Вирок № 106141673, 09.09.2022, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ПОЛТАВИ

Справа №552/3615/22

Провадження № 1-кп/552/335/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.09.2022 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Куліша Ю.В.,

при секретарі Іванині А.В.

за участю прокурора Саліхової І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12022221220000469 від 17.05.2022року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Храпачівка, Бєлгородської області, Росія, росіянин, громадянин України, з повною середньою освітою, офіційно непрацюючий, неодружений, знятий з реєстрації проживання та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий,

-10.06.2021 Ленінським районним судом м. Харкова, за ч. 1 ст. 190 КК України до обмеження волі строком 2 роки, із застосуванням ст.ст. 75,76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік,

-27.07.2022 Київським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 125 КК України до штрафу в розмірі 850 грн.(штраф не сплачено)

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , будучи засудженим 10.06.2021 Ленінським районним судом м. Харкова, за ч. 1 ст. 190 КК України до позбавлення волі строком 2 роки, із застосуванням ст.ст. 75,76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення і перевиховання не став та, маючи не зняту і не погашену в установленому законом порядку судимість, в період іспитового терміну вчинив злочин проти здоров`я особи за наступних обставин:

Так, в ході досудового розслідування встановлено, що 14 травня 2022 року близько 20 години 00 хвилин ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи поблизу буд. №6 за адресою: м. Харків, пров. 2-й Таганський, де став ініціатором конфлікту з раніше йому знайомим ОСОБА_2 .

Саме в той час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень будь - якого ступеня тяжкості на ґрунті раптово-виниклих неприязних відносин.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 спочатку наблизився до ОСОБА_2 , та діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер свого злочинного діяння, бажаючи настання наслідків у вигляді тілесних ушкоджень, проявляючи агресію, застосовуючи фізичну силу, умисно наніс один удар кулаком правої руки в ділянку лівого ока та брови ліворуч. Надалі, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 , бажаючи досягти злочинного результату, наніс ще два удари, кулаком лівої руки в ділянку правого ока, і нижньої щелепи праворуч та кулаком правої руки в ділянку носа. Від отриманих ударів ОСОБА_2 , відчув сильний фізичний біль та почав тікати.

Після цього ОСОБА_1 , вважаючи виконаними до кінця свої протиправні дії, припинив побиття ОСОБА_2 , та, байдуже ставлячись до настання будь-яких можливих наслідків зі здоров`ям потерпілого, з місця скоєння злочину зник.

В результаті злочинного діяння ОСОБА_1 , спричинив потерпілому ОСОБА_2 , наступні тілесні ушкодження:

-закрита травма носу у вигляді перелому кісток носу з наявністю синця на спинці носу у середній третині, яка належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я, тривалість якого перевищує 6-ть днів, але не перевищує 3-х тижнів (21 день) (згідно п.п. 2.3.1.«а», 2.З.З., «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року).

- синець у лівій навколоочній ділянці, з розповсюдженнями в ліву виличну ділянку та у лобну ділянку ліворуч, на тлі якого розташоване садно в ділянці проекції зовнішнього кінця лівої надбрівної дуги, що відносяться до легких тілесних ушкоджень (відповідно до п.п. 2.3.2.«б», 2.3.5., «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року).

-закрита щелепно-лицьова травма у вигляді перелому правого суглобового відростку нижньої щелепи, з наявністю синця у правій навколоочній ділянці, який розповсюджується на ділянку проекції правого скронево-нижньощелепного суглобу, яка не є небезпечною для життя в момент заподіяння, а спричинила за собою тривалий розлад здоров`я понад 3-х тижнів (21 день), і за цією ознакою у сукупності відноситься до ушкоджень середнього ступеню тяжкості (згідно п.п. 2.2.1.«а», «б», «в», 2.2.2., «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року), та підтверджено висновком судово-медичної експертизи № 09-349/2022 від 23.05.2022.

У судовомузасіданні ОСОБА_1 свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю та суду дав показання, що дійсно він у зазначений час заподіяв потерпілому тілесні ушкодження. У вчиненому розкаюється та просив суд суворо не карати.

У зв`язку з тим, що фактичні обставини справи учасниками процесу не оспорювалися, відповідно до ст. 349 КПК України свідки не допитувалися, матеріали справи не досліджувалися.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 122 КК України оскільки встановлено, що він умисно спричинив середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків.

У силу ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

У силу ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

При обранні міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який характеризується за місцем проживання посередньо, наявність обставини, що пом`якшує покарання, а разом з тим, враховує й те що до кримінальної відповідальності притягується не вперше, новий злочин вчинив під час іспитового строку за попереднім вироком, а тому суд вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 статті 122 КК України, так як інші більш м`які види покарань не призвели до його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, а кінцеве покарання визначити за правилами ст.. 71 КК України.

Речові докази розподілити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.

Судові витрати покласти на обвинуваченого

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік.

Відповідно до ст.71, 72 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 10.06.2021 року та остаточно визначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі строком на 1 рік та 6 місяців.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили обрати у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю.

Покласти на ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

-не залишати своє місце проживання: АДРЕСА_1 ;

- обов`язково прибувати до судів першої та апеляційної інстанції за першою вимогою.

Надати право працівникам служби відділення поліції №2 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області з`являтися в житло засудженого ОСОБА_1 яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 з метою його контролю, вимагати від нього усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього обов`язків.

Зобов`язати працівників відділення поліції №2 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області негайно поставити ОСОБА_1 облік та застосувати до нього електронні засоби контролю про що повідомити суд.

Копію вироку направити до відділення поліції №2 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області для негайного виконання та контролю.

Початок строку вiдбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його затримання.

Вирок Київського районного суду м. Полтави від 27.07.2022 року виконувати окремо.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Полтави, а засудженим у той же строк з моменту його отримання.

Головуючий Ю.В.Куліш