Рішення № 10615649, 20.07.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2010 р. Справа № 08/38-10

вх. № 2379/3-08

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Геворкян Г.Г., дов.№129 від 05.01.10р.

відповідача - ОСОБА_2, паспорт серія НОМЕР_3, виданий 20.06.96р.

розглянувши справу за позовом Харківське обласне КП "Дирекція розвитку інфраструктури територіі", м. Харків

до СПДФО ОСОБА_2, смт. Чкаловське

про стягнення 2411,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, після уточнення позовних вимог, прийнятих судом до розгляду, просить стягнути з відповідача 1880,01грн. основного боргу, 287,13грн. інфляційних витрат, 181,07грн. пені, 63,35грн. 3% річних за договором №12 про постачання теплової енергії, укладеним між сторонами 15.10.07р. Свої вимоги позивач обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов*язань за договором, внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не погашена.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 13.07.2010р. до 20.07.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує уточнені позовні вимоги, просить їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні проти вимог позивача заперечує в повному обсязі, посилається на те, що ні договору, ні акту звірки з позивачем не підписував, приборів обліку теплової енергіє він не має, тому обсяги поставленої теплової енергії перевірити неможливо. Окрім того, посилається на те, що позивач без попередження підняв тарифи за теплову енергію.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності встановив наступне.

15.10.2007р. між сторонами був укладений договір про постачання теплової енергії № 12.

Відповідно до умов договору позивач зобовязався постачати відповідачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідач зобовязався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п.6.3. договору відповідач зобовязався за 15 днів до початку розрахункового періоду сплачувати попередню оплату вартості зазначеної в договорі кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Розрахунковим періодом, відповідно до п.6.2. договору, є календарний місяць.

Позивач свої зобовязання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору здійснив відпуск теплової енергії відповідачу та направив на його адресу платіжні вимоги-доручення про оплату спожитої теплової енергії, що підтверджується матеріалами справи. Факт включення опалення та його відключення у приміщення відповідача підтверджується актом про включення опалення № б/н від 01.11.2008р. та актом про відключення опалення № б/н від 13.04.2009р., належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи. Але відповідач не виконав належним чином взяті на себе за договором зобовязання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість заявленої та отриманої теплової енергії, внаслідок чого за період з січня 2009 року по квітень 2009 року утворилась заборгованість в сумі 1880,01грн., яка до цього часу не погашена.

Своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги ст.526 ЦК України, якою передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 1880,01грн. боргу за постачання теплової енергії обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Щодо заперечень відповідача стосовно зміни тарифу за спожиту теплову енергію без попередження, суд вважає їх безпідставними виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, нарахування за спожиту теплову енергію за спірний період відбувалося на підставі тарифів 146,65грн. (відповідно до додатку № 1-а до договору) за 1 Гкал, та 624,91грн. за 1 Гкал. Тариф 624,91грн. за 1 Гкал затверджений Чкаловською селищною радою Чугуївського району Харківської області рішенням № 223 від 26.12.2008р., введено в дію з 03.01.2009р. та опубліковано в газеті "Красная Звезда" № 1(10568) від 03.01.2009р.

Відповідно до ст. 20 Закону України „Про теплопостачання" та Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" встановлення тарифів на теплову енергію належить виключно до повноважень органів місцевого самоврядування. Органами місцевого самоврядування є сільські, селищні, міські ради, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Тарифи на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та надання послуг з централізованого опалення, які застосовує позивач, є регульованими, застосування та затвердження яких регулюється державою та органами місцевого самоврядування. Тому тариф на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та надання послуг з централізованого опалення в договорі не може встановлюватись за домовленістю сторін та бути іншим, ніж той, який встановлено у вищевказаному порядку уповноваженими органами.

З урахуванням вищевикладеного, позивач, в період дії Договору, постачав відповідачу теплову енергію за регульованим тарифом (ціною), який відповідно до діючого законодавства встановлюється виключно органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про теплопостачання", теплопостачальні, теплотранспортні та теплогенеруючі організації зобов'язані при зміні тарифів на теплову енергію повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації в порядку, встановленому законодавством.

Пп. 4.2.4. п. 4.2. Договору також передбачено, що позивач зобов'язаний повідомляти Споживача відповідача по справі, письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів.

Тобто, при укладенні договору сторони фактично передбачали можливість зміни тарифів протягом строку дії договору і визначили певний порядок повідомлення про ці зміни.

Крім того суд вважає необхідним зазначити, що договором не передбачено необхідність та обовязковість внесення змін до договору в разі зміни тарифів у письмовій формі шляхом укладення нового договору або додаткових угод до нього. Договором передбачено лише обовязок письмового повідомлення Споживача про зміну тарифів або в засобах масової інформації, що цілком відповідає вимогам діючого законодавства у сфері теплопостачання.

Суд вважає, що позивач у встановленому законом та договором порядку повідомив відповідача про зміну тарифів і зміна тарифу відбулась в рамках договору № 12. Крім того, слід зазначити, що договір не містить обовязкових вимог до форми такого письмового повідомлення, тому суд не вбачає підстав стверджувати, що відповідач не був письмово повідомлений про зміну тарифів у встановленому договором порядку.

Оскільки згідно зі ст.599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних, тому вимога про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 287,13грн. та 3% річних в сумі 63,35грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 7.2.2 Договору, у разі несвоєчасного виконання розрахунків за спожиту теплову енергію, споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний прострочений день. Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”. За таких обставин, суд вважає вимогу позивача про стягнення 181,07грн. пені обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

У відповідності із ст.49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 102,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн. покласти на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Керуючись статтями 526, 599, 625 ЦК України, ст.ст.1, 12, 47, 49, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (63504, АДРЕСА_1, НОМЕР_1 виданий 20.06.1996р. Чугуївським РВ УМВС України в Харківській області, і/н фізичної особи-платника НОМЕР_2) на користь Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" (61022, м.Харків, майдан Свободи,5, Держпром, 3під., 5 поверх, код ЄДРПОУ 03361721, в тому числі рах. № 2600130138088 у АКБ "Золоті ворота" м.Харків, МФО 351931) 1880,01грн. основного боргу, 287,13грн. інфляційних витрат, 181,07грн. пені, 63,35грн. 3% річних, 102,00грн. витрат по сплаті держмита, та 236,00грн. витрат наінформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя