Ухвала суду № 106137889, 30.08.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

30 серпня 2022 рокум. Київ№ 640/638/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Колодяжного В.Є., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доКиївського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат

провизнання дій протиправними, та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (далі позивач або ОСОБА_1 ) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (адреса: 03165, м. Київ, пр-т. Любомира Гузара, 7, ідентифікаційний код 22886300) (надалі відповідач або Київський міський центр), у якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (ЄДРПОУ: 22886300; юридична адреса: 03165, місто Київ, проспект Гузара Любомира, будинок 7) щодо невиплати у повному розмірі грошової допомоги до 05 травня за 2017-2021 роки ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 );

- зобов`язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (ЄДРПОУ: 22886300; юридична адреса: 03165, місто Київ, проспект Гузара Любомира, будинок 7) нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу до 05 травня за 2017-2021 роки у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком для учасників бойових дій з урахуванням виплачених сум ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 .

Позивачем усунуто недоліки позовної заяви, подано заяву про поновлення строку на звернення до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2022 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/638/22, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

До канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання відповідача від 30.06.2022 № 09/2119-044 про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог щодо виплати разової грошової допомоги у 2017-2020 роках.

В обґрунтування клопотання зазначено, що виплату одноразової грошової допомоги до 5 травня у 2017 по 2020 роки здійснено у відповідні роки, разом з тим, позивач звернувся з позовом щодо визнання протиправними дій щодо виплати сум допомоги у неналежному розмірі лише у грудні 2021 року з пропущенням шестимісячного строку на звернення з позовом у цій частині вимог.

Позивач подав відповідь на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з запереченням щодо тверджень відповідача.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).

Виплата допомоги до 05 травня є щорічним одноразовим платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання виплати особою, якій призначена така допомога, він вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Отже, на 30 вересня відповідного року встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована, а тому перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня кожного року щодо кожної окремої виплати.

Позивач не заперечує обставин виплати грошової допомоги до 5 травня впродовж 2017-2020 у відповідні роки.

Разом з тим, позивач у заяві про поновлення строку на звернення до суду зазначає, що про порушення свого права на отримання разової грошової допомоги до 5 травня дізнався з листа Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 08.12.2021 № 051-044-С-3416-14.

Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних гарантій Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 по справі № 240/12017/19, яка є обов`язковою для суду першої інстанції.

Суд зазначає, що отримання позивачем листа у відповідь на його заяви та прийняття Верховним Судом рішення у зразковій справі не змінює моменту, коли позивач дізнався про порушення своїх прав (отримання разової грошової допомоги у меншому розмірі), а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ці дати не пов`язуються з початком перебігу строку звернення до суду у випадку, коли законом встановлений строк для вчинення особою активних дій щодо отримання допомоги.

У зв`язку з чим, не отримання позивачем допомоги до 05 травня у 2017-2020 роках у повному обсязі є відліком обчислення шестимісячного строку звернення до суду, передбаченим Кодексом адміністративного судочинства України.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Отже, позивач міг та повинен був дізнатись про порушення своїх прав, інтересів щодо отримання грошової допомоги у 2017-2021 роках в меншому розмірі після отримання вказаних суми, разом з тим, за роз`ясненням з приводу правильності нарахування таких сум звернувся до відповідача лише у грудні 2021 року, а до суду у січні 2022 року, тобто з очевидним пропущенням шестимісячного строку на звернення з позовом в частині вимог щодо виплати грошової допомоги до 5 травня за 2017-2020 роки, при цьому без наявності поважних причин пропуску такого строку.

Суд відмічає, що встановлений КАС України строк на звернення до адміністративного суду з вимогами щодо оскарження дій відповідачів з приводу виплати сум одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік позивачем не порушено.

У статті 123 КАС України передбачено, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України встановлено, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно ч. 3, 4 ст. 240 КАС України, про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Таким чином, зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви відповідача про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог.

Керуючись частиною третьою статті 123, пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення до суду відмовити.

2. Клопотання Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 30.06.2022 № 09/2119-044 про залишення позову без розгляду - задовольнити.

3. Позовну заяву ОСОБА_1 у адміністративній справі № 640/638/22 залишити без розгляду в частині вимог щодо:

- визнання протиправними дій Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (ЄДРПОУ: 22886300; юридична адреса: 03165, місто Київ, проспект Гузара Любомира, будинок 7) щодо невиплати у повному розмірі грошової допомоги до 05 травня за 2017-2020 роки ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 );

- зобов`язання Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (ЄДРПОУ: 22886300; юридична адреса: 03165, місто Київ, проспект Гузара Любомира, будинок 7) нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу до 05 травня за 2017-2020 роки у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком для учасників бойових дій з урахуванням виплачених сум ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України, набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена.

Суддя К.С. Пащенко