Рішення № 106163528, 31.08.2022, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2022м. ДніпроСправа № 904/9570/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КАПІТАЛ-ДНІПРО", м. Дніпро

до відповідача-1: Фермерського господарства "СІТІК-АГРО", с. Вербки, Павлоградський р-н, Дніпропетровська область

відповідача-2: ОСОБА_1 , м. Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 277 726 грн.

за зустрічним позовом ОСОБА_1 , м. Павлоград, Дніпропетровська область

до відповідача-1: Фермерського господарство "СІТІК-АГРО", с. Вербки, Павлоградський район, Дніпропетровська область

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал-Дніпро", м. Дніпро

про визнання припиненим договору поруки

Суддя Золотарьова Я.С.

Секретар судового засідання Мазнов Д.С.

Представники:

від позивача: Малікова О.В. ордер адвокат

від відповідача-1: Верба А.П.

від відповідача-2: не з`явився

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал-Дніпро" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до відповідача-1: Фермерського господарства "СІТІК-АГРО" та відповідача-2: ОСОБА_1 та просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у розмірі 277 726 грн, з яких: 244 356,15 грн - відсотки за користування кредитними коштами по Договору про надання фінансового кредиту № ФК130320 від 13.03.2020, 33 369,85 грн - пеня по договору.

Судом 16.12.2021 було здійснено запит до Павлоградської міської ради щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

На адресу суду 18.01.2022 від Павлоградської міської ради надійшла відповідь на запит разом із довідкою № 4 від 04.01.2022 про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 .

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Представник відповідача-1 08.02.2022 подав до суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. В обґрунтування клопотання зазначає, що відповідач заперечує проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи для забезпечення можливості подати і витребувати всі необхідні докази, з огляду на те, що ця справа має істотне значення для відповідача.

Представник відповідача-1 09.02.2022 подав до суду заяву про застосування строків позовної давності.

Представник відповідача-1 09.02.2022 надіслав до суду клопотання, в якому просить суд залишити позовну заяву по цій справі буз руху, з огляду на те, що вона не містить прохальної частини. Представник відповідача зазначає, що у описі вкладень, який надано позивачем як доказ направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача, відсутній номер поштового відправлення. Також представник відповідача просить суд продовжити (або встановити нові) строки для подання відзиву на позовну заяву після усунення недоліків позову.

Представник відповідача-1 10.02.2022 подав до суду заяву про зменшення розміру штрафних санкцій.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2022 у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху відмовлено, клопотання відповідача про продовження або встановлення нового строку для подання відзиву на позовну заяву після усунення її недоліків залишено без розгляду, клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін - задоволено та призначено судове засідання на 02.03.2022.

ОСОБА_1 15.02.2022 подав до суду зустрічну позовну заяву до відповідача-1: Фермерського господарство "СІТІК-АГРО", відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал-Дніпро" в якій просить суд визнати припиненим договір поруки № 1/ФК130320 від 13.03.2020.

Представник відповідача-1 15.02.2022 подав до суду відзив на позов.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2022 зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано позивачу строк для усунення її недоліків.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, тому судове засідання, призначене на 02.03.2022 не відбулося.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2022 призначено судове засідання на 17.05.2022.

Представник відповідача-1 17.05.2022 подав до суду клопотання про витребування доказів, в якому просив суд витребувати у позивача такі документи:

- документ про отримання ТОВ "ФК "КАПІТАЛ-ДНІПРО" статусу фінансової установи;

- спеціальні дозволи (ліцензії) видані ТОВ "ФК "КАПІТАЛ-ДНІПРО" із зазначенням переліку фінансових послуг, що надаються як фінансовою установою чинні на час укладання і обслуговування договору про надання фінансового кредиту № ФК130320 від 13.03.2020 між відповідачем-1 та позивачем з усіма додатками, змінами і доповненнями.

Представник відповідача-1 17.05.2022 подав до суду клопотання про витребування доказів, в якому просив суд витребувати у позивача такі документи:

- договір про надання фінансового кредиту № ФК130320 від 13.03.2020 укладений між ФГ "СІТІК АГРО" і ТОВ "ФК "КАШТАЛ-ДНІПРО" з усіма додатками, змінами і доповненнями;

- виписки по рахунках обліку заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №ФК130320 від 13.03.2020 укладеним між ФГ "СІТІК АГРО" і ТОВ "ФК "КАШТАЛ-ДНІПРО" за період із 13.03.2020 року по дату надання відповіді, в розрізі обліку заборгованості по кредиту, простроченому кредиту, процентах, прострочених процентах, комісії, простроченій комісії, пені з урахуванням переносів (включно з періодами до/після переносу сальдо) у зв`язку зі зміною плану рахунків;

- щоденні оборотно-сальдові відомості (за дні, коли наявний рух коштів) за період із 13.03.2020 року по дату надання відповіді по аналітичних рахунках, що були задіяні/задіяні в обліку кредиту по клієнту ФГ "СІТІК АГРО" за кредитним договором від 13.03.2020 року;

- кредитну справу на ФГ "СІТКІ АГРО" в межах якої здійснювалось оформлення договору про надання фінансового кредиту №ФК130320 від 13.03.2020р., видача кредитних коштів і обслуговування кредиту в тому числі але не виключно оригінали таких документів: заява на отримання кредиту,- документи, які підтверджують факт отримання кредитних коштів та погашення кредиту (заява на видачу готівки, меморіальний ордер, заява на переказ готівки тощо); ознайомлення позичальника про умови кредитування та сукупною вартістю кредиту тощо.

ОСОБА_1 18.05.2022 в межах строків, передбачених частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України усунув недоліки зустрічної позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2022 прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 про визнання припиненим договору поруки для спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2022 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 21.06.2021.

Представник позивача (за первісним позовом) 08.06.2022 подав відповідь на відзив.

Представник позивача (за первісним позовом) 08.06.2022 подав заперечення на заяву про зменшення штрафних санкцій.

Представник позивача (за первісним позовом) 08.06.2022 подав заперечення на заяву про застосування строків позовної давності.

Представник позивача (за первісним позовом) 08.06.2022 подав заперечення на клопотання про витребування доказів.

Представник позивача (за первісним позовом) 08.06.2022 подав клопотання про доручення документів до матеріалів справи, витребуваних судом.

Представник відповідача-2 (за зустрічним позовом) 08.06.2022 подав відзив на зустрічний позов.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2022 відкладено підготовче засідання на 14.07.2022.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2022 відкладено судове засідання на 04.08.2022.

Представник відповідача-1 (за первісним позовом) подав 04.08.2022 заяву про визнання зустрічного позову.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2022 у клопотанні Фермерського господарство "СІТІК-АГРО" про визнання зустрічного позову відмовлено. Закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 31.08.2022.

Представник відповідача-1 (за первісним позовом) 31.08.2022 подав додаткові пояснення по справі.

Представник відповідача-2 (за первісним позовом) не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи.

У судовому засіданні 31.08.2022 розпочато розгляд справи по суті: заслухано виступи позивача (за первісним позовом) та відповідача-1 (за первісним позовом, відповідача-1 (за зустрічним позовом) та відповідача-2 (за зустрічним позовом), встановлено обставини справи та досліджено докази, наявні у матеріалах справи. Під час судових дебатів позивач (за первісним позовом) просив первісний позов задовольнити у повному обсязі, відповідач-1 (за первісним позовом) просив у позові відмовити, відповідач-1 (за зустрічним позовом) просив зустрічний позов задовольнити, відповідач-2 (за зустрічним позовом) просив у задоволенні зустрічного позову відмовити.

У судовому засіданні 31.08.2022 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частини.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача (за первісним позовом), викладена у позові

Позивач (за первісним позовом) вказує на неналежне виконання відповідачем-1 (за первісним позовом) умов договору про надання фінансового кредиту № ФК130320 від 13.03.2020 в частині своєчасного повернення кредиту. Позивач (за первісним позовом) надав відповідачу-1 (за первісним позовом) кредитні кошти у сумі 500 000,00 грн із строком повернення 15.12.2020, однак відповідач-1 (за первісним позовом) повернув кредитні кошти із прострочкою, лише 18.11.2021.

Відповідно до умов договору відповідач-1 (за первісним позовом) за користування кредитом повинен сплачувати відсотки у розмірі 30% річних. Сума заборгованості по процентах за розрахунками позивача (за первісним позовом) складає 244 256,15 грн.

Крім того, позивач (за первісним позовом) вказує на порушення з боку відповідача-1 (за первісним позовом) пункту 5.2 договору, що є підставою для нарахування та стягнення з відповідача пені у розмірі 33 369,85 грн.

З метою забезпечення виконання зобов`язань відповідача-1 (за первісним позовом) перед позивачем (за первісним позовом), між позивачем (за первісним позовом) та відповідачем-2 (за первісним позовом) було укладено договір поруки № 1/ФК130320 від 13.03.2020, відповідно до умов якого відповідач-2 (за первісним позовом) поручився перед позивачем (за первісним позовом) за виконання у повному обсязі зобов`язань відповідачем-1 (за первісним позовом) за договором про надання фінансового кредиту № ФК130320 від 13.03.2020.

Позиція відповідача-1 (за первісним позовом)

Відповідач-1 (за первісним позовом) зазначає, що договір фінансового кредиту від 13.03.2020 було підписано сторонами 13.03.2020 і протягом 3-х днів позивач (за первісним позовом) був зобов`язаний надати відповідачу-1 (за первісним позовом) кредит (не кредитну лінію) у розмірі 500 000,00 грн. Проте, після оформлення забезпечення позивач (за первісним позовом) не надав відповідачу-1 кредит в обумовленому розмірі через відсутність коштів. При цьому позивач (за первісним позовом) роз`яснив відповідачу-1 (за первісним позовом) право на повторне звернення із можливість отримання коштів частинами за окремими заявками. Тому, договір про надання фінансового кредиту №ФК130320 від 13.03.2020 не відбувся.

Відповідач-1 (за первісним позовом) не заперечує отримання від позивача (за первісним позовом) коштів у загальному розмірі 500 000,00 грн, проте зазначає, що їх отримання відбувалось з інших підстав ніж вказує позивач (за первісним позовом) через брак коштів у самого позивача (за первісним позовом) і неможливість виконання ним зобов`язань за договором від 13.03.2020.

Також, відповідач-1 (за первісним позовом) вказує, що розрахунки є не вірними навіть, якщо припустити, що договір було укладено на обумовлених умовах оскільки у пункті 6.3 договору зазначається, що цей договір вважається укладеним і набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до « 15» грудня 2020 (включно). Тобто, позивач (за первісним позовом) мав проводити нарахування процентів за договором по 15.12.2020 включно, а не по 17.11.2021.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно частини 2 статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Положення абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики поза межами строку дії договору.

Відтак, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Також, відповідач-1 (за первісним позовом) вказує, що договір фінансового кредиту є нікчемним, оскільки до відповідача-1 (за первісним позовом) не було доведено обов`язкову інформацію, визначену Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг» і тому договір не відповідає обов`язковим вимогам.

Відповідач-1 (за первісним позовом) зазначає, що із предмету договору поруки № 1/ФК 130320 від 13.03.2020 не вбачаються умови основного зобов`язання, за виконання якого, поручився відповідач-2 (зав первісним позовом), тому усі ризики настання негативних наслідків покладаються на сторону договору, яка не конкретизувала включення до предмету поруки умови основного зобов`язання забезпеченого порукою.

Позиція відповідача-2 (за первісним позовом)

Відповідач-2 не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

Позиція позивача (за первісним позовом), викладена у відповіді на відзив

Позивач (за первісним позовом) зазначає, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області про закриття провадження у справі від 21.11.2021 по господарській справі № 904/6273/21 за позовом ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» до ФГ «Сітік-Агро» та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 500 000,00 грн кредитних коштів, що набрала законної сили, встановлені наступні обставини:

«Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капітал-Дніпро» звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №ФК130320/21 від 02.07.2021 про стягнення солідарно з Фермерського господарства «Сітік-Агро» та ОСОБА_1 500 000,00 грн. кредитних коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.03.2020 між позивачем та відповідачем-1 13.03.2020 укладено договір про надання фінансового кредиту №ФК130320/21 на

виконання умов якого позивачем надано відповідачу-і кредит в сумі 500 000,00 грн.

