Постанова № 106155441, 09.09.2022, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/654/22

Ппровадження № 3/708/483/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2022 року м. Чигирин

Суддя Чигиринського районного суду Черкаської області Попельнюх А.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Відділу поліцейської діяльності № 2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, відносно:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстр.: АДРЕСА_1 , прож.: АДРЕСА_2 , працює газозварювальником ТОВ «ЮНІОН ПЛЮС»,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

28.07.2022 о 14-22 в с. Тіньки по вул. О.Смоляра біля буд. № 65 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом RENAULT MEGANE, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

ОСОБА_1 під час судового розгляду даної справи свою вину у вчиненні вказаного порушення визнав у повному обсязі та підтвердив обставини вчинення ним адміністративного правопорушення. Зокрема пояснив, що він дійсно після вживання алкогольних напоїв керував належним йому автомобілем, але на даний час щиро розкаюється. Подав суду клопотання, відповідно до якого зазначив, що він має офіційне місце працевлаштування у м. Києві, працює зварювальником. Також після роботи він підробляє як водій таксі на власному автомобілі. Крім того, має боргові зобов`язання перед АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ» на суму 180000 грн. Відповідно у випадку позбавлення його права керування транспортним засобом він не зможе їздити на основне місце роботи та підробляти таксистом, тому буде позбавлений засобів до існування. Крім того, в умовах воєнного стану у випадку необхідності буде позбавлений можливості евакуювати себе та членів своєї родини до безпечного місця. Вчинене ним порушення не завдало значної шкоди суспільним чи державним інтересам, правам та свободам інших громадян. Чинним законодавством у сфері адміністративних правопорушень не передбачена можливість застосування стягнення меншого, ніж визначено санкцією статті, проте така можливість регламентована чинним Кримінальним кодексом України, відповідно наявні підстави для застосування аналогії права. Тому, враховуючи визнання ним своєї вини та наявне щире каяття, особу порушника, для якого право на керування транспортним засобом є необхідним зокрема в умовах військового стану, має позитивні характеристики, а також той факт, що тяжких наслідків від правопорушення не настало, просить призначити йому стягнення у виді штрафу без позбавлення його права керування транспортними засобами.

Заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя з`ясовує чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є пом`якшуючі та обтяжуючі вину обставини, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясовує інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У діях ОСОБА_1 встановлена наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Під часрозгляду справисудом встановлено,що вина ОСОБА_1 підтверджується:

- відомостями складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 396090 від 28.07.2022;

- відомостями рапорту від 28.07.2022, відповідно до якого на спецлінію 102 надійшло повідомлення, що водій автомобіля марки Рено Меган, червоного кольору на київській реєстрації, здійснює керування у стані алкогольного сп`яніння у с. Тіньки по вул. Смоляра;

- відомостями протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 28.07.2022, відповідно до якого ОСОБА_2 повідомив, що ОСОБА_1 на автомобілі Рено Меган, д.н.з. НОМЕР_2 , після вживання алкогольних напоїв поїхав у невідомому напрямку;

- відомостями направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.07.2022, відповідно до якого огляд не проведено у зв`язку із відмовою водія;

- відомостями рапорту інспектора СРПП ВПД № 2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області Сень О.В., відповідно до якого під час опрацювання виклику на спецлінію 102 у с. Тіньки були виявлено та зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , який мав явні ознаки алкогольного сп`яніння, проте від проходження огляду відмовився;

- відомостями письмових пояснень свідка ОСОБА_3 від 28.07.2022, якими підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом;

- відомостями письмових пояснень свідка ОСОБА_2 від 28.07.2022, відповідно до яких ОСОБА_1 після вживання алкогольних напоїв керував транспортним засобом;

- постановою від 28.07.2022 відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126, ч. 5 ст. 121 КУпАП;

- відомостями про видане на ім`я ОСОБА_1 посвідчення водія;

- відомостями про належність транспортного засобу RENAULT MEGANE, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 ;

- відомостями оптичного диску DVD-R, на якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

З урахуванням наведеного в діях ОСОБА_1 встановлено факт відмови від проходження огляду на перебування у стані алкогольного сп`яніння, що є порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно у його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обставини, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення суддею не встановлені.

Обставини, що обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення не встановлені.

