідомленні суму протягом 10 банківських днів з дати отримання повідомлення. У випадку порушення зазначеного строку сплати, банк набуває право здійснити договірне списання коштів за кредитом, процентами та іншими платежами з метою погашення заборгованості позичальника та/або звернути стягнення на предмет забезпечення виконання зобов’язань позичальника.
Аналогічні положення містять договір про кредитування №15304К49 від 03.08.2004 року, кредитна угода №7104К28 від 17.09.2004 року, договір про кредитування №7104К34 від 29.10.2004 року, договір про кредитування №15305К9 від 20.07.2005 року, договір про кредитування №15305К22 від 21.12.2005 року, договір про кредитування №15305К23 від 21.12.2005 року, договір про кредитування №15306К2 від 11.01.2006 року, договір про кредитування №15306К3 від 02.02.2006 року, договір про кредитування №15306К6 від 31.03.2006 року, кредитний договір №7107К19 від 19.07.2007 року, кредитний договір №7107К27 від 23.08.2007 року та договір про надання кредиту у формі овердрафту №7109V1 від 22.04.2009 року.
Як вбачається з матеріалів справи 01.02.2010 року у зв’язку із порушенням термінів погашення процентів та основного боргу згідно кредитних договорів від 19.07.2007 року та від 23.08.2007 року банк повідомив відповідача про повернення кредиту в сумі 9692222,22 доларів США згідно кредитного договору №7107К19 від 19.07.2007 року та 711666,68 доларів США і 286750,00 грн. згідно кредитного договору від 23.08.2007 року.
Відповідач, який отримав дане повідомлення 01.02.2010 року суму боргу визнав, проте повідомив банк про неможливість її сплати у зв’язку із складним фінансовим станом.
02.02.2010 року банк також повідомив відповідача про порушення основного зобов’язання та повернення кредиту, наданого в рамках Генеральної угоди, в розмірі 767577927,21 грн.
Проте відповідач, листом від 02.02.2010 року знову повідомив банк про неможливість погашення усієї суми заборгованості у зв’язку із складним фінансовим станом.
Згідно статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Укладена сторонами Генеральна угода та кредитні договори, що укладені в рамках цієї угоди, є підставою для виникнення у її сторін господарських зобов’язань, а саме майново-господарських зобов’язань з наступних підстав.
Відповідно ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Однією з підстав виникнення господарського зобов’язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.
При цьому, в силу ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов’язання, які є одним із видів господарських зобов’язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст.175 ГК України.
Відповідно до п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, в силу ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання в частині сплати процентів та основного боргу в установлений договорами строк та у передбаченому розмірі, допустивши станом на 02.02.2010 року заборгованість у розмірі 9692222,22 доларів США згідно кредитного договору №7107К19 від 19.07.2007 року та 711666,68 доларів США і 286750,00 грн. згідно кредитного договору від 23.08.2007 року.
Відповідне порушення відповідача, за змістом статті 7 Генеральної угоди, пункту 7.2 Генеральної угоди та пункту 5.1 іпотечного договору, є підставою для виникнення у позивача права вимагати дострокового повернення наданого кредиту у повному обсязі незалежно від настання строку остаточного повернення одержаних кредитних коштів, сплати процентів та виконання інших обов’язків та/або звернення стягнення на предмет забезпечення виконання зобов’язань позичальника.
За таких обставин, враховуючи порушення відповідачем зобов’язань з сплати процентів в установленому розмірі та строк та виходячи з того, що в порушення вимог пункту 7.2 Генеральної угоди відповідач протягом 10 банківських днів непогашену частину кредиту, нараховані проценти за користування кредитом, а також інші платежі, нараховані згідно з договором, достроково не повернув, суд дійшов висновку про виникнення у позивача права звернення стягнення на предмет забезпечення виконання зобов’язань позичальника, визначеного п. 7.2 Генеральної угоди та пунктом 5.1 іпотечного договору.
В силу ст.589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. При цьому, за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.2 ст.590 ЦК України, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ч.5 вказаної норми, якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя.
Аналогічні положення визначені нормами Закону України "Про іпотеку" та Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень.
Як встановлено судом, позивач, у порядку передбаченому ст.35 Закону України "Про іпотеку" та ст. 27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", направив відповідачу повідомлення про порушення забезпеченого заставою зобов’язання. Проте відповідач у встановлений Генеральною угодою строк непогашену частину кредиту, нараховані проценти за користування кредитом, а також інші платежі, нараховані згідно з договором, достроково не повернув, що зумовило виникнення у позивача права здійснити договірне списання коштів за кредитом, процентами та іншими платежами з метою погашення заборгованості позичальника та/або звернути стягнення на предмет забезпечення виконання зобов’язань позичальника
А відтак, враховуючи встановлені обставини та положення вищевказаних норм матеріального права, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог в частині стягнення з відповідача 767577927,21 грн. боргу шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до вищевказаного іпотечного договору.
За таких обставин справи позов слід задовольнити..
Судові витрати віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.
Керуючись статтею 526 Цивільного кодексу України, пунктом 3 статті 22, статтями 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
В И Р І Ш И В :
1. Заяву про зміну позовних вимог прийняти.
2. Позов задовольнити.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо –комерційного товариства «Арго»с. Шилівці Хотинського району Чернівецької області (код 22836526) на користь публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України»м. Київ вул. Горького,127 (код 000321112) в особі філії Укрексімбанку в м. Чернівці (м. Чернівці вул. Головна, 183 код 21420657) 767577927,21 грн. боргу шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - єдиний майновий комплекс товариства з обмеженою відповідальністю виробничо –комерційного товариства «Арго»(в розумінні статті 191 Цивільного кодексу України), який знаходиться за адресами: Чернівецька область Хотинський район с. Бочківці вул. Головна,3; Чернівецька область Хотинський район м. Хотин вул. Незалежності,49/а; Хмельницька область м. Кам’янець-Подільський, проспект Грушевського (проспект ім. Леніна),1/В; в тому числі майно, призначене для його діяльності, включаючи земельні ділянки, а також всі об’єкти, розташовані на земельних ділянках, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, право на торгівельну марку або інше призначення та інші права, основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, що відображені у самостійному балансі або з будь-якої причини не відображені в його балансі, але є його власністю згідно виписки з балансу.
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо –комерційного товариства «Арго»с. Шилівці Хотинського району Чернівецької області (код 22836526) на користь публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України» м. Київ вул. Горького,127 (код 000321112) в особі філії Укрексімбанку в м. Чернівці (м. Чернівці вул. Головна, 183 код 21420657) 25500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Суддя М.І. Ніколаєв
Судове рішення № 10617627, Господарський суд Чернівецької області було прийнято 17.02.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 9/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: