Ухвала суду № 106151600, 09.09.2022, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/13617/21

Провадження №1-кс/463/4987/22

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу

09 вересня 2022 року Личаківський районний суд м. Львова

Слідчий суддя Стрепко Н.Л., з участю секретаря судового засідання Онишкевича О.І., прокурора Тимо А.С., захисника Федірко І.І., підозрюваної ОСОБА_1 , розглянувши клопотання старшого слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові Скреклі В.В., погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури Тимо А.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці с. Верчани Стрийського р-ну Львівської обл., українці, громадянці України, не судимій, розлученій, маючій на утриманні малолітню дитину 2006 року народження, працюючій на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Яворів» Львівської митниці, проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

старший слідчий Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові Скрекля В.В. як сторона кримінального провадження, звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова з клопотанням, погодженим прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури Тимо А.С., про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 діб, з утриманням у Львівській установі виконання покарань №19. У разі визначення застави просить визначити заставу у сумі не менше 1 200 000 (одного мільйону двісті тисяч) гривень, а також покласти обов`язки, передбачені п. п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 191 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту (м. Рава-Руська, Львівського району, Львівської області), в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі службовими особами Львівської митниці та водіями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_1 підозрюється у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що державний інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Яворів» Львівської митниці ОСОБА_1 , яка відповідно до Графіку виходу на роботу працівників відділу митного оформлення № 2 митного поста «Яворів» Львівської митниці перебуваючи на чергуванні в період часу: з 08:00 год. 4 листопада 2021 року по 20:00 год. 4 листопада 2021 року; з 08:00 год. 20 листопада 2021 року по 20:00 год. 20 листопада 2021 року; з 08:00 год. 24 листопада 2021 року по 20:00 год. 24 листопада 2021 року в складі відділу митного оформлення № 2 митного поста «Яворів» Львівської митниці та відповідно до Журналу розподілу функціональних обов`язків особового складу ВМО № 1-4 митного поста «Яворів», заступивши на ділянку в напрямку в`їзд в Україну на смугу руху «зелений коридор», «червоний коридор» для оформлення фізичних осіб, що знаходиться в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Краківець», за адресою: Львівська область, Яворівський район, смт. Краковець вул. Вербицького, 54, діючи у порушення ч.ч. 1 та 4 ст. 318 Митного кодексу України, пунктів 4.17, 4.22.13, 4.22,14 та 4.22.7 Технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів через державний кордон у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Краківець», затвердженої наказом Львівського прикордонного загону № 137од від 31 липня 2020 року, а також підпунктів 1-2, 6 Розділу XI, підпунктів 3-4 Розділу ХІІ Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31 липня 2015 року №684, достовірно знаючи, що водіями транспортного засобу марки «FIAT DUCATO» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на територію України ввозяться товари, за які передбачено обов`язкову сплати митних платежів, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, сприяла в ухиленні від сплати обов`язкових митних платежів, шляхом приховання дійсних відомостей про вантаж вказаного транспортного засобу, в тому числі незважаючи на спрацювання ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР), переслідуючи єдиний злочинний умисел, завершила 4 листопада 2021 року, 20 листопада 2021 року та 24 листопада 2021 року відносно транспортного засобу марки «FIAT DUCATO» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 митні формальності та нанесла на контрольних талонах для проходження по «червоному коридору» відтиски особистої номерної печатки №502, надавши дозвіл на виїзд із зони митного контролю, чим забезпечила можливість ввезти на територію України без сплати обов`язкових митних платежів товари на загальну суму 1 170 758, 98 грн., що призвело до ухилення від сплати обов`язкових митних платежів на загальну суму 600 138, 65 грн., в тому числі ввізного мита в сумі 155 305, 38 грн. та податку на додану вартість в сумі 444 833,27 грн., які недоотримано державним бюджетом України, що більш ніж у двісті п`ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян станом на 2021 рік та, згідно положень п. 4 Примітки до ст. 364 КК України, є тяжкими наслідками.

Також, державний інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Яворів» Львівської митниці ОСОБА_1 , яка відповідно до Графіку виходу на роботу працівників відділу митного оформлення № 2 митного поста «Яворів» Львівської митниці перебуваючи на чергуванні в період часу: з 08:00 год. 4 листопада 2021 року по 20:00 год. 4 листопада 2021 року; з 08:00 год. 20 листопада 2021 року по 20:00 год. 20 листопада 2021 року; з 08:00 год. 24 листопада 2021 року по 20:00 год. 24 листопада 2021 року в складі відділу митного оформлення № 2 митного поста «Яворів» Львівської митниці та відповідно до Журналу розподілу функціональних обов`язків особового складу ВМО № 1-4 митного поста «Яворів», заступивши на ділянку в напрямку в`їзд в Україну на смугу руху «зелений коридор», «червоний коридор» для оформлення фізичних осіб, що знаходиться в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Краківець», за адресою: Львівська область, Яворівський район, смт. Краковець вул. Вербицького, 54, достовірно знаючи, що водіями транспортного засобу марки «FIAT DUCATO» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на територію України ввозяться товари, за які передбачено обов`язкову сплату митних платежів, умисно, з метою забезпечення видимості відсутності вантажу у транспортному засобі марки «FIAT DUCATO» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 та забезпечення одержання неправомірної вигоди ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у виді ухиленні від сплати обов`язкових митних платежів на товар, який перевозився транспортним засобом, використовуючи логін «MyronovaMI», який надавав їй право доступу до автоматизованої системи митного оформлення АСМО «Інспектор, внесла 4 листопада 2021 року, 20 листопада 2021 року та 24 листопада 2021 року завідомо неправдиві відомості до офіційних документів, прикріпила (завантажила) до картки митного оформлення попередньо заготовлені фотографії, на яких зображений вказаний автомобіль із відкритими дверима вантажного відсіку та без товару всередині, та які не була виготовлені у відповідний період часу, під час проходження митного контролю на території міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Краківець» та не відображали наявності у транспортному засобі вантажу, тобто містила завідомо неправдиві відомості.

Окрім того, у цей же період (4 листопада 2021 року та 20 листопада 2021 року), ОСОБА_1 скла акти проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, в якому зазначила завідомо неправдиві відомості про те, що транспортний засіб марки «FIAT DUCATO» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 переміщається без вантажу та ознак порушень митних правил не виявлено.

Також, ОСОБА_1 використовуючи логін «MyronovaMI», який надавав їй право доступу до автоматизованої системи митного оформлення АСМО «Інспектор», зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, внесла 4 листопада 2021 року, 20 листопада 2021 року та 24 листопада 2021 року до вказаної бази даних завідомо неправдиві відомості про завершення митних формальностей щодо транспортного засобу марки «FIAT DUCATO» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , відобразивши при цьому, що транспортний засіб в`їхав на територію України без вантажу, чим надав можливість ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ввезти на територію України, без сплати обов`язкових митних платежів, товари на загальну суму 1 170 758, 98 грн., що призвело до ухилення від сплати обов`язкових митних платежів на загальну суму 600 138, 65 грн., в тому числі ввізного мита в сумі 155 305, 38 грн. та податку на додану вартість в сумі 444 833,27 грн., які недоотримано державним бюджетом України, що більш ніж у двісті п`ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян станом на 2021 рік та, згідно положень п. 4 Примітки до ст. 364 КК України, є тяжкими наслідками.

Таким чином, слідчий вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні підстави для обґрунтованої підозри у вчинені останнім злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, у зв`язку з чим 7 вересня 2022 року щодо останньої складено повідомлення про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, яке цього ж дня їй вручено.

Слідчий клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою мотивує тим, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають у тому, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється. А тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, є необхідність обрання до ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Звертає увагу на те, що зібрані під час досудового розслідування докази є вагомими, підозрювана вчинила тяжкі кримінальні правопорушення (злочини), за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, тож тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання вини у кримінальних правопорушеннях (злочинах), у вчиненні яких вона підозрюється, є достатньою та співрозмірною для обрання останній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а вік та стан здоров`я підозрюваної дозволяють їй перебувати в слідчому ізоляторі під час досудового розслідування, що є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної. Вказує, що у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.

Крім того, при визначені суми застави вважає за необхідне врахувати, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , відноситься до категорії тяжких злочинів, внаслідок його вчинення, державним інтересам завдано матеріальної шкоди на загальну суму 600 138, 65 грн. Звертає увагу на положення ч. 5 ст. 182 КПК України та вказує, що у даному кримінальному провадженні наявність виключності випадку, обумовлена тим, що кримінальні правопорушення призвели до завдання матеріальної шкоди на загальну суму 600 138, 65 грн., та становили системний характер. За таких обставин, на думку органу досудового розслідування розмір застави з урахуванням виключності випадку, необхідно встановити у розмірі не менше 1 200 000 грн., оскільки саме такий розмір застави забезпечить виконання підозрюваною обов`язків, передбачених КПК України, та зможе запобігти спробам останньої ухилитися від органів досудового розслідування та суду, зокрема незаконно виїхати за межі державного кордону України.

Матеріали клопотання надійшли до Личаківського районного суду м. Львова 8 вересня 2022 року та автоматизованою системою документообігу суду для розгляду таких було визначено слідчого суддю Стрепка Н.Л., однак в судовому засіданні 8 вересня 2022 року розгляд справи було відкладено за клопотанням сторони захисту.

В судовому засіданні 9 вересня 2022 року прокурор подане клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні викладеним в ньому, а тому на даному етапі досудового розслідування вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням такому застави в розмірі не менше 1 200 000 грн.

Захисник відносно задоволення клопотання заперечила, вважає оголошену підозру необґрунтованою та що відсутні ризики визначені в ст. 177 КПК України для застосування найбільш суворого запобіжного заходу, а тому просив в задоволені клопотання відмовити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Підозрювана в судовому засіданні відносно задоволення клопотання заперечила, вказала, що жодного злочину не вчиняла і підтримала позицію свого захисника.

Заслухавши пояснення учасників процесу, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 і 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За змістом закону тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст. 177 КПК. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоби убезпечити їх настання.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що Перший слідчий відділ (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, здійснює досудове розслідування кримінального провадження №62021140010000616 від 30 листопада 2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

7 вересня 2022 року у даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

За змістом ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень,передбачених ч.2ст.364,ч.2ст.366КК України (сукупність наявних на даний час доказів припущення про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення) свідчать, зокрема: листи начальника Першого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові Я. Митька, надані на виконання доручень слідчого, №12-12-2246вн-21 від 1 грудня 2021 року та від 8 грудня 2021 року, наказ начальника Львівської митниці Державної митної служби України І. Ніжнікова «Про посилення заходів митного контролю» №8-254 від 11 жовтня 2021 року, наказ начальника Львівської митниці Державної митної служби України І. Ніжнікова «По особовому складу» №21-о від 29 червня 2021 року, посадова інструкція державного інспектора Відділу митного оформлення №2 Митного посту «Яворів», графік виходу на роботу працівників відділу митного оформлення №2 Митного посту «Яворів» Львівської митниці, зміни до такого, лист начальника відділу митних інформаційних технологій Львівської митниці Державної митної служби України Р. Гана №7.4-23/154 від 30 грудня 2021 року з доданими до такого службовими записками, витяги з ФМ «Журнал пункту пропуску» АСМО «Інспектор», матеріалами отриманими від компетентних органів Республіки Польща в порядку надання міжнародної правової допомоги, лист в.о. начальника Львівської митниці Державної митної служби України О.Шахрая №7.4-2-15/8/16484 від 25 серпня 2022 року з додатками до такого орієнтовними розрахунками митних платежів.

Ризиками, які дають підстави слідчому судді застосувати щодо підозрюваної запобіжний захід слід вважати той факт, що підозрювана обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, покарання,яке загрожуєїй вразі визнанняїї винноюу вчиненніінкримінованих їйкримінальних правопорушень,свідчить провисокий ступіньризику переховуваннявід судута слідства.Крім того підозрювана може незаконно впливати на свідків, а також інших на даний час невстановлених осіб у даному кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжувати вчиняти злочини у сфері службової діяльності, а також вчинити інші злочини з метою уникнення покарання.

Беручи до уваги описане вище, враховуючи наявність на утриманні в підозрюваної малолітньої дитини, її майновий стан і доходи за 2021 і 2022 роки, відсутність відомостей про ухилення від виконання процесуальних обов`язків зі сторони підозрюваної, а також не затримання її в порядку ст. 208 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що запобіжний захід у виді застави в розмірі 160 розмірівпрожиткового мінімуму для працездатних осіб буде достатнім для гарантування виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків. Визначаючи розмір застави слідчий суддя враховує, що у відповідності до положень ст. 182 КПК України розмір застави не може бути завідомо непомірним для підозрюваного, однак повинен забезпечувати належну процесуальну його поведінку та гарантувати виконання покладених на нього обов`язків. Крім того, слідчий суддя також враховує обставини вчинення кримінальних правопорушень та індивідуальні особливості підозрюваної, а тому застава у сумі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити належним чином виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження. Окрім цього, в даному випадку кримінальне провадження здійснюється не у зв`язку із вчиненням загально-кримінального злочину, а мова йде про злочин, вчинений, за версією обвинувачення, службовою особою.

Наведені дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима не гарантують запобігання встановленим ризикам без застосування запобіжного заходу у виді застави.

Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосуванням інших, більш м`яких запобіжних заходів, слідчим суддею не встановлено.

При цьому доводи сторони захисту щодо можливості застосування до підозрюваного інших більш м`яких запобіжних заходів, не спростовують вищенаведених висновків.

На підставінаведеного,слідчий суддявважає,що інші,більш м`якізапобіжні заходиє недостатнімидля запобіганняризикам,встановленим всудовому засіданні,в порядкуст.177КПК України,а тому запобігти встановленим ризикам можливо лише шляхом застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді застави.

Крім того, на підозрювану слід покласти обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; не відлучатися за межі Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі службовими особами Львівської митниці та водіями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Слідчий суддя вважає за доцільне не обмежувати пересування підозрюваної лише населеним пунктом, де вона проживає, оскільки на території України запроваджено воєнний стан, а також відповідно до матеріалів клопотання кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , вчинено ще в 2021 році.

При цьому, слідчий суддя не бере до уваги заперечення сторони захисту щодо необґрунтованості підозри, оскільки таке спростовується долученими до клопотання матеріалами.

Керуючись вимогами статей 177, 178, 183, 186, 194, 196, 197, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

в задоволенніклопотання старшогослідчого Першогослідчого відділуТериторіального управлінняДержавного бюророзслідувань,розташованого ум.Львові СкрекліВолодимира Володимировича відмовити.

Застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 160 (сто шістдесяти) розмірівпрожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 396 960 (триста дев`яносто шість тисяч дев`ятсот шістдесят гривень) гривень.

Сума застави може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Львівській області за такими реквізитами: код ЄДРПОУ 26306742, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA598201720355219002000000757.

Роз`яснити підозрюваній, що підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

Роз`яснити підозрюваній, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Покласти на підозрювану ОСОБА_1 такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися за межі Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі службовими особами Львівської митниці та водіями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Вказані обов`язки покладаються на строк не більше двох місяців, тобто до 8 листопада 2022 року включно.

Контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків покласти на Перший слідчий відділ (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Н.Л.Стрепко