За наслідками поданого ОСОБА_1 клопотання суд приходить до таких висновків.

Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність у виді штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто законодавцем визначено позбавлення спеціального права як обов`язкове додаткове стягнення, яке може не застосовуватися до осіб, яке таке право не набули.

Відповідно до статті 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Статтею 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення регламентовано, що позбавлення наданого громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом (частина 2).

Відповідно до ч. 4 ст. 30 КУпАП позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами в зв`язку з інвалідністю, за винятком випадків керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, залишення на порушення вимог встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вони є, ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

З аналізу наведеного вбачається, що чинним законодавством доведений факт керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, визнано грубим порушенням порядку користування цим правом і таке порушення є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху.

Беручи на себе зобов`язання у частині захисту прав людини, зокрема у частині забезпечення захисту соціально-вразливої категорії населення, а саме осіб з інвалідністю, державою були надані для такої категорії осіб додаткові гарантії, оскільки такі особи внаслідок стійкого розладу функцій організму при взаємодії із зовнішнім середовищем можуть бути обмежені у своїй життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити їх соціальний захист.

У частині можливої відповідальності осіб з інвалідністю за вчинені адміністративні правопорушення передбачена можливість не застосовувати стягнення у виді позбавлення спеціального права права керування транспортними засобами, якщо таким стягненням особи будуть позбавлені можливості переміщуватися, за виключенням вчинення ряду адміністративних правопорушень, зокрема передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно навіть за умови гарантованого додаткового соціального захисту та обов`язку держави створювати умови для реалізації особами з інвалідністю своїх прав нарівні з іншими громадянами законодавцем не передбачена можливість збереження таким особам спеціального права за грубе порушення користування ним. Відповідно допущене ОСОБА_1 порушення, навіть з урахуванням наданих ним на обґрунтування поданого клопотання письмових доказів, не дає можливості суду застосувати до вказаного порушення аналогію закону для врахування вимог ст. 69 КК України.

Крім того, такі висновки суду обумовлені поведінкою ОСОБА_1 під час вчинення адміністративного правопорушення та його виявлення. Який перебуваючи у сільській місцевості був упевнений у безкарності своєї поведінки, оскільки на території села керував транспортним засобом після вживання алкогольних напоїв, після зупинки не надав працівникам поліції посвідчення водія та реєстраційне свідоцтво на транспортний засіб, а згодом взагалі зайшов до території домоволодіння за місцем свого проживання, що свідчить про намір ухилитися від відповідальності за вчинене ним порушення. Відповідно і подане ним клопотання обумовлено наміром уникнути визначеної чинним законодавством відповідальності. У свою чергу безкарність породжує нові порушення та призводить до трагедій з людськими жертвами.

Твердження щодо відсутності обтяжуючих обставин суд оцінює критично, оскільки такі обставини враховані законодавцем ще на законотворчому етапі, у свою чергу можливе завдання порушником значної шкоди суспільним чи державним інтересам, правам та свободам інших громадян може мати наслідком кваліфікацію таких дій порушника за іншими нормами чинного законодавства, зокрема і кримінального.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволенні поданого ОСОБА_1 клопотання.

Ураховуючи наведений аналіз доказів суддя приходить до висновку про необхідність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Також відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 496,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст.ст. 283, 284, 287 КУпАП, суддя, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу на користь держави (одержувач: ГУК у Черк.обл./тг м. Чигирин/21081100, банк одержувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код одержувача: 37930566, рахунок: UA 278999980313010106000023705) у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: казначейство України (ел.адм. подат.), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 0,2розміру прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,що становить496,20 грн. (чотириста дев`яносто шість гривень 20 коп.).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що:

- штраф має бути сплачений не пізніше, ніж через п`ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про його призначення, а в разі її оскарження не пізніш, як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1 ст. 307 КУпАП);

- в разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про призначення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом;

- в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень;

- розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 308 КУпАП).

Штраф, призначений за скоєння адміністративного правопорушення, вноситься до установи банку України (ч. 3 ст. 307 КУпАП).

Строк пред`явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців з моменту її винесення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду через Чигиринський районний суд Черкаської області.

Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження.

Суддя А.О.Попельнюх