Рішення № 106155702, 29.08.2022, Великобагачанський районний суд Полтавської області

Справа № 525/1400/21

Провадження №2/525/80/2022 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.08.2022 Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої - судді Прасол Я.В.,

секретаря судових засідань - Хоменка М.М.,

з участю представника позивача - адвоката Плішкіна Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області, ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Великобагачанського районного суду Полтавської області із позовною заявою до Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

В обґрунтування позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її двоюрідна баба ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, що складається з земельної частки (паю) площею 3,11 умовних кадастрових гектарів, яка розташована на території Якимівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області.

Сертифікат про право на земельну частку ( пай), який підтверджує право останньої, був втрачений.

Позивач посилається на те, що вона прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 відповідно до положень п.1 ч.1 ст. 549 ЦК УРСР, який діяв на момент смерті останньої.

Постановою від 29.12.2001 №540/02-31 в.о. завідувача Великобагачанської державної нотаріальної контори Уманця М.В. позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на земельну частку (пай) та документів, якими підтверджується факт родинних відносин.

Посилаючись на вищевикладені обставини, просила суд встановити факт родинних відносин між нею та померлою ОСОБА_3 та визнати за нею право на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом після смерті останньої.

Ухвалою суду від 04.01.2022 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 07.02.2022.

Ухвалою суду від 07.02.2022 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті, задоволено клопотання позивача про виклик та допит свідків.

Ухвалою суду від 28.02.2022, до початку розгляду справи по суті, до участі у справі було залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 ( а.с.61).

Ухвалою суду від 21.04.2022 залучено до участі у справі, як співвідповідача ОСОБА_2 , змінено її процесуальний статус у справі ( а.с. 102).

Позивач у судове засідання не з`явилася, про дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином.

Представник відповідача Великобагачанської селищної ради Полтавської області у судове засідання не з`явився. Від відповідача до суду надійшли клопотання про розгляд справи без участі відповідача, свою позицію щодо заявленого позовну відповідач не висловив (а.с. 100, 108, 112, 113).

Співвідповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, про дату та час розгляду справи була повідомлена, з клопотаннями про відкладення розгляду справи не зверталася, відзиву на позовну заяву у порядку та строки встановлені законом не подала (а.с. 80, 99, 105, 106, 110, 111, 122, 123, 133, 139).

Ухвалою суду 29.08.2022 було постановлено провести заочний розгляд справи з постановленням заочного рішення.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Плішкін Ю.С. позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав повністю, з підстав зазначених у позовній заяві, просив їх задовольнити.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_4 надала пояснення, що їй достовірно відомо, що померла ОСОБА_3 була двоюрідною бабою ОСОБА_1 . Остання доглядала її, допомагала по господарству. У ОСОБА_3 був рідний брат ОСОБА_5 , який є рідним дідом позивачки.

Свідок ОСОБА_6 суду повідомила, що виросла у с. Балюки. Особисто знала ОСОБА_3 , достовірно знає, що у неї був рідний брат ОСОБА_5 , який є рідним дідом позивачки ОСОБА_1 . Знає, що ОСОБА_3 жила в АДРЕСА_1 , мала присадибну земельну ділянку, якою після смерті останньої користувався ОСОБА_7 , батько позивачки, пізніше особисто ОСОБА_1 . ОСОБА_1 за життя ОСОБА_3 завжди ходила до неї, допомагала по господарству.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні повідомила, що народилася та жила у с. Балюки, знала ОСОБА_3, як односельця, жила неподалік. Достовірно знає, що ОСОБА_3 є двоюрідною бабою позивача у справі ОСОБА_1 , вони за життя ОСОБА_3 родичалися, разом садили огороди.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача адвоката Плішкіна Ю.С., свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності та взаємозв`язку, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 10.11.1997 (а.с.10).

За життя на ім`я ОСОБА_3 згідно Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Великобагачанською райдержадміністрацією КСП «Дружба» Великобагачанського району Полтавської області був виданий сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0056823, зареєстрований за №301 від 10.12.1996, що підтверджується листом Відділу №2 управління у Миргородському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області ( а.с. 17).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 15.06.1954, ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_1 , її батьками є ОСОБА_15 та ОСОБА_16 (а.с.11).

