Рішення № 106159699, 29.08.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/3653/22

провадження № П/380/3666/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2022 року

Зал судових засідань №7

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Середа О-В.І.,

за участю:

представника позивача Пятковської І.П.,

представника відповідача Думич І.А.,

представника відповідача Полушкіної Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Львові, в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ ВП: 43968090), в якій просить визнати протиправним та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення № 108642-13 від 21.06.2017 року;

- податкове повідомлення-рішення № 1008643-13 від 21.06.2017 року;

- податкове повідомлення-рішення № 0558870-1311-1325 від 23.04.2018 року;

- податкове повідомлення-рішення № 0558871-1311-1305 від 23.04.2018 року;

- податкове повідомлення-рішення № 0558872-1311-0302 від 23.04.2018 року;

- податкове повідомлення-рішення № 0558873-1311-0302 від 23.04.2018 року;

- податкове повідомлення-рішення № 0210065-5405-1305 від 22.10.2019 року;

- податкове повідомлення-рішення № 0210495-5405-1305 від 07.11.2019 року;

- податкове повідомлення-рішення № 0210062-5405-1305 від 22.10.2019 року;

- податкове повідомлення-рішення № 0210063-5405-1305 від 22.10.2019 року;

- податкове повідомлення-рішення №0077379-5105-1304 від 06.04.2020 року;

- податкове повідомлення-рішення №0077380-5105-1304 від 06.04.2020 року;

- податкове повідомлення-рішення №0077377-5105-1304 від 06.04.2020 року;

- податкове повідомлення-рішення №0077378-5105-1304 від 06.04.2020 року;

- податкове повідомлення-рішення № 0129104-2407-1304 від 19.05.2021 року;

- податкове повідомлення-рішенням № 0129105-2407-1304 від 19.05.2021 року;

- податкове повідомлення-рішення № 0129106-2407-1304 від 19.05.2021 року;

- податкове повідомлення-рішення № 0129107-2407-1304 від 19.05.2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 до 04.10.2007 був співвласником квартири АДРЕСА_2 (також місце реєстрації) та власником квартири АДРЕСА_3 . Вказує, що 04.10.2007 на підставі розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 31.10.2006, усі приміщення на Рудницького 40 за згодою всіх співвласників були переведені у ідеальні частки, де частка позивача становила 30/100 (тридцять сотих). А в сукупності все майно сім`ї ОСОБА_2 становило 72/100 (сімдесят дві сотих). 18.12.2010 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Герилів М.Р. зареєстровано в реєстрі за №3712, нерухоме майно 72/100 (сімдесят дві сотих) було відчужено на користь ОСОБА_3 . Разом з тим, опісля розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 31.10.2006, на підставі витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 16163097, №16162959, №16163023, №16162883, дане нерухоме майно зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 04.10.2007 Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» за реєстраційним номером 20519357. Тобто, реєстраційний номер квартири АДРЕСА_3 та квартири АДРЕСА_2 був саме 20519357. Станом на сьогодні, позивач не володіє інформацією чому за ним надалі зареєстровано майно, яке фактичного вибуло з його власності ще у грудні 2010 року. Крім того, зазначає, що 06.05.2011 Франківським РВ ЛМУ УМВС у Львівській області знято позивача з місця проживання за адресою: АДРЕСА_4 та 23.03.2012 року зареєстровано за адресою: АДРЕСА_5 , що вбачається із сторінки паспорта ОСОБА_1 .

Крім цього, вказує, що 11.08.2021 на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 надійшли податкові повідомлення-рішення зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 19.05.2021. Зазначає, що дане відправлення було вручено не особисто позивачу, оскільки такий з 2011 року за такою адресою не проживає. З огляду на наведене, представник позивача неодноразово звертався до відповідача з адвокатськими запитами з метою отримання інформації про походження заборгованості, визначеної у ППР за 2021 рік. З наведених відповідей відповідача позивачу стало відомо, що первинно, станом на 15.09.2020 за ним обліковується заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 26506,27 грн., про що податковий орган повідомив у відповіді на перший адвокатський запит, після відкликання податкового повідомлення-рішення від 23.04.2018 №0558874-1311-0302 заборгованість зменшилася на 2758,31 грн. У відповіді № 32110/6/13-01-24-07 від 09.11.2021, податковий орган зазначив, що ОСОБА_1 сформовано спірні податкові повідомлення-рішення за 2017-2021 роки.

Таким чином, позивач, вказуючи, що не отримував спірних повідомлень-рішень, більше того, дізнався про такі із відповіді на адвокатський запит, крім того, стверджуючи, що з 18.12.2010 у його власності не перебуває квартира площею 55,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_6 , вважає, що у нього не виникає обов`язку щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Відтак, вважає спірні податкові повідомлення-рішення протиправними, тому просить такі скасувати.

Ухвалою від 09.03.2022 суддя прийняла справу до провадження; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

27.04.2022 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на вказану позовну заяву, в якому у якому він проти задоволення позову заперечив повністю. Відзив обґрунтований тим, що суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки нараховані належним чином. Зазначає, що Податковим кодексом України визначено, що фізичні особи-платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 70.7 статті 70 ПК України). Зазначає, що відповідно до інформаційних даних Головного управління ДПС у Львівській області податкова адреса фізичні особи - платники податків ОСОБА_1 - АДРЕСА_4 . Для внесення змін у в податкову адресу позивач зобов`язаний був подати контролюючому органу за новим місцезнаходженням відповідну заяву (5-ДР) протягом місяця від дня реєстрації зміни місцезнаходження (місця проживання) у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади. Оскільки станом на 2022 рік, заява 5-ДР про зміну податкової адреси позивачем не подана, у зв`язку з чим ним порушено вимоги визначені у пункті 70.7 статті 70 ПК України, а податкова адреса ОСОБА_1 залишиться без змін до моменту подання відповідної заяви.

Окрім цього, зазначає, що на період 2016 року згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за позивачем обліковувалась житлова нерухомість, зокрема: 1) квартира загальною площею 55.6 кв. м за адресою: АДРЕСА_6 ; 2) житловий будинок загальною площею 253.5 кв. м за адресою: АДРЕСА_5 . На період 2017-2020 років згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за позивачем обліковувалась житлова нерухомість, зокрема: 1) житловий будинок загальною площею 253.5 кв. м за адресою: АДРЕСА_5 ; 2) будівля пилорами загальною площею 148,8 кв. м. за адресою АДРЕСА_7 ; 3) будівля їдальні загальною площею 126,7 кв. м за адресою: АДРЕСА_7 ; 4) квартира загальною площею 55.6 кв. м за адресою: АДРЕСА_6 . Звертає увагу суду, що позивачем в період 2020 року до податкового органу не надано жодних документів, що підтверджують відсутність у власності платника податку житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_6 , а також не звертався щодо проведення звірки по об`єктах нерухомості, які перебувають у його власності та правомірності нарахування податку на нерухоме майно. Таким чином, враховуючи дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та керуючись ст. 266 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у Львівській області було сформовано спірні податкові повідомлення-рішення. Зважаючи на вищенаведене, просить відмовити у задоволенні позову.

03.05.2022 від позивача на адресу суду надійшло клопотання про долучення доказів на підтвердження того, що квартира АДРЕСА_8 не перебуває у його власності.

13.05.2022 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що станом на вказані дати позивач не набув статусу платника податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки такий податок введено лише у січні 2015 року, а, отже, позивачем за вказані періоди не допущено жодного порушення щодо сплати податків і зборів. Зазначає, що позивач мав обов`язок повідомити органи державної податкової служби про зміну місця реєстрації в цілях внесення змін в його картку обліку, проте порядок, спосіб та форма такого повідомлення на момент таких змін уповноваженим органом ще не були визначені, тобто на цей момент був відсутній механізм реалізації такого обов`язку, що ставити позивачу у вину є неприпустимо. На думку позивача, невиконання такого обов`язку, згідно логіки Податкового кодексу України, не тягне за собою юридичної відповідальності і невиконання платником податків такого обов`язку не може стояти в прямій залежності від належного виконання своїх обов`язків органами державної податкової служби щодо здійснення контролю та веденням коректного обліку всіх платників податків, з позиції ч. 2 ст. 19 Конституції України.

23.05.2022 ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

23.05.2022 на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких вказано, що будь-які зміни в обліковій картці платника податку (зокрема зміни податкової адреси) вносяться контролюючим органом лише та тільки на підставі відповідної заяви платника податків. Зазначає, що на момент виникнення факту зміни реєстрації місця проживання позивача, а саме 06.05.2011 було чинне Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків, затверджене наказом ДПАУ від 17.12.2010 № 954 (далі - Положення №954). Так, відповідно до розділу IX Положення №954 встановлено, що фізичні особи зобов`язані подавати органам державної податкової служби відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви за формою № 5ДР (додаток 10) або за формою № 5ДРП (додаток 11) відповідно. Фізичні особи подають означені заяви до органу державної податкової служби за місцем проживання, у разі зміни місця проживання - до органу державної податкової служби за новим місцем проживання, або за місцем отримання доходів, або місцезнаходженням іншого об`єкта оподаткування. Для заповнення заяви використовуються дані паспортного документа громадянина та інших документів, які подаються у разі зміни паспортних даних. У підсумку, вище наведені норми Положення №954 закріплюють за фізичною особою обов`язок подати до органу державної податкової служби відповідну заяву за встановленою формою та процедурою. Однак, ОСОБА_1 у встановлений Положенням №954 строк до органу державної податкової служби, не подав відповідну заяву про зміну даних, які вносяться до Облікової картки. Окрім цього станом на 2022 рік, заява про зміну податкової адреси позивачем не подана, у зв`язку з чим ним не дотримано вимоги, визначені у пункті 70.7 статті 70 ПК України, а податкова адреса ОСОБА_1 , залишиться без змін до моменту подання відповідної заяви.

10.06.2022 від позивача надійшли письмові пояснення щодо заперечень відповіді на відзив, в яких повторно викладено обґрунтування позовної заяви та відповіді на відзив.

