Рішення № 106163861, 09.09.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1546/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2022 року Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці від 30.12.2021 № 611-о Про притягнення до дисциплінарної відповідальності Олександра Тірона.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у оскаржуваному наказі міститься твердження відповідача про те, що впродовж липня-серпня 2021 року у період керівництва митним постом «Ізмаїл» Одеської митниці», де проводилися митні формальності, пов`язані із здійсненням транзитних переміщень вантажу «сіль кухонна харчова, кам`яна, ДСТУ 3 583:2015; сіль для промислового переробляння, кам`яна, ДСТУ 4246:2003», що переміщувався за ПМД Донецької митниці типу ЕК10РР № UA700030/2021/001444, позивачем, начебто, порушено посадові обов`язків начальника митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці, що визначені посадовою інструкцією начальника митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці, затвердженої в. о. начальника Одеської митниці Андрієм Танцеровим 30.06.2021, а саме - підпункту 2 пункту 3 - організація та координація роботи митного поста та відділу з питань здійснення контролю за дотриманням суб`єктами ЗЕД та громадянами установленого законодавством порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України; незабезпечення належного контролю за дотриманням митного законодавства під час роботи посадових осіб відділу митного оформлення. Вказане твердження є помилковим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та приписам законодавства. Згідно фактичних обставин справи та у відповідності до вимог пункту 5.1 Порядку №1066 як документ контролю доставки вантажу від митниці відправлення до митниці призначення посадовими особами митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці було застосовано ПМД від 10.06.2021 № UА700030/2021/001444 із реєстрами транспортних засобів, а саме залізничних вагонів. Відповідно до графи 20 ПМД типу ЕК10РР від 10.06.2021 №UA700030/2021/001444, оформленої Донецькою митницею, вантаж переміщувався з митниці відправлення до митниці призначення на умовах поставки СРТ UA станція Ізмаїл. У графах 25 «Вид транспорту на кордоні» та 26 «Вид транспорту в межах країни» ПМД зазначені відомості в кодованому вигляді про види транспортних засобів, що беруть участь у переміщенні вантажу, а саме «морське судно» та «залізничний вагон» відповідно. Також, Донецькою митницею, як митницею відправлення, в графі 27 «Місце навантаження/розвантаження» ПМД відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 р. за № 1372/21684, зазначені відомості про код згідно з Класифікатором митних органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26 листопада 2019 року № 495 (зі змінами), у зоні діяльності якого розташовано місце перевантаження товарів чи заміна активного транспортного засобу в зоні митного контролю, зазначено - «UA500370 Одеська митниця», що в свою чергу відповідає пункту пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт» - відділ митного оформлення № 1 митного поста «Ізмаїл». Згідно із залізничними накладними перевізник товару АТ «Укрзалізниця» доставив вантаж до станції призначення станції Ізмаїл., у відповідності до умов поставки СРТ UA станція Ізмаїл типу ЕК10РР від 10.06.2021 №UA700030/2021/001444. Враховуючи об`єктивно непереборні обставини, а саме - відсутність (руйнування) залізничних колій, що спричинило неможливість доставляння та вивантаження залізничних вагонів з товарами безпосередньо на території зони митного контролю універсального перевантажувального комплексу підприємства ТОВ «НЬЮЕНЕРДЖІ», яка розташована на території пункту пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт» (місце перевантаження товарів чи заміна активного транспортного засобу та митний орган перетину кордону), зазначене підприємство звернулось до митного органу з листом від 05.01.2021 № 02/01 (вх. № 18/7.10 28.9) з проханням дозволити проведення угрупування вантажу, який прибуває залізничним транспортом на вантажний двір станції Ізмаїл, на території ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» у зоні митного контролю (пункті пропуску) ТОВ «НЬЮЕНЕРДЖІ», з посиланням на пункт 5 частини 1 статті 203 МК України, згідно якого власник товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, або уповноважена ним особа з дозволу митного органу можуть проводити з цими товарами такі операції: підготовка товарів до продажу (відчуження) і транспортування, сортування, пакування, перепакування, маркування, навантаження, вивантаження, перевантаження та інші подібні операції. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 191 МК України, перевізники мають право замінювати моторний транспортний засіб, попередньо повідомивши митний орган призначення про причини такої заміни (технічний стан, екологічні вимоги, економічна доцільність). До того ж, приписами розділу V Порядку №1066 не передбачено жодних заборон чи обмежень щодо перевантаження товарів та зміни виду транспортних засобів при вчиненні митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень з використанням ПМД. З урахуванням об`єктивно непереборних обставин та фактичного стану залізничних колій експедитором вантажу ТОВ «НЬЮЕНЕРДЖІ» було надано відповідне звернення до митного органу на отримання дозволу на перевантаження, угрупування і доставку вантажу від залізничної станції Ізмаїл до пункту пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт». Так, відповідно до вищезазначених норм МК України та існування об`єктивно непереборних обставин підстав для відмови у наданні дозволу на перевантаження, угрупування і доставку вантажу від залізничної станції «Ізмаїл» до пункту пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт» у посадових осіб митного органу не було, що підтверджується резолюцією керівництва митного поста «Ізмаїльський» Одеської митниці Держмитслужби на листі ТОВ «НЬЮЕНЕРДЖІ» від 05.01.2021 № 02/01 (вх. № 18/7.10 28.9). Отже, схема перевантаження вантажу, що переміщувався за ПМД типу ЕК10РР №UA70003 0/2021/001444 виглядала таким чином: з дозволу митного органу в зоні митного контролю, що розташована на території залізничної станції «Ізмаїл», товар перевантажувався із залізних вагонів на автомобільний транспорт; після перевантаження, вантаж під митним контролем доставлявся до зони митного контролю ТОВ «НЬЮЕНЕРДЖІ», яка розташована на території пункту пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт». Далі в зоні митного контролю пункту пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт» здійснювалися митні формальності та відбувалось перевантаження товарів / заміна активного транспортного засобу на морський/річковий для подальшого випуску товару за межі митної території України. При цьому, контроль за перевезенням вантажу із зони митного контролю залізничної станції «Ізмаїл (експ.)» до зони митного контролю ТОВ «НЬЮЕНЕРДЖІ» посадовими особами митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці здійснювався документально, відповідно до розділу V Порядку №1066, на підставі ПМД типу ЕК10РР від 10.06.2021 №UA700030/2021/001444 із реєстрами транспортних засобів (залізничних вагонів) та товаросупровідних документів. Будь- якої невідповідності кількості вантажу, який містився у залізничних вагонах у зоні митного контролю залізничної станції «Ізмаїл (експ.)» та кількості вантажу, що надходив автотранспортом, до зони митного контролю ТОВ «НЬЮЕНЕРДЖІ» у пункті пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт», не встановлено. Відмітки про прибуття вантажу в митницю призначення в ЕА1С проставлялися лише після фактичного надходження кількості вантажу, що містився у залізничних вагонах, автомобільним транспортом до території зони митного контролю ТОВ «НЬЮЕНЕРДЖІ», що входить до пункту пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт», та, згідно з Класифікатором митних органів має код UA500370. Окрім того, є нікчемними посилання відповідача у оскаржуваному наказі на те, що Порядком №1066 не передбачено можливості перевантаження товарів з вагонів до вантажних автомобілів, оскільки: по-перше, перелік та порядок здійснення відповідних операцій з товарами (навантаження, перевантаження, зміна транспортного засобу, угрупування вантажу тощо) прямо передбачений вищезазначеними нормами МК України; по-друге, Порядок №1066 є підзаконним нормативним актом, який лише уточнює процедуру виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, визначену Митним кодексом України, не може суперечити його приписам; по-третє, Порядок №1066 не забороняє здійснення відповідних операцій з товарами (навантаження, перевантаження, зміна транспортного засобу, угрупування вантажу тощо). Технічні можливості ЄАІС митних органів під час виконання митних формальностей із прибуття вантажу за ПМД із реєстрами транспортних засобів не дають технічної змоги здійснити зміну транспортних засобів з залізничного на інший у зв`язку із здійснення перевантаження. Тому, посадовими особами митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці відмітки про прибуття вантажу вносяться в ЄАІС по реєстру залізничних вагонів, а не по автомобільним транспортним засобам, якими фактично доставлено товар у зоні митного контролю ТОВ «НЬЮЕНЕРДЖІ». Крім того, пропуск вантажу за межі митної території із тих саме технічних можливостей ЄАІС також робиться по реєстру залізничних вагонів із вантажем, хоча фактично вантаж переміщується із перевантаженням на річкове судно. Таким чином, враховуючи, що посадовими особами митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці виконання митних формальностей за ПМД Донецької митниці типу ЕК10РР №UA700030/2021/001444 здійснювалось без порушень вимог чинного законодавства та у межах компетенції, будь-яких порушень з боку позивача в частині організації та координації роботи митного поста та відділу з питань здійснення контролю за дотриманням суб`єктами ЗЕД та громадянами установленого законодавством порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, незабезпечення належного контролю за дотриманням митного законодавства під час роботи посадових осіб відділу митного оформлення допущено не було. Ані в оскаржуваному наказі Одеської митниці від 30.12.2021 №61 l-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності Олександра Тірона», ані в поданні дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці від 24.12.2021 №7.10-17/447 відповідач не зазначив які саме законодавчі приписи було порушено позивачем в частині організації та координації роботи митного поста та відділу з питань здійснення контролю за дотриманням суб`єктами ЗЕД та громадянами установленого законодавством порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, незабезпечення належного контролю за дотриманням митного законодавства під час роботи посадових осіб відділу митного оформлення, що ставляться йому в вину.

