Ухвала суду № 106157398, 09.09.2022, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/1579/22

Провадження № 2/626/462/2022

УХВАЛА

про відкриття провадження в справі

та призначення справи до підготовчого судового засідання

09.09.2022 року м. Красноград

Суддя Красноградського районного суду Харківської області Гусар П.І., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з третіми особами, які не заявляють вимог щодо предмету спору Службою у справах дітей Красноградської міської ради Харківської області та Красноградським ВДВС у Красноградському районі Харківської області СМУ МЮ (м. Харків) про визначення місця проживання неповнолітньої дитини разом з батьком, припинення стягнення аліментів, звільнення від сплати заборгованості за нарахованими аліментами, визнання виконавчого документу, таким, що не підлягає виконанню, стягнення аліментів на дитину,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визначення місця проживання неповнолітньої дитини разом з батьком, припинення стягнення аліментів, звільнення від сплати заборгованості за нарахованими аліментами, визнання виконавчого документу, таким, що не підлягає виконанню, стягнення аліментів на дитину.

Дослідивши матеріали позовної заяви суд прийшов до висновку про відмову у відкритті провадження в частині визначення місця проживання неповнолітньої дитини, враховуючи наступне.

Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства.

Поняття "юридичний спір" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу зазначеної Конвенції поняття "спір про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

В розрізі даних правовідносин об`єктом захисту може бути порушене, невизнане або оспорене право чи інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, саме порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою (ст. 160 СК України).

Відповідно до змісту ст. 161 Сімейного Кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 3 ст. 160 СК України, якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Аналогічна норма щодо права особи з чотирнадцятирічного віку особисто обирати своє місце проживання міститься в ч.2 ст. 29 ЦК України.

Отже, правом на звернення до суду з позовом про визначення місця проживання дитини наділені батьки саме малолітньої дитини, між якими виник спір щодо місця проживання останньої.

Ухвалюючи рішення в справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей. Їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним (параграф 76).

ЄСПЛ зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

Інтерес дитини складається з двох аспектів. З одного боку цей інтерес вимагає, що зв`язки дитини з її сім`єю мають бути збережені, за винятком випадків, коли сім`я виявилася особливо непридатною. Звідси випливає, що сімейні зв`язки можуть бути розірвані лише у виняткових випадках, та що необхідно зробити все, щоб зберегти особисті відносини та, якщо і коли це можливо, «відновити» сім`ю. З іншого боку очевидно також, що в інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у здоровому середовищі, та батькам не може бути надано право за статтею 8 Конвенції на вжиття таких заходів, що можуть завдати шкоди здоров`ю та розвитку дитини (Мамчур проти України, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Аналіз наведених норм права, зокрема й практики Європейського суду з прав людини, дає підстави для висновку, що у справах стосовно дітей у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, виходячи із об`єктивних обставин спору, а лише потім осіб, які висувають відповідні вимоги.

Отже нормами сімейного законодавства чітко визначено межі здійснення права батьків відносно своїх дітей у спорах про визначення місця проживання останніх, яке, виходячи зі змісту та аналізу вказаних норм чинного законодавства, прямо залежить від факту досягенння дитиною неповноліття та обмежується правом неповнолітньої дитини на визначення свого місця проживання з одним із батьків. Відповідно таке право кореспондується і з нормами про повноваження суду щодо розгляду таких категорій спорів та за змістом яких спір щодо місця проживання дитини після досягнення нею 14 років не підлягає судовому розгляду.

Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис № 7 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягнув 14 років, а отже його місце проживання визначається ним самостійно.

Відповідно до ст.6 СК України, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Таким чином, законом не передбачено вирішення спору судом між батьками про місце проживання дитини, яка досягла 14 років, тобто відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Згідно з п.1 ч.1ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Зокрема, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у цивільній справі №522/12901/17 зазначено про те, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» належить тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. Тому суд приходить до висновку, що заявлені у позові вимоги про визначення місця проживання дитини, яка досягла 14 років, не підлягають судовому розгляду.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про відмову у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог про визначення місця проживання неповнолітньої дитини на підставі п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України

В іншій частині позовних вимог подана заява відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ст.ст. 19, 23, 27 ЦПК України справа належить до юрисдикції та підсудна Красноградському районному суду Харківської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

Вважаю за необхідне прийняти позовну заяву в частині позовних вимо гпро припинення стягнення аліментів, звільнення від сплати заборгованості за нарахованими аліментами, визнання виконавчого документу, таким, що не підлягає виконанню, стягнення аліментів на дитину до розгляду і відкрити провадження у справі.

Враховуючи предмет та підстави позову, справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження і слід призначити дату, час і місце підготовчого судового засідання.

На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст. 258-260, 293, 315, 353 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з третіми особами, які не заявляють вимог щодо предмету спору Службою у справах дітей Красноградської міської ради Харківської області та Красноградським ВДВС у Красноградському районі Харківської області СМУ МЮ (м. Харків) про визначення місця проживання неповнолітньої дитини разом з батьком, припинення стягнення аліментів, звільнення від сплати заборгованості за нарахованими аліментами, визнання виконавчого документу, таким, що не підлягає виконанню, стягнення аліментів на дитину в частині позовних вимог щодо визначення місця проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з третіми особами, які не заявляють вимог щодо предмету спору Службою у справах дітей Красноградської міської ради Харківської області та Красноградським ВДВС у Красноградському районі Харківської області СМУ МЮ (м. Харків) в частині позовних вимог про припинення стягнення аліментів, звільнення від сплати заборгованості за нарахованими аліментами, визнання виконавчого документу, таким, що не підлягає виконанню, стягнення аліментів на дитину.

Справу розглядати в порядку загального позовного провадження.

Призначити підготовче судове засідання по розгляду позовної заяви на 03 жовтня 2022 року о 14:00 год. в приміщенні Красноградського районного суду Харківської області.

Запропонувати відповідачу протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов, докази, що підтверджують обставини, на яких грунтуються його заперечення, та документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи, а також відповідач має право пред`явити зустрічний позов.

Роз`яснити відповідачу, що згідно ст.178 ч.8 ЦПК України, у разі ненадання ним у встановлений судом строк без поважних причин відзиву на позов, суд буде вирішувати справу за наявними матеріалами.

Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач заперечення протягом п`яти днів з дня отримання відповідної заяви по суті справи.

Треті особи мають право подати пояснення щодо позову протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву -протягом десяти днів з дня його отримання.

За посиланням: https://kr.hr.court.gov.ua/sud2021/gromadyanam/csz/ знаходиться веб-адреса сторінки на офіційному веб-потралі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники судового процесу можуть отримати інформацію стосовно справи, що розглядається.

В підготовче засідання викликати учасників судового процесу.

Ухвала суду в частині відмови відкриття провадження може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду, в іншій її частині оскарженню не підлягає.

Суддя: