Рішення № 106164187, 09.09.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2022 року м. Київ № 640/23514/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області

про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області (далі також - ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області або Управління ДМС, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення №80111500014158 від 17.09.2020 «Про скасування посвідки на тимчасове проживання».

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача у позовній заяві вказує на протиправність оскаржуваного рішення Управління ДМС, прийнятого з посиланням на положення підпункту 5 пункту 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 322 (далі по тексту - Порядок №322). За твердженням представника, посвідка №800133633 від 12.03.2020 на тимчасове проживання в Україні була видана позивачу на підставі правдивих відомостей, справжніх документів , поданих у належній формі, без наміру приховати буд-яку інформацію; після отримання посвідки позивач законодавство України не порушував, до будь-якої відповідальності не притягувався. Оскаржуване рішення, на переконання позивача, є незаконним, прийнятим не на підставі, не в межах та не у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Заперечуючи проти наявності підстав для задоволення позову представник відповідача у відзиві на позовну заяву стверджує про те, що оскаржуване рішення прийнято ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області у межах наданих йому повноважень за наявності визначених законодавством підстав - прийнятого щодо позивача рішення про заборону в`їзду в Україну №870 від 12.05.2020.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2020 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 13.01.2021 заява ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог від 29.10.2020 повернута позивачу.

За результатами розгляду клопотання позивача від 02.02.2021, судом 04.02.2021 постановлена ухвала, якою провадження у справі №640/23514/20 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №640/994/21.

За клопотанням позивача від 21.12.2021 провадження у справі поновлено ухвалою суду від 10.01.2022, якою розгляд справи продовжений у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

Ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали, суд встановив такі обставини справи.

ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області прийнято рішення № 870 від 12.05.2020 про заборону в`їзду в Україну громадянину Ірану ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) згідно з приписами абзацу 6 частини першої статті 13 України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», відповідно до якого в`їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється якщо під час попереднього перебування на території України іноземець або особа без громадянства не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші не виконані майнові зобов`язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов`язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в`їзду в Україну.

У вказаному рішенні зазначено, що 16.08.2019 працівниками ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області було виявлено позивача, який порушив правила перебування іноземців на території України, а саме: проживав без документів на право проживання в Україні.

Відносно іноземця були складені матеріали про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН ЦМУ № 005211 від 16.08.2019.

Управлінням міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісії ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області направлено повідомлення начальнику управління з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області №8010.8.2/42868-20 від 14.09.2020, у якому зазначається про прийняття відносно громадянина Ірану ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , рішення про заборону в`їзду в Україну №870 від 12.05.2020, у зв`язку з чим автор повідомлення просить на підставі пункту 63 Порядку №322 скасувати посвідку на тимчасове проживання в Україні позивачу.

17.09.2020 ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області прийнято рішення №80111500014158, яким ОСОБА_1 на підставі підпункту 5 пункту 63 Порядку №322 скасовано посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_1 , про що позивача було повідомлено відповідним листом від 17.09.2020 за №8010.6.2-37892/80.1-20.

Як свідчать матеріали адміністративної справ, підстави для прийняття оскаржуваного рішення було рішення ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області про заборону ОСОБА_1 в`їзду в Україну №870 від 12.05.2020.

Не погоджуючись із рішенням відповідача про скасування посвідки на тимчасове проживання позивач звернувся до суду із цим позовом.

Оцінюючи рішення суб`єкта владних повноважень з урахуванням вимог законодавства, якими регулюються спірні правовідносини та встановлених у справі обставин, суд при вирішенні спору по суті враховує таке.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначений Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» № 3773-VI від 22.09.2011 (далі - Закон № 3773-VI).

Відповідно до пункту 10 частини першої 1 статті 1 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства, які тимчасово проживають в Україні - це іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на тимчасове проживання, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із визначенням, наведеним у пункті 18 частини першої цієї ж норми Закону № 3773-VI посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 4 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз`єднання сім`ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій - тринадцятій цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання дозволу на імміграцію.

Підстави та порядок видачі посвідки на тимчасове проживання врегульовані статтею 5 Закону № 3773-VI.

У свою чергу механізм оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання іноземцям та особам без громадянства, які іммігрували в Україну на постійне проживання або прибули в Україну на тимчасове проживання врегульований Порядком оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 322 від 25.04.2018 (Порядок №322).

В силу пункту 3 Порядку № 322, посвідка оформляється іноземцям або особам без громадянства, які на законних підставах тимчасово перебувають на території України.

Нормами пункту 61 Порядку № 322 передбачено підстави для відмови в оформленні та видачі посвідки, норми пункту 63 Порядку № 322 передбачають підстави для скасування посвідки, а норми пункту 71 цього ж Порядку - підстави визнання її недійсною.

Проаналізувавши положення Закону від 22.09.2011 № 3773-VI та Порядку № 322 суд доходить висновку, що іноземцям які на законних підставах тимчасово перебувають на території України гарантується право на оформлення посвідки на тимчасове проживання. Посвідка - це документ, що посвідчує особу іноземця та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні. Законодавством передбачено підстави для відмови у видачі посвідки, її скасування та визнання недійсною. При цьому скасування та визнання недійсною посвідки - це різні за своїми підставами та порядком реалізації процедури.

У спірних правовідносинах відповідачем прийнято оскаржуване рішення №80111500014158 від 17.09.2020 про скасування позивачу посвідки на тимчасове проживання, а нормативною підставою прийняття рішення став підпункт 5 пункту 63 Порядку № 322.

В силу норм підпункт 5 пункту 63 Порядку № 322, посвідка скасовується територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який її видав, у разі коли уповноваженим державним органом прийнято рішення про примусове повернення іноземця або особи без громадянства чи їх примусове видворення за межі України або про заборону подальшого в`їзду в Україну.

Відповідно до пункту 64 Порядку № 322 рішення про скасування посвідки приймається керівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС чи його заступником протягом п`яти робочих днів з дня надходження відомостей, які є підставою для її скасування.

На підставі наявних у матеріалах справи доказів та з відзиву на позовну заяву встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваного рішення слугувало рішення ЦУМ ДМС у м. Києві та Київській області №870 від 12.05.2020 про заборону в`їзду в Україну громадянину Ірану ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 на 3 (три) роки.

У свою чергу, рішення ЦУМ ДМС у м. Києві та Київській області №870 від 12.05.2020 стало предметом оскарження у іншій адміністративній справі № 640/994/21.

Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2021 у справі № 640/994/21 позов ОСОБА_1 задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області Григорова М.С. №870 від 12.05.2020 про заборону в`їзду в Україну громадянину Ірану ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (з урахуванням ухвали суду від 22.11.2021 у справі № 640/994/21 про виправлення описки у рішенні суду).

Згідно наявної в базі «Діловодство спеціалізованого суду» рішення суду від 04.11.2021 у справі № 640/994/21 набрало законної сили 07.12.2021.

В силу положень частини першої статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Правовим наслідком скасування рішення суб`єкта владних повноважень про заборону в`їзду є втрата ним чинності з моменту прийняття такого рішення (12.05.2020). У такому разі скасоване рішення не може породжувати жодних правових наслідків від моменту його прийняття.

Отже, враховуючи протиправність рішення про заборону в`їзду в України, прийнятого ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області №870 від 12.05.2020 та його скасування у судовому порядку, суд дійшов висновку, що й похідне від нього рішення №80111500014158 від 17.09.2020 «Про скасування посвідки на тимчасове проживання» є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов про визнання протиправним та скасування рішення ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області №80111500014158 від 17.09.2020 «Про скасування посвідки на тимчасове проживання» підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 840,80 грн, належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2, 5-11, 73-77, 90, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області №80111500014158 від 17.09.2020 «Про скасування посвідки на тимчасове проживання».

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 : РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4а: код ЄДРПОУ 42552598).

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному статтями 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України протягом 30 днів з моменту складення повного тексту

Суддя: Н.А. Добрівська