Крім того, оскаржуваний наказ Одеської митниці від 30.12.2021 №611-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності Олександра Тірона» містить висновок про те, що позивачем порушено положення пункту 4.1. Порядку №583 та пункту 1.10. Положення про відділ митного оформлення №1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці, затвердженого 30.06.2021, в частині виконання митних формальностей відповідно Порядку №1066 в зоні митного контролю, яка розташована на території залізничної станції «Ізмаїл», що не належить до зони діяльності відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ізмаїл». Зазначений висновок є безпідставним та таким, що не відповідає фактичним обставинам. Відповідно до пункту 1.1. Положення про відділ митного оформлення №1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці (далі - Положення про ВМО № 1), затвердженого 30.06.2021, відділ є структурним підрозділом митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці, який, в зоні своєї діяльності, забезпечує виконання завдань покладених на Державну митну службу України. Згідно пункту 1.10. Положення про ВМО № 1 визначена зона діяльності відділу митного оформлення № 1, до якої належить пункт пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт», крім товарів, що входять для розміщення у митних режимах: переробка на митній території України, переробка за межами митної території України, тимчасове ввезення/вивезення, гуманітарна допомога. Так, зона митного контролю ТОВ «НЬЮЕНЕРДЖІ» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Нахімова, 296), розташована на території пункту пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт», та функціонує на підставі Рішення про створення зони митного контролю Одеської митниці Держмитслужби від 23.01.2020 № 50000/0500. Тобто, зона митного контролю ТОВ «НЬЮЕНЕРДЖІ» входить до зони діяльності відділу митного оформлення № 1 Одеської митниці. Дисциплінарною комісією встановлено, в графі 27 «Місце навантаження/розвантаження» ПМД типу ЕК10РР від 10.06.2021 №UA700030/2021/001444, відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 р. за № 1372/21684, зазначені відомості про код згідно з Класифікатором митних органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26 листопада 2019 року № 495 (зі змінами), у зоні діяльності якого розташовано місце перевантаження товарів чи заміна активного транспортного засобу в зоні митного контролю, зазначено - «UA500370 Одеська митниця», що в свою чергу відповідає пункту пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт» - відділ митного оформлення № 1 митного поста «Ізмаїл». Згідно пункту 5.4 Порядку №1066 у разі застосування Реєстрів для здійснення митного контролю й оформлення товарів, що вивозяться за ПМД, посадова особа цієї митниці здійснює перелік визначених цим Порядком митних формальностей після надходження товарів до митниці призначення. Так, на виконання вимог розділу V Порядку №1066 за ПМД типу ЕК10РР від 10.06.2021 №UA700030/2021/001444 посадовими особами митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці було здійснено митні формальності та внесено до ЄАІС відмітки про прибуття вантажу в митницю призначення (Одеська митниця, пункт пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт», відділ митного оформлення № 1 митного поста «Ізмаїльський») лише після фактичного надходження кількості вантажу, що містився в залізничних вагонах, автомобільним транспортом до території зони митного контролю ТОВ «НЬЮЕНЕРДЖІ», що входить до пункту пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт», та, згідно з Класифікатором митних органів має код UA500370. Будь-якої невідповідності кількості вантажу, який містився у залізничних вагонах у зоні митного контролю залізничної станції «Ізмаїл (експ.)» та кількості вантажу, що надходив автотранспортом, до зони митного контролю ТОВ «НЬЮЕНЕРДЖІ» у пункті пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт», не встановлено. Отже, посадовими особами митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці здійснювались митні формальності щодо товару «сіль кухонна харчова, кам`яна, ДСТУ 3 583:2015; сіль для промислового переробляння, кам`яна, ДСТУ 4246:2003» лише після його фактичного надходження до зони митного контролю ТОВ «НЬЮЕНЕРДЖІ», що входить до зони діяльності відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ізмаїл» («Ізмаїльський»). Ані в поданні дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці від 24.12.2021 №7.10-17/447, ані в оскаржуваному наказі Одеської митниці від 30.12.2021 №611-о відповідачем не визначено жодних митних формальностей в зоні митного контролю на території залізничної станції «Ізмаїл (експ.)», виконання яких начебто було здійснено посадовими особами митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці, неналежний контроль за діями яких ставиться в вину позивачеві, установлених в рамках дисциплінарного провадження, які б могли свідчити про порушення останнім пункту 4.1. Порядку 583 та пункту 1.10. Положення про ВМО №1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці, затвердженого 30.06.2021.