Позивач зазначає, що відповідач-1 в порушення умов договору та приписів законодавства

не повернув кредитні кошти у передбачений договором термін. З урахуванням договору

поруки М1/ФК130320 від 13.03.2020 сума заборгованості підлягає стягненню з

відповідачів солідарно...

…Крім того, відповідач-1 зазначає, що на забезпечення виконання Договору про надання фінансового кредиту МФК130320 від 13.03.2020 також укладено Договір застави майбутнього урожаю №1/ФК 130320 від 13.03.2020, відповідно до умов якого Фермерське господарство Сітік-Агро", Заставодавець, надає ТОВ «Фінансова компанія «Капітал-Дніпро», Застводержателю, право власності, яке виникне в майбутньому на врожай 2020року зернових та олійних культур, у кількості 8000 тон, на загальну вартість 1 000 000,00 грн., пункт 2.1 вказаного Договору. З огляду на ситуацію, що склалась на теперішній час, а саме, примусове виконання рішення з погашення заборгованості Фермерського господарства «Сітік-Агро» по Договору про надання фінансового кредиту №ФК130320 від 13.03.2020 перед ТОВ «Фінансова компанія «Капітал-Дніпро», подання останнім позовної заяви до суду з питання стягнення заборгованості за тим же договором, можна дійти висновку, що ТОВ «Фінансова компанія «Капітал-Дніпро», дійсно, вчиняються дії з наміром завдати шкоди Фермерському господарству «Сітік-Агро», а не отримати кошти на погашення заборгованості і вирішити питання по виконанню Договору як добросовісний учасник цивільних правовідносин....

...19.11.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капітал-Дніпро» до суду надійшло клопотання в якому зазначає, що 18.11.2021 від Фермерського господарства «Сітік-Агро» на рахунок позивача надійшли грошові кошти на погашення основного боргу у сумі 500 000,00 грн. та судового збору у сумі 7 500,00 грн. на підтвердження чого, до вказаного клопотання надається лист поточної інформації по рахунку останнього.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд приходить до висновку, закрити провадження у справі в зв`язку із відсутністю предмету спору, оскільки відповідачем-1 було повністю сплачено суму основного боргу та судовий збір, таким чином, закриття провадження у справі не суперечить чинному законодавству та не порушує права чи охоронювані законом інтереси інших осіб.».

Відтак, Договір фінансового кредиту є укладеним, а кредитні кошти у сумі 500 000,00 грн є такими, що надані позивачем (за первісним позовом) та отриманні відповідачем-1 (за первісним позовом) саме на виконання цього договору.

Позивач (за первісним позовом) вказує, що зобов`язання відповідача-1 (за первісним позовом) не обмежується строком дії Договору фінансового кредиту, тобто не обмежуються кінцевою календарною датою закінчення строку його дії (15.12.2020), а продовжують існувати до того часу, поки не будуть виконані належним чином.

На даний час зобов`язання відповідача-1 (за первісним позовом) не виконані належним чином, оскільки не обмежуються поверненням кредитних коштів, а отже, продовжують існувати у часі до моменту їх повного належного виконання, тобто, до повного погашення нарахованих відсотків за користування кредитними коштами і пені.

Відтак, закінчення строку Договору фінансового кредиту не припиняє виконання відповідачем-1 (за первісним позовом) порушеного ним зобов`язання, яке мало місце під час дії договору фінансового кредиту.

Частина 1 статті 1048 ЦК України визначає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Сторонами договору фінансового кредиту досягнуто домовленості, зокрема, і про розмір і про порядок нарахування та одержання відсотків за користування кредитними коштами. А отже, правило виплати процентів щомісяця до дня повернення позики, не підлягає застосуванню до правовідносин позивача і відповідача-1 (за первісним позовом), що склалися між ними в рамках Договору фінансового кредиту, оскільки між його сторонами існує інша домовленість.

Позиція позивача (за зустрічним позовом позовом)

Позивач (за зустрічним позовом) зазначає, що відповідач-1 (за первісним позовом) звернувся до відповідача-2 (за зустрічним позовом) із заявкою про отримання фінансового кредиту в розмірі 500 000.00 гри строком із 16.03.2020 по 15.12.2020 із сплатою процентної ставки 30 % річних. Наслідком таких домовленостей стало підписання сторонами договору про надання фінансового кредиту №ФК13032020 від 13.03.2020 за яким було передбачено видачу кредиту в сумі 500 000,00 грн. не пізніше 3 банківських днів починаючи із дати підписання сторонами договору забезпечення.

13.03.2020 для забезпечення виконання зобов`язань за договором про надання фінансового кредиту №ФК130320 від 13.03.2020 було оформлено договір поруки із Стовба М.І. Однак, відповідач-2 (за зустрічним позовом) свої зобов`язання не виконав і в обумовлений договором строк погоджену сторонами суму кредитних коштів не перерахував. Тобто, договір про надання фінансового кредиту №ФК130320 від 13.03.2020 не було укладено оскільки грошові кошти не було передано кредитором від боржника в порядку і строки визначені сторонами у договорі.

Позивач (за зустрічним позовом) вказує, що він не мав волевиявлення на підписання договору поруки і настання обумовлених ним наслідків, а приймав участь в його оформлені як керівник ФГ «СПІК-АГРО», тобто діяв не від свого імені, а в інтересах юридичної особи, яку представляв. Позивач (за зустрічним позовом) не поручався перед відповідачем-2 (за зустрічним позовом) за виконання відповідачем-1 (за зустрічним позовом) зобов`язань за двома окремими кредитами на 200 000,00 грн від 25.03.2020 і на 300 000,00 грн від 08.04.2020.

Оскільки відповідач-2 (за зустрічним позовом) не надав відповідачу-1 (за зустрічним позовом) у строк до 17.03.2020. кредит у розмірі 500 000,00 грн, то такий договір не відбувся, тобто не був укладений між сторонами, а відповідно відсутній обов`язок поручителя виконувати обов`язки боржника перед кредитором. Підтвердженням чого також є той факт, що відповідач-2 (за зустрічним позовом) ніколи не звертався до позивача (за зустрічним позовом) із досудовими вимогами про погашення боргу.

До того ж, договір про надання фінансового кредиту №ФК130320 від 13.03.2020 закінчився 15.12.2020, а кредитор не пред`являв вимогу до позивача (за зустрічним позовом).

У договорі поруки не зазначено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки про його дію до повного виконання зобов`язань за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частинні першій статті 252 ЦК України.

Тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Позиція відповідача-1 (за зустрічним позовом)

Відповідач-1 не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов. Під час розгляду справи подав заяву про визнання зустрічного позову.

Позиція відповідача-2 (за зустрічним позовом)

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області про закриття провадження у справі від 21.11.2021 по господарській справі № 904/6273/21 за позовом ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» до ФГ «Сітік-Агро» та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 500 000,00 грн. кредитних коштів, що набрала законної сили, встановлено, що договір фінансового кредиту є укладеним, а кредитні кошти у сумі 500 000,00 грн є такими, що надані ТОФ «ФК «Капітал-Дніпро» та отриманні ФГ «Сітік-Агро» саме на виконання цього договору.

Пунктом 6.3 договору фінансового кредиту встановлено, що цей договір вважається укладеним і набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до « 15» грудня 2020 року (включно).

Відповідно до частин 1 та 4 статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Положення частини 4 статті 631 Цивільного кодексу України повністю узгоджуються з положеннями статті 599 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому ЦК України не віднесено до підстав припинення зобов`язання закінчення строку дії договору. Відтак припинення строку дії основного договору, забезпеченого порукою, не є підставою припинення поруки.

Тобто, зобов`язання ОСОБА_1 - поручителя і солідарного боржника не обмежується строком ті договору фінансового кредиту, тобто не обмежуються кінцевою календарною датою закінчення строку його дії (15.12.2020), а продовжують існувати до того часу, поки не будуть виконані належним чином.

На даний час зобов`язання ОСОБА_1 - поручителя і солідарного боржника не виконані належним чином, оскільки не обмежуються поверненням кредитних коштів, а отже, продовжують існувати у часі до моменту їх повного належного виконання, тобто, до повного погашення нарахованих відсотків за користування кредитними коштами і пені.

Відтак, закінчення строку договору фінансового кредиту не припиняє виконання порушеного зобов`язання, яке мало місце під час його дії, відповідно і порука ОСОБА_1 - поручителя і солідарного боржника не є припиненою, а частина 1 статті 559 Цивільного кодексу України не підлягає застосуванню.

Зобов`язання ОСОБА_1 , як поручителя і солідарного боржника, перед ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» виникли та продовжують існувати на підставі договору поруки.

Пунктом 4.2 договору поруки, керуючись частиною 4 статті 559 Цивільного кодексу України, сторони встановили, що порука припиняється повним виконанням основного зобов`язання.

При цьому частина 4 статті 559 Цивільного кодексу України встановлює, що порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Тобто, порука ОСОБА_1 не є припиненою.

Додаткові доводи відповідача 1 (за первісним позовом)

Під час розгляду справи по суті представник відповідача 1 (за первісним позовом) неодноразово вказував про те, що грошові кошти у сумі 500 000,00 грн, які були перераховані ним позивачу (за первісним позовом), повинні були бути враховані позивачем (за первісним позовом) як проценти, як то передбачено пунктом 6.1 договору. Натомість, позивачем (за первісним позовом) необґрунтовано було зараховано ці кошти як погашення основної суми заборгованості.

Крім того, представник відповідача вказував про те, що строк поруки не встановлено.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал-Дніпро" (кредитор) та Фермерським господарством "СІТІК-АГРО" (позичальник) був укладений договір про надання фінансового кредиту № ФК 130320 від 13.03.2020 (т.1 арк.с.15).

Відповідно до пункту 1.1 договору кредитор надає позичальникові в тимчасове користування, на умовах забезпеченості, зворотності, терміновості, обіговості траншів, платності, кредитні кошти з максимальним лімітом кредитування у сумі включно 500 000,00 грн.

Згідно пункту 2.2 договору кредитні кошти за цим договором повинні бути надані кредитором позичальнику не пізніше 3 банківських днів, починаючи з дня підписання сторонами відповідних договорів забезпечення до цього договору. Позичальник зобов`язується повернути кредитні кошти не пізніше 15 грудня 2020 (включно).

Пунктом 2.5 договору передбачено, що позичальник зобов`язується повністю вернути кредитні кошти, отримані за цим договором, та суму нарахованих відсотків до 15 грудня 2020 року, шляхом перерахування відповідних сум на банківський рахунок кредитора, зазначений в розділі 8 цього говору.

Позичальник сплачує кредитору відсотки за користування кредитними коштами у валюті кредиту, по фіксованій процентній ставці 30% річних, яка є незмінною протягом усього строку цього договору (пункт 3.1 договору).

Відповідно до пункту 3.1.3 договору відсотки за цим договором підлягають сплаті позичальником у повному обсязі, у безготівковій формі не пізніше кінцевого строку користування кредитними коштами, який встановлено у пункті 2.2 цього договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок кредитора, визначений в розділі 8 цього договору.

Пунктом 3.1.2 договору встановлено, що нарахування відсотків провадиться за період з моменту списання кредитних коштів з поточного рахунку кредитора до моменту повернення кредитних коштів на поточний рахунок кредитора.

Згідно пункту 6.1 договору у випадку, якщо сплачених позивальником коштів недостатньо для погашення виниклої до цього моменту загальної суми заборгованості, її погашення провадиться в наступній черговості: у першу чергу погашаються прострочені відсотки за користування кредитними коштами, у другу чергу погашаються відсотки за користування кредитними коштами, у третю чергу погашається сума основного боргу по кредитних котів, у четверту чергу погашається пеня та штрафи.

Відповідно до пункту 5.2 договору, у випадку несвоєчасного повернення кредитних коштів або несвоєчасної сплати відсотків за користування кредитними коштами, як у випадку настання строку повернення кредитних коштів (їхньої частини) та/або строку сплати відсотків, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 5% від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов`язань за цим договором.

Відповідачем-1 (за первісним позовом) було подано позивачу (за первісним позовом) заявку № 1 від 13.03.2020 (т.1 арк.с.19) на отримання грошових коштів згідно договору про надання фінансового кредиту № ФК130320 від 13.03.2020 у сумі 500 000,00 грн.

На виконання умов договору, позивач (за первісним позовом) перерахував на поточний рахунок відповідача-1 (за первісним позовом) кредитні кошти в межах погодженого сторонами розміру кредитування, а саме 500 000,00 грн:

1-й транш від 25.03.2020 в сумі 200 000,00 грн (призначення платежу: надання фінансового кредиту згідно договору про надання фінансового кредиту № ФК130320 від 13.03.2020);

2-й транш від 08.04.2020 в сумі 300 000,00 грн (призначення платежу: надання фінансового кредиту згідно договору про надання фінансового кредиту № ФК130320 від 13.03.2020) (т.1 арк.с.22-23).

Також, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал-Дніпро" (кредитор), Фермерським господарством "СІТІК-АГРО" (боржник) та ОСОБА_1 (поручитель) був укладений договір поруки № 1/ФК 1303230 від 13.03.2020 (т.1 арк.с.20).

Згідно пункту 1.1 договору поруки, поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за належне виконання боржником зобов`язань, що випливають з договору про надання фінансового кредиту № ФК 130320 від 13.03.2020, укладеного між кредитором та боржником, а також всіх додатків та додаткових угод, що будуть укладені до нього, в тому числі щодо суми зобов`язань, строків їх виконання, інших платежів та умов, в тому числі зобов`язань щодо відшкодування боржником будь-яких витрат та збитків кредитора, пов`язних з неналежним виконанням боржником умов договору про надання фінансового кредиту (в тому числі сплаті пені, штрафів, відшкодування збитків).

Відповідно до пункту 1.2 договору, поручитель несе солідарну відповідальність з боржником перед кредитором за виконання боржником умов основного зобов`язання усім належним йому майном та грошовими коштами.

Пунктом 4.1 договору поруки передбачено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами.

Сторони, керуючись умовами частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України встановили, що строком припинення поруки, встановленої цим договором, є повне виконання боржником або поручителем зобов`язань, що складають основне зобов`язання, включаючи сплату будь-яких можливих штрафів, пені, інших санкцій тощо.

06.07.2021 ТОВ «ФК «КАПІТАЛ-ДНІПРО» звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення солідарно з ФГ «СІТІК-АГРО» та ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КАПІТАЛ-ДНІПРО» суми неповернутих кредитних коштів по Договору про надання фінансового кредиту № ФК130320 від 13.03.2020 у розмірі 500 000,00 грн.

18.11.2021 на рахунок приватного виконавця Виконавчого округу Дніпропетровської області Приходько А.А., яким, до виконання було прийнято заяву ТОВ «ФК «КАПІТАЛ-ДНІПРО» Вих. № 624/ВП від 06 07.2021 про примусове виконання виконавчого напису № 624 від 22.06.2021, вчиненого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Заверухою Н.І.. у якості додаткового забезпечення виконання ФГ «СІТІК-АГРО» своїх зобов`язань по Договору про надання фінансового кредиту № ФК 130320 від 13.03.2020, від ФГ «СІТІК-АГРО» надійшли грошові кошти у сумі 500 000,00 грн, в якості погашення основного боргу за отриманим ним кредитом по Договору про надання фінансового кредиту № ФК 130320 від 13.03.2020.

18.11.2021 грошові кошти у сумі 500 000,00 грн від ФГ «СІТІК-АГРО», які надійшли в якості погашення основного боргу за отриманим ним кредитом по Договору про надання фінансового кредиту № ФК130320 від 13.03.2020 були перераховані приватним виконавцем Виконавчого округу Дніпропетровської області Приходько А.А. та надійшли на рахунок ТОВ «ФК «КАПІТАЛ-ДНІПРО».

18.11.2021 на рахунок ТОВ «ФК «КАПІТАЛ-ДНІПРО» від ФГ «СІТІК-АГРО» надійшли грошові кошти у сумі 7 500,00 грн в рахунок компенсації судового збору по справі № 904/6273/21.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2021 по справі № 904/6273/21 закрито провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмету спору (ухвалу досліджено у Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Матеріали справи не містять доказів оскарження ФГ «СІТІК-АГРО» або Стовбою М.І. ухвали господарського суду про закриття провадження у справі №904/6273/21.

До матеріалів справи позивачем надано:

- постанову про відкриття виконавчого провадження від 06.07.2021 (ВП 66005360) про примусове викання виконавчого напису № 624 від 22.06.2021 (т.1 арк.с.45);

- постанову про закінчення виконавчого провадження від 18.11.2021 (ВП 66005360) (т.1 арк.с.48).

Позивач (за первісним позовом) вказує, що відповідно до умов договору відповідач-1 (за первісним позовом) за користування кредитом повинен сплачувати відсотки у розмірі 30% річних. Сума заборгованості по процентах за розрахунками позивача (за первісним позовом) складає 244 256,15 грн. Період нарахування з 25.03.2020 по 17.11.2021.

Також, позивач (за первісним позовом) вказує на порушення з боку відповідача-1 (за первісним позовом) пункту 5.2 договору, що є підставою для нарахування та стягнення з відповідача пені у розмірі 33 369,85 грн за період з 16.12.2020 по 16.06.2021.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин між позивачем (за первісним позовом) та відповідачем-1 (за первісним позовом)

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, та обставини справи, між сторонами виникли правовідносини за кредитним договором.

Щодо виконання умов договору про надання фінансового кредиту № ФК130320 від 13.03.2020

Суд критично ставиться до твердження відповідачів про те, що договір про надання фінансового кредиту не було укладено і він є нікчемним. В таких твердженнях відповідачів суд вбачає суперечливу поведінку.

Так, договір про надання фінансового кредиту було підписано сторонами: позивачем та відповідачем 1.

Заявка на отримання грошових коштів яку відповідач 1 направив позивачу містить посилання на договір про надання фінансового кредиту.

Позивач, перераховуючи відповідачу 1 грошові кошти також в призначеннях платежу посилається на договір, укладений між сторонами.

