Рішення № 10616750, 29.07.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" липня 2010 р.Справа № 17/748-10 За позовом Приватного акціонерного товариства «МТС Україна»м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юманк»м. Хмельницький

про стягнення заборгованості в розмірі 4405,19 грн., з яких 1684,50 грн. –сума боргу за надані послуги зв’язку, 2570,88 грн. - договірна санкція (штраф) за порушення умов договору, 123,01 грн. –збір до Управління пенсійного фонду України, 26,80 грн. –пеня

суддя Димбовський В.В.

Представники сторін:

позивача: Щербань О.В. –за довіреністю №0054/10 від 10.02.2010р.

відповідача: не з’явився

За згодою представника сторони, відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 4405,19 грн., з яких 1684,50 грн. –сума боргу за надані послуги зв’язку, 2570,88 грн. - договірна санкція (штраф) за порушення умов договору, 123,01 грн. –збір до Управління пенсійного фонду України, 26,80 грн. –пеня. В обгрунтування позовних вимог посилається на ті обставини, що відповідач, в порушення умов укладених між сторонами договорів про надання послуг мобільного зв’язку від 28.08.2007р. №3772487/1.11759524,№3772539/1.11759524,№3772538/1.11759524,№3772536/1.11759524, №3772568/1.11759524, №3772553/1.11759524 та додаткових угод до вказаних договорів, не розрахувався за надані послуги, в результаті чого утворилась заборгованість.

В судовому засіданні 12.07.2010р. повноважний представник позивача надав суду заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 26,80 грн. В частині стягнення з відповідача 1684,50 грн. –суми боргу за надані послуги зв’язку, 2570,88 грн. - договірної санкції (штрафу) за порушення умов договору, 123,01 грн. –збору до Пенсійного фонду України наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вони обґрунтовані матеріалами справи та підтверджені поданими доказами.

Заява про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 26,80 грн. відповідає вимогам ГПК України та судом приймається.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзив на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, повноважного представника для участі в судовому засіданні не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

З огляду на викладене, оскільки неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважає за можливе згідно ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Суд оцінивши подані позивачем по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

28.08.2007р. між позивачем та відповідачем укладено договори про надання послуг мобільного зв’язку №3772539/1.11759524 з додатковою угодою №3399377, договір №3772538/1.11759524 з додатковою угодою №3399467, договір №3772536/1.11759524 з додатковою угодою №3399478, договір №3772568/1.11759524 з додатковою угодою №3399317, договір №3772553/1.11759524 з додатковою угодою №3399308, договір №3772487/1.11759524 з додатковою угодою №3399487.

Відповідно до п. п. 1.1. - 1.3., 2.4.2. договорів про надання послуг мобільного зв’язку оператор зобов’язався надавати абоненту послуги мобільного зв’язку в межах України, а абонент своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за утримання номеру в мережі мобільного зв’язку оператора. Міжнародний телефонний зв'язок здійснюється з країнами, що визначаються за вибором оператора. Загальні умови укладення цього договору та надання послуг мобільного зв’язку в повному обсязі визначаються Умовами (Правилами) користування мережами мобільного зв’язку оператора, які є невід’ємною частиною цього договору. Надання послуг за цим договором починається після внесення абонентом на підставі відповідного рахунку оператора повної суми первинного авансу та його зарахування на особовий рахунок абонента.

Розділом 3 даних договорів сторони погодили умови оплати, а саме: нарахування за послуги мобільного зв’язку здійснюється згідно з тарифами оператора, які є невід’ємною частиною цього договору. Розрахунковий період становить один календарний місяць. Рахунки за надані послуги та авансові внески абонент сплачує готівкою, перерахуванням на поточний рахунок оператора або кредитною карткою в національній валюті України. За наявності авансу рахунки повинні бути сплаченими в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, але в будь-якому разі до моменту фактичного використання авансу. Кількість та вартість послуг, наданих абоненту за розрахунковий період, визначається відповідно до показників належних оператору технічних засобів виміру тривалості, кількості та вартості наданих послуг. (п. п. 3.1., 3.3., 3,5.).

На виконання умов договорів про надання послуг мобільного зв’язку та додаткових угод до договорів позивачем відповідачу були надані послуги зв’язку, кількість та вартість яких визначена в балансі абонента.

Відповідач взяті на себе зобов'язання згідно договорів про надання послуг мобільного зв’язку від 28.08.2007р. та додаткових угод щодо оплати за надані послуги належним чином не виконав, у зв’язку з чим утворилась заборгованість.

Згідно наданого позивачем розрахунку, а також, як вбачається з балансу абонента, відповідач не розрахувався за надані послуги зв’язку на загальну суму 1684,50 грн., а саме: згідно виставленого рахунку №0048152716 від 01.05.2009р. в сумі основного боргу в розмірі 1292,10 грн., згідно рахунку №0049568753 від 01.07.2009р. в сумі основного боргу в розмірі 196,20 грн., згідно рахунку №0050473607 від 01.08.2009р. в сумі основного боргу в розмірі 196,20 грн.

Позивач неодноразово направляв відповідачу листи з вимогою про сплату заборгованості за надані послуги та попереджав про можливість дострокового припинення надання послуг, про що свідчать листи №1.11759524/02 від 17.02.2009р., №1.11759524/06 від 17.06.2009р. Однак, вимоги позивача залишились не задоволеними.

09.09.2008р. позивач направив відповідачу претензію за реєстровим №С 1.11759524/09 з вимогою погашення заборгованості. Однак, претензія залишена без відповіді та задоволення.

Відповідно до п. п. 2.1.5., 5.2. договорів про надання послуг мобільного зв’язку від 28.08.2007р оператор має право відмовити в подальшому наданні послуг та припинити дію договору, письмово попередивши про це абонента за 7 календарних днів до припинення. Договір припиняється, якщо абонент має несплачені рахунки і не погасив наявну заборгованість протягом одного місяця після відправлення йому письмового повідомлення.

В зв’язку з непогашеною заборгованістю за надані послуги мобільного зв’язку, на підставі п. 5.2. договорів про надання послуг мобільного зв’язку від 28.08.2007р., відповідачу було припинено надання вказаних послуг.

Згідно п. п. 1.1., 1.2. додаткових угод до договорів про надання послуг мобільного зв’язку сторони домовились, що починаючи з дати підписання цих додаткових угод та протягом 730 календарних днів з моменту їх підписання абонент не має права відмовитись від основного договору та/або від додаткової угоди, зокрема, від послуг голосової телефонії за основним договором, а надання послуг, передбачених основним договором, відбувається з урахуванням умов, встановлених цією додатковою угодою. Забезпеченням виконання зобов’язання абонента перед оператором не відмовлятись від основного договору та/або від цієї додаткової угоди, зокрема, від послуг голосової телефонії, до закінчення строку, встановленого пунктом 1.1. цієї додаткової угоди, або коли дія основного договору достроково припиняється на підставі п. 5.2. основного договору у зв’язку з несплатою абонентом наданих йому послуг зв’язку, абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь оператора договірної санкції в розмірі 1,92 грн. за кожен день, що залишився до закінчення строку, встановленого п. 1.1. цієї додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії.

Відповідно до п. 4.3. договорів від 28.08.2007р. за несвоєчасну оплату рахунків абонент сплачує пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, якщо діючим законодавством України не передбачено іншого розміру пені.

На підставі п. 1.2. додаткових угод до договорів про надання послуг мобільного зв’язку від 28.08.2007р., а також згідно п. 4.3. договорів від 28.08.2007р. позивач нарахував відповідачу договірну санкцію (штраф) в розмірі 2570,88 грн. та пеню в сумі 26,80 грн.

Під час розгляду справи позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 26,80 грн. та просить суд стягнути з відповідача 1684,50 грн. –суми боргу за надані послуги зв’язку, 2570,88 грн. - договірної санкції (штрафу) за порушення умов договору, 123,01 грн. –збору до Пенсійного фонду України.

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем спірної заборгованості в добровільному порядку.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 509 ЦК України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договорів про надання послуг мобільного зв’язку від 28.08.2007р. та додаткових угод до даних договорів, відповідно до яких оператор зобов’язався надавати абоненту послуги мобільного зв’язку в межах України, а абонент своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за утримання номеру в мережі мобільного зв’язку оператора.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Необхідно зазначити, що пунктом 3.3. договорів від 28.08.2007р. сторони погодили умови оплати, а саме: рахунки за надані послуги та авансові внески абонент сплачує готівкою, перерахуванням на поточний рахунок оператора або кредитною карткою в національній валюті України. За наявності авансу рахунки повинні бути сплаченими в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, але в будь-якому разі до моменту фактичного використання авансу.

З наявного в матеріалах справи балансу абонента вбачається, що відповідач в порушення умов договорів та чинного законодавства, не виконав належним чином свої зобов’язання щодо здійснення оплати за надані послуги зв’язку, тому він є боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, і у нього перед позивачем виникла заборгованість на загальну суму 1684,50 грн.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 1684,50 грн. боргу за надані послуги зв’язку є правомірною.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті послуг мобільного зв’язку по договорам від 28.08.2007р. у відповідності до п. 1.2. додаткових угод до даних договорів позивачем нараховано договірну санкцію (штраф) в розмірі 2570,88 грн.

Частиною 1 статті 546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафними санкціями (неустойка, штраф, пеня) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 217 ГК України, "господарські санкції" є заходами впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Частиною 1 статті 550 Цивільного кодексу України встановлено загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора.

Водночас, частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності обставин, які мають істотне значення.

Аналогічна за змістом і ст. 233 Господарського кодексу України згідно якої, у разі, якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Як вбачається з матеріалів справи, заявлена до стягнення сума штрафу –2570,88 грн. є надзвичайно великою порівняно із боргом відповідача. Крім того, як вбачається з наданого позивачем розрахунку договірної санкції (штрафу) нарахування штрафу фактично здійснено як нарахування поточної санкції за кожен день прострочення.

З огляду на викладене, керуючись загальними засадами цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України), суд вважає за необхідне зменшити розмір штрафних санкцій до 1260,00 грн.

На підставі п. 4.3. договорів про надання послуг мобільного зв’язку від 28.08.2007р. позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 26,80 грн.

Однак, оскільки під час розгляду справи позивач відмовився від позову в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 26,80 грн., в цій частині провадження у справі підлягає припиненню згідно п. 4 ст. 80 ГПК України.

Стосовно заявленої позивачем до стягнення суми збору до Пенсійного фонду України в розмірі 123,01 грн. необхідно зазначити, що за змістом ст. 58 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“ від 09.07.03р. Пенсійний фонд є органом, який провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Ч. 1 п.7 ст. 64 Закону визначає, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Оскільки, позивач не є органом, який має право стягувати збір до Пенсійного фонду України, а також те, що договорами про надання послуг мобільного зв’язку від 28.08.2007р. та додатковими угодами до даних договорів сплата відповідачем позивачу збору до Пенсійного фонду не передбачалась, підстави для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача суми збору до Пенсійного фонду України в розмірі 123,01 грн. відсутні.

Враховуючи викладене вище, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача 1684,50 грн. –суми боргу за надані послуги зв’язку, 1260,00 грн. - договірної санкції (штрафу) за порушення умов договору.

В частині стягнення з відповідача пені в розмірі 26,80 грн. провадження у справі підлягає припиненню згідно п. 4 ст. 80 ГПК України.

В решті позову належить відмовити.

Відповідач доказів, які б спростовували позовні вимоги суду не подав.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати необхідно покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, п. 4 ст. 80, п. 3 ч. 1 ст. 83, ст. ст. 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД –

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «МТС Україна»м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юманк»м. Хмельницький про стягнення заборгованості в розмірі 4405,19 грн., з яких 1684,50 грн. –сума боргу за надані послуги зв’язку, 2570,88 грн. - договірна санкція (штраф) за порушення умов договору, 123,01 грн. –збір до Управління пенсійного фонду України, 26,80 грн. –пеня задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юманк»(юридична адреса: м. Хмельницький, вул. Чорновола, 88; поштова адреса: м. Хмельницький, вул. Свободи, 9а, кв. 44; код ЄДРПОУ 35305150) на користь Приватного акціонерного товариства «МТС Україна»м. Київ (юридична адреса: м. Київ, вул. Лейпцизька, 15; поштова адреса: м. Хмельницький, вул. Проскурівського підпілля, 71/1, офіс 11, код ЄДРПОУ 14333937) суму боргу за надані послуги зв’язку в розмірі 1684,50 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят чотири гривні п’ятдесят копійок), 1260,00 грн. (одну тисячу двісті шістдесят гривень) - договірної санкції (штрафу) за порушення умов договору, 68,60 грн. (шістдесят вісім гривень шістдесят копійок) витрат по оплаті державного мита та 158,71 грн. (сто п’ятдесят вісім гривень сімдесят одну копійку) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В частині стягнення з відповідача пені в розмірі 26,80 грн. провадження у справі припинити.

В решті позову відмовити.

Суддя                                                                      

Повний текст рішення виготовлено та підписано 29 липня 2010р.

Віддруковано 5 примірників:

1 – до справи,

2 – позивачу - Приватному акціонерному товариству „МТС Україна” на адресу: м. Київ, вул. Лейпцизька, 15,

3 – позивачу - Приватному акціонерному товариству „МТС Україна” на адресу: м. Хмельницький, вул. Проскурівського підпілля, 71/1, офіс 11,

4 – відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю „Юманк” на адресу: м. Хмельницький, вул. Чорновола, 88,

5 – відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю „Юманк” на адресу: м. Хмельницький, вул. Свободи, 9а, кв. 44.