Ухвала суду № 106158429, 09.09.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 вересня 2022 року Справа №160/17591/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Тулянцевої І.В., суддів Боженко Н.В., Озерянської С.І., розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпрі заяву представника Державної авіаційної служби України про відвід колегії суддів в адміністративній справі №160/17591/21 за позовом Дніпровської міської ради до Державної авіаційної служби України, третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Дніпропетровськ", третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Міністерство інфраструктури України про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

28.09.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Дніпровської міської ради до Державної авіаційної служби України про визнання протиправним та скасування наказу Державної авіаційної служби України №1007 від 30.06.2021 року "Про видачу Сертифіката аеродрому "Дніпро".

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2021 року відкрито провадження у адміністративній справі, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, з проведенням підготовчого засідання, колегією суддів: головуючий суддя - Сидоренко Д.В., судді - Боженко Н.В., Озерянська С.І.

Також, цією ухвалою суду було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Дніпропетровськ" та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Міністерство інфраструктури України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2021 року адміністративну справу №160/17591/21 за позовом Дніпровської міської ради до Державної авіаційної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Дніпропетровськ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Міністерство інфраструктури України, про визнання протиправним та скасування наказу №1007 від 30.06.2021 року "Про видачу Сертифіката аеродрому "Дніпро" передано на розгляд Окружного адміністративного суду міста Києва (Україна, 03150, місто Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 81А) за підсудністю.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2022 року апеляційну скаргу Дніпровської міської ради задоволено. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2021 року в адміністративній справі №160/17591/21 за позовом Дніпровської міської ради до Державної авіаційної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Дніпропетровськ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Міністерство інфраструктури України про визнання протиправним та скасування наказу скасовано, справу № 160/17591/21 направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Згідно Розпорядження № 144 д від 06.06.2022 року керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чуфарової Н. щодо повторного призначення автоматизованого розподілу справи, оскільки суддя Сидоренко Д.В. не перебуває в автоматизованому розподілі КП «ДСС» напередодні відпустки, відповідно до пункту 2.3.51 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, затвердженого рішенням зборів суддів Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2018 року № 1 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл справи № 160/17591/21 за позовом Дніпропетровської міської ради за допомогою автоматизованої системи документообігу.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2022 року адміністративну справу № 160/17591/21 було розподілено колегії суддів: головуючий суддя - Тулянцева І.В., судді - Боженко Н.В., Озерянська С.І.

Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцевої І.В. від 23.06.2022 року справу № 160/17591/21 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тулянцева І.В., судді - Боженко Н.В., Озерянська С.І., з проведенням підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 08.08.2022 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 05.09.2022 року на 11:00 год.

05.09.2022 року до суду надійшло клопотання від представника Державної авіаційної служби України про відкладення розгляду справи в якому зазначено, що у зв`язку із участю представника відповідача у судовому засіданні в Хмельницькому окружному адміністративному суді та неможливістю забезпечити участь в судовому процесі по справі № 160/17591/21, призначеному на 05.09.2022 року на 11:00 год., просять відкласти розгляд справи на іншу дату.

В судове засідання 05.09.2022 року з`явились представники позивача та третьої особи - 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Дніпропетровськ". У зв`язку із визнанням причини неявки відповідача та представника третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Міністерство інфраструктури України в судове засідання неповажними, було вирішено продовжить розгляд справи за відсутності вказаних осіб. В судовому засіданні оголошено перерву до 14.09.2022 року до 11:00 год.

08.09.2022 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду поступила заява представника Державної авіаційної служби України Ремінської С.П. про відвід колегії суддів: головуючого судді Тулянцевої І.В., суддів Боженко Н.В., Озерянської С.І.

В обгрунтування заяви представником зазначено, що клопотанням від 05.09.2022 року, у зв`язку із неможливістю забезпечити участь представника відповідача в даній адміністративні справі та об`єктивною необхідністю участі представника в розгляді іншої справи в Хмельницькому окружному адміністративному суді, просили відкласти розгляд справи. Між тим, у судовому засіданні 05.09.2022 року у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи було відмовлено з посиланням на те, що причина неявки представника є неповажною, а розгляд справи по суті було розпочато за відсутності відповідача. Вважають, що судом при відмові у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи були порушені норми п.п. 1 та 2 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відповідач вперше не з`явився в судове засідання та повідомив про об`єктивні причини неявки в судове засідання. Крім того, вважають, що в ході розгляду справи по суті суддею - доповідачем Тулянцевою І.В. було порушено вимоги ч. 7 ст. 205 КАС України, щодо необхідності оголошення стислого змісту відзиву на позовну заяву, у разі неявки відповідача в судове засідання. Вказані обставини, на думку представника відповідача, свідчать про порушення принципу змагальності процесу, оскільки сторона була позбавлена можливості безпосередньо в судовому засіданні надавати пояснення, задавати запитання, знайомитись з доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, відповідати на них, що викликає сумнів у неупередженості та об`єктивності колегії суддів у розгляді справи.

