Рішення № 106137592, 31.08.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2022 року м. Київ №640/36889/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування і виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021р. як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок, нарахувати і виплатити позивачу недоплачену суму щорічної грошової допомоги у вказаному розмірі (з урахуванням проведених виплат).

Підстава позову: позивачу виплачено грошову допомогу до 5 травня у 2021р. у розмірі 1491 грн., що не відповідає встановленому Законом України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551) розміру.

Інших заяв по суті справі від учасників справи до суду не надійшло.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задово-лення позову, зважаючи на таке.

У 2021р. відповідач виплатив позивачу як учаснику бойових дій разову грошову допо-могу до 5 травня у розмірі 1491 грн. відповідно до постанови КМ України від 08.04.2021 №325.

Спірні правовідносини виникли у сфері соціального забезпечення та стосуються виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня у 2021р.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнано неконсти-туційними положення Закону України від 28.12.2007 №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким ч. 5 ст. 12 Закону №3551 викладено у новій редакції.

Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 визнано неконсти-туційним окреме положення п. 26 Прикінцевих та перехідних положень БК України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінан-сових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною 5 ст. 12 Закону №3551 (у редакції Закону України від 25.12.1998 №367-XIV "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") встановлено, що учасникам бойових дій (статті 5, 6) щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325 встановлено, що разова грошова допомога до 5 травня у 2021р. учасникам бойових дій виплачується у розмірі 1491 грн.

Вирішуючи питання щодо конкуренції правових норм вказаних актів, суд враховує таке.

Згідно із ст. 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1).

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України (ч. 2).

У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнарод-ному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України (ч. 3).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.01.2021 №440/2722/20 з посиланням вищевказані рішення Конституційного Суду України і наведені цим судом мотиви та виходячи із визначених у ч. 4 ст. 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами зазначила, що для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2020р. слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112, а Закон №3551, який має вищу юридичну силу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19 зазначила, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 №913/204/18, від 10.03.2020 №160/1088/19).

Така ж правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10.02.2016 №537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у ч. 4 ст. 9 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014р. слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.

Постанова Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325 суперечить ст. 12 Закону №3551, тому відповідно до ч. 3 ст. 7 КАС України та з урахуванням вищенаведених рішень Конституційного Суду України і Великої Палати Верховного Суду при вирішенні цієї справи належить застосовувати Закон №3551, а не вказану постанову Уряду, безвідносно до того, що її положення не були скасовані на момент спірних правовідносин.

З урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік" позивач мав право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня у 2021р. у розмірі 8845 грн. (5 х 1769 грн.) Виплата позивачу грошової допомоги у меншому розмірі не відповідає вимогам Закону №3551 і порушила вказане право позивача.

Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає про обґрунтованість позову і наявність підстав для його задоволення у повному обсязі.

Позивач звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правни-чу допомогу у сумі 2000 грн., які сплачені адвокату Косточці С.О. у вигляді гонорару.

Понесення позивачем цих витрат підтверджується наданими копіями: 1) договору про надання правничої допомоги від 01.12.2021 №01/12-1; 2) ордеру від 07.12.2021 Серія ВІ №1022990; 3) звіту №07/12 про виконані адвокатом роботи (надані послуги) та час, витрачений на їх реалізацію, а також розмір коштів, що підлягає сплаті за них клієнтом, згідно з яким розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого адвокатом, та становить 2000 грн.; 4) квитанції на оплату виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) до звіту №07/12 на суму 2000 грн.

Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України суд врахував таке:

- справа не становить важливості для позивача, оскільки грошова виплата є разовою і не є джерелом його існування; вирішення справи не впливає на репутацію позивача та відсутній публічний інтерес до неї;

- справа відноситься до справ незначної складності;

- учасниками справи є позивача і відповідача, а заявами по суті справи - позов і відзив;

- підстави і предмет позову, законодавство, яким регулюються спірні правовідносини, судова практика у подібних правовідносинах є зрозумілими і сталими та не потребують глибо-кого вивчення;

- обсяг і характер доказів, який мають значення для вирішення справи, є незначним (копія відповідного посвідчення, що підтверджує підставу виплати грошової допомоги; виписка банку, що підтверджує суму виплаченої позивачу грошової допомоги), знаходиться у розпоря-дженні позивача, не вимагає їх отримання від інших осіб, а фактичні обставини справи, які ними підтверджуються є очевидними і беззаперечними;

- відсутність обов`язкової процедури досудового вирішення спору;

- розмір витрат на професійну правничу допомогу становить майже 1/3 суми недопла-ченої грошової допомоги;

- оспорювані дії (бездіяльність) вчинені (допущено) відповідачем на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України та в межах виділених на це бюджетних асигнувань.

Враховуючи викладене, суд вважає належним і співмірним розмір витрат на професійну правничу допомогу, який необхідно стягнути з відповідача, у сумі 736 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 90, 139, 241-246, 257-263 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Задовольнити позов ОСОБА_1 повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня у 2021р. у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

3. Зобов`язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати і виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня у 2021р. у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком (з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги).

4. Стягнути з бюджетних асигнувань Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 736,00 грн. (сімсот тридцять шість гривень 00 коп.).

Позивач: ОСОБА_1 ;

АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат;

03165, м. Київ, просп. Любомира Гузара, 7; ЄДРПОУ 22886300.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Дата рішення є днем складення його у повному обсязі.

Суддя Д.А. Костенко