Рішення № 106138932, 06.09.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

06 вересня 2022 року справа №640/6666/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )доНаціональної поліції України (далі по тексту - відповідач, Нацполіція)провизнання протиправним та скасування наказу відповідача від 03 лютого 2021 року №141 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Національної поліції України» в частині пункту 4 про оголошення суворої догани за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію України», пункту 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, підполковникові поліції ОСОБА_1 , заступнику начальника відділу супроводження програм інформатизації, роботи з відкритими даними та інформаційної взаємодії управління цифровізації та інформаційної взаємодії Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції УкраїниВ С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом, зазначаючи про протиправність оскаржуваного наказу, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення повідомляла працівників поліції про місце своєї роботи та будь-яким чином не перешкоджала поліцейським виконувати їхні обов`язки.

Ухвалою від 16 березня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв адміністративну справу до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі №640/6666/21.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Мамедової Ю.Т., справу передано на повторний автоматизований розподіл.

Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу передано на розгляд судді Кузьменку В.А.

Ухвалою від 04 травня 2022 року Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв адміністративну справу №640/6666/21 та призначив до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив про відповідність оскаржуваного наказу вимогам чинного законодавства, оскільки позивач не повідомила дільничного офіцера поліції про свою приналежність до поліції, що призвело до порушення порядку розгляду протоколу відносно ОСОБА_1 .

У відповіді на відзив позивач зазначила, що неналежне оформлення протоколу про адміністративне правопорушення працівником поліції не може свідчити про дії ОСОБА_1 , як такі, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Нацполіції.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив таке.

Наказом від 03 лютого 2021 року №141 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Національної поліції України», за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію України», пункту 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, підполковникові поліції ОСОБА_1 , заступнику начальника відділу супроводження програм інформатизації, роботи з відкритими даними та інформаційної взаємодії управління цифровізації та інформаційної взаємодії Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції оголошено сувору догану.

Вказаний наказ прийнятий на підставі висновку службового розслідування за відомостями, викладеними у доповідній записці Департаменту кадрового забезпечення від 19 листопада 2020 року та у зверненні громадянина ОСОБА_2 від 25 січня 2021 року (далі по тексту - Висновок).

Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, керується такими мотивами.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть, зокрема, дисциплінарну відповідальність відповідно до закону (частина перша статті 19 Закону України «Про Національну поліцію»).

Як визначає частина друга статті 19 Закону України «Про Національну поліцію», підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (далі по тексту - Дисциплінарний статут).

Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

До поліцейських може застосовуватися такий вид дисциплінарного стягнення як сувора догана (пункт 3 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту).

Частиною першою статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Відповідно до частини другої статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (частина третя статті 14 Дисциплінарного статуту).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності є порушення службової дисципліни, тому для притягнення до такої відповідальності необхідно з`ясувати всі обставини дисциплінарного проступку.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

Отже, з метою встановлення обставин дисциплінарного проступку, визначення його тяжкості, заподіяної шкоди та ступеня вини, прийняттю рішення про накладення на дисциплінарного стягнення передує проведення службового розслідування.

Вирішуючи цей спір, суд має виходити з обставин, встановлених службовим розслідуванням, характеру дисциплінарного проступку, мотивів, за яких його вчинено та якими доказами це підтверджується.

Як встановив суд вище, дисциплінарне стягнення до позивача застосоване за порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію України», пункту 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту.

Так, пунктом 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

Зі змісту Висновку та оскаржуваного наказу вбачається, що дисциплінарний проступок позивача полягає у тому, що ОСОБА_1 під час оформлення адміністративного протоколу стосовно неї надала недостовірні відомості працівникам Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві, приховавши свою приналежність до поліції, зокрема, у Висновку зазначено, що підполковник поліції ОСОБА_1 проігнорувала вимоги частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини третьої статті 1, частини п`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту, що виразилося у не професійному виконанні службових обов`язків, не утриманні від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки (що виразилося у повідомленні неправдивої інформації про місце роботи і свій статус), введенні в оману поліцейських, які встановлювали обставини вчинення адміністративного правопорушення, указавши вигадане місце своєї праці, неінформуванні свого керівництва про складання стосовно неї адміністративного протоколу.

Дослідивши матеріали, що слугували підставою для прийняття оскаржуваного наказу в частині застосування дисциплінарного стягнення щодо ОСОБА_1 , суд встановив таке.