Згідно частин 3, 4, 8, 11 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

З огляду на вказані приписи, суд вважає за можливе розглянути заяву про відвід в порядку письмового провадження.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Перевіривши матеріали справи та доводи заяви про відвід колегії суддів, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено ст. 36 КАС України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Із системного аналізу підстав, які наведені в ст.ст. 36, 37 КАС України, судом зроблено висновок про те, що особа, яка заявляє відвід судді (колегії суддів), має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді (суддів). Водночас, суд зазначає, що для того, щоб ці обставини були покладені в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відтак, суд зазначає, що незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям (рішенням) суду можуть надавати лише суди вищих інстанцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно з ч. 4 ст. 39 КАС України, встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Судом встановлено, що заява про відвід мотивована виключно незгодою відповідача з процесуальним рішеннями колегії суддів, а саме - винесенням усної ухвали щодо відмови у задоволенні клопотання Державної авіаційної служби України про відкладення розгляду справи та продовження розгляду справи по суті, прийнятими в судовому засіданні 05.09.2022 року. Тобто, відповідач фактично не погоджується з тим, що вирішення певних процесуальних питань у даній справі було здійснено колегією суддів у відповідності до норм ст. 205 КАС України.

Між тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними (п. 2 ч. 2 ст. 205 КАС України).

При цьому, у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З системного аналізу наведених норм судом зроблено висновок про те, що існують дві самостійні обставини за яких розгляд справи може відбуватись за відсутності учасника справи, у разі його першої неявки: по - перше, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин, по - друге без повідомлення причин неявки. Тобто, у випадку першої неявки в судове засідання учасника справи, суд повинен з`ясувати чи були причини неявки в судове засідання дійсно поважними та чим вказані обставини підтверджуються.

В судовому засіданні 05.09.2022 року було встановлено, що представником відповідача Ремінською С.П. у клопотанні про відкладення розгляду справи (від 05.09.2022) дійсно було зазначено про неможливість забезпечити участь представника відповідача в даній адміністративні справі в цей день та об`єктивною необхідністю участі представника в розгляді іншої справи в Хмельницькому окружному адміністративному суді. При цьому, будь - яких доказів з приводу зайнятості конкретного представника в іншому судовому процесі в Хмельницькому окружному адміністративному суді, призначеному на 05.09.2022 року, а також неможливості забезпечення участі у розгляді справи іншого представника суб`єкта владних повноважень, разом із клопотанням подано не було.

Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що стороною у справі є державна установа, яка завчасно була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи (в судовому засіданні 08.08.2022 року та повісткою суду, направленою на адресу відповідача засобами електронного зв`язку), що надавало можливість вирішити питання про забезпечення участі іншого представника в судовому засіданні 05.09.2022 року.

Також суд зазначає, що з офіційної інформації, що міститься на сайті Державної авіаційної служби України (https://avia.gov.ua/organizatsijna-struktura-derzhaviasluzhbi-2/, до її структури входить «Юридичне управління», яке забезпечує участь представників служби в судових процесах, із кількістю штатних одиниць - 17 посад.

При цьому, суд також зазначає, що відповідно до частини 2 статті 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім того, суд зазначає, що у відповідності до положень ч. 2 ст. 193 КАС України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. Тобто, безпідставне відкладення розгляду справи, з урахуванням обмежених строків проведення слухань по суті та тривалим знаходженням справи на розгляду в суді (з вересня 2021 року), могли призвести до необгрунтованого затягування розгляду справи та недотриманням завдань адміністративного судочинства щодо своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин, встановлених ч. 1 ст. 2 КАС України.

Відповідно ж до норм п. 1 ч. 2 ст. 45 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи суд взагалі може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема - вчинення дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

З урахуванням думки сторін, присутніх в судовому засіданні 05.09.2022 року, за відсутності об`єктивних доказів, що свідчили б про поважність неявки в судове засідання відповідача, причини неявки в судове засідання Державної авіаційної служби України були визнані неповажними, а розгляд справи, у відповідності до положень ч. 3 ст. 205 КАС України, було продовжено.

За таких обставин судова колегія вважає, що твердження представника відповідача з приводу того, що у випадку повідомлення про причини неявки в судове засідання (зайнятість в іншому процесі в Хмельницькому окружному адміністративному суді) суд повинен був відкласти розгляд справи у відповідності до положень п. 1 ч. 2 ст. 205 КАС України лише за цих обставин, що це є перша неявка та причини її були повідомлені суду, є помилковими, оскільки для прийняття такого рішення суд повинен був визнати причину неявки відповідача поважною. Оскільки відповідачем не було надано до суду жодного доказу на підтвердження поважності причини неявки в судове засідання 05.09.2022 року, у суду були відсутні підстави визнавати неявку представника державної установи, в якій працює штат юристів, поважною.

Щодо наведених в заяві про відвід обставин порушень, допущених з боку головуючого - судді Тулянцевої І.В. норм ч. 7 ст. 205 КАС України (не було оголошено стислий зміст відзиву на позовну заяву, у разі неявки відповідача в судове засідання), судова колегія зазначає наступне.

У зв`язку із неявкою представників відповідача та третьої особи - Міністерства інфраструктури України в судове засідання 05.09.2022 року, з урахуванням думки сторін, присутніх в залі судового засідання, з метою недопущення безпідставної тяганини при розгляді справи, колегією суду було вирішено встановити порядок дослідження обставин справи в даному судовому засіданні, з можливістю подальшого виклику представників відповідача і третьої особи, які не з`явились в засідання, для надання пояснень.

За таких обставин, не оголошення головуючим в судовому засіданні стислого змісту відзиву на позовну заяву, у разі неявки відповідача в судове засідання, не свідчить про порушення процесуальних норм, що призвели до порушення принципу змагальності процесу, оскільки відповідач не був позбавлений можливості в наступному судовому засіданні скористатись всіма правами, як сторона у справі, встановленими КАС України.

Отже, незгода відповідача з процесуальними діями головуючого судді, не може бути підставою для відводу колегії суддів.

Натомість, сторона по справі має право на оскарження судових рішень (ухвал) відповідно до норм КАС України.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.02.2019 по справі № 855/35/19.

Крім того, суд зазначає, що згідно з роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України в пункті 10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади" процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

У висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку із здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Разом з цим, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведеним (рішення від 26 жовтня 1984 року у справі Куббер проти Бельгії (De Cubber v. Belgium).

У пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року (Схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23) визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Отже, важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або небезсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність судді презумується, поки не надано доказів протилежного.

Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

При цьому, для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Отже не є підставами для відводу судді (колегії суддів) заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

У даному випадку, будь-яких доказів, які б підтверджували наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості та безсторонності колегії суддів у складі: головуючого судді - Тулянцевої І.В., суддів - Боженко Н.В. та Озерянської С.І., при розгляді даної справи із доводів заяви про відвід не вбачається. За своєю суттю, заявлений представником відповідача відвід фактично мотивований незгодою з процесуальним рішенням колегії суддів, що не може бути підставою для відводу судді згідно ч. 4 ст. 36 КАС України. Будь-яких інших обґрунтувань для відводу колегії суддів, перелік яких визначено ст. 36 КАС України, відповідачем не наведено.

Згідно з ч. 4 ст. 39 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Керуючись ст.ст. 34, 36, 37, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Визнати необгрунтованою заяву представника відповідача - Ремінської Світлани Петрівни про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді - Тулянцевої І.В., суддів - Боженко Н.В. та Озерянської С.І. від 08 вересня 2022 року.

Заяву представника відповідача - Ремінської Світлани Петрівни про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді - Тулянцевої І.В., суддів - Боженко Н.В. та Озерянської С.І. від 08 вересня 2022 року в адміністративній справі №160/17591/21 передати для визначення судді, який буде здійснювати їх вирішення, в порядку, визначеному частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її складання і оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали виготовлений 09 вересня 2022 року.

Головуючий суддя І.В. Тулянцева

Суддя Н.В.Боженко

Суддя С.І.Озерянська