Ухвала суду № 106155515, 05.09.2022, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/9658/22

провадження № 1-кс/753/1591/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2022 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва Осіпенко Л.М. за участю секретаря судового засідання Король Н.С., прокурора Павлюха В.Я., слідчого Дмитренко О.Ю., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Яремчука Р.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Дмитренка О.Ю., погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва Павлюхом В.Я., за матеріалами кримінального провадження №12022100020002732, відомості про яке внесено до ЄРДР від 02.09.2022 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Дубове, Тячівського р-ну., Закарпатської обл., громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання у м. Києві, раніше не судимого, -

ВСТАНОВИВ :

Слідчий слідчого відділу Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві лейтенант поліції Дмитренко О.Ю, за погодженням з прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва Павлюхом В.Я., звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначав, що відомості про кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 307 КК України внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100020002732 від 02.09.22.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 10.07.2022, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, використовуючи мобільний додаток «Telegram», який був встановлений на належному йому мобільному телефоні створив телеграм-канал під назвою «HappyRoom» з метою конспірації, унеможливлення викриття його протиправної діяльності правоохоронними органами, пошуку потенційних наркозалежних споживачів, здійснення координаційних заходів, спрямованих на збут особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу.

Так, в невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці ОСОБА_1 , використовуючи додаток «Telegram», встановлений на належному йому мобільному телефоні, домовився з невстановленою досудовим розслідуванням особою, щодо незаконного придбання особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу, з метою подальшого збуту.

Надалі, ОСОБА_1 , у невстановлений день, час, місці та спосіб отримав полімерний пакет з речовиною зеленого кольору рослинного походження, що являє собою особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіста переніс його до автомобіля марки Hyundai Accent, д.н.з. НОМЕР_1 , що перебував у його користуванні, тим самим придбав та розпочав зберігати особливо небезпечний наркотичний засіб з метою подальшого збуту.

Так, 02.09.2022 приблизно о 13 год. 05 хв., за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 203, на території АЗС «ОККО», працівниками поліції було затримано ОСОБА_1 , у якого в ході обшуку автомобіля марки Hyundai Accent, д.н.з. НОМЕР_1 , що перебував у його користуванні, серед іншого було виявлено та в подальшому вилучено полімерний пакет, всередині якого знаходилась речовина рослинного походження зеленого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, масою 71, 60 г. яку ОСОБА_1 , умисно, незаконно, протиправно, з корисливих мотивів, всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» від 15.02.1995, «Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою КМУ № 589 від 03.06.2009, придбав та зберігав, з метою подальшого збуту.

02.09.22 року ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КК України.

03.09.22 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтована наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та / або суду, знищити, сховати або спотворити будь- яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення ; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Посилаючись на те, що саме такий запобіжний захід як тримання під вартою зможе забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків і запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, слідчий просив клопотання задовольнити, одночасно просив визначити максимальний розмір застави.

У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали з викладених у ньому підстав та просили клопотання задовольнити та визначити максимальний розмір застави.

Підозрюваний не заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив прийняти рішення на розсуд суду.

Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, вказавши на те, що підозра є необрунтованою та участь підозрюваного у скоєнні злочину не доведена жодними доказами, ризики не доведені, а тому просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого. У разі, якщо суд дійде до висновку про задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 - визначити йому мінімальний розмір застави або застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого забов`язання.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, дослідивши матеріали клопотання , слідчий суддя вважає останнє обгрунтованим та таким , що підлягає задоволенню виходячи з наступного :

Під час розгляду клопотання встановлено, що слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві розслідується кримінальне провадження № за № 12022100020002732 від 02.09.2022 р, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

ОСОБА_1 було затримано 02.09.22 року. В порядку ст. 208 КК України.

03.09.22 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені ст. 178 КПК України (ч. 1 ст. 178 КПК України).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу враховую: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється.

Відповідно до Рішень Європейського суду з прав людини у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» , «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, хоча те, що саме може вважатися обґрунтованим, залежить від усіх обставин справи.

З доданих до клопотання доказів вбачається, що підозра щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 307 КК України є обгрунтованою, та підтверджується: протоколом затримання ОСОБА_1 ; протоколом обшуку автомобіля Хюндай Акцент, д.н.з. НОМЕР_1 , що перебував у користуванні ОСОБА_1 ; протоколами допиту свідків, протоколом огляду мобільного телефону; висновком експертизи № СЄ-19/111-22/36553-НЗПРАП від 03.09.2022 року та іншими матеріалами кримінального провадження.

Таким чином на даний час сумніви в обгрунтованості підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення у слідчого судді відсутні.

Крім того, враховуючи наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та / або суду, так як підозрюваний усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання ( так як не має постійного місця проживання у м. Києві) , що стосується оцінки обставин, які дають підстави вважати, що має місце ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, то тяжкість обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення інших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і , зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться. ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушенні, в разі доведеності його вини останньому може бути призначено покарання від 6 до 10 років.

Враховуючи наведене, у слідчого судді не має сумнівів в існуванні ризику того, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового слідства та або/суду, а також наявності високої ймовірності вчинення іншого кримінального правопорушення (п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України). Окрім цього, враховуючи соціальний статус підозрюваного ОСОБА_1 та відсутність постійного заробітку, а відповідно і джерел для існування, останній може продовжувати злочинну діяльність. Наявність у підозрюваного місця реєстрації у даному випадку не є вирішальними обставинами і такими, що можуть вплинути на висновки слідчого судді.

Наявність ризику того, що підозрюваний, може незаконно впливати на свідків та знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2,3 ч 1 ст. 177 КПК України) також можуть бути визнані на даній стадії процесу, оскільки мають місце підстави достовірно припускати ймовірність їх існування.

Разом з тим в судовому засіданні не встановлено наявність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків, які б переважали вищезазначені ризики та могли гарантувати бездоганну процесуальну поведінку підозрюваного, а також відсутня інформацію, яка би категорично виключала можливість перебування підозрюваного під вартою.

Прокурором у судовому засіданні було доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Доказів, які б вказували на те, що інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме: особисте зобов`язання, може забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків і запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, стороною захисту суду не надано.

Таким чином, приходжу до висновку про обґрунтованість клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Оскільки в судовому засіданні доведено необхідність застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою, останньому також підлягає визначення розміру застави в порядку передбаченому ч.3 ст.183 КПК України з покладанням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Водночас, слідчий суддя не погоджується із позицією прокурора про пропонований максимальний розмір застави , а також пропозицією сторони захисту - мінімальний розмір застови з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також того, що в силу норм ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави не може бути завідомо непомірним для підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що розмір застави у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 104 000 грн. достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 183, 182, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Дмитренка О.Ю., погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва Павлюхом В.Я., за матеріалами кримінального провадження №12022100020002732, відомості про яке внесено до ЄРДР від 02.09.2022 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів до 03.11.22 р. включно.

Визначити відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 104 000 (сто чотири тисячі) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУ ДСА України в місті Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім`я, по батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатися з місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, з дня внесення застави строком на два місяці.

У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст складено 06.09.2022 року.

Слідчий суддя: Осіпенко Л.М.