18.11.1973 ОСОБА_17 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, спільне прізвище подружжя після реєстрації шлюбу « ОСОБА_1 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 18.11.1973 ( а.с. 12).

ОСОБА_15 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Балюки Великобагачанського району Полтавської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 18.05.2015 ( а.с. 15).

Відповідно до листа Великобагачанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області №188/20.1-27 від 17.12.2021 актових записів про народження ОСОБА_5 , 1885 р.н.; про народження ОСОБА_3 , 1899-1901 р.н.; про шлюб ОСОБА_3 після реєстрації шлюбу ОСОБА_3 за 1928-1933 роки - не виявлено ( а.с. 19).

Аналогічна інформація міститься у листі Державного архіву Полтавської області №04-14/1723, 1724 від 15.12.2021 ( а.с.20).

Відповідно до довідки Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області №301 від 26.10.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , доглядала до смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживала в с. Балюки і поховала її за власний рахунок та користувалася спадковим майном, а саме: будинком, земельною ділянкою ( а.с. 21).

Постановою в.о. в порядку заміщення державного нотаріуса Великобагачанської державної нотаріальної контори Уманця М.В. №540/02-31 від 29.12.2021 було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , оскільки не були надані правовстановлюючі документи на спадкове майно та документи, що підтверджують родинні відносини (а.с. 16).

Відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суди розглядають справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Проаналізувавши всю сукупність письмових доказів у справі, разом з показаннями свідків, які узгоджуються між собою та з наявними матеріалами справи, суд вважає, що позивачем доведено факт того, що вона є двоюрідною онукою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення якого просить заявник, даний факт знайшов повне підтвердження в судовому засіданні і його об`єктивність не викликає в суду сумніву.

У частині визнання за позивачем права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_3 , суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Так, судом встановлено, що спадщина відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент відкриття спадщини діяв Цивільний кодекс України в редакції 1963 року.

Відповідно до положень ст. 524 ЦК України ( в редакції чинній на момент відкриття спадщини), спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Відповідно до положень ст. 524 ЦК України ( в редакції чинній на момент відкриття спадщини), часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Цивільним кодексом України, який був чинним на момент відкриття спадщини було передбачено лише дві черги спадкоємців за законом. До першої входили діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належали також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем (ст.529). До другої - брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (ст. 530).

Таким чином, двоюрідні онуки не входили до кола спадкоємців за законом на момент відкриття спадщини.

З 01.01.2004 набрав чинності Цивільний кодекс України в новій редакції, в якій законодавець розширив коло спадкоємців по закону та встановив п`ять черг спадкування, право на спадкування за законом з 01.01.2004 мають родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 ЦК України якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

У п. 4 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Кодексу передбачено, що ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Кодексу, правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом. Правила статті 1277 Цивільного кодексу України про відумерле майно застосовуються також до спадщини, від дня відкриття якої до набрання чинності цим Кодексом спливло не менше одного року.

Тлумачення ст. 5 та п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що за загальним правилом дія актів цивільного законодавства в часі спрямована на майбутнє - акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Проте із загального правила про застосування таких актів до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ними чинності, пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень передбачено виняток і допускається застосування ЦК України до прав та обов`язків, які продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Цивільним кодексом, чинним на момент відкриття спадщини, було встановлено строк шість місяців для прийняття спадщини (ч. 2 ст. 549 ЦК).

Оскільки на момент набрання законної сили Цивільним кодексом України в редакції 2003, закінчився строк на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , то до даних правовідносин положення п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України не застосовуються.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання за позивачем права на спадщину в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки вона не є спадкоємцем за законом після смерті останньої.

Керуючись ст.ст. 4, 11, 12, 13, 76-80, 81, 83, 84, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є двоюрідною онукою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

На виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП - НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

представник позивача: Плішкін Юрій Степанович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №2000 від 18.01.2018, адреса: АДРЕСА_3 ;

відповідач: Великобагачанська селищна рада Миргородського району Полтавської області, код ЄДРПОУ - 21044600; адреса: вул. Шевченка, 73, селище Велика Багачка, Миргородського району, Полтавської області;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП - НОМЕР_6 , проживаюча за адресою: с. Балюки, Миргородського району, Полтавської області.

Повне рішення суду складено 08.09.2022.

Суддя Я.В. Прасол