Рішення № 10613798, 18.05.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.05.2010 р. Справа № 25/48

за позовом Приватного підприємства "Фірма Дніпро", м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 6, кв.13

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Дім Транс", м. Кременчук, вул. Ревенка, 82

про стягнення 16802,10 грн.

                                         Суддя Босий В.П

Представники сторін:

від позивача: Гончарук В.П. паспорт СО 034694 від 01.12.1998р. (директор)

від відповідача: Гуцуляк О.П. довіреність від 22.10.2009р.

В судовому засіданні представникам сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Обставини справи: розглядається позовна заява про відшкодування збитків в сумі 16802,10 грн. внаслідок пошкодження вантажу під час перевезення.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, посилаючись на відсутність доказів спричинення ним збитків.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив, що 10.06.2009р. між ТОВ "Авто Дім Транс" (перевізник) та ПП "Фірма Дніпро" (відправник) було укладено договір-заявку на перевезення вантажу за маршрутом: с. Чернянка (Каховський район Херсонської області) - м. Київ, Україна - м. Брянськ, Росія - м. Москва, яка була надіслана відповідачем позивачу, погоджена сторонами шляхом її підписання представниками сторін та посвідчена печатками.

Сторони погодили маршрут та вантаж, зокрема, вантаж - цибуля ріпчаста у сітках по 28 кг, а загалом 20000 кг, спосіб завантаження - ручний, вимоги до автомобіля-рефрижератора, вартість перевезення 2000 дол. США по курсу 7,62 грн., умови оплати по факту розвантаження по курсу НБУ на момент прибуття автомобіля на місце розвантаження. Отримувачем вантажу є приватний підприємець Маструкова О.В.

Як зазначає позивач, при завантаженні в с. Роздольне (Каховський район) та замитненні цибулі в м. Києві, пророслих плодів було в межах 4-5 %, що є технічно допустимою знижкою для покупця. Вказане підтверджується фотографіями, зробленими інспектором ВМО- 4 16.06.09р. в м. Києві при замитненні вантажу.

Як підтверджено сторонами в судовому засіданні по справі, вантаж було отримано 20.06.2009р., що підтверджується печаткою вантажоодержувача в відповідній графі міжнародної товарно-транспортної накладної СМR А № 0070548.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.06.2009р. на адресу ПП "Фірма Дніпро" була надіслана претензія від отримувача вантажу Маструкової О.В., яка в свою чергу отримала лист від свого покупця ТОВ "Полімер Тара" щодо якості товару та його утилізації.

Позивач вказує, що при прибутті вантажу 20.06.2009 р. за адресою розвантаження м. Москва, вул. Амурська, 1, база "Вікторія" при огляді товару, завідуючий складом ТОВ "Полімер Тара" взявши 8 сіток цибулі виявив приблизно 52,4 % пророслих плодів цибулі.

За висновком комісії, якою було складено акт ушкодження товару № 1 від 23.06.09р,. з причиною ушкодження товару було недотримання необхідного температурного режиму +7 - 8оС при перевезенні цибулі в автотранспортному засобі спеціального призначення (Акт ушкодження та ксерокопії фотографій в матеріалах справи).

Згідно висновку комісії цибуля ріпчаста в кількості 10375 кг до реалізації в роздріб не придатна і підлягає повній утилізації.

Таким чином, збитки позивача складають: вантаж 19800 кг цибулі, пошкоджено 52,4% - 5 % технічної знижки = 47,4%, що складає 9385 кг, 9385 кг * 0,235 доларів США = 2205 доларів США, 2205 доларів США * 7,62 = 16802,10 грн.

Згідно з ст. 17 п. 1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19 травня 1956 р. (чинної для України згідно із Законом України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 р). перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки.

Відповідно до ч.2 ст. 308 Господарського кодексу України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (п. 3 ст. 308 ГК України)

Відповідно до ст.18 Конвенції якщо перевезення виконується транспортними засобами, спеціально обладнаними так, щоб вантаж не підпадав під вплив тепла, холоду, змін температури, перевізник має вжити всіх заходів стосовно вибору, обслуговування і використання вищезгаданого обладнання, яких він був зобов'язаний вжити з урахуванням обставин, і що він дотримувався будь-яких наданих йому спеціальних інструкцій.

Відповідно до п. 1 ст. 925 ЦК України до пред'явлення перевізникові позову, що випливає із договору перевезення вантажу можливим є пред'явлення йому претензії.

На виконання вимог вказаної статті Позивач направив Відповідачу Претензію (вих. № 7/6 від 24.06.09) в якій вимагав відшкодувати збитки у розмірі 2 205 доларів США, що за курсом НБУ становить 16 802 грн.10 коп.

В свою чергу Відповідач направив Позивачу Претензію №1 б/н від 13.07.2009 з вимогою перерахувати визначену договором суму (15 240 грн.) за виконані послуги перевезення вантажу та відмовився відшкодовувати збитки.

Згідно з ст. 314Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає:

- у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає;

- у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість;

- у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності - v розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Якщо внаслідок пошкодження вантажу його якість змінилася настільки, що він не може бути використаний за прямим призначенням, одержувач вантажу має право від нього відмовитися і вимагати відшкодування за його втрату.

Відповідно до ст. 224 та ч.1 ст. 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства .

Відповідно до положень ч. 1 ст. 314 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 924 Цивільного кодексу України, встановлена презумпція вини перевізника за пошкодження та втрату вантажу під час перевезення.

З огляду на викладене суд вважає, що відповідачем не доведено належними доказами, що пошкодження вантажу сталося не з його вини, тобто внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. У зв'язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 32-33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

                                                                      В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Дім Транс", м. Кременчук, вул. Ревенка, 82, код 34169795, р/р 260001388 КФ ПАБ "Полтава-банк", МФО 331423 на користь Приватного підприємства "Фірма Дніпро", м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 6, кв.13, код 23155521, р/р 2600447013393 в Подольській філії ВАТ КБ "Хрещатик", МФО 380139 - 16802,10 грн. збитків, 168,02 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 Босий В.П.

Повний текст рішення підписаний 25.05.2010 р.