Рішення № 10615023, 20.05.2010, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

20.05.2010р.                                                                                          Справа № 14/70

          за позовом Обласного об'єднання церков Християн віри Євангелістської Полтавської області, вул. Богдана Хмельницького, 19, м. Полтава, 36000

до Ковалівського споживчого товариства, вул. Першотравнева, 2-а, с. Ковалівка, Полтавський район, 38701

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор", пров. Піонерський, 4, м. Полтава, 36000

про визнання договору купівлі-продажу укладеним та дійсним і визнання права власності

                                                   Суддя Іваницький О.Т.

Представники:

від позивача: Бовсуновська Ю.А., дов. б/н від 19.05.2010 р.

від відповідача: представник не з'явився

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: представник не з'явився

          СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про визнання права власності на будівлю магазина, що знаходиться за адресою: вул. ХХІІ з'їзду КПРС, 47-а, м. Полтава та складає: внутрішній тамбур 1, пл. 0,7 м2, торгівельна зала 2, пл. 47,2 м2, підсобне приміщення 3, пл. 21,7 м2 та загалом площею 69,6 м2, а також заява про уточнення позовних вимог від 20.05.2010 р.

          До початку судового засідання від позивача поступила заява про уточнення позовних вимог від 20.05.2010 р. (вхід. № 6999д від 20.05.2010 р. канцелярії суду), в якій позивач просить визнати договір купівлі-продажу нежитлової будівлі колишнього магазину, що знаходиться на балансі Ковалівського споживчого товариства, розташованої за адресою: вул. ХХІІ з'їзду КПРС, 47-а, м. Полтава, укладений між Обласним об'єднанням церков християн віри Євангельської Полтавської області та Ковалівським споживчим товариством, укладеним та дійсним і визнати за ним право власності на будівлю магазину, що знаходиться за адресою: вул. ХХІІ з'їзду КПРС, 47-а, м. Полтава та складає: внутрішній тамбур 1, пл. 0,7 м2, торгівельна зала 2, пл. 47,2 м2, підсобне приміщення 3, пл. 21,7 м2 та загалом площею 69,6 м2. Суд вказану заяву прийняв, розглянув та задовольнив, залучивши її до матеріалів справи. Таким чином, предметом спору є визнання договору купівлі-продажу нежитлової будівлі колишнього магазину, що знаходиться на балансі Ковалівського споживчого товариства, розташованої за адресою: вул. ХХІІ з'їзду КПРС, 47-а, м. Полтава, укладений між Обласним об'єднанням церков християн віри Євангельської Полтавської області та Ковалівським споживчим товариством, укладеним та дійсним і визнання за Обласним об'єднанням церков християн віри Євангельської Полтавської області права власності на будівлю магазину, що знаходиться за адресою: вул. ХХІІ з'їзду КПРС, 47-а, м. Полтава та складає: внутрішній тамбур 1, пл. 0,7 м2, торгівельна зала 2, пл. 47,2 м2, підсобне приміщення 3, пл. 21,7 м2 та загалом площею 69,6 м2.

          Частинами 1 та 2 статті 58 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами; суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

          Враховуючи те, що позовні вимоги мають однорідні та пред'явлені тим самим позивачем до того самого відповідача суд об'єднав в одній позовній заяві кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

          Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

          Відповідач наданими йому правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, свого представника в судове засідання не направив. У своєму відзиві на позовну заяву (вхід. № 06995д від 20.05.2010 р. канцелярії суду) проти заявлених позовних вимог не заперечує та просить суд розглядати справу без участі повноважного представника.

          Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор", м. Полтава свого представника в судове засідання не направила. Листом № 1225/с125 від 19.05.2010 р. (вхід. № 06994д від 20.05.2010 р.) просить суд розглядати справу без участі повноважного представника.

          Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представника позивача, суд встановив, що 26 квітня 2007 р. правління Ковалівського споживчого товариства, с. Ковалівка (надалі Відповідач) Постановою № 8 постановило продати Обласному об’єднанню церков християн віри Євангельської Полтавської області, м. Полтава (надалі Позивач) будівлю магазину № 8 в м. Полтаві по вулиці ХХІІ з'їзду КПРС, 47, за договірною ціною 5000,00 гривень.

          16 липня 2007 р. між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір № 1 (надалі Договір), за умовами якого Продавець передає, а Покупець купує майно, вказане в Додатку № 1.

          Згідно Додатку № 1 до Договору майном являється будівля магазину, що знаходиться за адресою: вул. ХХІІІ з’їзду КПРС, 47-а, м. Полтава.

          Позивач умову п. 2. Договору виконав, здійснив оплату вартості купленого нерухомого майна у розмірі 5000,00 гривень , що підтверджується квитанцією № 8Р2098 від 20.07.2007 р.

          За п. 5. Договору передача майна здійснюється згідно Акту приймання-передачі, що є Додатком № 2 до Договору.