Протокольною ухвалою суду від 13.06.2022 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позовній заяві, відповіді на відзив та письмових поясненнях, просила позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, а також запереченні на відповідь на відзив, просили в задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 набув у власність квартиру АДРЕСА_8 на підставі договору купівлі-продажу від 24.09.2004 з реєстраційним номером майна № 1211269.

З Технічного паспорта на індивідуальний житловий будинок від 28.09.2006 по АДРЕСА_9 вбачається, що будинок складався із квартир під АДРЕСА_2 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_3 . Квартира АДРЕСА_2 на праві спільної сумісної власності належала сім`ї ОСОБА_2 , зокрема і позивачу, що вбачається із свідоцтва про право власності на квартиру № НОМЕР_2 від 17.08.2000.

Квартира АДРЕСА_10 на праві спільної сумісної власності належала іншим громадянам, що вбачається із свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_11 від 24.06.1997.

В подальшому на підставі зазначених вище документів та заяви співвласників про визначення ідеальних часток між ними у будинку АДРЕСА_9 , Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки складено Висновок про визначення ідеальних часток в будинку між співвласниками №Р/862 від 29.09.2006. Тобто, власники квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_3 ініціювали процес визначення ідеальних часток між ними в будинку.

31.10.2006 Франківською районною адміністрацією видано розпорядження № 1991 Про затвердження висновку ЛОДКБТІ ТА ЕО від 29.09.06 №Р/862 «Про визначення ідеальних долей між співвласниками на АДРЕСА_12 » та оформлення свідоцтв про право власності на частки в будинку» (далі -розпорядження).

Із затвердженням розпорядження, квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_3 втратили статус самостійного об`єкта, як квартири та стали складовою об`єкта нерухомості (будинку) АДРЕСА_12 .

З матеріалів справи видно, що частка позивача у будинку АДРЕСА_12 становила 30/100 (тридцять сотих), що підтверджується вищевказаним розпорядженням та копією свідоцтва про право власності на частку будинку від 31.10.2006, а в сукупності все майно сім`ї ОСОБА_2 становило 72/100 (сімдесят дві сотих).

Після розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 31.10.2006, на підставі витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 16163097, №16162959, №16163023, №16162883, дане нерухоме майно зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 04.10.2007 Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» за реєстраційним номером 20519357.

Тобто, з наведеного вбачається, що після визначення ідеальних долей між співвласниками, реєстраційний номер квартири АДРЕСА_3 та квартири АДРЕСА_2 був саме 20519357.

18.12.2010 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Герилів М.Р. зареєстровано в реєстрі за №3712, вищевказане нерухоме майно 72/100 (сімдесят дві сотих) було відчужено на користь ОСОБА_3 .

Із витягу з державного реєстру правочинів від 18.12.2010 видно, що саме 72/100 будинку №40 з реєстраційним номером 20519357, були предметом даного правочину.

Згідно з довідкою № 1/9000 від 08.10.2021, виданою ОКП «БТІ та ЕО», станом на 29.12.2012 житловий будинок АДРЕСА_12 зареєстрований за певними особами, серед яких відсутній ОСОБА_1 .

Водночас, як видно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 18.08.2021 №271136965, щодо позивача внесений запис, що йому на праві приватної власності належить продана ним ще 18.12.2010 квартира АДРЕСА_8 , реєстраційний номер майна 1211269.

Крім цього, з вищевказаної довідки встановлено, що позивача також є власником 1) житлового будинку загальною площею 253,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 , який набути на підставі договору купівлі-продажу від 24.02.2011; 2) будівлі їдальні /А-1/ загальною площею 126,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_7 , яка набута на підставі договору купівлі-продажу від 13.03.2008; 3) будівлі пилорами /Д-1/ загальною площею 148,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_7 , яка набута на підставі договору купівлі-продажу від 13.03.2008.

Відповідачем на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 надсилалися спірні податкові повідомлення-рішення зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 19.05.2021. Дане відправлення не було вруено особисто позивачу, оскільки такий з 2011 року за такою адресою не проживає.

З огляду на наведене, оскільки позивачу стало відомо про такі податкові повідомлення-рішення, його представник звернулася до відповідача з адвокатським запитом від 09.08.2021 метою якого було отримання інформації про походження заборгованості, визначеної у ППР за 2021 рік.

У відповідь на зазначений вище адвокатський запит, податковий орган листом від 17.09.2021 №26572/6/13-01-24-07 повідомив, що станом на 15.09.2020 за ОСОБА_1 обліковується заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 26506,27 грн.

Оскільки податковим органом не повною мірою надано відповідь на інформацію щодо питань, висвітлених у адвокатському запиті від 08.09.2021 № 08-09/1, представник позивача повторно звернулася із адвокатським запитом №07-10/01 від 07.10.2021.

Листом про надання інформації від 19.10.2021 № 30029/6/13-01-13-07 податковий орган зазначив, що станом на 19.10.2021 за позивачем числилася заборгованість у розмірі 26506,27 грн. Крім того, вказав, що при розгляді адвокатського запиту було встановлено, що в системі ІТС «Податковий блок» в ІКП КББ 1810200 (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізособами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості) у громадянина ОСОБА_1 відображено недостовірні дані по нарахуванню податку у зв`язку з проведенням регламентних робіт операційної системи. Враховуючи вищенаведене, Головне управління ДПС у Львівській області скасовує (відкликає) податкове повідомлення-рішення від 23.04.2018 №0558874-13110302 на суму 2758,31 грн. з податку на нерухоме майно код платежу (18010200).

З огляду на зазначене, представник позивач знову звернулася у податковий орган із адвокатським запитом №01-11/1 від 01.11.2021 з метою отримання інформації, за які податкові періоди (роки) виник борг у розмірі 26506,27 грн., та належним чином засвідчених копій податкових повідомлень-рішень, на підставі яких обліковується такий борг.

У відповіді № 32110/6/13-01-24-07 від 09.11.2021, податковий орган зазначив, що ОСОБА_1 сформовано наступні податкові повідомлення-рішення:

1) у 2017 році за звітний податковий 2016 рік:

- № 108642-13 від 21.06.2017, де сума податкового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості становить 729,50 грн., за адресою: АДРЕСА_5 ;

- № 108643-13 від 21.06.2017, де сума податкового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості становить 160,00 грн., за адресою: АДРЕСА_6 ;

2) у 2018 році за звітний податковий 2017 рік:

- № 0558874-1311-0302 від 23.04.2018, де сума податкового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості становить 2758,31 грн., за адресою: АДРЕСА_5 , яке власне і було відкликане податковим органом;

- № 0558870-1311-1325 від 23.04.2018, де сума податкового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості становить 2758,31 грн., за адресою: АДРЕСА_5 ;

- № 0558871-1311-1305 від 23.04.2018, де сума податкового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості становить 554,56 грн., за адресою: АДРЕСА_6 ;

- № 0558872-1311-0302 від 23.04.2018, де сума податкового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості становить 2027,20 грн., за адресою: АДРЕСА_7 ;

- № 0558873-1311-0302 від 23.04.2018, де сума податкового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості становить 2380,80 грн., за адресою: АДРЕСА_7 (надалі всі перелічені у тексті вище - ППР за 2017 рік);

3) у 2019 році за звітний податковий 2018 рік:

- № 0210065-5405-1305 від 22.10.2019, де сума податкового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості становить 1576,73 грн., за адресою: АДРЕСА_5 ;

- № 0210495-5405-1305 від 07.11.2019, де сума податкового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості становить 432,28 грн., за адресою: АДРЕСА_6 ;

- № 0210062-5405-1305 від 22.10.2019, де сума податкового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості становить 2358,52 грн., за адресою: АДРЕСА_7 ;

- № 0210063-5405-1305 від 22.10.2019, де сума податкового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості становить 2769,91 грн., за адресою: АДРЕСА_7 ;

4) у 2020 році за звітний податковий 2019 рік:

- № 0077380-5105-1304 від 06.04.2020, де сума податкового зобов`язання зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості становить 1767,31 грн., за адресою: АДРЕСА_5 ;

- № 0077379-5105-1304 від 06.04.2020, де сума податкового зобов`язання зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості становить 484,53 грн., за адресою: АДРЕСА_6 ;

- № 0077377-5105-1304 від 06.04.2020, де сума податкового зобов`язання зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості становить 3104,71 грн., за адресою: АДРЕСА_7 ;

- № 0077378-5105-1304 від 06.04.2020, де сума податкового зобов`язання зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості становить 2643,60 грн., за адресою: АДРЕСА_7 ;

5) у 2021 році за звітний податковий 2020 рік:

- № 0129104-2407-1304 від 19.05.2021, де сума податкового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості становить 4831,63 грн., за адресою: АДРЕСА_7 ;

- № 0129105-2407-1304 від 19.05.2021, де сума податкового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості становить 4114,03 грн., за адресою: АДРЕСА_7 ;

- № 0129106-2407-1304 від 19.05.2021, де сума податкового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості становить 548,39 грн., за адресою: АДРЕСА_6 ;

- № 0129107-2407-1304 від 19.05.2021, де сума податкового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості становить 2000,24 грн., за адресою: АДРЕСА_5 .

Вказані вище спірні податкові повідомлення-рішення надсилалися позивачу на адресу АДРЕСА_4 та не були йому вручені, оскільки 06.05.2011 Франківським РВ ЛМУ УМВС у Львівській області знято ОСОБА_1 з даного місця реєстрації та 23.03.2012 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_5 , що підтверджується копією паспорта ОСОБА_1 .

Позивач, вважаючи спірні податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся з цим позовом до суду.

При вирішенні спору суд виходив із такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Законом України №71-VIII від 28.12.2014 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» який набрав чинності 01.01.2015, шляхом викладення в новій редакції статті 266 ПК України, введено новий податок - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Окрім цього, 01 січня 2016 року, набрав чинності Закон України № 909-VIII від 24 грудня 2015 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», яким шляхом викладення в новій редакції ст. 266 ПК України, було введено зміни до податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Згідно з п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів житлової та нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Слід зазначити, що у відповідності до підпункту 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України об`єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені до житлового фонду та поділяються на такі типи як: житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах, садовий будинок.

У нормі пдп.266.4.1. п.266.4, ст.266 ПК України, визначено, що база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житловго будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Підпунктом 266.7.3. пункту 266.7 статті 266 ПК України встановлено, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

Разом з цим, суд зауважує, що звернення із заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо об`єктів житлової та нежитлової нерухомості є правом платника податків, а не обов`язком.

Водночас, відповідно до підпункту 266.7.4 пункту 266.7 статті 266 ПК України органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов`язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об`єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зі змісту наведених норм слідує, що оподаткуванню належать об`єкти нежитлової нерухомості, ставки для таких встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування об`єктів нерухомості. Крім того, інформація, необхідна для розрахунку та справляння податку систематично надходить до контролюючих органів від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно й органів, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб.

Як встановив суд, спірні податкові повідомлення-рішення № 108643-13 від 21.06.2017, № 0558871-1311-1305 від 23.04.2018, № 0210495-5405-1305 від 07.11.2019, № 0077379-5105-1304 від 06.04.2020, № 0129106-2407-1304 від 19.05.2021 винесені відповідачем у зв`язку з наявністю у позивача заборгованості по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за квартиру АДРЕСА_13 .

Разом з тим, як вже зазначалося вище, з Технічного паспорта на індивідуальний житловий будинок від 28.09.2006 по АДРЕСА_9 вбачається, що будинок складався із квартир під АДРЕСА_2 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_3 . Квартира АДРЕСА_2 на праві спільної сумісної власності належала сім`ї ОСОБА_2 , зокрема і позивачу, що вбачається із свідоцтва про право власності на квартиру № 1010 від 17.08.2000.

Квартира АДРЕСА_8 перебувала у власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 24.09.2004 з реєстраційним номером майна № 1211269.

Квартира АДРЕСА_10 на праві спільної сумісної власності належала іншим громадянам, що вбачається із свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_11 від 24.06.1997.

В подальшому на підставі зазначених вище документів та заяви співвласників про визначення ідеальних часток між ними у будинку АДРЕСА_12 , Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки складено Висновок про визначення ідеальних часток в будинку між співвласниками №Р/862 від 29.09.2006. Тобто, власники квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_3 ініціювали процес визначення ідеальних часток між ними в будинку.

31.10.2006 Франківською районною адміністрацією видано розпорядження № 1991 Про затвердження висновку ЛОДКБТІ ТА ЕО від 29.09.06 №Р/862 «Про визначення ідеальних долей між співвласниками на АДРЕСА_12 » та оформлення свідоцтв про право власності на частки в будинку» (далі -розпорядження).

З матеріалів справи судом встановлено, що частка позивача у будинку АДРЕСА_12 становила АДРЕСА_14 , що підтверджується вищевказаним розпорядженням та копією свідоцтва про право власності на частку будинку від 31.10.2006, а в сукупності все майно сім`ї ОСОБА_2 становило 72/100 (сімдесят дві сотих).

Після розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 31.10.2006, на підставі витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 16163097, №16162959, №16163023, №16162883, дане нерухоме майно зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 04.10.2007 Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» за реєстраційним номером 20519357 як цілісний будинок за адресою АДРЕСА_9 , з формою власності «приватна спільна часткова».

Таким чином, аналізуючи вищевказане, суд зазначає, що з 31.10.2006 квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_3 втратили статус самостійного об`єкта цивільних правовідносин - нерухомого майна. Більше того, за наведеного існування факту визначення ідеальних часток між співвласниками будинку апріорі неможливе існування квартир та часток у будинку, як самостійно зареєстрованих об`єктів нерухомого майна.

Разом з тим, з матеріалів справи судом встановлено, що 18.12.2010 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Герилів М.Р. зареєстрованого в реєстрі за №3712, вищевказане нерухоме майно 72/100 (сімдесят дві сотих) будинку по АДРЕСА_9 з реєстраційним номером 20519357, в які, зокрема і входила квартира АДРЕСА_3 , було відчужено позивачем та його сім`єю на користь ОСОБА_3 .

Отже, у 2016-2020 роках у власності позивача не перебувала квартира АДРЕСА_13 , оскільки така ним відчужена ще 18.12.2010. Однак податок на цей об`єкт нерухомості за вказані роки нарахований.

Зазначене підтверджується також довідкою № 1/9000 від 08.10.2021, виданою ОКП «БТІ та ЕО», згідно з якою станом на 29.12.2012 житловий будинок АДРЕСА_12 зареєстрований за певними особами, серед яких відсутній ОСОБА_1 .