Позивач зазначає, що з урахуванням фактичних обставин та норм чинного законодавства, відповідачем при прийнятті рішення про накладення дисциплінарної відповідальності та розгляді дисциплінарної справи дисциплінарною комісією, не доведено належними, допустимими та достатніми доказами факт невиконання або неналежного виконання позивачем посадових обов`язків, як об`єктивної сторони дисциплінарного проступку. Окрім того, подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці від 24.12.2021 №7.10-17/447 не відповідає вимогам Закону № 889 в частині встановлення ступеня вини та інших обов`язкових елементів складу дисциплінарного проступку, як і не визначено їх в оскаржуваному наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності, який фактично дублює подання комісії. Отже, в діях заступника начальника митного поста - начальника відділу митного оформлення №1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці Олександра Тірона відсутній склад дисциплінарного правопорушення, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону № 889, а тому у Одеської митниці не було законодавчих підстав для притягнення заступника начальника митного поста - начальника відділу митного оформлення №1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці Олександра Тірона до дисциплінарної відповідальності.

Також, представником позивача надано додаткові пояснення, в яких представник позивача зазначає, що матеріали дисциплінарної справи не містять доказів, що підтверджують відомості про дату і місце формування дисциплінарної справи; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження. Відповідачем не враховано та не відображено в оскаржуваному наказі і подані дисциплінарної комісії інформацію щодо особи позивача та його ставлення до служби, що містяться в його службовій характеристиці. Тобто, відповідачем порушено процедуру винесення рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення.

Від представника відповідача надійшов відзив, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що на ОСОБА_2 , під час перебування на посаді заступника начальника митного поста-начальника відділу митного оформлення №1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці, покладено виконання обов`язків начальника митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці. Діючи в межах посадових обов`язків визначених посадовою інструкцією, затвердженої в. о. начальника Одеської митниці Андрієм Танцеровим 30.06.2021, впродовж липня-серпня 2021 року здійснював керівництво митним постом де проводилися митні формальності пов`язані із здійсненням транзитних переміщень вантажу «сіль кухонна харчова, кам`яна, ДСТУ 3 583:2015; сіль для промислового переробляння, кам`яна, ДСТУ 4246:2003», що переміщувався за періодичною митною декларацією Донецької митниці ЕК 10 РР № UA700030/2021/001444. При цьому, ОСОБА_3 порушено: пункт 4.1. Порядку 583 та пункту 1.10. Положення про відділ митного оформлення №1 митного поста «Ізмаїл» затвердженого 30.06.2021 в. о. начальника Одеської митниці Андрієм Танцеровим, в частині виконання митних формальностей відповідно Порядку 1066 в зоні митного контролю, яка розташована на території залізничної станції «Ізмаїл», що не належить до зони діяльності відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ізмаїл»; порушення посадових обов`язків начальника митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці, що визначені посадовою інструкцією начальника митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці, затвердженої в. о. начальника Одеської митниці Андрієм Танцеровим 30.06.2021, а саме підпункту 2 пункту 3 організація та координація роботи митного поста та відділу з питань здійснення контролю за дотриманням суб`єктами ЗЕД та громадянами установленого законодавством порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України; незабезпечення належного контролю за дотриманням митного законодавства під час роботи посадових осіб відділу митного оформлення. Зазначені факти свідчать про порушення основних обов`язків державного службовця, а саме підпункту 7 частини 1 статті 8 Закону України від 18 грудня 2015 року № 889- VIII «Про державну службу» (із змінами та доповненнями) в частині сумлінного і професійного виконання своїх посадових обов`язків, тобто вчинення дисциплінарного проступку, визначеного пункту 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу». Зазначені факти свідчать про порушення основних обов`язків державного службовця, а саме підпункту 7 частини 1 статті 8 Закону України від 18 грудня 2015 року № 889- VIII «Про державну службу» (із змінами та доповненнями) в частині сумлінного і професійного виконання своїх посадових обов`язків, тобто вчинення дисциплінарного проступку, визначеного пункту 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу». При цьому, можливість притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності узгоджується з вимогами пункту 5 статті 74 Закону України «Про державну службу», відповідно до якого дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також г застосовується, якщо минув один рік після його вчинення. Таким чином, притягнення заступника начальника митного поста-начальника відділу митного оформлення №1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці Олександра Тірона до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани на підставі наказу Одеської митниці від 30.12.2021 року № 611- здійснено обґрунтовано та правомірно, підстави для визнання вказаного наказу незаконним та скасування в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача відсутні.

Представником позивача надано письмові пояснення, в яких представник позивача вказує, що зміст відзиву і аргументація є такими, що не відповідають обставинам справи і не спростовують підстави, правове обґрунтування та вимоги позовної заяви. Крім того, відзив фактично дублює текст подання дисциплінарної комісії від 24.12.2021 № 7.10-17/477 та наказу від 30.12.2021 № 611-о, не містить жодного контраргументу чи правового обґрунтування позиції відповідача відносно викладених у позовній заяві вимог.

Ухвалою суду від 31 січня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 29 березня 2022 року витребувано від Одеської митниці належним чином завірену копію листа ТОВ Ньюенерджі від 05.01.2021 № 02/01 (вх. № 18/7.10-28.9) з відмітками (резолюціями) посадових осіб митного органу, а також належним чином завірену копію наказу Одеської митниці № 148 від 03.08.2021 року, разом з доказами на підтвердження доведення вказаного наказу до відома (ознайомлення) ОСОБА_1 , та зупинено провадження по справі для одержання витребуваних документів.

Ухвалою суду від 09 вересня 2022 року поновлено провадження по справі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 працює в Одеській митниці та обіймає посаду заступника начальника митного поста начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці.

16 листопада 2021 року заступником начальника управління начальника відділу проведення спеціальних (оглядових) операцій управління протидії контрабанді наркотиків та зброї Одеської митниці на адресу начальника Одеської митниці скеровано лист № 7.10-29-02/388, яким повідомлено про перевірку з окремих питань стану дотримання посадовими особами митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці вимог нормативно-правових актів під час здійснення митних формальностей під час випуску за межі території України товарів за митними деклараціями №UA700030/2021/001444 та № UA500370/2021/200531, та внесено пропозиція, зокрема, вирішити питання щодо порушення дисциплінарного провадження відносно в.о. начальника митного поста «Ізмаїл» ОСОБА_1 у зв`язку з недотриманням вимог пунктів 2.1, 2.3 Порядку № 583 та розділу V Порядку № 1066 (а.с. 142-143).

17 листопада 2021 року Одеською митницею видано наказ № 376 про порушення дисциплінарного провадження стосовно в.о. начальника митного поста «Ізмаїл» ОСОБА_1 та створено дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарної справи для здійснення дисциплінарного провадження (а.с. 141).

07 грудня 2021 року Одеською митницею видано наказ № 435 про внесення змін до складу дисциплінарної комісії (а.с. 141 з.б.).

17 грудня 2021 року дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарної справи Одеської митниці складено подання, в якому зазначено, що за порушення пункт 4.1. Порядку 583 та пункту 1.10. Положення про відділ митного оформлення №1 митного поста «Ізмаїл» затвердженого 30.06.2021 в. о. начальника Одеської митниці Андрієм Танцеровим, порушення посадових обов`язків начальника митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці, що визначені посадовою інструкцією начальника митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці, затвердженої в. о. начальника Одеської митниці Андрієм Танцеровим 30.06.2021, а саме підпункту 2 пункту 3, незабезпечення належного контролю за дотриманням митного законодавства під час роботи посадових осіб відділу митного оформлення, що свідчить про порушення підпункту 7 частини 1 статті 8 Закону України «Про державну службу», тобто вчинення дисциплінарного проступку, визначеного пункту 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», рекомендовано застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани (а.с. 139 з.б. - 141).

30 грудня 2021 року Одеською митницею видано наказ № 611-о, яким за порушення вимог п. 4.1 Порядку створення зон митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.05.2021 № 583, пункту 1.10 Положення про відділ митного оформлення № 1 митного поста «Ізмаїл» затвердженого 30.06.2021 в.о. начальника Одеської митниці Андрієм Танцеровим, в частині виконання митних формальностей відповідно до Порядку 1066 в зоні митного контролю, яка розташована на території залізничної станції «Ізмаїл», що не належить до зони діяльності відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ізмаїл»; порушення посадових обов`язків начальника митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці, що визначені посадовою інструкцією начальника митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці, затвердженої в. о. начальника Одеської митниці Андрієм Танцеровим 30.06.2021, а саме підпункту 2 пункту 3 - організація та координація роботи митного поста та відділу з питань здійснення контролю за дотриманням суб`єктами ЗЕД та громадянами установленого законодавством порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України; незабезпечення належного контролю за дотриманням митного законодавства під час роботи посадових осіб відділу митного оформлення; порушення основних обов`язків державного службовця, а саме пп. 7 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну службу» - в частині сумлінного і професійного виконання своїх посадових обов`язків, тобто вчинення дисциплінарного проступку, визначеного пункту 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», притягнуто до дисциплінарної відповідальності заступника начальника митного поста начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці Олександра Тірона у вигляді оголошення догани (а.с. 20-25).

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державну службу» правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ст. ст. 8, 9 Закону України «Про державну службу» державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом. Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Державний службовець під час виконання посадових обов`язків діє у межах повноважень, визначених законом, і підпорядковується своєму безпосередньому керівнику або особі, яка виконує його обов`язки, чи особі, визначеній у контракті про проходження державної служби (у разі укладення). Державний службовець зобов`язаний виконувати накази (розпорядження), доручення керівника, видані в межах його повноважень, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті. Державний службовець у разі виникнення у нього сумніву щодо законності виданого керівником наказу (розпорядження), доручення повинен вимагати його письмового підтвердження, після отримання якого зобов`язаний виконати такий наказ (розпорядження), доручення. Одночасно з виконанням такого наказу (розпорядження), доручення державний службовець зобов`язаний у письмовій формі повідомити про нього керівника вищого рівня або орган вищого рівня. У такому разі державний службовець звільняється від відповідальності за виконання зазначеного наказу (розпорядження), доручення, якщо його буде визнано незаконним у встановленому законом порядку, крім випадків виконання явно злочинного наказу (розпорядження), доручення.

Відповідно до ст. 61 Закону України «Про державну службу» службова дисципліна забезпечується шляхом: 1) дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку; 2) формування керівником державної служби у підпорядкованих державних службовців високих професійних якостей, сумлінного ставлення до виконання своїх посадових обов`язків, поваги до прав і свобод людини і громадянина, їхньої честі та гідності, а також до держави, державних символів України; 3) поєднання керівниками усіх рівнів методів переконання, виховання і заохочення із заходами дисциплінарної відповідальності щодо підпорядкованих державних службовців; 4) поєднання повсякденної вимогливості керівників до підпорядкованих державних службовців з постійною турботою про них, виявленням поваги до їхньої честі та гідності, забезпеченням гуманізму та справедливості.

Згідно ст. 62 Закону України «Про державну службу» державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; 3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів. Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов`язки.

Відповідно до ст. 64 Закону України «Про державну службу» за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Згідно ст. 65 Закону України «Про державну службу» підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Дисциплінарними проступками є, зокрема, невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.

Відповідно до ст. 66 Закону України «Про державну службу» до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення, зокрема, догана. У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Згідно ст. 67 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань; 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність державного службовця.

Обставинами, що обтяжують відповідальність державного службовця, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп`яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або токсичних засобів; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього; 4) вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп; 5) настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до ст. 68 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження) суб`єктом призначення - стосовно інших державних службовців. Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В»; зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.

Згідно ст. 69 Закону України «Про державну службу» для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Дисциплінарну комісію стосовно інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», утворює керівник державної служби у кожному державному органі. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Відповідно до ст. 73 Закону України «Про державну службу» з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. Дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Згідно ст. 74, 75 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення. Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення. Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку. Перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі. Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

Відповідно до ст. 77 Закону України «Про державну службу» рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення. Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення. У разі відмови державного службовця від одержання копії наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження такий документ не пізніш як у триденний строк з дня прийняття рішення надсилається державному службовцеві за місцем його проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для здійснення відносно ОСОБА_1 дисциплінарного провадження слугував лист (доповідна записка) заступника начальника управління начальника відділу проведення спеціальних (оглядових) операцій управління протидії контрабанді наркотиків та зброї Одеської митниці на адресу начальника Одеської митниці № 7.10-29-02/388 від 16 листопада 2021 року, яким повідомлено про перевірку з окремих питань стану дотримання посадовими особами митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці вимог нормативно-правових актів під час здійснення митних формальностей під час випуску за межі території України товарів за митними деклараціями №UA700030/2021/001444 та № UA500370/2021/200531, та внесено пропозиція, зокрема, вирішити питання щодо порушення дисциплінарного провадження відносно в.о. начальника митного поста «Ізмаїл» ОСОБА_1 у зв`язку з недотриманням вимог пунктів 2.1, 2.3 Порядку № 583 та розділу V Порядку № 1066 (а.с. 142-143).

Згідно доповідної записки № 7.10-29-02/388 від 16 листопада 2021 року на виконання наказу Одеської митниці від 19.10.2021 № 304 «Про проведення перевірки з окремих питань» зі змінами внесеними наказом Одеської митниці від 02.11і.2021 № 322 проведено перевірку стану дотримання посадовими особами митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці вимог нормативно-правових актів під час здійснення митних формальностей під час випуску за межі митної території України товарів за митними деклараціями №№ UA700030/2021/001444 та UA500370/2021/20053. Під час проведення перевірки встановлено недотримання вимог розділу V Порядку 1066 під час здійснення митних формальностей при транзитних переміщеннях з використанням періодичної митної декларації типу ЕК10РР від 10.06.2021 № UA UA700030/2021/001444 посадовими особами, якими виконувались митні формальності стосовно товару «сіль» під час прибуття вантажу в митницю призначення, часткового та повного пропуску вантажу, що свідчить про неналежне виконання посадових обов`язків. Керівництвом відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ізмаїл» не дотримано вимоги п. 2.1, 2.3 Порядку 583 та розділу V Порядку 1066 задля належної організації роботи та забезпечення дієвого контролю за товаром, яким переміщується під митним контролем у зоні діяльності митного поста «Ізмаїл». План-схема, яка додана до рішення №50000/0500 не дозволяє однозначно визначити межі зони митного контролю відповідно до вимог Порядку 583, зазначені на схемі залізничні колії знаходяться в зруйнованому стані та не використовуються, фактичне розташування будівель та складських приміщень не відповідає схемі (а.с. 142-143 т. з.б.).

