Ухвала суду № 106154694, 06.09.2022, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

___________________________

УХвала

"06" вересня 2022 р. м. Ужгород Справа № 907/37/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шкала-Енерджі", м. Тячів Закарпатської області

до відповідача 1 Малого підприємства "Надія", м. Тячів Закарпатської області

до відповідача 2 Фізичної особи - підприємця Кухара Івана Степановича, смт. Буштино Тячівського району Закарпатської області

про визнання недійсними Договору № 27 від 31.12.2014 року, Угоди про припинення зобов`язання передачею відступного від 01.06.2017 року, Договору № 27А про відступлення права вимоги (цесії) від 03.12.2018 року,

Суддя господарського суду - Пригара Л.І.

Секретар судового засідання - Райніш М.І.

представники:

Позивача (в режимі відеоконференції) - Іванов А.О., адвокат, ордер серії

АІ № 1196856 від 13.01.2022 року

Відповідача 1 - Орбан Н.Л., адвокат, ордер серії АО № 1061713 від 01.06.2022 року

Відповідача 2 - не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю "Шкала-Енерджі", м. Тячів Закарпатської області заявлено позов до відповідача 1 Малого підприємства "Надія", м. Тячів Закарпатської області, до відповідача 2 Фізичної особи - підприємця Кухара Івана Степановича, смт. Буштино Тячівського району Закарпатської області про визнання недійсними Договору № 27 від 31.12.2014 року, Угоди про припинення зобов`язання передачею відступного від 01.06.2017 року, Договору № 27А про відступлення права вимоги (цесії) від 03.12.2018 року.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16.08.2022 року підготовче засідання у справі № 907/37/22 відкладено на 06.09.2022 року.

Представником відповідача 1 - Малого підприємства "Надія" - адвокатом Орбан Н.Л. у день призначеного підготовчого засідання було подано заяву б/н від 06.09.2022 року (вх. № 02.3.1-02/4562/22 від 06.09.2022 року) про відвід судді Пригари Л.І. від розгляду даної справи, що за своїм змістом обґрунтована покликанням на те, що суд у підготовчому засіданні 16.08.2022 року, розглядаючи клопотання позивача про витребування доказів, без відповідних процесуальних клопотань провів дослідження витребуваних у матеріалах справи № 907/726/18 доказів, які стосуються родинних зв`язків. На думку представника відповідача 1, у діях судді Пригари Л.І. вбачається упередженість та зацікавленість у розгляді даної справи, що, у свою чергу, є передумовою для відводу судді Пригари Л.І. від розгляду наявного спору на підставі п. п. 3, 5 ч. ч. 1 ст. 35 ГПК України.

Суд, встановивши, що наведені представником Малого підприємства "Надія" у заяві про відвід судді Пригари Л.І. обставини не свідчать про наявність підстав, передбачених ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, а також не підтверджують заінтересованість у результаті розгляду справи, упередженість та необ`єктивність судді Пригари Л.І. при вирішенні наявного спору, а містять, натомість, лише незгоду відповідача 1 із вчиненими суддею процесуальними діями щодо розгляду поданого представником позивача клопотання про витребування доказів, ухвалою від 06.09.2022 року визнав необґрунтованим відвід судді Пригари Лесі Іванівни від розгляду справи № 907/37/22.

У статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення цього Суду у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010 року, для забезпечення неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

За приписами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам /справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 36 цього Кодексу, яка врегульовує питання недопустимості повторної участі судді у розгляді справи. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з ч. 1 ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36, і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Відвід (самовідвід) - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Визначення юридичного змісту оціночної категорії "безсторонній суд" зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Європейський суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Таку презумпцію спростувати досить складно. Критерієм суб`єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості. Суб`єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях або висловлюваннях суддів (приcяжних) перед початком чи під час судового розгляду справи.

Відповідно до прецедентної практики Європейського Суду з прав людини об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Тому важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості (див.: Hauschildt v. Denmark judgment of 24 May 1989, Series A, No. 154, p. 48).