04 жовтня 2020 року лейтенант Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві Атаманенко В.М. прибув за викликом ОСОБА_2 про вчинення щодо нього домашнього насильства та склав у відношенні ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення серії ГР №182449 за частиною першою статті 1732 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суд звертає увагу на те, що матеріали службового розслідування не містять відомостей про те, від яких саме дій не утрималась позивач, що стали перешкодою іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

Зокрема, не вказано яким чином належність ОСОБА_1 до органів Нацполіції впливає на складення протоколу стосовно неї за частиною першою статті 1732 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування.

При цьому, позивач зазначає, що під час складання вказаного протоколу повідомляла про місце своєї роботи у Нацполіції.

У свою чергу, у Висновку встановлено: «04 жовтня 2020 року о 13.38 на скорочений номер екстреного виклику поліції « 102» (далі - спецлінію « 102») звернувся ОСОБА_2 з повідомленням про вчинення скандалу його колишньою дружиною ОСОБА_1 , яка є підполковником поліції, з якою вони продовжують проживати разом, провокацію нею бійки, а також про заподіяння нею побоїв. При цьому повідомив, що вона працює за адресою: АДРЕСА_1 , зазначивши, що з ними також проживає 13-річна донька. Вказане повідомлення зареєстроване до ЄО Дарницького УП за №68657.

О 13.44 на спецлінію « 102» звернулася ОСОБА_1 , яка повідомила, що її колишній чоловік ОСОБА_2 вчиняє стосовно неї психологічне насильство, здійснює неправдиві виклики поліції, намагається її скомпрометувати, щоб її звільнили з роботи, а також зазначила, що вона є працівником поліції (ЄО Дарницького УП №68660).

Обидва повідомлення зареєстровані як «Події за участю поліцейського» (домашнє насильство)».

З наведеного вбачається, що під час прибуття на виклик та складання протоколу, працівнику поліції було відомо, що ОСОБА_1 працює у Нацполіції.

Суд звертає увагу, що оформлення та зміст адміністративних протоколів та належність виконання працівниками поліції своїх службових обов`язків не є предметом розгляду цієї справи, а тому не зазначення працівником поліції в адміністративному протоколі інформації щодо належності ОСОБА_1 до Нацполіції не може свідчити про наявність у її діях дисциплінарного проступку.

Таким чином, відповідач не обґрунтував та не довів належними та допустимими доказами порушення ОСОБА_1 вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію України», пункту 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, в чому виявились такі порушення та які дії вчинила чи не вчинила позивач, тобто відповідач не довів причинно-наслідкового зв`язку між діями позивача та фактом притягнення її до адміністративної відповідальності.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідач не довів суду необхідність застосування до ОСОБА_1 такого стягнення як сувора догана та не обґрунтував неможливість або недоцільність накладення м`якшого дисциплінарного стягнення, зокрема у вигляді зауваження. Тобто відповідач не довів співмірність накладеного дисциплінарного стягнення із характером виявлених порушень.

Також суд погоджується із доводами позивача про те, що при накладенні дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 відповідач не врахував попередню поведінку, а саме відсутність дисциплінарних стягнень, сумлінного та чесного виконання службових обов`язків та заохочення.

Враховуючи викладене, на підставі встановлених під час судового розгляду справи фактів та обставин, беручи до уваги, що відповідач не довів належними та допустимими доказами наявності у діях позивача дисциплінарного правопорушення, суд приходить до висновку, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відбулося за відсутності правових підстав.

Таким чином, наказ відповідача від 03 лютого 2021 року №141 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Національної поліції України» в частині пункту 4 про оголошення суворої догани за скоєння дисциплінарного проступку підполковникові поліції ОСОБА_1 , заступнику начальника відділу супроводження програм інформатизації, роботи з відкритими даними та інформаційної взаємодії управління цифровізації та інформаційної взаємодії Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач не довів правомірність прийняття спірного наказу з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір за рахунок бюджетний асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції України від 03 лютого 2021 року №141 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Національної поліції України» в частині пункту 4 про оголошення суворої догани за скоєння дисциплінарного проступку підполковникові поліції ОСОБА_1 , заступнику начальника відділу супроводження програм інформатизації, роботи з відкритими даними та інформаційної взаємодії управління цифровізації та інформаційної взаємодії Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Національної поліції України.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );

Національна поліція України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10; ідентифікаційний код 40108578).

Суддя В.А. Кузьменко