Відповідно до подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи Одеської митниці від 17 грудня 2021 року, комісією встановлено, що відповідно до доповідної записки заступника начальника управління - начальника відділу проведення спеціальних (оглядових) операцій управління протидії контрабанді наркотиків та зброї Одеської митниці Михайла Сердюка від 16.11.2021 №7.10-29-02/388, встановлені факти недотримання посадовими особами митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці вимог розділу V Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2012 № 1066, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.12.2012 за №2120/22432 (далі - Порядок 1066), а саме, митних формальностей пов`язаних з митним контролем та внесенням інформації до ЄАІС Державної митної служби України про прибуття до митниці призначення та пропуск через митний кордон України окремих партій вантажу «сіль кухонна харчова, кам`яна, ДСТУ 3 583:2015; сіль для промислового переробляння, кам`яна, ДСТУ 4246:2003.», загальною кількістю 10 000 000 кг, оформлений в режимі експорт за періодичною митною декларацією Донецької митниці ЕК 10 РР від 10.06.2021 № UA700030/2021/001444, та призначений для доставлення до країни призначення Республіка Румунія. Період дії періодичної декларації червень - грудень місяці 2021 року. Встановлено, що Державне підприємство «АРТЕМСІЛЬ» (код ЄДРПОУ 00379790) за періодичною митною декларацією Донецької митниці ЕК 10 РР від 10.06.2021 № UA700030/2021/001444 здійснювало експорт окремих партій вантажу «сіль кухонна харчова, кам`яна, ДСТУ 3 583:2015; сіль для промислового переробляння, кам`яна, ДСТУ 4246:2003», загальною кількістю 10 000 000 кг, країна призначення - Республіка Румунія. Відправлення вантажу здійснювалось залізничним транспортом, окремими вагонним партіями. При цьому, у графах 25 «Вид транспорту на кордоні» та 26 «Вид транспорту в межах країни» періодичної митної декларації зазначені відомості в кодованому вигляді про види транспортних засобі, що беруть участь у переміщенні вантажу, а саме «морський/річковий» та «залізний» відповідно. Також, Донецькою митницею, як митницею відправлення, в графі 27 «Місце навантаження/розвантаження» періодичної митної декларації, відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 р. за № 1372/21684, зазначені відомості про код згідно з Класифікатором митних органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26 листопада 2019 року № 495 (зі змінами), у зоні діяльності якого розташовано місце перевантаження товарів чи заміна активного транспортного засобу в зоні митного контролю - «UA500370 Одеська митниця», що в свою чергу відповідає пункту пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт» відділ митного оформлення № 1 митного поста «Ізмаїл». Відповідно до пункту 1.1. Положення про відділ митного оформлення № 1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці (далі - Положення про ВМО № 1), затвердженого 30.06.2021 в. о. начальника Одеської митниці Андрієм Танцеровим, відділ є структурним підрозділом митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці, який в зоні своєї діяльності забезпечую виконання завдань, покладених на Державну митну службу України. Пунктом 1.10. Положення про ВМО № 1 визначена зона діяльності відділу митного оформлення № 1, до якої належить пункт пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт», крім товарів, що входять для розміщення у митних режимах: переробка на митній території України, переробка за межами митної території України, тимчасове ввезення/вивезення, гуманітарна допомога. Відповідно до відомостей про переміщення вантажу за періодичною митною декларацією ЕК 10 РР № UA700030/2021/001444, що містяться в ЄАІС Державної митної служби України, посадовими особами митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці здійснювався пропуск за межі митної території України на водному транспорті партії вантажу «сіль кухонна харчова, кам`яна, ДОТУ 3 583:2015; сіль для промислового переробляння, кам`яна, ДСТУ 4246:2003», що надійшла з митниці відправлення та прибула на залізничну станцію Ізмаїл про що свідчать інформація в ЄАІС. В своїх поясненнях посадовими особами митного поста «Ізмаїл» визнається виконання митних формальностей відповідно розділу V Порядку 1066 за фактом надходження вантажу залізничних вагонів на залізничну станцію «Ізмаїл». При цьому зазначає, що перевантаження вантажу на автомобільний транспорт на залізничній станції відбувалось у відповідності резолюції керівництва митного поста на листі ТОВ «Ньюенерджі» від 05.01.2021 №02/01 (вх. №18/7.10-28.9), а контроль за доставленням при перевезенні автомобільним транспортом із зони митного контролю розташованої на залізничній станції «Ізмаїл» до зони митного контролю ТОВ «Ньюенерджі», яка розташована в межах пункту пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт», на підставі періодичної митної декларації ЕК 10 РР від 10.06.2021 №UA700030/2021/001444 із реєстрами транспортних засобів, а саме залізничних вагонів. Зона митного контролю на території залізничної станції «Ізмаїл» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, 3) утворена та функціонує на підставі Рішення про створення зони митного контролю Одеської митниці Держмитслужби від 25.06.2021 №500/0716 (далі - Рішення ЗМК 500/0716) (попереднє Рішення 23.01.2020 №50000/0525). Відповідно Рішення ЗМК 500/0716 контроль за дотримання режиму зони митного контролю покладений на ВМО 1. Проте, за місцем свого розташування, ЗМК 500/0716 не належить до зони діяльності відділу митного оформлення №1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці. Зона митного контролю ТОВ «Ньюенерджі» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Нахімова, 296) розташована на території пункту пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт», та функціонує на підставі Рішення про створення зони митного контролю Одеської митниці Держмитслужби від 23.01.2020 №50000/0500 (далі - Рішення ЗМК 50000/0500). Відповідно Рішення ЗМК 50000/0500 контроль за дотримання режиму зони митного контролю покладений на відділ митного оформлення № 2 митного поста «Ізмаїльський» Одеської митниці Держмитслужби. Проте, за місцем свого розташування, ЗМК 50000/0500 належить до зони діяльності відділу митного оформлення №1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці. Також, лист ТОВ «Ньюенерджі» від 05.01.2021 №02/01 (вх. № 18/7.10-28.9) стосується вирішення питання проведення угрупування виключно вантажу «сіль харчова в мішках по 25 кг», та обґрунтовує можливість здійснення такої операції нормами підпункту 5 пункту 1 статті 203 Митного кодексу України. Наведене у листі посилання стосується операції з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, та є безпідставним. На час подачі вищевказаного листа функціонував митний пост «Ізмаїльський», 01.07.2021 здійснення державної митної справи розпочав митний пост «Ізмаїл». Начальником митного поста «Ізмаїльський» Русланом Девятіяровим на листі ТОВ «Ньюенерджі» вчинено резолюцію, відповідно до якої дозволялось перевантаження товарів з вагонів до вантажних автомобілів на залізничній станції «згідно з порядком». Однак, Порядком 1066 такої можливості не передбачено. Також, на вищевказаному листі вчинено резолюцію Олександром Тіроном (на той момент начальником відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ізмаїльський») «о/с на контроль». Посадовими особами митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці здійснювалося виконання митних формальностей, пов`язаних з транзитним переміщенням вантажу за періодичною митною декларацією Донецької митниці ЕК 10 РР від 10.06.2021 №UA700030/2021/001444, в зонах митного контролю, умови функціонування яких не відповідали Положенню про ВМО № 1. Наказом Державної митної служби України від 14.07.2021 № 770-о ОСОБА_1 з 14.07.2021 покладено виконання обов`язків начальника митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці. Олександр Тірон ознайомлений з посадовою інструкцією начальника митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці, про що свідчить особистий підпис. Наказом Одеської митниці № 148 від 03.08.2021 начальникам митних постів доручено створення та підписання рішень про створення зон митного контролю у зоні діяльності відповідних митних постів. Однак, жодних дій щодо анулювання або пререєстрації Рішення ЗМК 50000/0500 вчинено не було. Наказом Одеської митниці від 24.06.2021 № 16-о ОСОБА_1 в порядку переведення призначено на посаду заступника начальника митного поста - начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці. Наказом Державної митної служби від 14.07.2021 № 770-о на ОСОБА_1 покладено обов`язки начальника митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці. Наказом Державної митної служби від 11.10.2021 № 1302-О на ОСОБА_1 покладено обов`язки начальника митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці. У період коли на ОСОБА_2 , заступника начальника митного поста-начальника відділу митного оформлення №1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці, покладено виконання обов`язків начальника митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці товари за періодичною митною декларацією ЕК 10 РР від 10.06.2021 №UA700030/2021/001444 продовжували прибувати на залізничну станцію та перевантажуватись до автомобільних транспортних засобів задля переміщення до пункту пропуску «Ізмаїльський морський торговий порт». Відповідно до пункту 2 посадової інструкції начальника митного поста «Ізмаїл», з якою ОСОБА_4 ознайомлений відповідно особистого підпису від 14.07.2021, до основних обов`язків входить організація та координація роботи митного поста та відділу з питань здійснення контролю за дотриманням суб`єктами ЗЕД та громадянами установленого законодавством порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України. Несе персональну відповідальність за забезпечення виконання митним постом покладених на нього завдань. Під час здійснення дисциплінарного провадження, дисциплінарній комісії стало відомо про надходження до Одеської митниці Ухвали Київського районного суду м. Одеси від 25.11.2021 по справі №947/33198/21, в рамках кримінального проваджена від 12.10.2021 №42021160000000506, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України. Зазначеною Ухвалою встановлено факт незаконного переміщення через митний кордон України тютюнових виробів виробництва Львівської тютюнової фабрики, що містились серед мішків з сіллю, які, в свою чергу, експортувались 09.09.2021 з України до Угорщини за ЕК 10 РР № UA700030/2021/001444, та надана ухвала на проведення слідчих дій на митному посту «Ізмаїл». Пропуск зазначеної партії товару здійснювалось в пункті пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт», що є зоною діяльності відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці.

За результатами дисциплінарного провадження встановлено, що на ОСОБА_2 , під час перебування на посаді заступника начальника митного поста-начальника відділу митного оформлення №1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці, покладено виконання обов`язків начальника митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці. Діючи в межах посадових обов`язків визначених посадовою інструкцією, затвердженої в. о. начальника Одеської митниці Андрієм Танцеровим 30.06.2021, впродовж липня-серпня 2021 року здійснював керівництво митним постом де проводилися митні формальності пов`язані із здійсненням транзитних переміщень вантажу «сіль кухонна харчова, кам`яна, ДСТУ 3 583:2015; сіль для промислового переробляння, кам`яна, ДСТУ 4246:2003», що переміщувався за періодичною митною декларацією Донецької митниці ЕК 10 РР № UA700030/2021/001444. При цьому, ОСОБА_3 порушено: пункт 4.1. Порядку 583 та пункту 1.10. Положення про відділ митного оформлення №1 митного поста «Ізмаїл» затвердженого 30.06.2021 в. о. начальника Одеської митниці Андрієм Танцеровим, в частині виконання митних формальностей відповідно Порядку 1066 в зоні митного контролю, яка розташована на території залізничної станції «Ізмаїл», що не належить до зони діяльності відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ізмаїл»; порушення посадових обов`язків начальника митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці, що визначені посадовою інструкцією начальника митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці, затвердженої в. о. начальника Одеської митниці Андрієм Танцеровим 30.06.2021, а саме підпункту 2 пункту 3 - організація та координація роботи митного поста та відділу з питань здійснення контролю за дотриманням суб`єктами ЗЕД та громадянами установленого законодавством порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України; незабезпечення належного контролю за дотриманням митного законодавства під час роботи посадових осіб відділу митного оформлення. Зазначені факти свідчать про порушення основних обов`язків державного службовця, а саме підпункту 7 частини 1 статті 8 Закону України від 18 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (із змінами та доповненнями) - в частині сумлінного і професійного виконання своїх посадових обов`язків, тобто вчинення дисциплінарного проступку, визначеного пункту 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу».

Згідно ст. 330 МК України порядок створення зони митного контролю визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Межі зон митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон України визначаються митними органами за погодженням з відповідними органами охорони державного кордону та адміністраціями морських (річкових) портів, аеропортів, залізничних станцій. В інших місцях на митній території України митні органи у зонах своєї діяльності самостійно визначають межі зон митного контролю. Зони митного контролю можуть бути постійними, у разі регулярного розміщення на їх території товарів, що підлягають митному контролю, або тимчасовими, які утворюються на час здійснення митного контролю.

Порядок створення зон митного контролю, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 22.05.2012 № 583.

Відповідно до п. 2.1 Порядку № 583 МК створюються з метою забезпечення здійснення митними органами митних формальностей стосовно товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України. ЗМК створюються митним органом, в зоні діяльності якого вони розташовуються, за погодженням: у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення - з відповідним органом охорони державного кордону; у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон для морського, річкового, повітряного та залізничного сполучення - з відповідним органом охорони державного кордону та адміністрацією морських і річкових портів, аеропортів та залізничних станцій; у межах прикордонної смуги на державному кордоні - з відповідним органом охорони державного кордону; у морських і річкових портах, аеропортах, на залізничних станціях, територіях підприємств - з адміністрацією портів, аеропортів, залізничних станцій та підприємств; у разі здійснення митного контролю у місцях, передбачених частиною другою статті 220 Митного кодексу України, - з керівниками залізничних станцій та відповідного органу охорони державного кордону; на територіях вільних митних зон промислового типу - з відповідним органом управління цієї зони; на будь-якій ділянці місцевості в межах митної території України -самостійно. Рішення про створення зон митного контролю за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку підписується керівником відповідного митного органу або уповноваженою ним особою.

Додатком до Рішення про створення постійної ЗМК є план-схема, на якому позначаються межі постійної ЗМК.

Згідно п. 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 Порядку № 583 забезпечення дотримання режиму, законності та правопорядку у ЗМК здійснюється посадовими особами митного органу, у зоні діяльності якого вона створена. Доступ у ЗМК надається тільки посадовим особам митного органу, які безпосередньо беруть участь у здійсненні митних формальностей, посадовим особам органів державної влади, які здійснюють передбачені частиною першою статті 319 Митного кодексу України види контролю під час переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, та декларантам на час здійснення митними органами митних формальностей щодо товарів та транспортних засобів, які пред`являються ними для митного контролю. Допуск у ЗМК іншим особам надається митним органом, у зоні діяльності якого вона створена, з дотриманням вимог митного кодексу України та інших нормативно-правових актів. Посадові особи, яким надається доступ у ЗМК, можуть перебувати в ній тільки в межах, необхідних для виконання своїх прямих службових обов`язків. Такі посадові особи не повинні мати при собі товарів, вивезення або ввезення яких на митну територію України заборонено чи обмежено законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено у поданні від 17.12.2021 року, зона митного контролю ТОВ «Ньюенерджі» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Нахімова, 296) розташована на території пункту пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт», та функціонує на підставі Рішення про створення зони митного контролю Одеської митниці Держмитслужби від 23.01.2020 №50000/0500. Відповідно Рішення ЗМК 50000/0500 контроль за дотримання режиму зони митного контролю покладений на відділ митного оформлення № 2 митного поста «Ізмаїльський» Одеської митниці Держмитслужби. Проте, за місцем свого розташування, ЗМК 50000/0500 належить до зони діяльності відділу митного оформлення №1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці.

При цьому, в поданні дисциплінарної комісії визначено, що Донецькою митницею, як митницею відправлення, в графі 27 «Місце навантаження/розвантаження» періодичної митної декларації, відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 р. за № 1372/21684, зазначені відомості про код згідно з Класифікатором митних органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26 листопада 2019 року № 495 (зі змінами), у зоні діяльності якого розташовано місце перевантаження товарів чи заміна активного транспортного засобу в зоні митного контролю - «UA500370 Одеська митниця», що в свою чергу відповідає пункту пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт» відділ митного оформлення № 1 митного поста «Ізмаїл».

Згідно п. 1.10 Положення про відділ митного оформлення № 1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці, затвердженого в.о. начальником Одеської митниці Андрієм Танцеровим 30.06.2021 року, зона діяльності відділу пункт пропуску «Ізмаїльський торговельний порт», крім товарів, що надходять для розміщення у митних режимах: переробка на митній території України, переробка за межами митної території України, тимчасове ввезення/вивезення, гуманітарна допомога (а.с. 152-158).

Таким чином, посилаючись на порушення позивачем пункт 4.1. Порядку 583 та пункту 1.10. Положення про відділ митного оформлення №1 митного поста «Ізмаїл», відповідачем, суб`єктом владних повноважень не спростовано, що вантаж за періодичної митною декларацією ЕК 10 РР від 10.06.2021 №UA700030/2021/001444 поставлений до зони митного контролю ТОВ НЬЮЕНЕРДЖІ, яка розташована в межах пункту пропуску Ізмаїльський морський торговельний порт.

Крім того, у поданні від 17.12.2021 року та оскаржуваному наказі від 30.12.2021 року № 611-о вказано, що зона митного контролю на території залізничної станції «Ізмаїл» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, 3) утворена та функціонує на підставі Рішення про створення зони митного контролю Одеської митниці Держмитслужби від 25.06.2021 №500/0716 (далі - Рішення ЗМК 500/0716) (попереднє Рішення 23.01.2020 №50000/0525). Відповідно Рішення ЗМК 500/0716 контроль за дотримання режиму зони митного контролю покладений на ВМО 1.

Тобто, наявне діюче рішення Одеської митниці, що в ЗМК на території залізничної станції Ізмаїл контроль за дотримання режиму зони митного контролю покладений на ВМО № 1.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 МК України форми та обсяги митного контролю обираються: 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками. Не допускається визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом, зокрема, перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Відповідно до Переліку індикаторів ризиків, надісланим листом Держмитслужби від 16.06.2020 №24/24-03/7/54, індикатор 3.6.12 Переміщення певних видів товарів, що за своїми характеристиками можуть в собі приховувати вкладення: сипучих товарів, лісоматеріалів, товарів в біг-бегах передбачає виявлення можливих прихованих товарів за допомогою систем сканування в пунктах пропуску через митний кордон та має значення 15, тобто низький індикатор ризику та потребує наявності додаткових індикаторів ризику. У зв`язку з відсутністю додаткових ризиків та відсутністю систем сканування в пункті пропуску форми митного контролю не ініціювалися ні в автоматичному, ні в ручному режимі.

Згідно п. 5.4 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2012 № 1066, у разі застосування Реєстрів для здійснення митного контролю й оформлення товарів, що вивозяться за ПМД, при надходженні товарів до митниці призначення посадова особа цієї митниці: перевіряє відповідність відомостей, зазначених у товаросупровідних (товаротранспортних) документах, відомостям, зазначеним у електронних копіях ПМД та Реєстру (ПМД або Реєстр у формі електронного документа), та, за рішенням митниці призначення, фактичну наявність товарів (кількість, номенклатуру і стан); невідкладно повідомляє митницю відправлення про надходження товарів у митницю призначення шляхом внесення до ЄАІС інформації про прибуття, а саме про: фактичну кількість товарів, яка надійшла, в основних одиницях виміру; фактичну дату та час надходження товарів, транспортних засобів комерційного призначення; номер ПМК посадової особи, яка здійснювала митний контроль цих товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

При цьому, посилання на те, що здійснення митних формальностей на підставі листа ТОВ НЬЮЕНЕРДЖІ від 05.01.2021 року, на якому вчинено резолюцію Олександром Тіроном (на той момент начальником відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ізмаїльський») «о/с на контроль» всупереч Порядку № 1066, суд вважає неспроможними, оскільки стаття 203 МКУ регламентує питання операцій з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем.

Приписами ч. 1 ст. 203 МК України визначено, що власник товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, або уповноважена ним особа з дозволу митного органу можуть проводити з цими товарами такі операції: 1) прості складські операції, необхідні для забезпечення збереження цих товарів: переміщення товарів у межах складу з метою раціонального розміщення, чищення, провітрювання, створення оптимального температурного режиму зберігання, сушіння (у тому числі із створенням потоку тепла), захист від корозії, боротьба із шкідниками, інвентаризація; 2) огляд та вимірювання; 3) усунення пошкодження упаковки; 4) взяття проб та зразків; 5) підготовка товарів до продажу (відчуження) і транспортування: сортування, пакування, перепакування, маркування, навантаження, вивантаження, перевантаження та інші подібні операції.

При цьому, ч. 2 ст. 203 МК України передбачено, що у разі відмови у наданні дозволу на проведення операцій, зазначених у частині першій цієї статті, митні органи зобов`язані невідкладно, письмово або в електронній формі, повідомити власника товару або уповноважену ним особу про причини та підстави такої відмови.