Окрім цього, суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що згідно з відомостями, наявними в органах ДПС, позивач станом на момент винесення спірних податкових повідомлень-рішень мав у власності зазначене житлове приміщення, оскільки така інформація є службовою та використовується контролюючими органами з метою здійснення податкового контролю і не зумовлює для платників податків змін у структурі податкових зобов`язань.

Що ж до посилань відповідача на те, що в Реєстрі прав власності на нерухоме майно внесено запис, згідно з яким за позивачем при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень рахується квартира АДРЕСА_13 з реєстраційним номером 1211269, суд зазначає наступне.

Так, згідно з наявною в матеріалах справи довідкою Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 02.06.2022, при проведенні 04.10.2007 в ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» реєстрації за ОСОБА_1 30/100 часток будинку АДРЕСА_9 , в Реєстрі прав власності на нерухоме майно державним реєстратором помилково не була погашена реєстрація приміщень в статусі квартири АДРЕСА_3 , яка була проведена 06.10.2004 за реєстраційним номером № 1211269. Відтак, запис в Реєстрі права власності на нерухоме майно за реєстраційним номером №1211269 (номер запису 10743 в книзі 17) - вважати помилковим та таким, що не відповідає актуальному стану.

Судом встановлено, що 21.06.2022 позивач звернувся із нотаріально посвідченою заявою до приватного нотаріуса Зуєвої С.М., де просив запис у Реєстрі прав власності на нерухоме майно з реєстраційним номером № 1211269 (номер запису 1043 в книзі 17) погасити як помилковий та такий, що не відповідає актуальному стану.

Відтак, враховуючи вищенаведене та на підставі поданої заяви, приватним нотаріусом Зуєвою С.М., виправлено помилку у відомостях в Реєстрі прав власності, на нерухоме майно та погашено запис 10743 в книзі 17, реєстраційний номер № 1211269.

Вказане підтверджується також долученою до матеріалів справи Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна №303235763, згідно з якою станом на 21.06.2022 за пошуковим критерієм - «адреса об`єкта» щодо кв. АДРЕСА_8 відомості у вказаних реєстрах відстуні.

Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував, що одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону).

Так, у пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (29979/04) ЄСПЛ, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), № 33202/96, пункт 120, «Онер`лдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), №48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункту 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), №36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункту 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), № 32457/05, пункту 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), № 35298/04, пункту 67). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (наприклад, рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), пункту 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (зазначені вище рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 53 та «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), пункт 38).

Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що помилки державних органів не можуть ставитися у вину позивача, таким чином, контролюючим органом за відсутності на те правових підстав, необґрунтовано нараховано позивачу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яке не перебувало у власності позивача, а тому, спірні податкові повідомлення-рішення № 108643-13 від 21.06.2017, № 0558871-1311-1305 від 23.04.2018, № 0210495-5405-1305 від 07.11.2019, № 0077379-5105-1304 від 06.04.2020, № 0129106-2407-1304 від 19.05.2021 є протиправними та, відповідно, їх слід скасувати.

Що ж до податкових повідомлень-рішень № 0558870-1311-1325 від 23.04.2018, № 0210065-5405-1305 від 22.10.2019, № 0077380-5105-1304 від 06.04.2020, № 0129107-2407-1304 від 19.05.2021, які винесені відповідачем у зв`язку з наявністю у позивача заборгованості по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за житловий будинок загальною площею 253,5 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_5 , суд зазначає наступне.

Так, як вже зазначалося вище, підпунктом 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України передбачено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів житлової та нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Разом з тим, суд звертає увагу, що згідно з підпунктом «в», «г» вказаного вище підпункту, обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту «в» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку. Сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості.

З огляду на наведене, суд зазначає, що податкові повідомлення-рішення, хоч і виносяться по кожному об`єкту нерухомого майна окремо, однак сума податкового зобов`язання з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості обчислюється, виходячи із питомої ваги загальної площі кожного з таких об`єктів, із врахуванням пільги зі сплати податку, визначеної пп. 266.4 ст. 266 ПК України.

Тобто, за наявності у платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, сума податку розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості.

Наведене також підтверджується наданими відповідачем розрахунками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017-2020 роки по об`єктах оподаткування, які належать ОСОБА_1 , згідно з якими у 2018-2020 роках сумарна загальна площа об`єктів позивача або їх часток становить 309,10 кв. м., а у 2017 році 562,60 кв.м.

При цьому, як вже зазначалося вище, судом встановлено, що станом на 19.10.2021 за позивачем числилася заборгованість у розмірі 26506,27 грн. Однак, відповідачем при розгляді адвокатського запиту було встановлено, що в системі ІТС «Податковий блок» в ІКП КББ 1810200 (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізособами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості) у громадянина ОСОБА_1 відображено недостовірні дані по нарахуванню податку у зв`язку з проведенням регламентних робіт операційної системи. Враховуючи вищенаведене, Головне управління ДПС у Львівській області скасувало (відкликало) податкове повідомлення-рішення від 23.04.2018 №0558874-13110302 на суму 2758,31 грн. з податку на нерухоме майно код платежу (18010200).

