Рішення № 10617149, 21.01.2010, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2010 р.           Справа № 11/86. За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»в особі Чернівецької філії ТзОВ «Укрпромбанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Мавекс Ойл»м. Чернівці про стягнення заборгованості в сумі 91094,31 грн. Суддя Гушилик С.М. За участю представників: Від позивача: Гончар О.В. –начальник юр. відділу (дов. від 13.04.2009р.) Від відповідача: Петренко В.О. - представник Рішення прийнято 21.01.2010 року в зв’язку з оголошеною на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України перерви. СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»в особі Чернівецької філії ТзОВ «Укрпромбанк»звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Мавекс Ойл»м. Чернівці про стягнення заборгованості за послуги з інкасації грошових коштів в сумі 135799,13 грн. Ухвалою суду від 11.06.2009 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 24.06.2009 року.

24.06.2009 року в судовому засіданні оголошено перерву до 20.07.2009 року.

Ухвалою суду від 20.07.2009 року задоволено заяву позивача про зміну позовних вимог. Згідно вказаної ухвали заборгованість відповідача складає 91094,31 грн., з яких 40570,72 грн. основного боргу, 20312,17 грн. пені та 30211,42 грн. штрафу.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що між сторонами 01.11.2008 року було укладено договір № 3/63 на інкасацію коштів, згідно якого позивач взяв на себе зобов’язання власними силами і засобами в узгоджений з відповідачем день і час проводити збирання та доставку належних відповідачу грошових знаків у сумках до каси, а також забезпечувати перерахування цих коштів на рахунок останнього. Відповідач в свою чергу взяв на себе зобов’язання оплачувати позивачу надані послуги в розмірах і строках, передбаченими розділами 5, 6 Договору. Позивач умови договору виконав, надав відповідачу в період з листопада 2008 року по березень 2009 року послуги по інкасації, відповідач в порушення умов договору розраховувався за надані послуги несвоєчасно та в неповному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 40570,72 грн. За несвоєчасну сплату послуг позивач також нарахував відповідачу пеню в сумі 20312,17 грн. та штраф в сумі 30211,42 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивач не надавав послуги з інкасації грошових коштів, крім того невірно застосував штрафні санкції.

Ухвалами суду від 29.09.2009 року, 26.10.2009 року та 14.12.2009 року розгляд справи було відкладено.

21.12.2009 року позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить накласти арешт на розрахунковий рахунок відповідача.

Розглянувши подані документи, з’ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні поданої заяви, виходячи з наступного.

Згідно статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року№ 9”Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном або коштами іноді призводить до незворотних наслідків.

Однак, заявлені позивачем заходи забезпечення позову перешкоджатимуть господарській діяльності ТзОВ «Торговий дім Мавекс Ойл», а тому суд дійшов висновку, що в задоволенні вказаної заяви позивачу слід відмовити.

20.01.2010 року від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу, згідно якої він просить стягнути з відповідача 40507,44 грн., посилаючись при цьому на те, що при складанні розрахунку суми позову було допущено помилку в нарахуванні суми боргу, решту суму позовних вимог позивач підтримує в повному обсязі. Подана заява узгоджується із вимогами ст.22 Господарського процесуального кодексу України, а тому суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення по суті, суд –

ВСТАНОВИВ:

01.11.2008 року між ТзОВ «Укрпромбанк»в особі Чернівецької філії та ТзОВ «Торговий дім Мавекс Ойл»укладений договір № 3/63 на інкасацію коштів, згідно якого позивач взяв на себе зобов’язання власними силами і засобами в узгоджений з відповідачем день і час проводити збирання та доставку належних відповідачу грошових знаків у сумках до каси, а також забезпечувати перерахування цих коштів на рахунок останнього. Відповідач в свою чергу взяв на себе зобов’язання оплачувати позивачу надані послуги.

Оплата послуг за інкасацію коштів здійснюється шляхом щомісячного безготівково перерахування замовником (ТзОВ «Торговий дім Мавекс Ойл») з свого поточного рахунку 0,2% від інкасованої суми на рахунок виконавця (ТзОВ «Укрпромбанк»в особі Чернівецької філії).

Позивач виконав свої зобов’язання по договору, надав відповідачу в період з листопада 2008 року по березень 2009 року послуги по інкасації, що підтверджено копіями витягів явочних карточок та журналу обліку прийнятих сумок і мішків з готівкою. Проте, відповідач в порушення своїх зобов’язань за договором розраховувався за надані послуги несвоєчасно та в неповному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості, згідно поданого позивачем розрахунку в сумі 40507,44 грн.

Відповідно до пункту 6.7 договору за несвоєчасну оплату наданих послуг на рахунок виконавця з замовника стягується пеня в розмірі 0,5% з суми прострочених платежів за кожен день прострочення, що склало, згідно розрахунку поданого позивачем 20312,17 грн. за заборгованість з січня по березень 2009 року (період нарахування пені з лютого 2009 року по 30.06.2009 року.

На підставі пункту 6.8 договору за необґрунтовану відмову від оплати наданих виконавцем послуг замовник сплачує на користь виконавця, крім вартості наданих послуг, штраф в розмірі 50% суми, від сплати якої він ухилився, який, згідно розрахунку поданого позивачем склав 30211,42 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться, а як зазначалося вище, відповідач неналежним чином виконав свій обов’язок щодо оплати наданих послуг і тому з нього стягується 40507,44 грн. боргу.

Статтями 231 та 232 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, але не більше шести місяців від дня коли зобов’язання мало бути виконано, а тому з відповідача слід стягнути пеню в сумі 1583,14 грн. за заборгованість з січня по березень 2009 року (розрахунок нарахування пені додається до рішення).

У частині стягнення з відповідача штрафу у сумі 30211,42 грн. позивачу слід частково відмовити виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України суд має право зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені) яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов’язання. Вирішуючи питання про стягнення штрафу, суд виходить з того, що його розмір не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним, а саме сума боргу складає 40507,44 грн., а сума штрафу склала 30211,42 грн., крім того, на відповідача за невиконання умов договору покладено ще й пеню в сумі 1583,14 грн. Тому, з урахуванням матеріалів справи, суд вважає за необхідне обмежити цей розмір до 20253,72 грн., як це передбачено договором (50% від суми боргу).

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам з вини якого спір безпідставно доведений до вирішення в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.231, 232 Господарського кодексу України ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Задовольнити заяву позивача про зменшення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу.

2.          В задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити.

3.          Позов задовольнити частково.

4.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Мавекс Ойл»м. Чернівці, вул.Червоноармійська, 71, (інд. код 36146110) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»в особі Чернівецької філії ТзОВ «Укрпромбанк»м.Чернівці, вул. Головна, 243, (інд.код 26184405) 40507,44 грн. основного боргу, пеню в сумі 1583,14 грн., штрафу в сумі 20253,72 грн., 623,44 грн. державного мита та 143,46 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

СуддяС.М.Гушилик