Рішення № 10616817, 23.07.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2010 року                              м. Черкаси                              Справа №17/1094

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін:

позивача –Візір О.В. - по довіреності,

відповідача –не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/1094

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ-2002»

додочірнього підприємства «Золотоніський комбікормовий завод»

простягнення 637174,14 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ-2002»(далі-позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з дочірнього підприємства «Золотоніський комбікормовий завод»(далі-відповідач) 637174,14 грн. заборгованості, з яких: 589 730 грн. заборгованості, 9314,30 грн. відсотків та 38129,84 грн. інфляційних.

Підставою позову є невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті вартості поставленого товару згідно договору поставки № 01/1612/2009 від 16 грудня 2009 року.

У судових засіданнях 29.06.2010 року, 13.07.2010 року та 23.07.2010 року представник позивача позов з підстав викладених у позовній заяві підтримав і просив задовольнити, на вимогу суду надав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що станом на 08.07.2010 року місцезнаходження відповідача: (Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Обухова, буд. 66-Б).

На зазначену адресу відповідача надсилались ухвали суду: від 08.06.2010 року про порушення провадження у справі, від 29.06.2010 року та від 13.07.2010 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчить клопотання про відкладення розгляду справи від 29.06.2010 року, проте він без поважних причин в судові засідання 29.06.2010 року, 13.07.2010 року та 23.07.2010 року не з’явився, проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання суду не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, оглянувши оригінали документів, суд задовольняє позов частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки 01/1612/2009 від 16 грудня 2009 року (а.с.18), за умовами пункту 1.1 якого позивач (постачальник) зобов’язується передати у власність відповідача (покупця) товар, а відповідач зобов’язується прийняти товар та оплатити його на умовах, передбачених даним договором; найменування товару, його кількість, ціна товару за одиницю і за позиціями вказується у видаткових накладних позивача на товар (пункт 2.1. договору).

Сторони у пунктах 4.1.,5.1. договору встановили, що ціна на товар, що постачається у відповідності з договором, вказується у видаткових накладних постачальника. Оплата товару покупцем здійснюється в порядку 100% оплати вартості даної партії товару (у відповідності з видатковою накладною) не пізніше дати поставки конкретної партії товару. Датою поставки конкретної партії товару є дата видаткової накладної постачальника.

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В подальшому сторонами була укладена Додаткова угода № 1 від 06 січня 2010 року до договору поставки № 01/1612/2009 від 16 грудня 2009 року (а.с.21), якою сторони розділ 5 договору поставки 01/1612/2009 від 16.12.2009 року доповнити пунктом 5.4. наступного змісту: відповідач, за погодженням з позивачем, має право оплатити вартість поставленого товару векселем; і зазначили про те, що дана додаткова угода є невід’ємною частиною договору поставки № 01/1612/2009 від 16 грудня 2009 року і вступає в силу з моменту її підписання.

19.02.2010 року відповідно до акту приймання-передачі векселів (а.с.22) ДП «Золотоніський комбікормовий завод»передало позивачу:

- простий вексель Серії АА № 2003684, емітований відповідачем 19.02.2010 року номінальною вартістю 90 495 грн. зі строком платежу 26 лютого 2010 року (а.с.23);

- простий вексель Серії АА № 2003685, емітований відповідачем 19.02.2010 року номінальною вартістю 123 512 грн. зі строком платежу 04 березня 2010 року (а.с.26);

- простий вексель Серії АА № 2003686, емітований відповідачем 19.02.2010 року номінальною вартістю 199 680 грн. зі строком платежу 15 березня 2010 року (а.с.29);

- простий вексель Серії АА № 2003687, емітований відповідачем 19.02.2010 року номінальною вартістю 65 610 грн. зі строком платежу 22 березня 2010 року (а.с.32);

- простий вексель Серії АА № 2003688, емітований відповідачем 19.02.2010 року номінальною вартістю 386 420 грн. зі строком платежу 29 березня 2010 року (а.с.34);

- простий вексель Серії АА № 2003689, емітований відповідачем 19.02.2010 року номінальною вартістю 137 700 грн. зі строком платежу 05 квітня 2010 року (а.с.36).

Відповідно до статті 21 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу»вексель є цінним папером, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

У зв’язку з неоплатою відповідачем векселів Серії АА № 2003684, Серії АА № 2003685, Серії АА № 2003686 було здійснено протести у неплатежі за простим векселем в порядку статті 44 Уніфікованого закону та вчинено виконавчі написи (а.с.25, 28, 31).