Із розрахунку податку на нерухоме майно за 2017 рік видно, що податковим органом здійснено подвійне нарахування податку по житловому будинку за адресою: АДРЕСА_5 , яке в подальшому було відкликане, про що вказано вище. Однак, дане подвійне нарахування вплинуло на весь розрахунок в цілому та суму податкового зобов`язання позивача по інших об`єктах житлової нерухомості, оскільки такий проводився із врахуванням площі двох житлових будинків та квартири, що відобразилось на питомій вазі площі об`єкта, тобто не 309,10 кв.м. (55,60 кв.м. + 253,50 кв.м.) як у 2018-2020 роках, а 562,60 кв.м. (55,60 кв.м. + 253,50 кв.м. + 253,50 кв.м.), що не враховано податковим органом при відкликанні податкового повідомлення-рішення та відповідно порушено п. 266. 7 ст. 266 ПК України.

Водночас, як вже вище встановлено судом, квартира АДРЕСА_15 не належала позивачу на праві власності у звітніх (податкових) періодах з 2016 по 2020 роки.

Таким чином, підсумовуючи вищевказане, суд зазначає, що відповідач також безпідставно при обчисленні суми грошового зобов`язання ОСОБА_4 , по податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості за житловий будинок загальною площею 253,5 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_5 , за 2017-2020 податкові (звітні) періоди враховував площу вищевказаної квартири АДРЕСА_8 , внаслідок чого сумарна загальна площа об`єктів житлової нерухомості у 2018-2020 роках становила 309,10 кв.м., а в 2017 році як вказано вище взагалі 562,60 кв.м.

Таким чином, сума грошового зобов`язання, визначена в спірних податкових повідомлень-рішень № 0558870-1311-1325 від 23.04.2018, № 0210065-5405-1305 від 22.10.2019, № 0077380-5105-1304 від 06.04.2020, № 0129107-2407-1304 від 19.05.2021 обчислена не правильно, з врахуванням площі житлових, об`єктів, які не належали позивачу, а тому такі повідомлення-рішення також підлягають скасуванню.

Щодо податкових повідомлень-рішень № 0558872-1311-0302 від 23.04.2018, № 0558873-1311-0302 від 23.04.2018, № 0210062-5405-1305 від 22.10.2019, № 0210063-5405-1305 від 22.10.2019, № 0077377-5105-1304 від 06.04.2020, № 0077378-5105-1304 від 06.04.2020, № 0129104-2407-1304 від 19.05.2021, № 0129105-2407-1304 від 19.05.2021, які винесені відповідачем у зв`язку з наявністю у позивача заборгованості по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за будівлю їдальні загальною площею 126,7 кв.м. та будівлю пилорами загальною площею 148,8 кв. м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_7 , суд зазначає наступне.

Як вже зазначалося вище, з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 18.08.2021 №271136965 судом встановлено, що ОСОБА_4 є власником будівлі їдальні /А-1/ загальною площею 126,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_7 , яка набута на підставі договору купівлі-продажу від 13.03.2008, а також будівлі пилорами /Д-1/ загальною площею 148,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_7 , яка набута на підставі договору купівлі-продажу від 13.03.2008, зазначене також не заперечується позивачем.

Водночас, позивач, вважаючи протиправними такі повідомлення-рішення посилається на те, що вони не були йому вручені та надсилалися за адресою, за якою він не зареєстрований.

Так, з матеріалів справи встановлено, що вказані вище спірні податкові повідомлення-рішення надсилалися відповідачем позивачу на адресу АДРЕСА_4 , при цьому справді не були йому вручені, оскільки 06.05.2011 Франківським РВ ЛМУ УМВС у Львівській області знято ОСОБА_1 з даного місця реєстрації та 23.03.2012 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_5 , що підтверджується копією паспорта ОСОБА_1 .

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до пункту 45.1 статті 45 Податкового кодексу України платник податків - фізична особа зобов`язана визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більш однієї адреси.

Згідно із пунктом 70.1 статті 70 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр).

За приписами підпункту 70.2.4 пункту 70.2 статті 70 Податкового кодексу України до облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) вноситься інформація про місце проживання, а для іноземних громадян - також громадянство.

Відповідно до пункту 70.7 статті 70 Податкового кодексу України фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 42.2 статті 43 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Згідно з пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до пунктів 3, 5 Розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 №124/28254, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків - фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження такої фізичної особи з повідомленням про вручення. Якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням платника податків (посадових осіб платника податків), їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.

За змістом наведених положень надіслане контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків, яка відповідає даним Державного реєстру та облікової картки платника, вважається врученим також у разі неможливості вручення адресату такого відправлення після проставлення поштовим органом відповідної відмітки з датою та причиною невручення.

Контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання персональних даних про платника податків, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов`язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 12.02.2020 (справа №826/17798/18) та від 23.09.2021 (справа №640/8096/19).

У постанові від 09.10.2018 у справі № 820/1864/17 Верховний Суд зазначив, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Суд також звертає увагу, що на момент виникнення факту зміни реєстрації місця проживання позивача, а саме 06.05.2011 було чинне Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків, затверджене наказом ДПАУ від 17.12.2010 № 954 (далі - Положення №954).