Відповідно до частини 2 статті 1056 Цивільного кодексу України позичальник має право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач 1 відмовився від отримання кредиту.

Також, відповідачем 1 не заперечувалось в межах судової справи №904/6273/21 про те, що правовідносини сторін виникли на підставі укладеного між ними договору. Так, зокрема, відповідач 1 не оскаржував ухвалу суду по зазначеній справі про закриття провадження у справі у з`язку з відсутністю предмету спору (предмет спору зник внаслідом погашення відповідачем заборгованості в межах виконавчого провадження).

В матеріалах справи не міститься доказів про визнання договору недійсним повністю, або в певній частині.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 застосовано доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності.

Суд заначає, що з боку відповідачів (за первісним позовом) має місце суперечлива поведінка, яка полягає у тому, що попри часткове виконання договору, відповідач 1 заперечує факт його укладення.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Умовами договору передбачено строки, розмір та порядок повернення кредитних коштів. Відповідно до пунктів 2.2 та 2.5 договору, строк повернення кредитних коштів є таким, що настав 15.12.2020.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В ухвалі господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2021 по справі № 904/6273/21, яка набрала законної сили, встановлено, що 18.11.2021 від Фермерського господарства "Сітік-Агро" на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал-Дніпро" надійшли грошові кошти на погашення основного боргу у сумі 500 000,00 грн за договором про надання фінансового кредиту № ФК130320 від 13.03.2020 та судовий збір у сумі 7 500,00 грн.

Як вже було зазначено вище, ухвала суду не була оскаржена відповідачем 1.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи наведене, не підлягають доказуванню у цій справі обставини, встановлені ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2021 по справі № 904/6273/21.

Відтак, відповідачем-1 (за первісним позовом) повернуто кредитні кошти у розмірі 500 000,00 грн у повному обсязі, однак із простроченням.

Суд відхиляє доводи відповідача 1 про те, що кошти у сумі 500 000 грн. повинні були відповідно до вимог договору зараховуватись спочатку як проценти за користування кредитом, тому розрахунок заборгованості, наданий позивачем є невірним.

Дійсно, відповідно до пункту 6.1 договору у випадку, якщо сплачених позивальником коштів недостатньо для погашення виниклої до цього моменту загальної суми заборгованості, її погашення провадиться в наступній черговості: у першу чергу погашаються прострочені відсотки за користування кредитними коштами, у другу чергу погашаються відсотки за користування кредитними коштами, у третю чергу погашається сума основного боргу по кредитних котів, у четверту чергу погашається пеня та штрафи.

Але, погашення заборгованості в сумі 500 000,00 грн відбувалось в межах виконавчого провадження, а не під час добровільного виконання сторонами умов договору. Тому у цьому випадку правила пункту 6.2 не можуть бути застосовані.

Відтак, позивач отримав 500 000 грн. не від відповідача 1, а від приватного виконавця за виконавчим провадженням № 66005360. Саме на підставі доказів про оплату заборгованості на суму 500 000 грн, суд у справі №904/6273/21 закрив провадження у зв`язку з відсутністю предмету спору. Враховуючи, що предметом спору було стягнення саме основної суми кредиту, а не процентів, відповідно грошові кошти, які сплатив відповідач були зараховані як погашення основної суми кредиту.

Відповідач 1 проти цього не заперечував ані у межах виконавчого провадження, ані у межах спрви №904/6273/21. Так, матеріали справи не містять доказів оскарження з боку відповідача 1 дій приватного виконавця, або ухвали суду про закриття провадження у справі.

Щодо суми відсотків

Згідно з частинами 1, 3 статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Позичальник сплачує кредитору відсотки за користування кредитними коштами у валюті кредиту, по фіксованій процентній ставці 30% річних, яка є незмінною протягом усього строку цього договору (пункт 3.1 договору).

Пунктом 3.1.2 договору встановлено, що нарахування відсотків провадиться за період з моменту списання кредитних коштів з поточного рахунку кредитора до моменту повернення кредитних коштів на поточний рахунок кредитора.

Позивачем (за первісним позовом) нараховано відповідачу-1 (за первісним позовом) відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 244 256,15 грн за період з 25.03.2020 по 17.11.2021.

Суд не приймає доводи відповідача-1 (за первісним позовом) про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, з огляду на таке.

Зі змісту пункту 3.1.2 договору вбачається, що волю сторін договору було спрямовано на те, що відсотки за користування коштами повинні сплачуватись до повернення суми кредиту. При цьому сторони не визначали, що таке нарахування відсотків може відбуватись лише за правомірне користування кредитними коштами. Відтак, договір не виключає нарахування відсотків за користування кредитними коштами після настання строку повернення кредиту.

З огляду на це, суд доходить висновку, що як за правомірне так і за неправомірне користування грошовими коштами сторони у договорі встановили однаковий відсоток за користування грошовими коштами, а саме 30 відсотків.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Тобто положеннями цієї законодавчої норми врегульовано правовідносини щодо сплати процентів за правомірне користування чужими грошовими коштами, коли боржник одержує можливість законно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто законодавство встановлює наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу в межах дії договору, так і наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відтак, позивач має право заявити свої вимоги про стягнення процентів за правомірне користування грошовими коштами (за період з 25.03.2020 по 15.12.2020) на підставі статтей 1048, 1056-1 Цивільного кодексу України та за період неправомірного користування відповідачем 1 грошовими коштами (з 16.12.2020 по 17.11.2021) на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Схожа за змістом правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 910/1238/17 (пункт 6.25).

Суд, перевіривши наданий позивачем (за первісним позовом) розрахунок, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача (за первісним позовом) щодо стягнення з відповідача-1 (за первісним позовом) відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 244 256,15 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо суми пені

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 5.2 договору, у випадку несвоєчасного повернення кредитних коштів або несвоєчасної сплати відсотків за користування кредитними коштами, як у випадку настання строку повернення кредитних коштів (їхньої частини) та/або строку сплати відсотків, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 5% від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов`язань за цим договором.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем-1 (за первісним позовом) своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів, позивачем (за первісним позовом) останньому нараховано пеню у розмірі 33 369,85 грн за період з 16.12.2020 по 16.06.2021.

