Ухвала суду № 106137188, 08.09.2022, Нововодолазький районний суд Харківської області

Ряд.193

Справа № 615/721/22

Провадження № 1-кп/631/89/22

У Х В А Л А

п р о п р и з н а ч е н н я с п р а в и до с у д о в о г о р о з г л я д у

в п о р я д к у д и с т а н ц і й н о г о с у д о в о г о п р о в а д ж е н н я

т а

п р о з а с т о с у в а н н я з а п о б і ж н о г о з а х о д у

у в и г л я д і т р и м а н н я п і д в а р т о ю

08 вересня 2022 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Мащенко С. В.

за участю

з боку сторони обвинувачення:

прокурора Пономаренка А. С.

з боку сторони захисту:

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Бессонова В. А.

а також:

секретаря судового засідання Дядик С. В.

розглянувши і перевіривши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні залу судових засідань № 1 Нововодолазького районного суду Харківської області справу за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 липня 2022 року під № 12022221050000127, щодо вчинення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем міста Валки Харківської області, громадянином України,

із неповною середньою освітою, холостим, без утриманців,

який на час затримання працював підсобним робітником

в КП «БЛАГОУСТРІЙ»,

в силу приписів статті 89 Кримінального кодексу України раніше не судимий;

зареєстрований та проживає за адресом: АДРЕСА_1 ,-

кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 259 Кримінального кодексу України, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника,-

в с т а н о в и в:

На виконання приписів пункту 3 частини 2 статті 283 Кримінального процесуального кодексу України 27 липня 2022 року заступник керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області Андрій Пономаренко, який на підставі приписів статей 36 і 37 зазначеного кодифікованого процесуального закону України має відповідні повноваження, в порядку, передбаченому статтями 291 та 293 Кримінального процесуального кодексу України, звернувся до Валківського районного суду Харківської області із обвинувальним актом та доданими до нього документами у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 липня 2022 року під № 12022221050000127, щодо вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 259 Кримінального кодексу України (а. с. 1, 2 - 10).

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду від 04.08.2022 року, постановленої на підставі розпорядження голови Верховного Суду № 14/0/9-22 від 25.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської областей)», матеріали цього кримінального провадження передано на розгляд Нововодолазькому районному суду Харківської області (а. с. 17).

Зазначений обвинувальний акт зареєстровано за вхідним № 2346/22-вх від 06.09.2022 року із наданням єдиного унікального № 615/721/22 (провадження № 1-кп/631/89/22) та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, обліково-статистичної картки справи та Контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, в день надходження передано на розгляд головуючого судді Мащенко С. В. (а. с. 19, 20, 21).

У відповідності до приписів частини 1 статті 314 Кримінального процесуального кодексу України ухвалою, постановленою 07.09.2022 року Нововодолазьким районним судом Харківської області у складі головуючого судді Мащенко С. В., визначеної відповідно до частини 11 статті 31 й частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України, з урахуванням приписів статей 75 та 76 цього ж кодифікованого процесуального закону України, розпочато підготовче провадження у цій справі та призначене відкрите підготовче судове засідання, яке слід провести професійним суддею одноособово за участю прокурора, обвинуваченого та його захисника (а. с. 22 - 26).

Під час підготовчого судового засідання заступник керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області Андрій Пономаренко, який згідно з приписами статей 36 і 37 Кримінального процесуального кодексу України має відповідні повноваження та діє на підставі постанови про створення групи прокурорів, які здійснюють повноваження у кримінальному провадженні, прийнятої заступником керівника Богодуховської окружної прокуратури Харківської області Пономаренком А. О. 12.07.2022 року, вважав, що зазначене кримінальне провадження підсудне Нововодолазькому районному суду Харківської області з огляду на зміст частин 5 і 6 статті 34 Кримінального процесуального кодексу України, підстав для його закриття чи повернення обвинувального акту не вбачається, так як той складений у повній відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства України. Судовий розгляд справи з єдиним унікальним № 615/721/22 (провадження № 1-кп/631/89/22) слід здійснювати у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, обвинуваченого та його захисника, й просив призначити судовий розгляд справи за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 липня 2022 року під № 12022221050000127, щодо вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 259 Кримінального кодексу України, у відкритому судовому засіданні суддею одноособово. Заяв та клопотань щодо витребування певних речей чи документів не мав, прохав здійснити виклик до суду для допиту певних осіб, зазначених у клопотанні, зареєстрованому за вхідним № 2386/22-вх від 08.09.2022 року, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Також із дотриманням приписів частини 2 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України звернувся в суд із клопотанням про застосування запобіжного заходу, зареєстрованим за вхідним № 2385/22-вх від 08.09.2022 року, щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без застосування застави, подане у повній відповідності до строків та порядку, визначених чинним кримінальним процесуальним законодавством України, яке просив задовольнити (а. с. 66, 67 - 68, 37 - 61, 62).

Захисник - Бессонов В. А., який діє за діє за дорученням для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, у кримінальному провадженні стосовно якої відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням № 27-270000973 від 12.07.2022 року та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 1893 (бланк серії ХВ № 000080), виданим 18.02.2015 року на підставі рішення Ради адвокатів Харківської обласної № 64, у підготовчому судовому засіданні зазначив, що вказане кримінальне провадження може бути призначене до судового розгляду. Заяв та клопотань щодо здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту, витребування певних речей чи документів не мав. Натомість вважав, що у задоволенні клопотання прокурора щодо застосування до його підзахисного запобіжного заходу у виді тримання під вартою без застосування застави слід відмовити, обравши обвинуваченому ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту. Одночасно звернув увагу суду на те, що стороною обвинувачення жодним чином не доведено існування ризиків, обумовлених чинним кримінальним процесуальним кодифікованим законом (а. с. 71, 70, 69).

Обвинувачений ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні повністю підтримав думку свого захисника та їх сумісну позицію з заявленого прокурором клопотання, й вказав, що інших клопотань до суду не має, просить кримінальне провадження призначити до розгляду професійним суддею одноособово, а застосовуючи запобіжний захід у виді домашнього арешту зобов`язується його повністю дотримуватись.

Прокурор у кримінальному провадженні під час обговорення заявленого прохання захисника щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді домашнього арешту будь-яких інших доказів.

За наслідками підготовчого провадження, здійснивши його із заслуховуванням думок учасників підготовчого судового засідання, зокрема: з боку сторони обвинувачення та з боку сторони захисту щодо можливості призначення судового розгляду цього кримінального провадження у відкритому судовому засіданні,- всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо дослідивши обвинувальний акт разом із доданими до нього документами (зокрема, реєстром матеріалів досудового розслідування та відповідних розписок сторони захисту), перевіривши їх на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України, в тому числі й згідно з доказами, наданими сторонами під час підготовчого провадження на підтвердження заявлених клопотань відповідно до принципу змагальності сторін та свободи у доведенні їх переконливості, дослідженими у підготовчому судовому засіданні у їхній сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв`язку, суд приходить до обґрунтованого висновку про необхідність зазначити таке.

Порядок кримінального провадження на території України як обумовлено змістом статті 1 Кримінального процесуального кодексу України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, що складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Одним із завдань кримінального провадження, визначеним у статті 2 Кримінального процесуального кодексу України, є забезпечення швидкого, повного й неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

При цьому, підготовче провадження в суді першої інстанції здійснюється відповідно до приписів глави 27 розділу ІV кримінального процесуального кодифікованого закону України, якою визначено, що завданням стадії підготовчого судового провадження є, зокрема, перевірка матеріалів досудового розслідування, оцінка змісту і форми обвинувального акту з метою успішного проведення судового розгляду.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 3 Кримінального процесуального кодексу України, кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Отже, обвинувальний акт, як встановлено частиною 4 статті 110 кримінального процесуального кодифікованого закону України, є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 3 Кримінального процесуального кодексу України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом

У формулюванні обвинувачення повинні бути відображені обставини, які згідно із приписом статті 91 вказаного кодексу підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме про подію кримінального правопорушення (час, місце спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету вчинення кримінального правопорушення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та інші.

При цьому правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті повинна містити не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті кримінального закону, а й точне формулювання, у тому числі й об`єктивної сторони кримінального правопорушення, а також кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення.

Вищенаведене свідчить про те, що обвинувальний акт повинен містити як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, так і формулювання обвинувачення.

