Ухвала суду № 106170454, 12.09.2022, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/4815/21

Провадження №1-кп/463/222/22

У Х В А Л А

про зміну запобіжного заходу

12 вересня 2022 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Стрепка Н.Л.,

з участю секретарясудових засідань Онишкевича О.І.,

прокурора Гриціва Н.М.,

захисників Крета О.І.,

Талалаєвої О.Ю.,

Голеня І.Р.,

Вольського А.Б.,

обвинувачених ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2

ОСОБА_3 ,

у м. Львові

в режимі відеоконференції

у відкритому судовому засіданні,

розглянувши обвинувальнийакт в кримінальномупровадженні №12020140000000724від 14вересня 2020року про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, а також ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, -

в с т а н о в и в:

в провадженні Личаківського районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження щодо обвинувачення ОСОБА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, а також ОСОБА_5 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу тримання під вартою, оскільки він обвинувачується у вчинені особливо тяжких злочинів, враховуючи покарання, яке може загрожувати йому у випадку визнання його винним у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також беручи до уваги, що він не має постійного місця проживання на території міста Львова, може переховуватись від суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. А тому менш суворі запобіжні заходи на думку прокурора є недостатніми для забезпечення обвинуваченому покладених на нього обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_2 та захисник останнього Талалаєва О.Ю. щодо клопотання прокурора заперечили. Захисник подала до суду клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов`язання.

Подане клопотання мотивує тим, що обвинувачений був затриманий 10 грудня 2020 року і з того часу знаходиться під вартою. Вважає, що такий довгий період перебування особи під вартою є не виправданим у даній ситуації, оскільки злочин в якому останній обвинувачується не відноситься до злочинів із застосуванням насильства. Просить врахувати молодий вік обвинуваченого. Повідомляє, що хоч останній і не має львівської реєстрації, однак батьки за допомогою друзів змогли знайти йому житло у Львові. Окрім того вказує, що було здійснено перерахування грошових коштів на Збройні Сили України, що підтверджується квитанцією, яка долучається до даного клопотання. Зазначає, що сума перерахованих коштів є суттєвою для сім`ї обвинуваченого, однак останній вважає, в такий складний час для України, кожний має намагатись перераховувати гроші для військових. Окрім того звертає увагу на те, що усі інші фігуранти у даній справі перебувають на волі, а лише обвинувачений ОСОБА_2 не мав такої можливості щодо сплати застави. Вважає, що вказані прокурором ризики, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує її підзахисному, не може бути безумовною підставою для обрання щодо нього найтяжчого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_2 клопотання свого захисника підтримав та просив змінити йому запобіжний захід.

Прокурор щодо клопотання захисника поклався на розсуд суду.

Інші учасники судового засідання щодо клопотання захисника поклались на розсуд суду.

Враховуючи місце проживання обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , введений на території України воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації, що позбавив можливість вказаних обвинувачених з`явитись в судове засідання та у зв`язку з чим останні не змогли взяти участь у такому за допомогою власних технічних засобів в режимі відеоконференції, суд вважає за можливе вирішити клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу та клопотання захисника про зміну останньому запобіжного заходу у відсутності даних обвинувачених.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового засідання, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

При цьому згідно з ч. 2 даної статті вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Так частиною 1 ст. 201 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

В судовому засіданні встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід тримання під вартою, який неодноразово продовжувався, востаннє такий було продовжено ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 20 липня 2022 року. Строк запобіжного заходу закінчується 19 вересня 2022 року.

Вирішуючи питання про продовження запобіжних заходів у виді тримання під вартою відносно обвинувачених, суд повинен враховувати вимоги п.п. 3, 4 і 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За змістом закону тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст. 177 КПК. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоби убезпечити їх настання.

За змістом ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так ризиками, які раніше давали підстави суду продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 було те, що обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, оскільки обвинувальний акт надійшов на розгляд суду, покарання, яке загрожує обвинуваченому в разі визнання його винним у вчиненні інкримінованому йому кримінальних правопорушень, свідчить про високий ступінь ризику переховування від суду. Крім того, в судовому засіданні ще не були допитані свідки обвинувачення, що не виключало можливості здійснення впливу на них, а відтак в суду були наявні всі підстави для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Водночас Указом Президента України Володимира Зеленського №64/20211 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Верховна Рада України вказаний вище указ було затверджено.

Указом Президента України №133/2022 від 14 березня 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 5 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №2119-IX від 15 березня 2022 року вказаний вище указ було затверджено.

Указом Президента України № 259/2022 від 18 квітня 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 2212-IX від 21 квітня 2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 5 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року ще на 30 діб.

Указом Президента України № 341/2022 від 17 травня 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 2263-IX від 22 травня 2022 року, строк дії такого знову продовжено з 5 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України № 573/2022 від 12 серпня 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 2500-IX від 15 серпня 2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 5 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

При цьому згідно з ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Обвинувачений ОСОБА_2 є особою молодого віку, на якого також покладено обов`язок здійснювати захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України. Водночас, останній протягом тривалого часу перебуває під вартою, що унеможливлює здійснення ним його конституційного обов`язку. При цьому факт дійсності намірів обвинуваченого щодо сприяння захисту територіальної цілісності країни свідчить зокрема добровільне внесення сім`єю останнього на рахунок Збройних Сил України коштів у сумі 50000 грн., що підтверджується долученою до матеріалів клопотання квитанцією.

Відповідно до ч. 1ст. 179 КПК України,особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбаченістаттею 194 цього Кодексу.

Так згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, суд застосовуючи відповідний запобіжний захід, зобов`язує обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

Враховуючи вищенаведені обставини щодо введення воєнного стану в Україні через військову агресію російської федерації проти України, які є винятковими, зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_2 перебуває під вартою з грудня 2020 року, висловлює бажання всіма можливими засобами сприяти захисту територіальної цілісності країни, особу обвинуваченого, зокрема те, що він обвинувачується у вчиненні злочинів, не пов`язаних з зазіханням на життя, здоров`я, статеву свободу чи статеву недоторканність особи, добровільно пожертвував 50000 грн. Збройним Силам України, беручи до уваги те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а також обов`язок громадянина України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, суд вважає за можливе змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, поклавши на нього раніше визначені обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а відтак клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 194, 196, 201, 331, 372, 375, 395 КПК України, -

п о с т а н о в и в:

в задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою відмовити.

Клопотання захисника Талалаєвої Олени Юріївни про зміну обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу задовольнити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов`язання з покладення наступних обов`язків:

- прибувати до суду за кожним викликом;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні, а також іншими обвинуваченими;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади (у разі наявності) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Вказані обов`язки покладаються на строк не більше двох місяців, тобто до 11 листопада 2022 року включно.

Роз`яснити ОСОБА_2 , що в разі невиконання покладених на нього вище обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімумудля працездатнихосібдо 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Гриціва Назара Михайловича.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду протягом семи діб з дня її оголошення. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Н.Л.Стрепко