Ухвала суду № 106129816, 25.08.2022, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

25.08.2022 справа № 914/208/17

м.Львів

за позовом: Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України, м. Київ, в особі Філії Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України в місті Львові, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна клініка відновного лікування», м. Трускавець, Львівська область

про: стягнення заборгованості за кредитним договором.

Суддя Кітаєва С.Б.

При секретарі Походзяєвій М.С.

Представники сторін:

від позивача: Шандарівський Т.Г.- адвокат;

від відповідача: не з`явився.

На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/208/17 за позовом Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі Філії Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в місті Львові до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна клініка відновного лікування» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

З матеріалів справи вбачається, що позов поступив до суду 01.02.2017. Ухвалою суду від 02.02.2017 в справі №914/208/17 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Даною ухвалою (п.5) зобов`язано відповідача надати нормативно та документально обгрунтований відзив з долученям доказів на підтвердження обставин, викладених у ньому; у випадку наявності заперечень щодо розрахунку суми заборгованості надати свій контррозрахунок; у випадку сплати заборгованості повністю чи частково надати належні докази (банківська виписка, платіжні доручення).

У подальшому, а саме 24.03.2017 відповідач подав до Господарського суду клопотання про призначення судово-економічної експертизи. (т.2 а.с.20-23).

Ухвалою від 27.03.2017 господарський суд задоволив клопотання відповідача та призначив у справі № 914/208/17 судово-економічну експертизу, проведення якої доручив Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинив. Перед експертом, було поставлено наступні запитання:

1). Яка сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна клініка відновного лікування» перед Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» за кредитним договором № 6011КЗ від 18.08.2011р. за період з 18.08.2011р. по 27.03.2017р. за складовими: сума заборгованості по погашенню кредиту; проценти за користування кредитом, 3% річних за прострочення виконаного грошового зобов"язання щодо погашення кредиту, 3% річних за прострочення виконаного грошового зобов"язання зі сплати процентів, 3% річних за прострочення виконання грошового зобов"язання щодо сплати комісії за управління кредитною лінією, пені за несвоєчасне погашення кредиту, пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитною лінією, суми комісії за управління кредитною лінією?

2). Чи відповідає умовам кредитного договору №6011КЗ від 18.08.2011р., з урахуванням укладених між сторонами змін та додаткових угод до нього та чи підтверджується документально наведений в додатках до позовної заяви розрахунок заборгованості по погашенню кредиту; процентів за користування кредитом, 3% річних за прострочення виконаного грошового зобов"язання щодо погашення кредиту, 3% річних за прострочення виконаного грошового зобов"язання зі сплати процентів, 3% річних за прострочення виконання грошового зобов"язання щодо сплати комісії за управління кредитною лінією, пені за несвоєчасне погашення кредиту, пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитною лінією, суми комісії за управління кредитною лінією?

Постановою від 14.12.2017 у справі №914/208/17 (т.3, а.с.73-80) Львівський апеляційний господарський суд задоволив апеляційну скаргу позивача, ухвалу Господарського суду Львівської області від 27.03.2017 про призначення судово-економічної експертизи та зупинення провадження у справі №914/208/17 скасував, справу направив для розгляду до Господарського суду Львівської області.

Постановою Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №914/208/17 (т.3 а.с. 154-167) касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна клініка відновного лікування" залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 у справі №914/208/17 - без змін.

З матеріалів справи (т.3, а.с.183-187) вбачається, що 08.10.2018 Господарський суд Львівської області постановив ухвалу у справі №914/208/17 якою поновив провадження, прийняв справу №914/208/17 до розгляду у новому складі суду, підготовче засідання призначив на 05.11.2018 р. Цією ж ухвалою суд встановив відповідачу строк у 15 (п`ятнадцять) календарних днів з дня отримання ухвали для подання відзиву на позов (в тому числі із врахуванням постанови Верховного Суду від 26.06.2018р.), з доказами надіслання його копії позивачу.