Векселі Серії АА № 2003687, Серії АА № 2003688, Серії АА № 2003689 позивачем в порядку статті 38 Уніфікованого закону були пред’явлені відповідачу для платежу в той день, в який вони підлягають оплаті (а.с.33, 35, 37), проте на момент подання позову не оплачені відповідачем, заборгованість становить 589730 грн.

Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі не пов'язує протест у неплатежі з правом векселедержателя звернутись до суду з позовом про сплату за векселем. Нездійснення протесту у неплатежі не позбавляє позивача права у строки, передбачені зазначеним Законом, звернутися до суду в порядку позовного провадження.

Наведені векселі були видані відповідачем з терміном погашення до лютого, березня, квітня 2010 року. Позивач звернувся до суду 21 травня 2010 року, тобто в межах строку позовної давності, визначеного статтею 70 Уніфікованого закону.

Неоплачені прості векселі Серії АА № 2003687, Серії АА № 2003688, Серії АА № 2003689 зберегли за собою вексельне боргове зобов’язання, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 589730 грн. є обґрунтованою, тому суд задовольняє позов в цій частині позовних вимог.

Позивач у відповідності з пунктом 2 статті 48 Уніфікованого закону та пунктом 5 статті 2 Закону України «Про обіг векселів в Україні»має право вимагати стягнення з векселедавця відсотків за прострочення виконання вексельного зобов’язання.

Відсотки, про які йдеться у пункті 2 статті 48 і пункті 2 статті 49 Уніфікованого закону, на суму векселів, як виданих, так і тих, що підлягають оплаті на території України, нараховуються виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України на день подання позову і від дня настання строку платежу (з дня платежу) до дня подання позову відповідно (пункт 5 статті 2 Закону України «Про обіг векселів в Україні»).

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем відсотків в сумі 9314,30 грн., встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку – 9348,75 грн.), але оскільки позивач просить стягнути відсотки в сумі 9314,30 грн., суд задовольняє позов в цій частині.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

90 49527.02.2010-03.03.2010610.25 %0.0562%(90 495*6*0,0562/100/2)=152,58

214 00705.03.2010-15.03.20101110.25 %0.0562%(214 007*11*0,0562/100/2)=661,50

413 68716.03.2010-22.03.2010710.25 %0.0562%(413 687*7*0,0562/100/2)=813,73

479 29723.03.2010-29.03.2010710.25 %0.0562%(479 297*7*0,0562/100/2)=942,78

865 71730.03.2010-05.04.2010710.25 %0.0562%(865 717*7*0,0562/100/2)=1702,87

1003 41706.04.2010-23.04.20101810.25 %0.0562%(1003 417*18*0,0562/100/2)=5075,29

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов’язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних в сумі 38129,84 грн. за лютий і березень 2010 року, встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку – 1926,06 грн.), оскільки заборгованість в сумі 1003417 грн., на яку позивач нараховує інфляційні, у лютому і березні 2010 року не існувала, тому нараховує інфляційні лише за березень місяць на заборгованість в сумі 214007 грн. (виникла до 15.03.2010 року), і стягує з відповідача інфляційні в сумі 1926,06 грн., в іншій частині позову про стягнення інфляційних суд відмовляє за необґрунтованістю.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період Інфляційне збільшення суми боргу

березень 2010 року214007100,91926,06

(214007*100,9/100=215933,06 –214 007)

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 600970,36 грн., з яких: 589 730 грн. заборгованості, 1926,06 грн. інфляційних, 9314,30 грн. відсотків.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог - сплачене державне мито в сумі 6009,70 грн. та 222,59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути позивачу сплачене в більшому розмірі державне мито в сумі 586,26 грн. згідно платіжного доручення № 776 від 20.04.2010 року зв’язку із зайвою сплатою.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ: 1.Позов задовольнити частково. 2.Стягнути з дочірнього підприємства «Золотоніський комбікормовий завод»(Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Обухова, буд. 66-Б, р/р 26001116124500 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 35002242) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ-2002»(м. Полтава, вул. М.Бірюзова, буд. 32а, р/р 2600510015929 в ПОД ОД «Райффайзен Банк Аваль»м. Полтава, МФО 331605, код ЄДРПОУ 32081777) - 589 730 грн. заборгованості, 1926,06 грн. інфляційних, 9314,30 грн. відсотків, в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 6009,70 грн. та 222,59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3.В іншій частині позову відмовити.

Повернути позивачу сплачене в більшому розмірі державне мито в сумі 586,26 грн. згідно платіжного доручення № 776 від 20.04.2010 року.

Видати довідку.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 23.07.2010 року.