Рішення № 10615564, 27.07.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.07.10           Справа № 2/87-10. За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Татнєфть - Укрнєфтєпродукт», м.Київ

до відповідача           Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта», смт.Ямпіль, Сумська область

про стягнення          1 760 102 грн. 10 коп.                                                                                                                                             Суддя Соп’яненко О.Ю.

при секретарі судового засідання Волоховій Н.В.

Представники:

від позивача                    Бірюлін Л.Ю.

від відповідача          не з’явився

          У судовому засіданні, що відбулося 29.06.2010р. на підставі ст.77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 13.07.2010р., 13.07.2010р. судом було оголошено перерву до 27.07.2010р.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 1760 102 грн. 10 коп. заборгованості, в т.ч. 1 061 653грн. 38 коп. основний борг, 125 824 грн. 88 коп. пеня, 80 016 грн. 67 коп. 3 % річних, 492 607 грн. 17 коп. інфляційні збитки за неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами у справі договору поставки нафтопродуктів № 16/2 від 04.01.2006р.

Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог за № 814/03-08 від 23.06.2010р. у відповідності до якої просив стягнути з відповідача 1760 102 грн. 10 коп. заборгованості, в т.ч. 1 061 653 грн. 38 коп. основний борг (в т.ч. ПДВ 176942 грн. 23 коп.), 125 824 грн. 88 коп. пені, 80 016 грн. 67 коп. 3 % річних (в т.ч. ПДВ 13336 грн. 11 коп.), 492 607 грн. 17 коп. інфляційні збитки (в т.ч. ПДВ 82101 грн. 20 коп.).

Позивач подав заяву про зменшення позовних вимог за № 855/03-08 від 06.07.2010р. у відповідності до вимог якої просить суд стягнути з відповідача 1738 520 грн. 95 коп. заборгованості, в т.ч. 1061653 грн. 38 коп. основний борг ((в т.ч. ПДВ 176942 грн. 23 коп.), 104 243 грн. 73 коп. пені, 80 016 грн. 67 коп. 3 % річних (в т.ч. ПДВ 13336 грн. 11 коп.), 492 607 грн. 17 коп. інфляційні збитки (в т.ч. ПДВ 82101 грн. 20 коп.).

Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що у відповідності до листа позивача за № 798/06 від 12.12.2008р. «Про погашення дебіторської заборгованості за поставлені нафтопродукти» станом на 11.12.2008р. заборгованість відповідача по договору поставки нафтопродуктів № 16/26 складає 1342 084 грн. 46 коп. А тому, як вважає відповідач, позивачем не було з’ясовано достовірні дані щодо кількості ПММ поставлених ТОВ «Нафта» та суму оплачених відповідачем коштів за товар. Відповідач просить відмовити в задоволенні позову щодо стягнення боргу з поточних рахунків ТОВ «Нафта», однак згідно наданих представником Кузаєвим О.М. в судовому засіданні 13.07.2010 року пояснень, не заперечує проти стягнення боргу за рахунок предмету іпотеки (згідно договору іпотеки від 09.06.2006 року).

Крім того, відповідач надіслав суду телефаксограму за № 168 від 26.07.2010р. у якій просить відкласти розгляд справи в зв’язку з призначенням керівництвом ТОВ «Татнєфть - Укрнєфтєпродукт» зустрічі, що відбудеться 27.07.2010р. о 14 год. 30 хв. для прийняття рішень з питань оплати за поставлені нафтопродукти та співпрацю в другому півріччі 2010р. Представник позивача Бірюлін Л.Ю. спростував інформацію щодо призначення на 27.07.2010 року будь – яких переговорів між сторонами.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом залишено без задоволення, оскільки надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, доказів поважності причини неприбуття представника в судове засідання та неможливості направити іншого представника суду не надано.

          За таких обставин справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:

04 січня 2006р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки нафтопродуктів № 16/2, згідно умов якого, а саме, п.1.1. постачальник (позивач) зобов’язався поставляти, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити світлі нафтопродукти (товар) на умовах поставки та оплати визначених даним договором.

У відповідності до п. 3.1. вищевказаного договору, кількість поставленого товару по договору визначається у відповідності з видатковою та товарно - транспортною документацією.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що ціна, кількість, асортимент кожної окремої партії товару та порядок розрахунків попередньо погоджуються сторонами шляхом підписання додаткових угод з послідуючим відображенням в рахунках - фактурах на оплату.

Слід зазначити, що згідно п.4.2. договору, загальна сума договору складається з сум вказаних в додаткових угодах, накладних та рахунках, виданих на підставі договору.

Згідно п.4.3. договору, оплата за товар, переданий по даному договору, має бути здійснена покупцем (відповідачем) на протязі 5 (п’яти) банківських днів від дати передачі товару, вказаного в накладній.

Як свідчать матеріали справи, 05.06.2006р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду до договору поставки нафтопродуктів від 04.01.2006р., згідно п.1.2. якої, постачальник (позивач) здійснює поставки, тільки за умови забезпечення покупцем (відповідачем) зобов’язань передбачених пунктами 4.3., 6.5., 6.6. договору, шляхом передачі в заставу постачальнику нерухоме майно (споруду нафтобази), що знаходиться у власності покупця або відповідного майнового поручителя на строк не менше 1 (одного) року.