Враховуючи те, що факт порушення зобов`язання підтверджений належними та достатніми доказами, а також враховуючи, що сторони у договорі передбачили стягнення пені у разі прострочення повернення кредитних коштів, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача (за первісним позовом) щодо стягнення пені.

Суд, перевіривши наданий позивачем (за первісним позовом) розрахунок, зазначає, що він є вірним.

Щодо строку позовної давності

Відповідачем-1 (за первісним позовом) заявлено клопотання про застосування строку позовної давності. Клопотання обґрунтовано тим, що у позовній заяві позивач (за первісним позовом) наводить розрахунок заборгованості від 13.03.2020 визначаючи суперечливі строки початку перебігу такого строку (25.03.2020 та 08.04.2020).

Відповідач-1 (за первісним позовом) вказує, що із позовної заяви та розрахунку неможливо встановити початок перебігу строку із яким позивач (за первісним позовом) пов`язує початок обчислення строку з якого, відповідно настає право вимоги. При визначенні початку перебігу строку судом має бути враховано дії позивача (за первісним позовом) пов`язані із позасудовим (виконавчий напис) і судовим (справа № 904/6273/21) захистом своїх прав, які призвели до встановлення і зміни певних правовідносин та виникнення наслідків.

Тому, відповідач-1 (за первісним позовом) вважає, що період прострочення виконання грошового зобов`язання перевищує законодавчо встановлене обмеження періоду, за який стягується пеня та здійснення такого нарахування поза строками спеціальної позовної давності.

Статтею 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки.

У статті 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом частини 2 статті 264 Цивільного кодексу України позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Статтею 258 Цивільного кодексу України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною трирічною позовною давністю. Зокрема, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відтак, до заявлених до стягнення відсотків за користування кредитними коштами застосуванню підлягає загальна позовна давність тривалістю у три роки, а до заявленої до стягнення неустойки (пені) - спеціальна позовна давність тривалістю в один рік.

При цьому відбулося переривання перебігу позовної давності, оскільки позивачем (за первісним позовом), вже пред`являвся позов до тих же солідарних боржників, предметом якого, була лише частина вимоги (справа № 904/6273/21).

Частиною 3 статті 264 Цивільного кодексу України унормовано, що після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Відтак, звернення позивача (за первісним позовом) до суду відбулося в межах встановлених для цих вимог строків позовної давності.

Щодо зменшення суми штрафних санкцій

Відповідач-1 (за первісним позовом) подав заяву про зменшення розміру штрафних санкцій, в якій просить суд відмовити у задоволенні пені повністю.

На думку відповідача - 1 наявна законодавчо встановлена заборона на нарахування пені за прострочення кредитних зобов`язань позичальником в період дії карантину, тобто, з 12.03.2020 до 31.03.2022.

Вирішуючи заявлене відповідачем-1 (за первісним позовом) клопотання, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Господарський суд констатує недоведеність з боку відповідача існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, оскільки право на зменшення (за клопотанням сторони) заявлених штрафних санкцій, які нараховуються за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань, кореспондується з обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з приписами статті 74 Господарського процесуального кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту, на підставі належних і допустимих доказів, тоді як відповідач не надав суду відповідних доказів в обґрунтування свого клопотання.

Згідно пункту 8.1 договору про надання фінансового кредиту № ФК130320 від 13.03.2020 кожна із сторін звільняється від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов`язань за договором, якщо це невиконання стало наслідком обставин непереробної сили:

-під обставинами непереборної сили маються на увазі будь-які обставини, де можливість протистояти їм може лише в незначній мірі зменшити шкоду, яка цими обставинами заподіяна.

-до цих обставин непереборної сили належить : повені, пожежі, землетруси та інші подібні природні явища, а також війни, воєнні дії, акти і дії державних органів, а також іншіобставини, що перебувають за межами розумного контролю сторін.

Відповідно до пункту 8.2 договору про надання фінансового кредиту № ФК130320 від 13.03.2020 при настанні зазначених у п. 8.1 обставин, сторона, для якої вони виникли, зобов`язана в 10 (десяти) денний термін, повідомити про це письмово іншу сторону.

Згідно пункту 8.3 договору про надання фінансового кредиту № ФК130320 від 13.03.2020 при припиненні дії зазначених у п. 8.1 обставин, сторона, для якої ці обставини припинилися, зобов`язана в 3-х денний термін повідомити про це письмово іншу сторону. У повідомленні має бути зазначено термін, протягом якого передбачається виконати зобов`язання, виконання яких було перервано форс-мажорними обставинами.

Пунктом 8.4 договору про надання фінансового кредиту № ФК130320 від 13.03.2020 погоджено, що сторона, для якої настали обставини передбачені п. 8.1, зобов`язана протягом розумного строку передати іншій стороні підтвердження Торгово-промислової палати України про виникнення і існування цих (форс-мажорних) обставин.

Пункт 8.5 договору про надання фінансового кредиту № ФК130320 від 13.03.2020 зазначає, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення позбавляє потерпілу сторону права посилатися на передбачені п. 8.1 обставини, як на підставу звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язань за цим договором.

Згідно пункту 8.6 договору про надання фінансового кредиту № ФК130320 від 13.03.2020 у випадках, передбачених п. 8.1, терміни виконання зобов`язання зміщуються на строк, протягом якого діяли форс-мажорні обставини та їх наслідки.

Інших обставин звільнення від відповідальності сторін за часткове або повне невиконання своїх зобов`язань за договором про надання фінансового кредиту № ФК130320 від 13.03.2020 сторонами не передбачено.

При цьому, як зазначає і сам відповідач 1 сторонам цього договору, на момент його укладення було добре відомо про дію карантину, встановлену Кабінетом Міністрів України по всій території України.

Тобто, сторони фактично визнали, що дія карантину жодним чином не впливає на виконання ними взятих на себе зобов`язань по договору про надання фінансового кредиту № ФК130320 від 13.03.2020, є повністю контрольованою сторонами та не відноситься до форс-мажору на момент укладення цього договору.

