Ухвала суду № 106133480, 07.09.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

07 вересня 2022 року м. Київ № 320/6391/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому просить суд:

1) стягнути з Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки:

- суму 113679,50 грн. за бездіяльність, що виявилася у не наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області для правильного нарахування пенсії достовірної довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 на період з 01.01.2007 по 01.2011, що завдало йому збитків в указаній сумі;

- суму інфляційних 36443,28 грн. з указаної суми на підставі ст.625 ЦКУ;

- суму 3% річних 9960,21 грн. на підставі ст.625 ЦКУ;

- суму 1251090,00 грн. недоплаченої пенсії за халатність та бездіяльність, що виявилася у не наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області для правильного нарахування пенсії достовірної довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 на період з 01.03.2018 по 01.06.2022, що завдало йому збитку в указаній сумі;

- суму інфляційних 401073,41 грн. з указаної суми на підставі ст.625 ЦКУ;

- суму 3% річних 109616,05 грн. на підставі ст.625 ЦКУ;

- суму в розмірі 136128,00 грн. матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в указаному розмірі за 4 роки;

- суму в розмірі 136128,00 грн. допомоги для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення в указаному розмірі за 4 роки;

2) зобов`язати Київський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки внести в довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 передбачені постановою Кабінету Міністрів України для перерахунку пенсії з 01.03.2018 наступні складові: 100% надбавку (ПО+ВЗ+ВР); 70% надбавки за безпечну службу 23 роки (ПО+ВЗ+ВР); 50% надбавки за особливо важливе завдання (ПО+ВЗ+ВР); 100% надбавки за особливості проходження служби (ПО+ВЗ+ВР); 100% премії (ПО); одноразову грошову допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 34032,00 грн.:12+2836,00 грн., що не перевищує місячного грошового забезпечення; допомогу для оздоровлення у розмірі 34032,00 грн.:12=2836,00 грн., що не перевищує місячного грошового забезпечення;

3) припинити дискримінацію ОСОБА_1 у наданні зменшеного розміру довідки про грошове забезпечення, а саме: надбавки (65%) за особливості проходження служби військовослужбовцями в розмірі 100% посадового окладу, з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, що передбачена у постанові КМУ №704, та вказується у довідці про грошове забезпечення; у нарахуванні премії 35% замість 100%; у відсутності у довідці, передбаченої постановою КМУ №704, надавати один раз на рік військовослужбовцям матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, що нанесло позивачу збитку за 4 роки в сумі 136128,00 грн.; у відсутності у довідці, передбаченої постановою КМУ №704, надавати один раз на рік військовослужбовцям допомоги для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення, що нанесло позивачу збитку за 4 роки в сумі 136128,00 грн.;

4) зобов`язати Київський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки в 10 термін видати Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області оновлену довідку грошового забезпечення ОСОБА_1 з включенням усіх скасованих надбавок та встановлених розмірів згідно постанови КМУ №704 від 30.08.2017.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.07.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати копії усіх заповнених сторінок паспорту громадянина України ОСОБА_1 ; надати оригінал платіжного документа про сплату судового збору у розмірі 15382,20 грн.; надати уточнену позовну заяву (два примірника), з урахуванням вказаних судом зауважень; надати чіткі копії довідки від жовтня 2005 року та заяви від 03.06.2011; надати належним чином засвідчену копію довідки про грошове забезпечення від 31.05.2011 (два примірника).

08.08.2022 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків .

Дослідивши вказані документи, суд дійшов висновку про те, що позивач частково виконав вимоги ухвали суду від 27.07.2022, у зв`язку з чим ухвалою від 15.08.2022 було продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви на 10 календарних днів з дня вручення копії даної ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було надати уточнену позовну заяву (два примірники), з урахуванням вказаних судом зауважень.