Наявним у справі повідомленням про вручення поштового відправлення штрихкодовий ідентифікатор 8220001353267 (т.3, а.с.188) підтверджується отримання відповідачем 18.10.2018 ухвали суду від 08.10.2018 у даній справі.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.11.2018 (т.3 а.с.195-196) було зупинено провадження у справі № 914/208/17 до розгляду Західним апеляційним господарським судом заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна клініка відновного лікування» б/н від 23.10.2018 року про роз`яснення постанови Львівського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 року по справі №914/208/17 та скеровано до Західного апеляційного господарського суду (на запит останнього від 26.10.2018 №09-04/38/18 (вх.№41345/18 від 30.10.2018)) матеріали справи №914/208/17.

Ухвалою від 04.12.2018 господарський суд поновив провадження у справі № 914/208/17, підготовче засідання призначив на 20.12.2018 р.; явку представників сторін у підготовче засідання визнав обов`язковою та у п.4 резолютивної частини ухвали (на підтвердження виконання вимог ухвали Господарського суду Львівської області від 08.10.2018р. у даній справі) зобов`язав сторін подати відповідні документи в строк до 17.12.2018р).

Відзив на позовну заяву поступив до Господарського суду Львівської області 17.12.2018. У прохальній частині відзиву відповідач просив:

« 1. Врахувати зазначений відзив під час прийняття рішення за результатами розгляду позову Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» у справі №914/208/17.

2. У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» у справі №914/208/17 - відмовити повністю».

З матеріалів справи вбачається, що в підготовчому засіданні 20.12.2018, яке відбулося за участі представника Позивача, було зупинено провадження у справі №914/208/17 до розгляду Західним апеляційним господарським судом заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна клініка відновного лікування» б/н від 11.12.2018 року про роз`яснення постанови Львівського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 року по справі №914/208/17 та повернення матеріалів справи №914/208/17 на адресу господарського суду Львівської області (т.4 а.с.38-41). Матеріали справи №914/208/17 скеровані до Західного апеляційного господарського суду на запит останнього.

У подальшому, зв`язку із зверненням відповідача із апеляційними і касаційними скаргами з процесуальних питань, суд першої інстанції неодноразово зупиняв провадження у справі та скеровував на запити вищих судових інстанцій матеріали справи №914/208/17.

В підготовчому засіданні 01.03.2021 суд постановив: прийняти до розгляду заяву позивача від 15.01.2020 №060-02/83 (вх.№95/20 від 15.01.2020) про збільшення розміру позовних вимог та подальший розгляд справи здійснювати з її врахуванням; підготовче засідання відкласти на 25.03.21 (т.11 а.с.51).

З підстав, наведених в ухвалі від 22.03.2021, суд зупинив провадження у справі №914/208/17 (т.11 а.с.58-59). Матеріли справи №914/208/17 було скеровано господарським судом до Західного апеляційного господарського суду на запит останнього.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.04.2021 поновлено провадження у справі № 914/208/17 та призначено підготовче засідання на 14.04.2021 (т.11 а.с.96-97).

В підготовчому засіданні 14.04.2021, яке відбулося з участі представників сторін, судом розглянуто клопотання відповідача від 23.03.2021 (вх.№7008/21) про призначення колегіального розгляду справи, клопотання від 23.03.2021 (вх.№1228/21) про призначення судово-економічної експертизи у справі, клопотання б/н і б/д про невідкладне направлення матеріалів справи №914/208/17 до Західного апеляційного господарського суду для ухвалення додаткового рішення та про призначення підготовчого засідання після ухвалення додаткового рішення апеляційним судом.

З підстав, наведених в ухвалі від 14.04.2021, суд постановив: відмовити в задоволенні клопотання відповідача від 23.03.2021 (вх.№7008/21) про призначення колегіального розгляду справи; відмовити в задоволенні клопотання від 23.03.2021 (вх.№1228/21) про призначення судово-економічної експертизи у справі; відмовити в задоволенні клопотання відповідача б/н і б/д, яке подано в підготовчому засіданні 14.04.2021, про невідкладне направлення матеріалів справи №914/208/17 до Західного апеляційного господарського суду для ухвалення додаткового рішення та про призначення підготовчого засідання після ухвалення додаткового рішення апеляційним судом. Оскільки інших заяв, клопотань( в письмовій чи усній формі ) від сторін не поступило і про наміри подання заяв (клопотань) сторони не повідомляли, суд закрив підготовче провадження і призначив справу №914/208/17 до судового розгляду по суті. Судове засідання з розгляду справи по суті було призначено на 13.05.2021 (т.11 а.с.112-118).

В судовому засіданні 13.05.2021 оголошувалась перерва до 27.05.2021, з метою надання можливості позивачу( в строк до 25.05.2021) висловити свої доводи і міркування стосовно клопотань відповідача, а саме: клопотання відповідача від 11.05.2021 (вх.№1966/21 від 12.05.21) про повернення до підготовчого провадження та призначення судово-економічної експертизи у справі №914/208/17 (т.11, а.с.122-128); клопотання від 11.05.2021 (вх.№10899/21 від 12.05.21) про повернення у підготовче провадження та призначення колегіального розгляду справи №914/208/17 (т.11, а.с.131-135); клопотання від 11.05.2021 (вх.№11067/21 від 13.05.21) про врегулювання спору за участю судді у справі №914/208/17 (т.11, а.с.137-138); клопотання від 13.05.2021 (вх.№11107/21 від 13.05.21) про залишення позовної заяви у справі №914/208/17 без руху ( т.11, а.с.140-141); клопотання від 13.05.2021 (вх.№11108/21 від 13.05.21) про повернення заяви про збільшення позовних вимог у справі №914/208/17 без розгляду (т.11, а.с.144-145), що відображено в протоколі судового засідання (т.11 а.с.149-150).

25.05.2021, за вх.№12289/21, в документообігу суду зареєстровано поступлення від позивача письмових заперечень на клопотання відповідача.

Призначене на 27.05.2021 судове засідання не відбулося, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Кітаєвої С.Б. з 26.05.2021 по 02.06.2021.

01.06.2021 на адресу Господарського суду Львівської області надійшов запит Західного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 №09-01/1063/21 (вх.№12941/21 від 01.06.2021), яким останній витребувував з Господарського суду Львівської області матеріали справи № 914/208/17, у зв`язку з надходженням 19.05.2021 на адресу Західного апеляційного господарського суду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна клініка відновного лікування про виправлення описки у справі №914/208/17.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Кітаєвої С.Б., запит Західного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 №09-01/1063/21 (вх.№12941/21 від 01.06.2021) про витребування матеріалів справи передано для розгляду судді 03.06.2021.

Ухвалою від 03.06.2021 суд зупинив провадження у справі № 914/208/17 до розгляду Західним апеляційним господарським судом заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна клініка відновного лікування» про виправлення описки у справі №914/208/17 та повернення матеріалів справи № 914/208/17 до Господарського суду Львівської області (т.11, а.с.162-163).

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції поновивши провадження у справі та призначивши справу до розгляду в судовому засіданні, неодноразово зупиняв провадження у справі та скеровував на запити вищих судових інстанцій матеріали справи №914/208/17, на запити останніх.

Ухвалою суду від 28.07.2022 Господарський суд Львівської області поновив провадження у справі № 914/208/17 та призначив судове засідання на 25.08.2022. Явка представників сторін у судове засідання не визнавалась судом обов`язковою.

В судове засідання 25.08.2022 позивач явку представника забезпечив.

Відповідач явки представника в судове засідання 25.08.2022 не забезпечив.

Суд приступив до розгляду наявних у справі клопотань, а саме.

-клопотання відповідача від 11.05.2021 (вх.№1966/21 від 12.05.21) про повернення до підготовчого провадження та призначення судово-економічної експертизи у справі №914/208/17 (т.11, а.с.122-128);

-клопотання відповідача від 11.05.2021 (вх.№10899/21 від 12.05.21) про повернення у підготовче провадження та призначення колегіального розгляду справи №914/208/17 (т.11, а.с.131-135);

-клопотання відповідача від 11.05.2021 (вх.№11067/21 від 13.05.21) про врегулювання спору за участю судді у справі №914/208/17 (т.11, а.с.137-138);

-клопотання відповідача від 13.05.2021 (вх.№11107/21 від 13.05.21) про залишення позовної заяви у справі №914/208/17 без руху ( т.11, а.с.140-141);

-клопотання відповідача від 13.05.2021 (вх.№11108/21 від 13.05.21) про повернення заяви про збільшення позовних вимог у справі №914/208/17 без розгляду (т.11, а.с.144-145);

-клопотання відповідача від 25.05.2021 (вх.№12388/21 від 26.05.21) про повернення до підготовчого провадження для дослідження доказів (т.11, а.с.190-193);

-клопотання відповідача від 05.07.2022 (вх.№14609/22 від 07.07.2022) про відкладення розгляду справи №914/208/17, у зв`язку з введенням воєнного стану на всій території України (т.13, а.с.100-101).

- клопотання відповідача від 24.08.2021 №20220824/1 (вх.№17669/22 від 24.08.2022) про долучення доказів, у прохальній частині якого відповідач просить поновити строк на подання доказів у справі №914/208/17 та долучити до матеріалів справи №914/208/17 висновок експерта №89/21 від 04.08.2021 у господарській справі №914/208/17 (т.13, а.с.108-129).

- клопотання відповідача від 24.08.2021 №20220824/2 (вх.№17670/22 від 24.08.2022) про відкладення розгляду справи (т.13, а.с.130-133).

Представник позивача, проти задоволення кожного із перелічених клопотань, заперечив.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.177 ГПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Згідно ст.194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.195 ГПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Як слідує зі змісту клопотання від 11.05.2021 (вх.№1966/21 від 12.05.21), відповідач вбачає за необхідне повернутись у підготовче провадження для призначення судово-економічної експертизи по справі №914/208/17.

За доводами відповідача підставою для призначення судово-економічної експертизи є те, що із долученого позивачем розрахунку позовних вимог до стягнення заявлено значну суму заборгованості із багатьма складовими, зокрема по 3% річних, комісії, пені, нарахованих за різні види порушень виконання відповідачем грошового зобов`язання та що розрахунок позивача складений таким чином, що відповідач не взмозі самостійно перевірити його правильність , оскільки відсутні ряд показників та є специфіка їх нарахування, зважаючи на те, що кредитування відбувалось в іноземній валюті.

Суд зазначає, що відповідач вже звертався до суду із клопотанням від 23.03.2021 р (вх.№1228/21 від 23.03.21) про призначення судово-економічної експертизи у даній справі. Клопотання від 23.03.2021 (як і клопотання від 11.05.2021, яке розглядається судом), підписані представником відповідача, адвокатом, Д.О.Шкаровським.

Як встановлено судом, зміст клопотань від 23.03.2021 р (вх.№1228/21 від 23.03.21; т.11, а.с.79-80) та клопотання від 11.05.2021 (вх.№1966/21 від 12.05.21; т.11, а.с.122-128), є ідентичними (однаковими) у пунктах клопотань: «Щодо підстав призначення судово-економічної експертизи», «Щодо розрахунку плати за управління кредитом», «Щодо розрахунку 3% річних та пені, нарахованих за прострочення заборгованості за комісією за управліня кредитом», «Щодо розрахунку пені, нарахованої у зв`язку із простроченням сплати кредиту (основного боргу)», «Щодо розміру та розрахунку заборгованості з урахуванням договірного списання».

Крім того, як слідує із матеріалів справи, відповідач звертався до господарського суду із клопотанням від 23.03.2017 про призначення судово-економічної експертизи (вх.№1319/17 від 24.09.2017; т.2, а.с.20-23). Клопотання підписано представником відповідача за довіреністю Д.О.Шкаровським.

Судом встановлено, що зміст клопотання від 23.03.2017 (вх.№1319/17 від 24.09.2017; т.2, а.с.20-23) та зміст клопотань від 23.03.2021 р ( вх.№1228/21 від 23.03.21;т.11, а.с.79-80) і від 11.05.2021 (вх.№1966/21 від 12.05.21;т.11, а.с.122-128), є ідентичними (однаковими) у пунктах клопотань: «Щодо розрахунку плати за управління кредитом», «Щодо розрахунку 3% річних та пені, нарахованих за прострочення заборгованості за комісією за управління кредитом», «Щодо розрахунку пені, нарахованої у зв`язку із простроченням сплати кредиту (основного боргу), «Щодо розміру та розрахунку заборгованості з урахуванням договірного списання».

Задоволивши клопотанням відповідача від 23.03.2017 про призначення судово-економічної експертизи (вх.№ .№1319/17 від 24.09.2017), Господарський суд Львівської області постановив ухвалу від 27.03.2017 про призначення судово-економічної експертизи та зупинення провадження у справі №914/208/17

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, не погодившись з висновками суду першої інстанції щодо необхідності призначення судово-економічної експертизи та скасовуючи ухвалу Господарського суду Львівської області від 27.03.2017 про призначення судово-економічної експертизи та зупинення провадження у справі №914/208/17, у постанові від 14.12.2017 у справі №914/208/17 (т.3 а.с.73-80) вказала на таке:

1) в матеріалах справи відсутній контррозрахунок сум заборгованості, здійснений відповідачем. Відповідач, також, в повному обсязі і з належним обґрунтуванням не довів факту помилковості розрахунку позивача; відповідні пояснення відповідача носять фрагментарний і несистемний характер та не дають змоги встановити про яку невідповідність в розрахунках позивача йдеться. В судовому засіданні 14.12.2017 відповідач не зміг пояснити вказаних обставин. В той же час, відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень;

2) призначаючи судову експертизу, суд першої інстанції оперував абстрактними поняттями «сума заборгованості із багатьма складовими», «відсутність в розрахунку позивача ряду показників», «необхідність дослідження великого об`єму бухгалтерських документів та масиву платежів», які не свідчать про наявність дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування. Вказане також свідчить про те, що при прийнятті оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд, всупереч положенням ст.43 ГПК України, не здійснив всебічної і повної оцінки обставин справи.

Постановою Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №914/208/17 (т.3 а.с. 154-167) касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна клініка відновного лікування" залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 у справі №914/208/17 - без змін.

Суд погодився з правильним застосуванням норм процесуального права та дотриманням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та не вбачав правових підстав для скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 у справі №914/208/17 (п.49 постанови).

З матеріалів у справі вбачається, що Господарський суд Львівської області на стадії підготовчого провадження розглянув клопотання відповідача від 23.03.2021 р (вх.№1228/21 від 23.03.21) про призначення судово-економічної експертизи та 14.04.2021 постановив ухвалу у справі №914/208/17, якою відмовив відповідачу у задоволенні вказаного клопотання.

Станом на дату постановлення судом ухвали від 14.04.2021 відповідач не подав до справи контррозрахунку сум заборгованості, які нараховані позивачем, відповідно, із клопотаннями, зокрема в порядку ст.119 ГПК України, до суду не звертався. Окрім того, станом на 14.04.2021 відповідач своїм правом на подання висновку судової експертизи, проведеної на його замовлення, не скористався та, відповідно, про поновлення процесуального строку на долучення такого висновку до справи перед судом не клопотав.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судовою експертизою є дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Судом встановлено, що позовні вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем (позичальником ) зобов`язань за кредитним договором № №6011К3 від 18.08.2011 ( із наступними змінами згідно додаткових угод), за умовами якого Банк відкрив невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 10 000 000, 00 грн, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в межах строку кредитування.

Суд вважає, що клопотання відповідача не містить належного обґрунтування необхідності призначенні судової експертизи. Відповідач лише зазначає, що він не згодний з розрахунком заборгованості позивача, натомість власного контррозрахунку ТзОВ «Міжнародна клініка відновного лікування» до матеріалів справи не надано.

При цьому, не надання боржником, ТзОВ «Міжнародна клініка відновного лікування», інформації щодо стану та розміру його заборгованості не є підставою для призначення у справі судової економічної експертизи.

Щодо доводів відповідача про те, що : «… немає жодної інформації, щодо того, яка сума у валюті кредиту була перерахована Відповідачу, в якості погашення заборгованості, та як були розподілені зазначені кошти (пеня, комісія, відсотки, основний борг)», то у матеріалах справи є розрахунки позивача по заборгованості (у т.ч: основного боргу, комісії, відсотків) та банківські документи (у т.ч. виписки по рахунках), а вказані сумніви відповідача, на думку суду, стосується виконання чи не виконання умов договору, що не є підставою для призначення у справі судової економічної експертизи.

Суд звертає увагу, що предметом спору у даній справі є стягнення грошових коштів і дослідженню підлягають обставини отримання відповідачем суми кредиту, а також повної чи часткової оплати отриманого кредиту.

Відтак, до предмету доказування у даній справі входить підтвердження факту здійснення господарської операції з надання позичальнику коштів у розмірі та на умовах передбачених Кредитним договором, виконання чи не виконання ТзОВ «Міжнародна клініка відновного лікування» своїх зобов`язань за Кредитним договором в частині повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, комісії та ін.

Вказані обставини місцевий суд повинен встановити, зокрема, на підставі дослідження Кредитного договору, додаткових угод, виписок по рахунках відповідача .

При дослідженні вказаних доказів, судом може бути встановлена сума заборгованості.

Наявні у справі докази підлягають оцінці на загальних підставах, відповідно до вимог статті 86 ГПК України. Крім цього, суд повинен встановити факт прострочення виконання зобов`язань з боку відповідача, за договором.

Суд зазначає, що обчислення пені (штрафних санкцій) не потребує спеціальних знань, оскільки їх розмір визначається шляхом математичних розрахунків з урахуванням норм законодавства та умов договору, що віднесено до компетенції суду.

Такі обставини суд може встановити і без призначення судово-економічної експертизи.

Суд також враховує, що перед судовими експертами не ставляться правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, щодо порядку нарахування пені, у зв`язку з простроченням сплати кредиту.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Аналогічні положення викладені у пункті 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" якою роз`яснено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

За загальним правилом експертиза призначається коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи та поданих доказів, при цьому особа, яка заявляє клопотання про призначення експертизи, повинна обґрунтувати та довести необхідність її призначення.

Тобто, проведення експертизи має базуватися лише на доказах, що наявні в матеріалах справи .

Призначення експертизи для роз`яснення питань, які не спростовуються поданням власного розрахунку відповідачем, у значній мірі є правовими, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду.

Звертаючись до суду із клопотання від 11.05.2021 (вх.№1966/21 від 12.05.21), заявником не доведено необхідності призначення судово-економічної експертизи та не подано переконливих доказів, які б свідчили про невірність, здійснених Банком розрахунків заборгованості та потреби їх перевірки шляхом призначення експертизи.

При цьому суд критично ставиться до доводів відповідача про відсутність у нього можливості перевірити правильність розрахунків Банку, оскільки такі доводи документально не підтверджені.

Слід також відзначити, що відповідачем не обгрунтовано, у чому саме для суду першої інстанції полягає неможливість самостійно встановити обставини справи за результатами дослідження та оцінки наявних у справі доказів. При цьому, відповідач не враховує вимоги частини другої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої саме суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Відтак, постановлення такого питання на вирішення експерта є перекладанням функцій судового органу на експертну установу, що в свою чергу є неприпустимим.

Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Важливим є й те, що очевидне безпідставне призначення судової експертизи має наслідком порушення прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи, у тому числі права на розгляд справи судом встановленим законом, у розумний строк. Суд керується також засадами верховенства права.

У даному конкретному випадку, суд не вбачає дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних обставин, що входять до предмета доказування при розгляді даного спору. Крім того, наявні у справі докази не є взаємно суперечливими, а відтак, немає потреби у спеціальних знаннях експерта та у призначенні судової експертизи для оцінки таких доказів, відтак, клопотання відповідача стосовно необхідності призначення у даній справі судової експертизи є безпідставним.

