Рішення № 10615244, 27.05.2010, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

27.05.2010р.Справа № 14/77

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтавагаз", вул. Енгельса, 2, м. Полтава, 36039

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 36000

про стягнення 865,18 гривень

Суддя Іваницький О.Т.

Представники:

від позивача: Грицюк А.С., дов. № 102 від 21.12.2009 р.

від відповідача: не з'яився

СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості, пені та штрафних санкцій в сумі 1007,24 гривень за неналежне виконання умов договору № 1736г від 01.01.2009 р. на постачання природного газу та договору № 1736тр від 01.01.2009 р., з яких сума основного боргу складає 865,18 гривень, пеня 71,76 гривень, збитки від інфляції в сумі 59,95 гривень та 10,35 гривень 3% річних.

Частинами 1 та 2 статті 58 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами; суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

Враховуючи те, що позовні вимоги мають однорідні та пред'явлені тим самим позивачем до того самого відповідача суд об'єднав в одній позовній заяві кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує, вважає їх підтвердженими належними по справі доказами та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач наданими йому правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, свого представника в судове засідання не направив, поважності причин його неявки не повідомив, вимог п. 4 ухвали суду від 26.04.2010 року про порушення провадження у справі не виконав, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на вищевикладене та достатність документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представника позивача, суд встановив, що 01 січня 2009 р. між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", м. Полтава (надалі Позивач) та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, м. Полтава (надалі Відповідач) було укладено договір на постачання природного газу № 1736г (надалі Договір на постачання) та цього ж дня між Позивачем та Відповідачем було укладено договір на транспортування природного газу № 1736тр (надалі Договір на транспортування).

Відповідно до п. 1.1. Договору на постачання Товариство (Позивач) зобов'язується передати природний газ, надалі газ, а Споживач (Відповідач) зобов'язується прийняти його на умовах цього договору.

Згідно із п. 2.1. Договору на постачання Товариство (Позивач) передає Споживачу (Відповідач) в 2009 р. газ в об'ємі до 5,4 тис. м3.

За поставлений Позивачем газ Відповідач повинен здійснювати кінцевий розрахунок у звітному місяці до 10 числа наступного за звітним місяцем згідно акту приймання-передачі газу за місяць з урахуванням перерахованих раніше коштів, а Позивач до 20 числа наступного за звітним місяця надає Відповідачу рахунок і податкову накладну (п. 5.3.1. Договору на постачання).

Між сторонами було підписано акти приймання-передачі газу, копії яких містяться в матеріалах справи (від 01.12.2009 р.).

Згідно із п. 1.1. Договору на транспортування предметом договору є надання Товариством (Позивач) послуг з транспортування природного газу Споживачу (Відповідач).

Відповідно до п. 2.1. Договору на транспортування Товариство (Позивач) виконує протягом 2009 р. транспортування газу Споживачу (Відповідач) в об'ємах, поданих Постачальником в газотранспортну систему, що підтверджується відповідними документами, за умови забезпечення проектного тиску газу з газорозподільних станцій Газотранспортних та Газовидобувних підприємств. Загальний об'єм транспортованого в 2009 році газу становить до 5,4 тис. м3.

Взяті на себе за Договором на постачання (п. 6.1.1. - п. 6.1.3.) та Договором на транспортування (п. 4.1.1. - п. 4.1.7.) зобов'язання Позивач виконав належним чином, поставивши та протранспортувавши газ Відповідачу у визначені строки та у повному обсязі. Взяті на себе за Договором на постачання (п. 6.2.1. - п. 6.2.6.) та Договором на транспортування (п. 4.2.1. - п. 4.2.14.) зобов'язання Відповідач виконував неналежним чином в частині за поставлений та протранспортований природний газ, внаслідок чого із загальної суми поставленого та протранспортованого йому газу в розмірі 3356,04 гривень (об'єм 1269 м3) ним сплачено його частину в сумі 2451,25 гривень. Несплаченою залишилась сума в розмірі 865,18 гривень.

На момент розгляду справи по суті та прийняття по ній рішення основна заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 865,18 гривень. Вказану суму і просить стягнути на свою користь Позивач.

Суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі доказами та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до статей 525-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача суми боргу в розмірі 865,18 гривень підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно із статтею 230 ГК України, статтею 549 ЦК України у разі порушення боржником зобовязань, він повинен сплати неустойку (штраф, пеня). Розмір неустойки (штрафу, пені) за невиконання зобовязань встановлюється договором або законом.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.3. Договору на постачання передбачено, що в разі не оплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 5.3. цього Договору, Споживач (Відповідач) сплачує на користь Товариства (Позивача), крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу.

Також, відповідно до п. 7.3.9. Договорун на транспортування, в разі не оплати або несвоєчасної оплати за послуги по транспортуванню природного газу у строки, визначені у п. 6.1. Договору, Споживач (Відповідач) сплачує на користь Товариства (Позивач), крім суми заборгованості за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Позивачем Відповідачу на підставі вказаних вище пунктів Договору на постачання та Договору на транспортування нарахована пеня в сумі 71,76 гривень (розрахунок в матеріалах справи). Вказані вимоги підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми.

Позивачем, у відповідності із вказаними положеннями ЦК України, нараховано Відповідачу 59,95 гривень збитків від інфляції за період із 02.12.2009 р. по 31.03.2010 р. та 10,35 гривень 3% річних за аналогічний період (розрахунки у матеріалах справи). Вказані вимоги підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України суду подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з Відповідача на його користь суму основного боргу 865,18 гривень, пеню 71,76 гривень, збитки від інфляції в сумі 59,95 гривень та 10,35 гривень 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на користь Позивача підлягає стягненню з Відповідача сума державного мита в розмірі 102,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно із п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 р. (із змінами і доповненнями) "Про судове рішення" у відповідності з статтею 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 32-34, 36, 38, 43, 44 - 45, 471, 58, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 36000 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", вул. Енгельса, 2, м. Полтава, 36039 (код ЄДРПОУ 03351912) суму основного боргу 865,18 гривень, пеню 71,76 гривень, збитки від інфляції в сумі 59,95 гривень, 10,35 гривень 3% річних, суму державного мита в розмірі 102,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯІваницький О.Т.