Так, відповідно до розділу IX Положення №954 встановлено, що Фізичні особи зобов`язані подавати органам державної податкової служби відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви за формою № 5ДР (додаток 10) або за формою № 5ДРП (додаток 11) відповідно. Фізичні особи подають означені Заяви до органу державної податкової служби за місцем проживання, у разі зміни місця проживання - до органу державної податкової служби за новим місцем проживання, або за місцем отримання доходів, або місцезнаходженням іншого об`єкта оподаткування. Для заповнення Заяви використовуються дані паспортного документа громадянина та інших документів, які подаються у разі зміни паспортних даних.

У підсумку, вище наведені норми Положення №954 закріплюють за фізичною особою обов`язок подати до органу державної податкової служби відповідну заяву за встановленою формою та процедурою.

З огляду на викладене, процедура внесення змін до Державного реєстру та даних облікової картки пов`язується саме з виконанням фізичною особою як платником податків свого обов`язку щодо звернення до контролюючого органу із відповідною заявою за формою № 5ДР.

Вищенаведене спростовує посилання позивача на те, що станом на зміну місця його реєстрації був відсутній механізм повідомлення платника податків органу державної податкової служби про зміну відомостей з картки обліку платника податків, оскільки станом на той час Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822 ще не діяло, а також на те, що контролюючий орган отримує відомості про факт зміни даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи-платника податків, від органів державної реєстрації актів цивільного стану, органів внутрішніх справ, органів, що здійснюють реєстрацію фізичних осіб, а не тільки від самого платника податків.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 640/8096/19.

Судом встановлено та позивачем не заперечується, що він не повідомляв контролюючий орган про зміну свого місця проживання, в тому числі не звертався з заявою встановленого зразка. Таким чином, оскільки станом на дату направлення відповідачем податкових повідомлень-рішень № 0558872-1311-0302 від 23.04.2018, № 0558873-1311-0302 від 23.04.2018, № 0210062-5405-1305 від 22.10.2019, № 0210063-5405-1305 від 22.10.2019, № 0077377-5105-1304 від 06.04.2020, № 0077378-5105-1304 від 06.04.2020, № 0129104-2407-1304 від 19.05.2021, № 0129105-2407-1304 від 19.05.2021 позивач не виконав обов`язок, встановлений пунктом 70.7 статті 70 ПК, підстав для ствердження, що контролюючий орган зобов`язаний був направити йому податкове повідомлення-рішення на адресу фактичного місця його реєстрації та проживання, немає.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем дотримано вимог статті 42 ПК України при надсиланні позивачу спірних повідомлень-рішень.

Окрім цього, суд зазначає, що згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26.06.2018 по справі №П/811/1786/17 визначено що, імовірний недолік ППР, не спростовує самого факту вчинення податкового правопорушення, який має бути доведений податковим органом та досліджений судом. А отже не отримання позивачем спірних податкових повідомлень-рішень не може слугувати безумовною підставою для скасування ППР та потребує дослідження обставин його винесення за сукупністю доказів по справі. Таким чином зазначене, не знімає з особи зобов`язання сплатити податок за нерухоме майно протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення для фізичних осіб.

Відтак, підсумовуючи вищевикладене та враховуючи той факт, що ОСОБА_4 є власником будівлі їдальні /А-1/ загальною площею 126,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_7 , яка набута на підставі договору купівлі-продажу від 13.03.2008, а також будівлі пилорами /Д-1/ загальною площею 148,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_7 , яка набута на підставі договору купівлі-продажу від 13.03.2008, в останнього виникає обов`язок сплатити заборгованість за ці об`єкти по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості.

Таким чином, суд дійшов висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення № 0558872-1311-0302 від 23.04.2018, № 0558873-1311-0302 від 23.04.2018, № 0210062-5405-1305 від 22.10.2019, № 0210063-5405-1305 від 22.10.2019, № 0077377-5105-1304 від 06.04.2020, № 0077378-5105-1304 від 06.04.2020, № 0129104-2407-1304 від 19.05.2021, № 0129105-2407-1304 від 19.05.2021 є правомірними та винесеними відповідачем в межах повноважень, а тому відсутні підстави для їх скасування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Частиною 3 ст. 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З огляду на висновки суду щодо часткового задоволення позову та встановлені КАС України правила розподілу судових витрат, понесені позивачем витрати на сплату судового збору стягуються пропорційно за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №108642-13 від 21.06.2017.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №1008643-13 від 21.06.2017.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №0558870-1311-1325 від 23.04.2018.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №0558871-1311-1305 від 23.04.2018.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №0210065-5405-1305 від 22.10.2019.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №0210495-5405-1305 від 07.11.2019.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №0077379-5105-1304 від 06.04.2020.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №0077380-5105-1304 від 06.04.2020.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №0129106-2407-1304 від 19.05.2021.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №0129107-2407-1304 від 19.05.2021.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ ВП: 43968090) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) 310 (триста десять) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 08.09.2022.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна