Рішення № 10613050, 08.07.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.10                                                                                 Справа № 17/92

За позовом Малого приватного підприємства „Фірма „Ерідон”, с. Княжичі Києво-Святошинського району Київської області

до Фермерського господарства „Брати Нікітіни”, с. Новокраснянка Кремінського району Луганської області

про стягнення 21407 грн. 34 коп.

          Суддя Фонова О.С.

                                         Представники:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 21407,34 грн.

Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 11.01.2010, 28.01.2010, 02.02.2010 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, суд

в с т а н о в и в:

Між Малим приватним підприємством Фірмою «Ерідон»(позивач у справі), як Постачальником, та Фермерським господарством «Брати Нікітіни»(відповідач у справі), як Покупцем, укладено договір постачання № 455/08/115 від 17.03.2008 (далі –Договір).

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що Постачальник зобов’язаний передати Покупцю продукцію виробничо-технічного призначення (далі –Товар), а Покупець зобов’язується прийняти Товар та оплатити його вартість.

Згідно пункту 3.1 Договору, Покупець оплачує Постачальнику в порядку попередньої оплати 100% вартості товару до 20.03.2008.

Згідно видаткової накладної № 6660 від 05.06.2008 за довіреністю №202969 від 05.06.2008, що видана відповідачем на ім’я Микитина В.О., позивач поставив відповідачу товар (насіння соняшнику) на загальну суму 40559,90 грн. (п.2.2. Договору).

У зв’язку з тим, що поставлений товар оплачений відповідачем частково, позивачем була направлена відповідачу вимога № 1289 від 25.03.2010 про сплату 21407грн. –вартості поставленого за видатковою накладною № 6660 від 05.06.2008 насіння соняшника.

Однак, відповідач відповідь на претензію не надав, оплату отриманого товару не здійсненив, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення суми боргу.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Як встановлено статтею 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 40559,90 грн., що підтверджено матеріалами справи, зокрема, видатковою накладною № 6660 від 05.06.2008, підписаною обома сторонами (а.с.12).

Відповідач за отриманий товар розрахувався з позивачем частково, сплативши лише 19152,56 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 01.04.2008 №2 (а.с.16).

Судом встановлено факт невиконання відповідачем грошового зобов’язання за Договором в сумі 40559,90 грн.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 21407,34 грн. є обґрунтованим, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню повністю, з віднесенням судових витрат на відповідача згідно зі статтею 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Брати Нікітіни", с. Новокраснянка Кремінського району Луганської області, вул.. Леніна, 105, ідентифікаційний код 35585553, на користь Малого приватного підприємства фірми "Ерідон", с. Княжичі Києво-Святошинського району Київської області, вул.. Леніна, 46, ідентифікаційний код 19420704, заборгованість у сумі 21407,34 грн., витрати по оплаті держмита у сумі 214,04 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн., видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                          О.С.Фонова