22.08.2022 на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої додана уточнююча позовна заява, в якій, у свою чергу, позивач зазначив, що уточнює позовні вимоги в частині дискримінації (п.3) та просить розглядати цей пункт в новій редакції:

«визнати протиправною бездіяльність Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що виявилася в наданні до пенсійного фонду недостовірних довідок про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії, що призвело до не прямої дискримінації по заробітку, та зобов`язати вчинити певні дії у виправлені та внесені до раніше наданих до пенсійного фонду довідок про грошового забезпечення позивача, а саме:

- у довідку про розмір грошового забезпечення позивача за період з 01.07.2005 по 01.01.2007: процентна надбавка за вислугу років 50%, що становить 144грн., премія 100%, що становить 387,45грн., всього 1945грн., що на 190грн. більше раніше поданої суми в довідці виплати пенсії за місяць;

- у довідку грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 1 січня 2007р. по 3 червня 2011р.: процентна надбавка за вислугу років 50%, що становить 596грн., премію 100%, що становить 1788грн., грошове забезпечення, з якого повинна нараховуватися пенсія, - 4380,60;

- у довідку про розмір грошового забезпечення позивача за період з 1 січня 2018р.: за безперервну служби 23 роки 70 % грошового забезпечення, що становить 6730,50грн., надбавка по указу Президента грошового забезпечення 100%, що становить 9615грн., надбавка за роботу з таємними виробами 10%, що становить 961,50грн., надбавка за особливо важливе завдання 50%, що становить 4647,25грн., премію 100%, що становить 9615грн., грошове забезпечення, з якого повинно нараховуватися пенсія 50959грн.

Стягнути з Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за дискримінацію:

- з 1 липня 2005р. по 1 січня 2007р. кошти в сумі 4560грн. недоплаченої пенсії, збитки від інфляції 20813,40грн., суму нарахованих 3% 2008грн.;

- з 1 січня 2007р. по 1 червня 2011р. кошти в сумі 113679,50грн. недоплаченої пенсії, збитки від інфляції 36443,28грн., суму нарахованих процентів 9960,21грн.;

- з 1 січня 2018р. по 1 вересня 2022р. кошти в сумі 1251090грн., збитки від інфляції 401073,41грн., нараховані проценти 109616,05грн.;

- суму щорічної матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення за період з 1 січня 2018р. по 1 січня 2022р., що становить 156147,60грн., збитки від інфляції 50895,60 грн., суму нарахованих 3% 18750грн.

- суму щорічної допомоги для оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення, за період з 1 січня 2018р. по 1 січня 2022р., що становить 156147,60грн., збитки від інфляції 50895,60грн., суму нарахованих 3% 18750грн.».

Таким чином, шляхом подання уточненої позовної заяви позивач фактично уточнив лише пункт позовних вимог щодо дискримінації (3), про що безпосередньо зазначив в уточненій позовній заяві, у зв`язку з чим інші пункти прохальної частини позовної заяви (первинно поданої) залишені без змін. При цьому деякі вимоги зі зміненої редакції пункту прохальної частини позову щодо дискримінації (3) за своїм змістом дублюють деякі вимоги, які були заявлені в первинній позовній заяві (1) та не охоплювалися вимогою щодо дискримінації (3), зокрема, щодо стягнення з Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки шкоди (113679,50 грн.), суми інфляційних втрат (36443,28 грн.) та 3% річних (9960,21 грн.) за період з 01.01.2007 по 03.06.2011; шкоди (1251090,00 грн.), суми інфляційних втрат (401073,41 грн.) та 3% річних (109616,05 грн.) за період з 01.03.2018 по 01.06.2022.

З цього вбачається, що усі позовні вимоги, пред`явлені ним до суду, викладені у двох процесуальних документах: первинно поданій до суду позовній заяві, а також уточненій редакції позовної заяви, яка стосується лише одного пункту прохальної частини позовної заяви, про що безпосередньо зазначив сам позивач. При цьому, єдиний процесуальний документ позовна заява, яка б охоплювали остаточну редакцію усіх позовних вимог, поданих до суду, фактично відсутній, позаяк позивачем розбиті (розрізнені) позовні вимоги в двох процесуальних документах первинно поданій позовній заяві та уточненій позовній заяві.

Натомість суд звертає увагу позивача на необхідності подання до суду єдиного процесуального документа позовної заяви, з викладеними у ній всіма позовними вимогами, за якою і має бути вирішено питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частин першої та другої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з частиною другою статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Отже, відкриття провадження у справі здійснюється за однією, а не декількома (первинною та поданою у доповнення до неї (в окремій частині вимог) уточненою) позовними заявами, що зобов`язує позивача сформулювати та викласти всі наявні у нього позовні вимоги в одному єдиному процесуальному документі, за яким і вирішується питання щодо відкриття провадження у справі.