А відтак, відповідач-1 (за первісним позовом) мав би або повідомити позивача про те, що у подальшому ця обставина стала для відповідача-1 (за первісним позовом) форс-мажором та виконати алгоритм дій, погоджений сторонами у викладених вище пунктах договору про надання фінансового кредиту № ФК130320 від 13.03.2020. Але таких дій з боку відповідача-1 (за первісним позовом) на адресу позивача (за первісним позовом) не відбулося. Тому, відповідач-1 (за первісним позовом) позбавлений права посилатися на дію карантину, як на підставу звільнення себе від сплати на користь позивача пені.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача (за первісним позовом) щодо стягнення з відповідача-1 (за первісним позовом) пені у розмірі 33 369,85 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо правовідносин між позивачем (за первісним позовом) та відповідачем-2 (за первісним позовом) та вимог за зустрічним позовом

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Згідно з частинами 1, 2 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі (частини 1, 2 статті 543 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється.

Вище судом встановлено, що стягненню з Фермерського господарства "СІТІК-АГРО" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КАПІТАЛ-ДНІПРО" підлягає сума боргу зі сплати відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 244 356,15 грн та пені у розмірі 33 369,85 грн.

Згідно пункту 1.1 договору поруки, поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за належне виконання боржником зобов`язань, що випливають з договору про надання фінансового кредиту № ФК 130320 від 13.03.2020, укладеного між кредитором та боржником, а також всіх додатків та додаткових угод, що будуть укладені до нього, в тому числі щодо суми зобов`язань, строків їх виконання, інших платежів та умов, в тому числі зобов`язань щодо відшкодування боржником будь-яких витрат та збитків кредитора, пов`язних з неналежним виконанням боржником умов договору про надання фінансового кредиту (в тому числі сплаті пені, штрафів, відшкодування збитків).

Відповідно до пункту 1.2 договору, поручитель несе солідарну відповідальність з боржником перед кредитором за виконання боржником умов основного зобов`язання усім належним йому майном та грошовими коштами.

З Договору поруки вбачається, що цей договір є трьохстороннім, укладеним між ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» - кредитором, громадянином України ОСОБА_1 - поручителем та ФГ «Сітік-Агро» - боржником. Договір містить ідентифікуючі відомості усіх трьох сторін.

У розділі 1 договору поруки є посилання на Договір фінансового кредиту, що регулює забезпечене зобов`язання з відповідними умовами.

Пункт 5.6 договору поруки містить положення, у яких поручитель - Стовба М.І., зокрема, стверджує, що: він є повністю дієздатним; його волевиявлення є вільним і відповідає його внутрішній волі; він чітко усвідомлює всі умови цього договору та не перебуває під впливом помилки чи обману.

Договір поруки містить підписи та печатки усіх сторін договору.

Тому суд не погоджується з доводами відповідача 2 (за первісним позовом) що він під час укладення договору поруки діяв не як фізична особа, а як керівник ФГ «Сітік-Агро», оскільки відповідно до частини 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Тобто, боржник не може бути одночасно й поручителем за своїми зобов`язаннями .

У пункті 4.2 договору поруки вказано про те, що порука припиняється повним виконанням основного зобов`язання.

При цьому частина 4 статті 559 Цивільного кодексу України встановлює, що порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Суд погоджується з доводами відповідачів про те, що строк поруки договором не встановлено, оскільки в ньому міститься посилання на подію, яка може не настати.

Водночас, суд зазначає, що позивач звернувся до суду з позовом до поручителя протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання. Тобто вимоги частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України позивачем дотримані.

Відтак, немає підстав уважати що порука припинилась.

З урахуванням умов договору поруки позивач (за первісним позовом) набув право вимоги до поручителя як солідарного відповідача щодо погашення кредитної заборгованості за договором про надання фінансового кредиту.

Відтак вищевикладене є підставою для задоволення первісного позову в частині вимог до відповідача-2 та водночас підставою для відмови у задоволенні зустрічного позову.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, згідно частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем 1 своїх зобов`язань за договором.

Позивач з досудовою вимогою до відповідача 2 не звертався.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що судовий збір у розмірі 4 165,89 грн слід покласти на відповідача-1, оскільки саме відповідач-1 несвоєчасно повернув кредитні кошти.

Враховуючи задоволення первісного позову у повному обсязі, витрати на правничу допомогу відповідача-1 (за первісним позовом) у розмірі 33 900,00 грн слід залишити за відповідачем-1 (за первісним позовом).

Судовий збір за зустрічним позовом у розмірі 2 481,00 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 200,00 грн за зустрічним позовом слід залишити за позивачем (за зустрічним позовом).

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви Фермерського господарства "СІТІК-АГРО" про зменшення розміру пені відмовити.

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Фермерського господарства "СІТІК-АГРО" (51453, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Вербки, вул. Вишнева, 115; ідентифікаційний код 34898724) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КАПІТАЛ-ДНІПРО" (49000, м. Дніпро, вул. Глинки, 7; ідентифікаційний код 35740385) відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 244 356,15 грн, пеню у розмірі 33 369,85 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КАПІТАЛ-ДНІПРО" (49000, м. Дніпро, вул. Глинки, 7; ідентифікаційний код 35740385) відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 244 356,15 грн, пеню у розмірі 33 369,85 грн.

Стягнути з Фермерського господарства "СІТІК-АГРО" (51453, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Вербки, вул. Вишнева, 115; ідентифікаційний код 34898724) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КАПІТАЛ-ДНІПРО" (49000, м. Дніпро, вул. Глинки, 7; ідентифікаційний код 35740385) судовий збір у розмірі 4 165,89 грн.

Судові витрати Фермерського господарства "СІТІК-АГРО" у розмірі 33 900,00 грн залишити за відповідачем-1 (за первісним позовом).

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Фермерського господарства "СІТІК-АГРО" (51453, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Вербки, вул. Вишнева, 115; ідентифікаційний код 34898724), Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КАПІТАЛ-ДНІПРО" (49000, м. Дніпро, вул. Глинки, 7; ідентифікаційний код 35740385) про визнання припиненим договору поруки № 1/ФК130320 від 13.03.2020 - відмовити повністю.

Судовий збір у розмірі 2 481,00 грн та судові витрати у розмірі 5 200,00 грн залишити за позивачем за зустрічним позовом.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 09.09.2022

Суддя Я.С. Золотарьова