Ухвала суду № 106129831, 06.09.2022, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.09.2022р. Справа№914/1952/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., секретар судового засідання Копач М.Р., розглянувши матеріали заяви за вх.№2123/22 від 22.08.2022р. Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз, м.Львів

про забезпечення позову до пред`явлення позову у справі №914/1952/22

найменування осіб, які можуть отримати статус учасника справи: відповідача 1-Товариство з обмеженою відповідальністю Еко-Фрукт плюс, м.Львів; відовідача 2 - Яворівський відділ державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), м.Яворів Львівської області; відповідача 3 - Державне підприємство СЕТАМ, м.Київ; третьої особи,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство Тор, м.Новояворівськ Яворівського району Львівської області

За участю представників:

від заявника: Бандирський Андрій Стефанович адвокат;

від ТОВ Еко-Фрукт плюс, від Яворівського ВДВС, від ДП СЕТАМ, від ПП Тор: не з`явилися;

В С Т А Н О В И В:

Акціонерним товариством Оператор газорозподільної системи Львівгаз через канцелярію суду за вх.№2123/22 подано заяву про вжиття заходів забезпечення до пред`явлення позову у справі №914/1952/22 в якій заявник просить суд, вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю Еко-Фрукт плюс (ідентифікаційний код юридичної особи - 41620621), а саме: Цех скловиробництва №2, літ. Л-2, загальною площею 1275.1 м2, що розташований за адресою: Львівська область, Миколаївський район, село Пісочна, вулиця Львівська, будинок 2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2262954846230 та заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно проведення будь-яких реєстраційних дій, щодо належного Товариству з обмеженою відповідальністю Еко-Фрукт плюс" (ідентифікаційний код юридичної особи - 41620621), а саме: Цех скловиробництва №2, літ. Л-2, загальною площею 1275.1 м2, що розташований за адресою: Львівська область, Миколаївський район, село Пісочна, вулиця Львівська, будинок 2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2262954846230.

Необхідність забезпечення позову заявник обґрунтовує наступним. Заявник зазначає, що йому із сайту інтернет-майданчика ДП Сетам стало відомо, що 03.08.2022 відбулись торги з продажу комплексу цех скловиробництва №2, Літ «Л-2» загальною площею 1275,10 кв.м., с.Пісочна, вул. Львівська, 2, Розвадівська територіальна громада, Стрийський район, Львівська область, який належить на праві власності приватному підприємству ТОР. Згідно інформації, отриманої з державного реєстру речових прав, 18.08.2022 переоформлено право власності на цех на переможця аукціону - ТОВ "Еко-Фрукт плюс" (ідентифікаційний код юридичної особи -41620621). Продаж нерухомого майна відбувся в порядку звернення Яворівським відділом державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) стягнення на майно боржника в межах виконавчого провадження №65350581. Відповідно до протоколу № 574762 проведення електронного аукціону (торгів) стартова ціна продажу майна становила 642 450,00 грн., що еквівалентно 17 568,35 доларам США по курсу НБУ станом на дату продажу. На думку заявника оцінка нерухомого майна є заниженою, оскільки, вартість одного квадратного метра при загальній площі 1275,10 кв.м., оцінена лише в 13,77 доларів США. Заявник зазначає, що Постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.06.2022 у справі №914/1734/21 стягнуто з Приватного підприємства Тор" на користь Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз" 72 347 716,28 грн. - вартості необлікованого об`єму природного газу, здійсненого на підставі акта про порушення від 22 липня 2020 року. Видані на виконання постанови накази господарського суду пред`явлено АТ Львівгаз до примусового виконання приватному виконавцю Пицю А.А., про що винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №79068016 від 23.06.2022 (стягнення основного боргу) та №79068015 від 23.06.2022 (стягнення суми судового збору) без внесення таких постанов до АСВП у зв`язку з обмеженням роботи реєстрів на період воєнного стану. В подальшому, як стверджує заявник, 15.08.2022 приватним виконавцем Пицем А А після відновлення повноцінної роботи АСВП було повторно відкрито виконавчі провадження по примусовому виконанню цих наказів з присвоєнням їм наступних номерів №№69642370 від 15.08.2022 (стягнення основного боргу) та №69645579 від 15.08.2022 (стягнення суми судового збору). Згідно отриманої від приватного виконавця Пиця А.А. інформації в ПП "ТОР відсутні будь-які кошти, на які можливо було б звернути стягнення для покриття заборгованості, яка виникла на підставі постанови Західного апеляційного господарського суду від 06.06.2022 в межах справи №914/1734/21.

Заявник зазначає, що без реалізації майна боржника відновлення порушеного права товариства є неможливим. Продаж майна за ціною нижчою ринкової порушує майновий інтерес товариства та завдає йому істотних збитків як стягувачу у вигляді недоотриманої суми доходу від реалізації такого майна. Заявник зазначає, що отримані Яворівським ВДВС на його депозитний рахунок кошти від продажу майна боржника підлягатимуть розподілу між стягувачами в межах виконавчого провадження 65350581, надлишок коштів підлягає поверненню на поточний рахунок боржника. Приватним виконавцем Пицем А.А. винесено постанови про накладення арешту на кошти боржника, а тому поступлені кошти на рахунки боржника будуть перераховані АТ "Львівгаз. Заявник зазначає, що йому не було відомо про проведення електронних торгів, оскільки він не є стороною виконавчого провадження №65350581, і тому товариство не могло оспорити стартову оцінку в порядку визначеному ст. 57 ЗУ Про виконавче провадження. Окрім того, як стверджує заявник, з початком дії в Україні воєнного стану робота автоматизованої системи виконавчого провадження була зупинена. Таким чином, на думку заявника, занижена вартість об`єкта нерухомого майна порушуватиме майнові інтереси та перешкоджатиме у виконанні рішення. Заявник зазначає, що предмет потенційного позову стосуватиметься визнання недійсними електронних торгів та у випадку задоволення позову до переможця торгів та продавця застосовуватимуться наслідки недійсності правочину. На думку заявника у випадку перепродажу даного майна переможцем аукціону на користь третіх осіб існує загроза невиконання рішення про задоволення позову про визнання недійсними електронних торгів, оскільки третя особа вважатиметься добросовісним набувачем такого майна за відсутності будь-яких обтяжень на таке майно на час набуття права власності. З огляду на вищевикладене, заявник просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю Еко-Фрукт плюс (ідентифікаційний код юридичної особи - 41620621), а саме: Цех скловиробництва №2, літ. Л-2, загальною площею 1275.1 м2, що розташований за адресою: Львівська область, Миколаївський район, село Пісочна, вулиця Львівська, будинок 2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2262954846230 та заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно проведення будь-яких реєстраційних дій, щодо належного Товариству з обмеженою відповідальністю Еко-Фрукт плюс" (ідентифікаційний код юридичної особи - 41620621), а саме: Цех скловиробництва №2, літ. Л-2, загальною площею 1275.1 м2, що розташований за адресою: Львівська область, Миколаївський район, село Пісочна, вулиця Львівська, будинок 2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2262954846230.

Ухвалою суду від 23.08.2020р. призначено розгляд заяви про забезпечення позову в судовому засіданні на 06.09.2022р., зобов`язано заявника надати матеріали виконавчого провадження та/чи (витяг з реєстру виконавчих проваджень) №65350581, а також належні копії постанов про відкриття виконавчих проваджень №79068015, №79068016, №69642370 із ідентифікаторами доступу до інформації про дані виконавчі провадження; визначити предмет позову з яким заявник має намір звернутися до суду; надати документальне обґрунтування підстав звернення із заявою про застосування визначених заходів забезпечення та визначеного предмету позову із врахуванням незгоди із діями вчиненими в результаті виконавчих проваджень.

В судове засідання 06.09.2022р. представник заявника явку забезпечив, який заяву про забезпечення позову підтримав з підстав, викладених у заяві за вх.№2123/22 та просить суд її задоволити. Заявником подано додаткові пояснення за вх.№18397/22 від 06.09.2022р., в яких заявник зазначає, що Яворівським відділом державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) при подачі заявки на проведення торгів з продажу нерухомого майна ПП ТОР було порушено вимоги ч.1 ст.51 Закону України Про виконавче провадження, оскільки: право застави на нерухоме майно виникло 29.11.2007, тобто до ухвалення судових рішень про стягнення коштів з боржника ПП ТОР, які були пред`явлені до виконання у Яворівський ВДВС; та заставодержателем ПАТ Промінвестбанк не було надано письмову згоду на звернення стягнення на нерухоме майно шляхом його примусової реалізації Яворівським ВДВС у Яворівському районі Львівської області ЗМУ МЮ (м.Львів). Вищенаведене, на думку заявника, є додатковою підставою для визнання недійсними торгів з продажу нерухомого майна ПП ТОР, які відбулись 03.08.2022.

Заявником вимог ухвали суду від 23.08.2022р. не виконано, матеріалів виконавчого провадження та/чи (витяг з реєстру виконавчих проваджень) №65350581, а також належних копій постанов про відкриття виконавчих проваджень №79068015, №79068016, №69642370 із ідентифікаторами доступу до інформації про дані виконавчі провадження не подано; предмету позову з яким заявник має намір звернутися до суду не визначено; не надано документального обґрунтування підстав звернення із заявою про застосування визначених заходів забезпечення та предмету позову, та ні в заяві про забезпечення позову та у додаткових поясненнях не зазначено інформації щодо застосування заходів зустрічного забезпечення позову. Станом на 06.09.2022р. позов АТ Оператор газорозподільної системи Львівгаз не подано. Враховуючи дані обставини не є можливим дослідження обставин про які зазначає заявник, зокрема які мали місце на думку заявника у виконавчому провадженні №63350581, а також встановити обставини, щодо вчинення виконавчих дій на виконання постанови Західного апеляційного господарського суду у справі №914/1734/21 у ВП №79068015, №79068016, №69642370.

Відповідно до ст.139 ГПК України заявник зобов`язаний визначити предмет позову та обгрунтування необхідності забезпечення позову. Як вбачається із заяви про забезпечення позову, заявником зазначено, що предмет потенційного позову стосуватиметься визнання недійсним електронних торгів, при цьому не визначено предмет позову та не вказано в чому полягатиме позовна вимога позивача, не вказано реквізитів торгів, які будуть оспорені та нерухомого майна, що унеможливлює встановлення наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, а також співмірності, співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник має намір звернутися до суду та наслідків накладення арешту на нерухоме майно, яке належить третім особам та заборони здійснювати певні дії, щодо нерухомого майна.

В судове засідання 06.09.2022р. ТОВ Еко-Фрукт плюс, Яворівський ВДВС, ДП СЕТАМ, ПП Тор явки повноважних представників не забезпечило. Судом належно виконано обов`язок щодо повідомлення усіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Забезпечення позову за своєю правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Відповідно до статті 136 ГПК України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно із ч. 4 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Із врахуванням положень ст.ст. 136, 137 ГПК України у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. За змістом статей 136, 137 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Отже, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. В свою чергу, обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна або підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заявник, звертаючись до суду із даною заявою, не навів та не надав доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується необхідність вжиття заходів забезпечення позову, про застосування яких просить заявник. Так, покликаючись на потенційну можливість відчуження майна ТОВ «Еко-Фрукт плюс», заявник не вказав якими доказами підтверджується та не надав доказів вчинення ТОВ «Еко-Фрукт плюс» реальних дій, спрямованих зокрема на відчуження нерухомого майна на користь третіх осіб, на яке просить накласти арешт та заборонити вчиняти дії заявник, щодо дій, спрямованих на підготовчі дії до його реалізації, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заявником документально не обґрунтовано співвідношення та адекватність заходів забезпечення позову щодо позовних вимог з якими має намір звертатись заявник та документально не обгрунтовано наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом майбутніх позовних вимог. Як вбачається із матеріалів заяви та долучених до неї документів, та пояснень представника заявника, заявник не є власником чи користувачем нерухомого майна яке відчужено, не є учасником виконавчого провадження №65350581, доказів протилежного не представлено.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд насамперед повинен з`ясувати зміст позовних вимог, а також правові підстави позову. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору. Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19, від 26.10.2020 у справі №907/477/20 та від 11.11.2020 у справі № 910/13709/19.

Під час розгляду питання стосовно наявності передумов для забезпечення позову має бути досліджений в обов`язковому порядку зміст матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, оскільки ст.136 ГПК України допускає забезпечення позову тільки у випадку, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заявником в поданій заяві зазначено, що предмет потенційного позову стосуватиметься визнання недійсними електронних торгів. Однак, відповідно до вимог ст.139 ГПК України, заявником не визначено предмета майбутнього позову, документально не обгрунтовано яким чином не вжиття заявлених заходів забезпечення позову може утруднити чи унеможливити виконання судового рішення за результатами розгляду позову, який заявник має намір подати та не надано обгрунтування щодо поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача за захистом яких має намір звернутись заявник. Заявником не обгрунтовано ефективність, співмірність та адекватність заявлених до застосування заходів забезпечення позову.

Згідно із ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться в нього чи в інших осіб. Арешт майна - це судове обмеження свободи власника майна розпоряджатися ним до визначення його подальшої долі. Процесуальний порядок арешту майна полягає у виявленні майна, його описі, опечатуванні і передачі на зберігання. Визначений заявником засіб забезпечення щодо накладення арешту на нерухоме майно може негативно відобразитися на господарській діяльності суб`єкта господарювання, який є власником спірного майна.

Як вбачається із матеріалів поданої заяви та додаткових пояснень, заявник має намір звернутись до суду з вимогою немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення позову не вимагатиме примусового виконання, а тому в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Подібний за змістом правовий висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, у постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 29.08.2019 у справі №917/258/19, від 22.07.2019 у справі 914/120/19, від 27.05.2019 у справі № 923/65/19, від 26.10.2020 у справі №907/477/20 та від 15.01.2021 у справі №914/1939/20.

Звертаючись з відповідною заявою, заявник, серед іншого, повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів та, вживаючи заходи забезпечення позову, слід враховувати, що такі заходи не будуть перешкоджати іншим особам здійснювати покладені на них згідно із законодавством повноваження. В даному випадку, заявником не доведено в порядку приписів статей 76-79 ГПК України, що існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та заборони вчинення дій може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом якого він має намір звернутися до суду.

Позивачем у заяві про вжиття заходів забезпечення позову не наведено фактичних обставин, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду, у разі задоволення позову, а доводи заявника наведені в заяві зводяться лише, до протиправності, на думку заявника, дій вчинених в процесі виконавчого провадження № 6530581, учасником якого він не є та щодо відчуження нерухомого майна третіх осіб. Обставини наведені в заяві про забезпечення позову не свідчать про наявність обставин, які б обгрунтовували загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову або істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або щодо поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача в межах обраного ним способу захисту.

Приймаючи до уваги все вищевикладене в сукупності, подані докази, вимоги заяви є не обгрунтованими, не підтвердженими належними та достатніми доказами у зв`язку із чим суд не вбачає підстав для задоволення поданої Акціонерним товариством Оператор газорозподільної системи Львівгаз заяви про забезпечення позову до пред`явлення позову у справі №914/1952/22.

Згідно із ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Суд зазначає, що відмова в забезпеченні позову не позбавляє заявника права на повторну подачу заяви.

Керуючись статтями 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви за вх.№2123/22 від 22.08.2022р. Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз про забезпечення позову до пред`явлення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 235 ГПК України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Суддя Іванчук С.В.