Крім того, сторонами у справі, згідно п.1.4. додаткової угоди було викладено п.4.3. ст.4 «Ціна та порядок розрахунків» в новій редакції, а саме, пунктом 4.3. договору передбачено, що оплата за кожну партію товару передану по даному договору, має бути здійснена покупцем на протязі 30 (тридцяти) календарних днів з дати складення відповідних накладних.

Додатковою угодою від 11.12.2006 року сторони змінили п.10.1 договору поставки № 16/2 від 04.01.2006 року та визначили, що він діє до 31.12.2007 року, а в частині взаємних розрахунків – до їх повного проведення.

09.06.2006 року між сторонами у справі був укладений договір іпотеки б/н, за яким ТОВ «Нафта» (іпотекодавець) передало ТОВ «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт» (іпотекодержателю) в іпотеку комплекс будівель нафтобази із спеціальним обладнанням в м.Кролевець Сумської області, вул.Транспортна,1-А.

Судом встановлено, що у відповідності до видаткових та товарно - транспортних накладних, а також довіреностей на отримання товару (а.с. 15 – 29) позивачем на протязі жовтня 2007 року було поставлено відповідачеві нафтопродукти на загальну суму 1324742 грн. 48 коп.

В порушення умов договору, відповідач зобов’язання за договором виконав частково, сплативши позивачеві за поставлений товар грошові кошти на суму 263089 грн. 10 коп., що підтверджується банківськими виписками від 16.12.2008р., 02.02.2009р., 12.02.2009р., 16.03.2009р., 14.04.2009р., 22.04.2009р., 22.05.2009р., 30.06.2009р., 14.07.2009р., 11.11.2009р., 18.02.2010р., 30.03.2010р., а також угодами про зарахування зустрічних однорідних вимог від 11.12.2008р., 02.11.2009р. та 03.11.2009р.

Отже, станом на 03.06.2010р. борг відповідача за поставлений позивачем товар складає 1 061 653 грн. 38 коп.

Відповідач заборгованість в сумі 1061653 грн. 38 коп. визнав, що підтверджується Актом звірки (а.с.114), підписаним керівником ТОВ «Нафта» Костюченко О.В. та головним бухгалтером Маляренко Л.В. станом на 31.03.2010 року.

Відповідно до пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до пунктів 6.5. та 6.6. договору поставки передбачено, що у випадку несплати або несвоєчасної оплати товару покупець (відповідач) має сплатити постачальникові суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від суми несплаченого або несвоєчасно оплаченого товару.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

За період з 22.11.2007р. по 22.05.2008р. позивачем було нараховано відповідачеві пеню на загальну суму 104243 грн. 73 коп.

Оскільки, пеня в сумі 104243 грн. 73 коп. нарахована з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, позовні вимоги в зазначеній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 549-552 Цивільного кодексу України.

Пунктом 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми.

Також, за період з 22.11.2007р. по 26.05.2010р. позивачем було нараховано відповідачеві 492607 грн. 17 коп. інфляційних збитків та 3 % річних в сумі 80 016 грн. 67 коп.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар згідно договору поставки нафтопродуктів № 16/2 від 04.01.2006р. станом на 27.07.2010р. складає 1738 520 грн. 95 коп., в т.ч. 1061653 грн. 38 коп. основний борг, 104 243 грн. 73 коп. пеня, 80 016 грн. 67 коп. 3 % річних, 492 607 грн. 17 коп. інфляційні збитки.

Заперечення відповідача, викладені ним у відзиві, що позивачем, не в повній мірі вивчені та проаналізовані господарські взаємовідносини сторін, оскільки у листах ТОВ «Татнєфть - Укрнєфтєпродукт» № 92/03 від 12.11.2007 року, № 4/04 від 08.01.2008 року, 601/03 від 24.09.2008 року, № 737/06 від 02.12.2008 року, 798/06 від 12.12.2008 року зазначені різні суми заборгованості за нафтопродукти, спростовуються наданими позивачем первинними бухгалтерськими документами.

Листи, надані відповідачем, є діловою перепискою між підприємствами і не можуть бути прийняті судом в якості підтвердження наявності або відсутності заборгованості. Не приймаються судом також і заперечення відповідача щодо стягнення заборгованості не за рахунок коштів, а за рахунок предмету іпотеки, оскільки обрання способу стягнення заборгованості (за рахунок грошових коштів чи іпотеки) є правом позивача (кредитора у зобов’язанні).

Доказів сплати заборгованості в сумі 1738 520 грн. 95 коп. та обґрунтованих заперечень відповідач не надав, тому вимоги позивача про стягнення 1738 520 грн. 95 коп. визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 17385 грн. 20 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта» (41107, Сумська область, смт. Ямпіль, вул. Заводська, 8, кв.6, код 30084081) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Татнєфть - Укрнєфтєпродукт» (04071, м.Київ, вул. Набережно – Лугова, 9, код 33060700) 1738 520 грн. 95 коп. заборгованості, в т.ч. 1061653 грн. 38 коп. основний борг, 104 243 грн. 73 коп. пеня, 80 016 грн. 67 коп. 3 % річних, 492 607 грн. 17 коп. інфляційні збитки; 17385 грн. 20 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3.Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Нафта» у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                           О.Ю. Соп’яненко          

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 29.07.2010 року.

Суддя