Разом з тим, відповідачем, суб`єктом владних повноважень, не надано будь-яких доказів того, що станом на дату надходження листа ТОВ НЬЮЕНЕРДЖІ від 05.01.2021 року були відсутні підстави для відмови у наданні відповідного дозволу, з огляду на зруйнування залізничних колій, як і не надано доказів на підтвердження того, що накладення резолюції «о/с на контроль» не відповідало посадовим обов`язкам позивача.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, та не заперечується відповідачем, що контроль за перевезенням вантажу із зони митного контролю залізничної станції Ізмаїл (експ.) до зони митного контролю ТОВ НЬЮЕНЕРДЖІ здійснювався документально, відповідно до розділу V Порядку № 1066, на підставі ПМД типу ЕК10РР від 10.06.2021 №UА700030/2021/001444 із реєстрами транспортних засобів (залізничних вагонів) та товаросупровідних документів. При цьому, будь-якої невідповідності кількості вантажу, який містився у залізничних вагонах у зоні митного контролю залізничної станції Ізмаїл (експ.) та кількості вантажу, що надходив автотранспортом, до зони митного контролю ТОВ НЬЮЕНЕРДЖІ у пункті пропуску Ізмаїльський морський торговельний порт, не встановлено.

За таких підстав, доводи відповідача в оскаржуваному наказі про те, що посадовими особами митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці здійснювалося виконання митних формальностей, пов`язаних з транзитним переміщенням вантажу за періодичною митною декларацією Донецької митниці ЕК 10 РР від 10.06.2021 №UA700030/2021/001444, в зонах митного контролю, умови функціонування яких не відповідали Положенню про ВМО № 1, є необґрунтованими та спростовуються зібраними по справі доказами.

При цьому, посилання представника відповідача на те, що наказом Одеської митниці № 148 від 03.08.2021 начальникам митних постів доручено створення та підписання рішень про створення зон митного контролю у зоні діяльності відповідних митних постів, однак жодних дій щодо анулювання або пререєстрації рішення ЗМК 50000/0500 вчинено не було, суд не приймає до уваги, оскільки з наданої відповідачем копії наказу № 148 від 03.08.2021 слідує, що він стосується створення та функціонування зон митного контролю, а не анулювання або пререєстрації рішень про створення та функціонування зон митного контролю, які на той час були чинними. Крім того, відповідачем, суб`єктом владних повноважень, не надано будь-яких доказів на підтвердження доведення до відома позивача вказаного наказу.

Крім того, посилання відповідача на те, що під час здійснення дисциплінарного провадження, дисциплінарній комісії стало відомо про надходження до Одеської митниці Ухвали Київського районного суду м. Одеси від 25.11.2021 по справі №947/33198/21, в рамках кримінального проваджена від 12.10.2021 №42021160000000506, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України, якою встановлено факт незаконного переміщення через митний кордон України тютюнових виробів виробництва Львівської тютюнової фабрики, що містились серед мішків з сіллю, які, в свою чергу, експортувались 09.09.2021 з України до Угорщини за ЕК 10 РР № UA700030/2021/001444, та надана ухвала на проведення слідчих дій на митному посту «Ізмаїл», суд не приймає до уваги, оскільки надання дозволу на проведення обшуку та факт здійснення кримінального провадження від 12.10.2021 №42021160000000506 жодним чином не підтверджує винуватість позивача у вчиненні дисциплінарного проступку, визначеного пункту 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу».

З матеріалів справи вбачається, що ані в оскаржуваному наказі від 30.12.2021 року № 611-о, ані в матеріалах дисциплінарного провадження, відповідачем, суб`єктом владних повноважень, не зазначено які саме положення Порядку № 1066 щодо виконання митних формальностей було порушено безпосередньо позивачем.

В той же час, саме лише посилання в наказі на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, а також ненаведення обставин вчинення дисциплінарного проступку, не є належним обґрунтуванням оскаржуваного наказу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 12.08.2019 року по справі №1340/4847/18.

Оцінюючи обґрунтованість спірного наказу Одеської митниці 30.12.2021 року № 611-о, суд виходить із того, що відповідний висновок має прийматися на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, які були досліджені під час розгляду дисциплінарної справи та які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.

При цьому належність доказу означає встановлення інформації (фактичних даних), які визначають предмет доказування. Зміст фактичних даних повинен відповідати їх формі, а саме документально підтверджувати певні обставини, на які посилається сторона, тобто мати ознаку допустимості, що виключає суперечливість поєднання змісту та форми доказу. Останній критерій є обов`язковою ознакою для правової придатності доказу та його достовірності, що, в свою чергу, визначає якісну оцінку вже наявного доказу як належного та допустимого, тобто дозволяє перевірити його правдоподібність та відповідність реальній дійсності у співвідношенні з іншими засобами доказування.

Відповідне дисциплінарне провадження повинно бути здатним призвести до встановлення фактів справи та до встановлення і покарання винних осіб, за результатами якого і приймається наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Отже, розгляд питання повинен бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати усі обставини, і не покладатися на поспішні або необґрунтовані висновки. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події. Будь-який недолік розслідування, що стає на заваді встановленню причин порушення, є загрозою недотримання цього стандарту.

Згідно п. 24, 25 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1039, з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. Дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Відповідно до п. 33 Порядку № 1039 комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання. Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

Згідно п. 35 Порядку № 1039 комісія, дисциплінарна комісія вносить суб`єкту призначення пропозицію (подання) разом з матеріалами дисциплінарної справи не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня її (його) підписання. Одночасно із внесенням суб`єкту призначення пропозиції (подання) державному службовцю повідомляється про дату внесення суб`єкту призначення такої пропозиції (подання) та необхідність надання ним письмового пояснення суб`єкту призначення відповідно до статті 75 Закону. Таке повідомлення державного службовця здійснюється шляхом вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв`язку такий спосіб фіксується протоколом у встановленому порядку. Інформація або документи надсилаються державному службовцеві за адресою місця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними. Державний службовець надає письмове пояснення особисто або шляхом надсилання листа на офіційну електронну адресу відповідного державного органу. У разі ненадання державним службовцем письмового пояснення особисто або шляхом надсилання листа на офіційну електронну адресу відповідного державного органу не пізніше ніж як за два календарних дні до закінчення строку прийняття суб`єктом призначення рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження державний службовець вважається таким, що відмовився від надання письмового пояснення.

В той же час, всупереч приписам Порядку № 1039 дисциплінарна справа не містить пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); а також не міститься будь-яких доказів на підтвердження повідомлення ОСОБА_1 про складання дисциплінарною комісією подання та надання йому можливості надати письмові пояснення.

Так, відповідно до правової позиції Європейського суду у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи будь-який її орган схвалили певну концепцію, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у осіб (юридичних чи фізичних) стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що наказ Одеської митниці Держмитслужби № 486-о від 25.05.2021 року, прийнято необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що наказ Одеської митниці Держмитслужби № 486-о від 25.05.2021 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування наказу, є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, адреса місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А) про визнання протиправним та скасування наказу, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці від 30.12.2021 року № 611-о Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 .

Стягнути з Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, адреса місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок).

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Суддя О.А. Левчук