          Згідно Додатку № 2 до Договору (Акту приймання-передачі) Продавець передав, а Покупець прийняв будівлю магазину, що знаходиться за адресою: вул. ХХІІІ з’їзду КПРС 47-а, м. Полтава.

          Відповідно до технічного паспорту, виготовленого за станом на 30.06.2009 р. Приватним підприємством "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор", нежитлове приміщення магазину, що знаходиться за адресою: вул. ХХІІІ з’їзду КПРС, 47-а, м. Полтава,, літ. А-1, складає: внутрішній тамбур 1, пл. 0,7 м2, торгівельна зала 2, пл. 47,2 м2, підсобне приміщення 3, пл. 21,7 м2, загальною площею 69,6 м2.

          Позивач після укладення договору купівлі-продажу та отримання приміщення за Актом прийому-передачі володіє та користується вище зазначеним приміщенням магазину.

          3 березня 2010р. Позивачем було направлено Відповідачу лист з проханням надати правовстановлюючі документи на будівлю магазину, що знаходиться за адресою: вул. ХХІІІ з’їзду КПРС, 47-а, м. Полтава.

          19.03.2010 року на вказаний лист Відповідач повідомив, що дане майно знаходилось на його балансі, однак, надати правовстановлюючі документи не має можливості, оскільки вони відсутні.

          Суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі доказами та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

          Згідно до ч. 2 статті 220 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) якщо сторони домовилися щодо істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

          Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Згідно із ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

          Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

          Згідно із ч. 2 ст. 219 Цивільного кодексу України, суд може визнати правочин, у разі недодержання вимоги закону щодо його нотаріального посвідчення, дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі сторін.

          Статтею 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

          Відповідно до ст. 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно із ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

          Статтями 328 та 329 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом . Юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

          Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

          Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості, регулюються нормами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" № 1952-IV від 01.07.2004 р. (із змінами та доповненнями).

          Згідно з п. 5 р. V "Прикінцеві положення" вказаного закону до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами БТІ.

          Повноваження БТІ щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно регламентовані Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5.

          З комплексного аналізу положень п. 5 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", п. 1.3., підпунктів "а"-"в" п. 6.1. Тимчасового положення вбачається, що оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування, органами приватизації та Державним управлінням справами, у той час як комунальні підприємства БТІ здійснюють виключно реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

          Згідно із ст. 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

          Позивач в обґрунтування позовних вимог надав належні докази (у матеріалах справи), які дають підстави суду задовольнити частково та визнати укладеним та дійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі колишнього магазину, що знаходиться на балансі Ковалівського споживчого товариства, від 16.07.2007 р. № 1, розташованої за адресою: вул. ХХІІ з'їзду КПРС, 47-а, м. Полтава і визнання за позивачем право власності на будівлю магазину, що знаходиться за адресою: вул. ХХІІ з'їзду КПРС, 47-а, м. Полтава та складає: внутрішній тамбур 1, пл. 0,7 м2, торгівельна зала 2, пл. 47,2 м2, підсобне приміщення 3, пл. 21,7 м2 та загалом площею 69,6 м2.

          Припинити провадження у справі в частині стягнення судових витрат - державного мита в сумі 187,00 гривень та 236,00 гривень послуг інформаційно-технічного забезпечення судового процесу - у зв'язку із заявою позивача про покладення вказаних витрат на нього.

Згідно з пунктом 30 Інформаційного листа Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року відповідно до частини першої статті 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Якщо в рішенні господарського суду йдеться виключно про визнання права власності і не зазначається про виконання певних дій (передачу майна, видачу документів, що посвідчують відповідне право, тощо), то наказ на виконання такого рішення не видається.

          Відповідно до п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 р. (із змінами і доповненнями) "Про судове рішення" у відповідності з статтею 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

          Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 22, 27, 32-36, 43, 44, 49, 58, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

          1. Позов задовольнити частково.

          2. Припинити провадження у справі в частині стягнення судових витрат - державного мита в сумі 187,00 гривень та 236,00 гривень послуг інформаційно-технічного забезпечення судового процесу - у зв'язку із відмовою.

          3. Визнати укладеним та дійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі колишнього магазину, що знаходиться на балансі Ковалівського споживчого товариства, від 16.07.2007 р. № 1, розташованої за адресою: вул. ХХІІ з'їзду КПРС, 47-а, м. Полтава.

          4. Визнати право власності на будівлю магазину, що знаходиться за адресою: вул. ХХІІ з'їзду КПРС, 47-а, м. Полтава та складає: внутрішній тамбур 1, пл. 0,7 м2, торгівельна зала 2, пл. 47,2 м2, підсобне приміщення 3, пл. 21,7 м2 та загалом площею 69,6 м2 за Обласним об'єднанням церков християн віри Євангельської Полтавської області (код ЄДРПОУ 21063826).

          СУДДЯ                                                                                Іваницький О.Т.