Відповідно до ст. 2 Основних принципів незалежності судових органів, підготовлених ООН у 1985 році, судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з боку будь-кого або з будь-якої причини.

За ст. 8 Основних принципів судді повинні завжди поводити себе таким чином, щоб забезпечити повагу до своєї посади і зберегти безсторонність та незалежність судових органів.

Згідно з міжнародно-правовими гарантіями незалежності судів, суддя має здійснювати свої суддівські функції незалежно, на основі власної оцінки фактів і відповідно до усвідомленого розуміння права, вільно від будь-якого впливу. Він має бути незалежним від суспільства в цілому і від конкретних сторін спору, який вирішує.

Здійснюючи суддівські функції, суддя має бути незалежним від інших суддів у зв`язку з рішеннями, які зобов`язаний ухвалювати незалежно. Він повинен виявляти і пропагувати високі стандарти суддівської поведінки, щоб підвищувати рівень довіри громадськості до суду, яка є головною умовою для підтримання незалежності суддів.

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

За приписами ст. 129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

Частиною 1 ст. 6, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Відповідно до статті 3 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22.02.2013 року, суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

Статтею 10 Кодексу суддівської етики встановлено, що суддя повинен виконувати обов`язки судді безсторонньо і неупереджено та утримуватися від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до виникнення сумнівів у рівності професійних суддів, народних засідателів та присяжних при здійсненні правосуддя.

Рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 року № 1 був затверджений Коментар до Кодексу суддівської етики (далі - Коментар).

В цьому Коментарі зазначено, що суддя повинен дбати про те, щоб його поведінка була бездоганною з точки зору стороннього спостерігача. Дії та поведінка судді повинні підтримувати впевненість громадськості у чесності й непідкупності судових органів. Не досить лише вершити правосуддя; потрібно, щоб його звершення було очевидним для загалу.

В Коментарі до статті 15 Кодексу зазначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

У даному контексті суд звертає увагу на те, що аргументи представника відповідача 1, викладені в заяві про відвід судді Пригари Л.І. від розгляду справи № 907/37/22, фактично зводяться до незгоди із процесуальними діями судді в частині з`ясування обставин, якими зумовлене клопотання представника позивача про витребування доказів.

Наведена обставина, у свою чергу, не може бути підставою для висновку про наявність упередженості чи заінтересованості складу суду. Проте, слід врахувати те, що під час розгляду справи будь-який із її учасників може заявити про недовіру складу суду з наведеної підстави. Відтак, суд враховує, що із суб`єктивної точки зору учасників справи діючий склад суду при розгляді даного позову може вважатися не цілком безстороннім.

З метою уникнення будь - яких сумнівів у неупередженості судді Пригари Л.І. стосовно відповідача 1, які можуть спричинити сумніви у безсторонності вказаної судді в інших учасників судового процесу, та, як наслідок, призвести до скасування будь-якого рішення, ухваленого суддею в межах даної справи, можливого подання відповідачем 1 аналогічних заяв про відвід судді через незгоду із вчиненими суддею процесуальними діями та прийнятими процесуальними рішеннями, суд приходить до висновку про необхідність задоволення самовідводу судді Пригари Л.І. від розгляду справи № 907/37/22.

Справу № 907/37/22 належить передати на повторний автоматизований розподіл у порядку, встановленому ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ст. ст. 35, 36, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити самовідвід судді Господарського суду Закарпатської області Пригари Лесі Іванівни у розгляді справи № 907/37/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шкала-Енерджі", м. Тячів Закарпатської області до відповідача 1 Малого підприємства "Надія", м. Тячів Закарпатської області та до відповідача 2 Фізичної особи - підприємця Кухара Івана Степановича, смт. Буштино Тячівського району Закарпатської області про визнання недійсними Договору № 27 від 31.12.2014 року, Угоди про припинення зобов`язання передачею відступного від 01.06.2017 року, Договору № 27А про відступлення права вимоги (цесії) від 03.12.2018 року.

2. Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення у відповідності до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не може бути оскаржена в апеляційному порядку згідно ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.

3. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвалу складено та підписано 09.09.2022 року.

Суддя Пригара Л.І.