Одночасно й частина 2 статті 42 Кримінального процесуального кодексу України визначає обвинуваченого (підсудного) як особу, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу.

Відтак, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 липня 2022 року під № 12022221050000127, щодо вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 259 Кримінального кодексу України, переданий до суду в порядку статті 291 Кримінального процесуального кодексу України, із дотриманням правил підсудності та з огляду на зміст статі 33 та частин 5 і 6 статті 34 цього Кодексу підсудний Нововодолазькому районному суду Харківської області.

Розв`язуючи питання, визначені у частини 3 статті 314 Кримінального процесуального кодексу України, та оцінюючи зміст і форму зазначеного обвинувального акта, суд вважає, що підстав для прийняття рішення за пунктами 1 - 4 вказаної частини, як і для закриття провадження у справі за пунктами 4 - 8 частини 1 або частини 2 статті 284 зазначеного кодифікованого закону не має, а тому слід призначити судовий розгляд на його підставі.

Частина 1 статті 337 кримінального процесуального кодифікованого закону України обумовлює, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

При цьому, частиною 2 статті 27 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито.

Отже, розгляд справи з єдиним унікальним № 615/721/22 (провадження № 1-кп/631/89/22) слід здійснювати професійним у відкритому судовому засіданні суддею одноособово, обраним відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, тобто під голуванням судді Мащенко С. В.

На підставі приписів статті 26 Кримінального процесуального кодексу України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим кодексом.

Зокрема, вони мають право визначитись із переліком осіб, щодо яких суду слід здійснити виклик для допиту, що чітко визначено абзацом 1 пункту 4 частини 2 статті 315 Кримінального процесуального кодексу України.

Натомість у підготовчому провадження сторона захисту із таким клопотанням до суду не звернулась, а клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню, й до суду слід викликати задля здійснення допиту під час судового розгляду цього кримінального провадження осіб, перелічених прокурором та зазначених у реєстрі матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 липня 2022 року під № 12022221050000127, а саме:

-ОСОБА_2 , що проживає за адресом: АДРЕСА_2 , телефон № НОМЕР_1 ;

-ОСОБА_3 , що проживає за адресом: АДРЕСА_3 , телефон № НОМЕР_2 ;

-ОСОБА_4 , що проживає за адресом: АДРЕСА_4 ;

-ОСОБА_5 , АДРЕСА_5 , телефон № НОМЕР_3 ;

-ОСОБА_6 , що проживає за адресом: АДРЕСА_5 телефон № НОМЕР_4 .

Крім того, клопотання прокурора, зареєстроване за вхідним № 2385/22-вх від 08.09.2022 року, щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, подане у повній відповідності до строків та порядку, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, слід задовольнити, виходячи з наступного.

Так, на підставі ухвали слідчого судді Валківського районного суду Харківської області Токмакової А. П., постановленої 14 липня 2022 року, застосований відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком до 09 вересня 2022 року (включно).

Частиною 3 статті 315 Кримінального процесуального кодифікованого закону України передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього кодексу.

Отже, запобіжні заходи у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирішуючи питання про продовження чи застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд щоразу зобов`язаний враховувати відповідну практику Європейського суду з прав людини, в тому числі й правову позицію, викладену у пункті 80 Рішення від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України" щодо можливості застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Частина 1 статті 176 Кримінального процесуального кодексу України передбачає види запобіжних заходів, які можуть застосовуватись у кримінальному провадженні, що наведені в порядку зростання ступеню суворості. При цьому такий вид як тримання під вартою є найбільш суворим з них.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Підставами ж застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність хоча б одного ризику, переліченого у пунктах 1 - 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, який розширеному тлумаченню не підлягає.

Задовольняючи клопотання прокурора щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на стадії підготовчого судового провадження, суд, враховуючи існування ризиків (переховування від суду, незаконного впливу на свідків або перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення інших кримінальних правопорушень), оцінюючи наявні в нього на цей час матеріали кримінального провадження та всі обставини у їх сукупності, а саме: вагомість висунутого обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину; тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим; його вік; стан здоров`я; характер соціальних зав`язків у місці його проживання; вчинення цього кримінального правопорушення через не досить тривалий час з моменту погашення попередньої судимості за тяжкий злочин,- приходить до обґрунтованого висновку про те, що раніше застосований до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк якого спливає 09.09.2022 року, виявився вкрай дієвим та таким, завдяки якому досягнуто виключної та єдиної мети такого застосування - забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Отже, з огляду на таке, а також беручі до уваги обґрунтованість підозри (на цей час висунутого обвинувачення) у вчиненні особою кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 259 Кримінального кодексу України, суд вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1 - 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, які ще не змінились, а тому враховуючи вимоги дотримання розумного строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, викладені у пункті 79 Рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України", а також сукупний строк триманні обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, вважає за необхідне, можливе та доцільне застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та створити необхідні умови для виконання завдань кримінального провадження, передбачених положеннями статті 2 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог частини 3 статті 5 Конвенції з прав людини та усталеної практики Європейського суду з прав людини «обґрунтованість підозри» розуміється так, що існують факти та/або інформація, що можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити інкриміновані їй правопорушення. За таке, рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відтак, з огляду на те, що судовий розгляд цього кримінального провадження не розпочатий й справа перебуває на стадії підготовчого судового провадження, дослідивши наявні матеріали справи на обґрунтування питання, що обговорюється, як то: вік обвинуваченого (34 повних років), стан його здоров`я (довідок про наявність будь-яких хвороб сторонами захисту або обвинувачення не надано, усно не заявлено), сімейний стан (холостий), наявність постійного роду занять (офіційно працевлаштований, суб`єктом господарської діяльності не є), матеріальне положення (отримує заробітну плату за місцем роботи приблизно зі слів 4 - 6 тисяч гривень щомісяця), місце мешкання (мешкає за місцем реєстрації, за яким характеризується посередньо), за місцем роботи характеризується позитивно, - ураховуючи достатність даних задля формування висновку щодо обґрунтованості підозри відносно ОСОБА_1 з огляду на наявність висунутого йому обвинуваченого, беручи до уваги, що на суд, який здійснює судове провадження, покладено контроль за обґрунтованістю обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та доцільність його збереження, дотримуючись принципу розумності строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також сукупний строк триманні обвинуваченого під вартою, суд вважає за необхідне та можливе застосувати (обрати) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строків, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, і вважає що саме такий запобіжний захід може запобігти ризикам, передбаченим у статті 177 вказаного кодифікованого акту, а також забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 та створити необхідні умови для встановлення істини у вказаному кримінальному провадженні.

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків. Однак, враховуючи наявність зазначених ризиків, оцінюючи сукупність всіх обставин, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення, факт вчинення цього злочину під час оголошення в Україні воєнного стану в наслідок збройної агресії з боку Російської Федерації; обставини злочину, у вчинені якого він обвинувачується, - вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому суд застосовує відносно нього запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою.

Приходячи до такого, суд бере до уваги, що на території Харківської області ведуться активні бойові дії, в тому числі ракетних обстрілів зазнала Валківська ОТГ. Крім того, на період воєнного стану запроваджено певні обмеження прав громадян, а органи правопорядку, медицини, ДСНС та інші служби переведені в посилений режим цілодобової роботи. Водночас, кримінальне правопорушення, що інкримінується обвинуваченому, призвело до дезорганізації роботи державних органів та створення у жителів Валківської ОТГ відчуття страху, небезпеки за своє життя, потребували евакуації близько 100 осіб, виклик на місце бригади вибухотехніків, приїзд екіпажу ДСНС та швидкої допомоги та, як наслідок, масового скупчення людей в самому центрі міста. Тому з огляду на важливість дотримання питання громадської безпеки в період воєнного стану, тримання під вартою ОСОБА_1 має значний суспільний інтерес, більший ніж втручання в його особисті права та свободи.

Разом з тим, суд ураховує й положення частини 3 статті 183 кримінального процесуального кодифікованого закону про те, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим кодексом, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї ж статті.

Ураховуючи правозастосовну практику, викладену Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України, який, з огляду на імперативну норму пункту 6 частини 2 статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями), забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій (тобто сталість та єдність судової практики) у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом, а також відповідно до змісту вимог, передбачених статтею 182 Кримінального процесуального кодексу України, з огляду на вище викладені обставини кримінальних правопорушень, майновий та сімейний стан обвинуваченого, наявність ризиків, передбачених статтею 177 зазначеного останнім кодифікованого нормативно-правового акту України, суд вважає за можливе призначити йому заставу у сумі 40 (сорока) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 99240,00 гривень з розрахунку: 2481,00 гривні х 40 = 99240,00 гривень, так як саме внесення застави в такому розмірі може гарантувати виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, що визначені у частині 5 статті 194 кримінального процесуального кодифікованого закону України.

Обраховуючи суму застави, судом взято до уваги, що пунктом 9 частини 1 статті 40 Бюджетного кодексу України № 2456 - VІ від 08.07.2010 року (із змінами та доповненнями) визначено, що розмір прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для основних соціальних і демографічних груп населення визначається Законом про Державний бюджет України.

Відповідно до приписів абзацу 3 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» № 1928-ІХ від 02.12.2021 року з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб встановлений в сумі 2481,00 гривень.

Постановляючи ухвалу, суд також бере до уваги приписи частини 1 статті 197 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до яких строк дії ухвали про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Окрім того, з огляду на приписи статті 314-1 кримінального процесуального кодифікованого закону України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого ОСОБА_1 , а також прийняття судового рішення про міру покарання, слід доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

Інших клопотань від учасників кримінального провадження не надійшло.

Обговорюючи питання щодо дистанційного судового провадження, керуючись приписами частин 1 та 4 статті 336 Кримінального процесуального кодексу України щодо можливості здійснення судового розгляду справи у режимі відео конференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), зокрема, у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження у судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин та для забезпечення оперативності судового провадження, ураховуючи факт застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 06.11.2022 року включно, та відсутність щодо дистанційного розгляду справи будь-яких заперечень з боку сторін кримінального провадження, а також з метою забезпечення оперативності судового розгляду справи, суд вважає за можливе та доцільне проведення судових засідань із розгляду цього кримінального провадження в режимі відеоконференції з приміщення Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

У цьому випадку суд наголошує, що чинною редакцією частини 2 статті 336 Кримінального процесуального кодексу України обумовлено, що суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.

Однак, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, що затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 року, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Також, Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 року, № 259/2022 від 18.04.2022 року та № 341/2022 від 17.05.2022, що затверджені Законами України № 2119-ІХ від 15.03.2022 року, № 2212-ІХ від 21.04.2022 року та № 2263-ІХ від 22.05.2022 року, у зв`язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року та з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року відповідно строком перших два рази на 30 діб й останній - на 90 діб.

Зараз, відповідно до Указу Президента України № 573/2022 від 12.08.2022 року, що затверджений Законом України № 2500-ІХ від 15.08.2022 року, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України продовжено строк дії воєнного стану в України з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Відтак, на цей час в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введений й продовжений, зокрема, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, воєнний стан, а тому наявні всі підстави задля розгляду цього кримінального провадження в порядку відеоконференцзв`язку.

Постановляючи ухвалу, суд ураховує, що відповідно до пункту 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.

За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.

Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади, та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.

При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.

Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.

Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, а тому справа перебуває на розгляді належного суду.

Приймаючи до уваги все вищевикладене, забезпечуючи право на свободу та особисту недоторканість, керуючись статтею 5 Конвенції з прав людини, статтею 29, 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Харченко проти України» від 10.02.2011 року та «Єлоєв проти України» від 06.11.2008 року; статтею 12 і частиною 1 статті 259 Кримінального кодексу України № 2341-ІІІ від 05.04.2001 року (із змінами та доповненнями), статтею 17, пунктом 6 частини 2 статті 36 і пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»; пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року; пунктом 9 частини 1 статті 40 Бюджетного кодексу України № 2456 - VІ від 08.07.2010 року (із змінами та доповненнями); Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» № 1928-ІХ від 02.12.2021 року; пунктом 5 частини 1 статті 7, статтею 12, частинами 1 та 11 статті 31, частиною 2 статті 35, частиною 2 статті 110, частиною 5 статті 115, статтями 131, 132, 134 - 138, 176 - 178, 194, 196, частиною 4 статті 291, частиною 1 статті 293, статтями 314 - 317, частиною 1 статті 320, частиною 3 статті 331, статтею 336, частиною 2 статті 369, частиною 3 статті 371, статтею 372, частиною 2 статті 392, частиною 5 статті 532 та статтею 533 Кримінального процесуального кодексу України № 4651-VІ від 13.04.2012 року (із змінами та доповненнями), -

у х в а л и в:

Призначити судовий розгляд справи з єдиним унікальним № 615/721/22 (провадження № 1-кп/631/89/22) за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 липня 2022 року під № 12022221050000127, щодо вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передбаченого частиною 1 статті 259 Кримінального кодексу України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу судових засідань № 1 Нововодолазького районного суду Харківської області в режимі відео конференції 19 вересня 2022 року о 10 годині 30 хвилин за участю: з боку сторони обвинувачення - прокурора Пономаренка А. О.; з боку сторони захисту - обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Бессонова В. А.

Доручити відповідній службовій особі ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ «ХАРКІВСЬКИЙ СЛІДЧИЙ ІЗОЛЯТОР»перебувати із обвинуваченим ОСОБА_1 поряд до закінчення дистанційного судового засідання.

Застосовані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження.

Учасникам кримінального провадження забезпечити можливість чути та бачити хід судового провадження, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.

Викликати в судове засідання для допиту в якості свідків:

- ОСОБА_2 , що проживає за адресом: АДРЕСА_2 , телефон № НОМЕР_1 ;

- ОСОБА_3 , що проживає за адресом: АДРЕСА_3 , телефон № НОМЕР_2 ;

- ОСОБА_4 , що проживає за адресом: АДРЕСА_4 ;

- ОСОБА_5 , що проживає за адресом: АДРЕСА_5 , телефон № НОМЕР_3 ;

- ОСОБА_6 , що проживає за адресом: АДРЕСА_5 телефон № НОМЕР_4 .

Доручити представнику Богодухівського районного сектору № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у місті Валки (поштовий адрес: вулиця Харківська, будинок № 13, місто Валки, 63002; електронна скринька: kha18@probation.gov.ua) підготувати в строк до 19 вересня 2022 року досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_1 .

Клопотання прокурора щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 259 Кримінального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДЕРЖАВНІЙ УСТАНОВІ «ХАРКІВСЬКИЙ СЛІДЧИЙ ІЗОЛЯТОР» на 60 днів, тобто до 06 листопада 2022 року включно.

Одночасно визначити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 99240,00 (дев`яносто дев`ять тисяч двісті сорок гривень 00 копійок), які можуть бути внесені у будь-який момент протягом дії цієї ухвали самим обвинуваченим або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), тобто до спливу терміну тримання його під вартою, на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області за реквізитами: одержувач - ТУ ДСА України у Харківській області; код одержувача - 26281249; МФО банку одержувача - 820172; банк одержувача - Державна казначейська служба України місто Київ; рахунок одержувача № UА208201720355299002000006674; призначення платежу - забезпечення (застава) справа № 615/721/22 (провадження № 1-кп/631/89/22) щодо ОСОБА_1 .

При внесенні визначеної суми застави звільнити з-під варти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи перебування.

Відповідно до вимог статті 182 Кримінального процесуального кодексу України роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз`яснити заставодавцю, що обвинувачений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене законом покарання до 6 років позбавлення волі, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом до суду, а також про наслідки не виконання цих обов`язків.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку обвинуваченого; забезпечувати явку, належно повідомленого обвинуваченого до суду; повідомляти суд про причини неявки обвинуваченого.

Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків щодо повідомлення суду про зміну свого місця проживання або перебування.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого обвинуваченого обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобов`язати прокурора негайно повідомити близьких родичів ОСОБА_1 про застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою в ДЕРЖАВНІЙ УСТАНОВІ «ХАРКІВСЬКИЙ СЛІДЧИЙ ІЗОЛЯТОР» на 60 днів, тобто до 06 листопада 2022 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_1 , його захисникові, прокуророві та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення - ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ «ХАРКІВСЬКИЙ СЛІДЧИЙ ІЗОЛЯТОР» та Богодухівського РС № 1 філії ДУ «Центр пробації» у місті Валки для відома та виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала в частині обрання (застосування) обвинуваченому міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй її копії.

В іншій частині ухвала окремому оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її постановлення. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачені частиною 1 статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвала, що набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Ухвалу постановлено, виготовлено шляхом комп`ютерного набору та підписано суддею у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя С. В. Мащенко