Ухвала суду № 106161454, 06.09.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

06 вересня 2022 рокум. Київ№ 640/14480/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї документи

Багатопрофільного підприємства «Солідарність» у формі товариства з обмеженою відповідальністю

до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору

Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Солтрейд»,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Диво-Світ»,

ОСОБА_1

про визнання протиправними та скасування постанов

ВСТАНОВИВ :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Багатопрофільного підприємства «Солідарність» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі по тексту - позивач), адреса: 61201, місто Харків, проспект Перемоги, будинок 55е до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича (далі по тексту - відповідач), адреса: 02094, місто Київ, вулиця Поправки Юрія, будинок 6, офіс 26, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (далі по тексту третя особа 1), адреса: 03150, місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 127, Товариство з обмеженою відповідальністю «Солтрейд» (далі по тексту третя особа 2), адреса: 04073, місто Київ, вулиця Вербова, будинок 23, Товариство з обмеженою відповідальністю «Диво-Світ» (далі по тексту третя особа 3), адреса: 04210, місто Київ, вулиця Маршала Малиновського, будинок 24/10 (літера А), ОСОБА_1 (далі по тексту третя особа 4), адреса: АДРЕСА_1 , в якій позивач просить

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича про опис та арешт майна (коштів) боржника від 03 серпня 2022 року у виконавчому провадженні №65313292;

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича від 11 серпня 2022 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні №65313292.

Розглянувши позовну заяву Багатопрофільного підприємства «Солідарність» у формі товариства з обмеженою відповідальністю та додані до неї матеріали, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Так, в обґрунтування позовної заяви позивач посилається на те, що оскаржувані постанови прийняті приватним виконавцем в межах виконавчого провадження №65313292, відкритого на підставі судового наказу, виданого Господарським судом міста Києва від 25 лютого 2013 року №5011-34/6378-2012.

Так, у відповідності до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено справи у публічно правових спорах, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Так, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з частиною 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

В той же час, статтею 339 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до частини 1 статті 340 Господарського процесуального кодексу України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції..

Частиною 2 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» сторонам, іншим учасникам та особам надано право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у справі «Занд проти Австрії» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

З аналізу наведених вище норм слідує, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі і обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від основного принципу господарського судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини 1 статті 6 вищезгаданої Конвенції.

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частиною 6 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

За таких підстав та з урахуванням того, що позивач оскаржує постанову приватного виконавця про опис та арешт майна (коштів) боржника та постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності, прийняті в межах виконавчого провадження, відкритого з примусового виконання судового наказу, виданого 25 лютого 2013 року Господарським судом міста Києва, тобто, спір не стосується оскарження постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, приходжу висновку, що вказаний спір не відноситься до юрисдикції Окружного адміністративного суду міста Києва, а тому наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі.

Крім того, вважаю за необхідне роз`яснити позивачеві, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції Господарського суду міста Києва, тобто, до суду, який видав виконавчий документ.

Керуючись статтями 160-162, частинами 1, 6 статті 170, статтями 287, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. У відкритті провадження за позовом Багатопрофільного підприємства «Солідарність» у форму товариства з обмеженою відповідальністю до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», Товариство з обмеженою відповідальністю «Солтрейд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Диво-Світ», ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанов відмовити.

2. Роз`яснити Багатопрофільному підприємству «Солідарність» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, що повторне звернення до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

3. Роз`яснити Багатопрофільному підприємству «Солідарність» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції Господарського суду міста Києва.

4. Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник