Ухвала суду № 106133467, 07.09.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДУ Х В А Л А

про повернення позовної заяви

07 вересня 2022 року Київ № 320/5975/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області про визнання незаконними та скасування вимог,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку оскарження податкових вимог про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ №5859-17/1759 від 08.02.2019 на суму 28423,12 грн.; №5859-17/3700 від 09.11.2020 на суму 45905,14 грн.та №5859-17/6607 на суму 48277,01 грн.

Ухвалою суду від 15.07.2022 позовна заява була залишена без руху, позивачу було встановлено десятиденний строк з дня одержання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб, визначений судом.

З метою повідомлення позивача про залишення позовної заяви без руху та про необхідність усунення її недоліків, на виконання приписів КАС України, ухвала КОАС від 15.07.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу місця реєстрації позивача, зазначену ним у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 .

Втім, ухвала суду була повернута органом поштового зв`язку без вручення відповідачу з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Частиною 6 ст. 251 КАС України передбачено, що днем вручення судового рішення є: вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання заявником кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав судову кореспонденцію за належною адресою та, яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

Суд також звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення учасника справи належним чином. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Крім того, ухвала КОАС від 15.07.2022 про залишення позовної заяви без руху була надіслана на електронну адресу позивача, вказану ним у позовній заяві, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення позивача про залишення позовної заяви без руху та необхідність усунення її недоліків у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали у спосіб, визначений судом.

Судом також враховано, що відповідно до ч. 2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

За змістом частини 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Позивач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою КОАС від 15.07.2022 про залишення позову без руху у справі №320/5975/22 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Суд констатує, що у встановлений строк позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі КОАС від 15.07.2022, а саме: не подано суду оновленої позовної заяви із зазначенням у ній обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та доказів, що підтверджують кожну обставину, зокрема, але не виключно, коли та ким він був зареєстрований як фізична особа-підприємець з наданням підтверджуючих документів; надання довідки про взяття на податковий облік із зазначенням виду оподаткування; місця провадження підприємницької діяльності; причин неповідомлення відповідача про зміну місця реєстрації; надання копії акту перевірки податкового органу, за наслідком якої були прийняті оспорювані вимоги про сплату недоїмки; наведення обставин з посиланням на докази нездійснення позивачем підприємницької діяльності до травня 2022 та невикористання ним найманих праціників; надання копії декларацій про доходи за 2019-2020 та/або причини їх неподання та визначення бази оподаткування; зазначення про наявність рахунків у банківських установах та рух коштів по цих рахунках за період 2019-2020; надання акту звірки з податковим органом про відсутність боргу з ЄСВ у позивача за спірний період; обгрунтування порушення прав, свобод та інтересів заявника прийнятими рішеннями з розкриттям змісту порушених прав; зазначення місця знаходження оригіналів документів копії яких подано разом із позовною заявою; надання власного письмового підтвердження про відсутність аналогічного спору на розгляді іншої судової установи; подання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших причин для його поновлення, як і не подано клопотання про продовження строку на усунення вказаних недоліків.

Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачу, якщо останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 15.05.2019 у справі "Молдавська проти України" зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений КАС України.

Згідно з ч. 5 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відтак, враховуючи, що у встановлений судом строк позивачем не були усунуті недоліки, вказані в ухвалі КОАС, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви.

При цьому, суд звертає увагу заявника, що відповідно до ч. 8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 КАС України, суд,

у х в а л и в:

позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області (ЄДРПОУ 39393260, вул. Святослава Хороброго , буд. 5А, м. Київ, 03151) про визнання незаконними та скасування вимог, - повернути позивачу.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.