Наведене свідчить про недотримання позивачем процесуальних вимог КАС України та невиконання вимог суду, викладених в ухвалах про залишення позовної заяви без руху та продовження строку для усунення недоліків позовної заяви.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що ним у рамках цієї справи об`єднані позовні вимоги, які підлягають розгляду в окремих провадженнях та не можуть бути заявлені в одному позові.

Частиною першою статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Отже, передумовою об`єднання в одне провадження декількох вимог є безпосередній, неопосередкований зв`язок між цими вимогами (обставинами справи та відповідними доказами).

При цьому, частиною шостою цієї статті визначено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною першою ст.172 Кодексу адміністративного судочинства України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Суд зауважує, що зазначені правові норми стосовно можливості заявлення позивачем пов`язаних між собою вимог в одному позові направлені на гарантування процесуальної економії в межах судового розгляду, а також на забезпечення єдності судової практики, з огляду на те, що спірні правовідносини, задля вирішення яких позивач звертається до суду, пов`язані між собою єдиними підставами їх виникнення або поданими доказами, внаслідок чого окремий розгляд цих вимог в межах різних проваджень є недоцільним та не сприяє унифікованості національної судової практики.

При цьому, обов`язковою умовою такого об`єднання є спільність підстав виникнення спірних правовідносин або спільність поданих доказів.

Водночас, аналіз заявлених позивачем вимог свідчить про їх непов`язаність між собою через іх виникнення на підставі різних обставин та на підставі різних доказів.

Суд зазначає, що у позовній заяві позивачем об`єднано позовні вимоги, які можна розділити на такі окремі блоки:

- щодо невнесення військкоматом у довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 31.05.2011 усіх належних складових частин грошового забезпечення, що завдало збитків за період з 01.01.2007 по 03.06.2011 у сумі 113679,50 грн., які позивач просить стягнути примусово (разом з інфляційними втратами та 3% річних);

- щодо невнесення військкоматом у довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 17.02.2022 усіх належних складових частин грошового забезпечення, що завдало збитків за період з 01.03.2018 по 01.06.2022 у сумі 1251090,00 грн., які позивач просить стягнути примусово (разом з інфляційними втратами та 3% річних);

- щодо спонукання відповідача сформувати та подати до органу Пенсійного фонду України нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, до якої включити передбачені постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 наступні складові: 100% надбавку (ПО+ВЗ+ВР); 70% надбавки за безпечну службу 23 роки (ПО+ВЗ+ВР); 50% надбавки за особливо важливе завдання (ПО+ВЗ+ВР); 100% надбавки за особливості проходження служби (ПО+ВЗ+ВР); 100% премії (ПО); одноразову грошову допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 34032,00 грн.: 12+2836,00 грн., що не перевищує місячного грошового забезпечення; допомогу для оздоровлення у розмірі 34032,00 грн.: 12=2836,00 грн., що не перевищує місячного грошового забезпечення.

Суд звертає увагу, що правовідносини між позивачем та відповідачем не пов`язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, оскільки склались за різних обставин (на підставі різних довідок про розмір грошового забезпечення), за різні періоди часу, за різного правового регулювання (під час дії різних постанов КМУ) та на підставі різних дій суб`єкта владних повноважень.

Вказане свідчить про те, що в основу спірних правовідносин покладено різні підстави їх виникнення, та різні докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги. Відповідно, різним є і правове регулювання спірних правовідносин.

При цьому, суд зауважує, що лише виникнення спірних правовідносин між тими самими суб`єктами не є достатньою підставою для об`єднання не пов`язаних між собою вимог в одне провадження.

Фактично, звернувшись до суду з таким позовом, позивач має намір одночасно врегулювати усі наявні у нього спірні правовідносини з відповідачем, незважаючи на те, що підстави їх виникнення є різними та не пов`язаними між собою, а також не враховуючи, що таке об`єднання непов`язаних між собою вимог значно ускладнить розгляд справи.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини п`ятої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Суд зауважує, що вимога, заявлена у первісно поданій позовній заяві щодо відшкодування шкоди (збитків): за період з 01.01.2007 по 01.2011 у сумі 113679,50 грн. (а також інфляційні втрати та 3% річних) та за період з 01.03.2018 по 01.06.2022 у сумі 1251090,00 грн. (а також інфляційні втрати, 3% річних та суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги для оздоровлення), не була пов`язана з вимогою вирішити публічно-правовий спір, оскільки лише стосувалася майнових вимог до відповідача, пов`язаних з неналежним складанням довідок від 31.05.2011 та від 17.02.2022.

Враховуючи, що цей блок спірних майнових правовідносин (претензій) стоїть окремо від інших позовних вимог та не пов`язаних з ними обставинами справи або поданими доказами, в цій частині позовні вимоги не підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства та можуть бути заявлені позивачем до місцевого загального суду за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Таким чином, дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем позовні вимоги мають різні підстави їх виникнення, які не пов`язані між собою, та обґрунтовуються різними доказами, що, у свою чергу, не відповідає правилам об`єднання позовних вимог, які викладені у статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктом 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

З огляду на те, що позивачем не виконано у повному обсязі вимоги суду, викладені в ухвалах про залишення позовної заяви без руху та продовження строку для усунення недоліків позовної заяви, а також враховуючи, що позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, встановлених КАС України, суд вважає за необхідне позовну заяву повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.

У пункті 35 рішення у справі "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" від 12.03.2009 (Заява № 20347/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом (див. рішення у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, серія A, N 18, сс. 17-18, пп. 35-36). Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання такого права стосовно неповнолітніх та психічно хворих осіб (див. рішення у справі "Стаббінґс та інші проти Сполученого Королівства" (Stubbings and Others v. the United Kingdom) від 22 жовтня 1996 року, Reports 1996-IV, с. 1502-3, пп. 51-52; і у справі "Толстой Милославський проти Сполученого Королівства" (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13 липня 1995 року, серія A, N 316-B, сс. 80-81, пп. 62-67). Якщо доступ до суду обмежено внаслідок дії закону або фактично, Суд має з`ясувати, чи не порушило встановлене обмеження саму суть цього права і, зокрема, чи мало воно законну мету, і чи існувало відповідне пропорційне співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою (див. рішення у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, серія A, N 93, сс. 24-25, п. 57).

У пункті 31 рішення у справі "Наталія Михайленко проти України" від 30.05.2013 (Заява № 49069/11) Європейський суд з прав людини також зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (див. рішення від 28 травня 1985 року у справі Ешингдейн проти Сполученого Королівства (Ashingdane v. the United Kingdom), п. 57, Series A № 93). Встановлюючи такі правила, Договірна держава користується певною свободою розсуду.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», №35787/03, п. 29).

При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Передбачене статтею 169 КАС України право суду на повернення позовної заяви у випадку порушення правил об`єднання позовних вимог є законодавчо закріпленим процесуальним обмеженням, встановленим державою з метою регулювання процедурних питань з метою їх упорядкування, дотримання процесуальної економії та недопущення завантаження процесу ускладненими позовними заяви, вимоги яких мають розглядатися в окремих провадженнях.

Суд зазначає, що повернення позовної заяви позивачеві свідчить не про допущення судом надмірного формалізму, а про вчинення дій, направлених на упорядкування процесуальних правовідносин, тобто є необхідним (позитивним) формалізмом, який сприяє належному здійсненню правосуддя. При цьому, така процесуальна дія не є порушенням права позивача на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, оскільки не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду у належному встановленому порядку.

При цьому суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що належний порядок звернення до суду полягає у необхідності поданні позивачем окремих позовів, які стосуються:

1) майнових вимог позивача, пов`язаних з неотриманням ним належної пенсії за період з 01.01.2007 по 03.06.2011, у зв`язку з неналежним оформленням (складанням) військкоматом довідки про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії від 31.05.2011 (збитки позивача);

2) майнових вимог позивача, пов`язаних з неотриманням ним належної пенсії за період з 01.03.2018 по 01.06.2022, у зв`язку з неналежним оформленням (складанням) військкоматом довідки про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії від 17.02.2022 (збитки позивача);

3) вимог, пов`язаних із зобов`язанням відповідача сформувати та подати до органу Пенсійного фонду України нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, до якої включити передбачені постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 належні позивачеві складові грошового забезпечення.

Правовий висновок щодо необхідності повернення позовних заяв у випадку порушення правил об`єднання позовних вимог викладено Верховним Судом у постановах від 05.03.2019 у справі №917/1377/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 80470812), від 27.02.2019 у справі №922/2225/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 80308662), від 14.08.2018 у справі №910/3569/188 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 75896052).

Відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.

2. Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Дудін С.О.