Главою 6 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Однак, відповідно до практики Верховного Суду, на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Разом з тим, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Із врахуванням вищенаведеного ,матеріалів справи, суд приходить до висновку, що відповідачем у клопотанні від 23.03.2021 (вх.№1228/21 від 23.03.21) не доведено, не обгрунтовано наявності вагомих обставин, достатніх для повернення на стадію підготовчого провадження.

Клопотання відповідача від 11.05.2021 (вх.№1966/21 від 12.05.21) задоволенню не підлягає.

Стосовно ще однієї обставини, яку відповідач вважає підставою для повернення до стадії підготовчого провадження, - необхідність призначення колегіального розгляду справи №914/208/17 (клопотання відповідача від 11.05.2021 (вх.№10899/21 від 12.05.21).

Дослідивши матеріали справи та подане відповідачем клопотання, суд зазначає наступне.

Положеннями п. 17 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про колегіальний розгляд справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України Про судоустрій і статус суддів справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, - колегією суддів, а також за участю присяжних.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, крім випадків, визначених цим Кодексом. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку наказного і спрощеного позовного провадження.

Згідно із ч. 10 ст. 33 ГПК України, якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але цим Кодексом передбачена можливість колегіального розгляду такої справи, питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється ухвала.

Згідно ст. 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд зазначає, що законодавцем не визначено, які саме категорії справ підлягають колегіальному розгляду у суді першої інстанції, а складність справи може визначатися залежно від складності спірних правовідносин, доказового наповнення матеріалів справи, неоднаковості судової практики застосування правових норм, що регулюють спірні відносини, тощо.

В той же час Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду призначити колегіальний розгляд справи лише з певним колом обставин, які, на думку сторони, свідчать про складність справи та/або її суспільний інтерес.

Враховуючи рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі № 914/208/17, обсяг та характер поданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованих підстав для визначення категорії даної справи, як складної та призначення її колегіального розгляду.

При цьому, суд зазначає, що втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб забороняється законом. У разі ж незгоди з винесеним по справі рішенням чи ухвалою, сторона по справі не позбавлена можливості оскаржити постановлене по справі рішення чи ухвалу у порядку і строки, визначені чинним процесуальним законом.

Крім цього слід зазначити , що з ідентичним клопотанням про призначення колегіального розгляду справи №914/208/17 відповідач звертався до господарського суду, коли справа перебувала на стадії підготовчого провадження (клопотання від 23.03.2021, вх.№7008/21 від 23.03.21; т.11, а.с.83-84). 14.04.2021 господарський суд постановив ухвалу у справі №914/208/17, якою у задоволенні клопотання відповідача від 23.03.2021 (вх.№7008/21 від 23.03.21) про призначення колегіального розгляду справи відмовив.

Із врахуванням вищенаведеного,матеріалів справи, суд приходить до висновку, що відповідач не навів і не довів наявності вагомих обставин, достатніх для повернення на стадію підготовчого провадження. А відтак, у задоволенні клопотання відповідача від 11.05.21 ( вх.№10899/21 від 12.05.21) про повернення у підготовче провадження та призначення колегіального розгляду справи №914/208/17 слід відмовити.

Клопотання відповідача від 11.05.2021 (вх.№11067/21 від 13.05.21) про врегулювання спору за участю судді у справі №914/208/17.

Врегулювання спору за участю судді врегульовано главою 4 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст.186 ГПК України врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті.

Про проведення процедури врегулювання спору за участю судді суд постановляє ухвалу, якою одночасно зупиняє провадження у справі. У випадку недосягнення сторонами мирного врегулювання спору за наслідками проведення врегулювання спору повторне проведення врегулювання спору за участю судді не допускається (ст. 187 ГПК України).

Врегулювання спору за участю судді є системою процесуальних дій, що об`єднана такою процесуальною метою, як припинення спору про право, щодо вирішення якого відкрито провадження у справі.

Таким чином, під врегулюванням спору за участю судді слід розуміти - вирішення спору за згодою сторін до початку розгляду справи по суті за участю судді.

Отже, проведення врегулювання спору за участю судді не допускається, за відсутності згоди обох сторін щодо такого порядку розгляду справи.

З клопотання відповідача вбачається, що таке подано представником відповідача одноособово, без повідомлення та отримання згоди позивача .

Представник позивача в засіданні ствердив, що відповідач не надсилав до Банку клопотання про врегулювання спору за участі судді у справі №914/208/17 , а відтак, що згоди щодо такого порядку розгляду справи позивач відповідачу не надавав. Доказів зворотнього відсутні.

Представник позивача заперечив проти такого порядку розгляду справи.

З урахуванням вищенаведеного, беручи до уваги, що до клопотання не надано згоди Позивача на врегулювання спору за участю судді та не додано належних доказів направлення Позивачеві зазначеного клопотання, заперечення позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Відповідача про врегулювання спору за участю судді.

Клопотання від 13.05.2021 (вх.№11107/21 від 13.05.21) про залишення позовної заяви у справі №914/208/17 без руху та клопотання від 13.05.2021 (вх.№11108/21 від 13.05.21) про повернення заяви про збільшення позовних вимог у справі №914/208/17 без розгляду.

Позовна заява позивача до відповідача від 31.01.2017 за №060-02/184 про стягнення заборгованості за кредитним договором поступила до Господарського суду Львівської області 01.02.2017 та зареєстрована за вх.№218, що підтверджується відповідним записом на титульній сторінці позовної заяви , що завірений печаткою суду.

02.02.2017 Господарський суд Львівської області постановив ухвалу у справі №914/208/17 про порушення провадження у справі за вказаним позовом.

08.10.2018 Господарський суд Львівської області постановив ухвалу у справі №914/208/17, якою поновивши провадження у справі, прийняв справу №914/208/17 до розгляду у новому складі суду та призначив підготовче засідання на 05.11.2018 р. Встановлено відповідачу строк у 15 (п`ятнадцять) календарних днів з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов (в тому числі із врахуванням постанови Верховного Суду від 26.06.2018р.), з доказами надіслання його копії позивачу.

Відповідач подав відзив на позовну заяву позивача ( відзив зареєстровано в суді за вх.№48221/18 від 17.12.19). У відзиві відповідач зазначає, що не визнає позов та заборгованості перед позивачем у розмірі , зазначеному у позовній заяві та вважає, що у задоволенні позову має бути відмовлено, оскільки він є безпідставним та необгрунтованим, не підтвердженим достатніми та належними доказами та наводить свої доводи та міркування на підтвердження своєї позиції, що свідчить не лише про отримання відповідачем позовної заяви, а й додатків до неї, у т.ч. розрахунків заборгованості, долучених позивачем до позовної заяви.

У матеріалах справи (т.1, а.с.17-18) містяться докази надіслання позивачем відповідачу позовної заяви від 31.01.2017 за №060-02/184 з додатками.

У клопотанні від 13.05.2021 відповідач просить залишити позовну заяву Банку від 31.01.2017 за №060-02/184 без руху, з тих мотивів, зокрема,що відсутні належні докази відправлення іншим учасникам справи доданих до позовної заяви документів.

Щодо інших учасників, то слід зазначити, що такими іншими учасниками у справі №914/208/17 є лише відповідач.

Стосовно доводів про неотримання відповідачем додатків до позовної заяви, то такі доводи спростовуються не лише матеріалами справи (т.1, а.с.17-18; т.4, а.с.4-7), а й діями відповідача, як учасника судового процесу, впродовж всього часу (більше 5-ти років) перебування справи №914/208/17 на розгляді. При цьому, жодної мотивації (обгрунтування) того, яким чином наведена відповідачем у клопотанні від 13.05.2021 (вх.№11107/21 від 13.05.21) обставина перешкоджала (унеможливлювала) для відповідача упродовж п`яти років і перешкоджає ( чи унеможливлює) у подальшому здійснювати захист своїх інтересів у справі №914/208/17, з огляду на подання ним низки клопотань , заяв, скарг , немаючи позовної заяви від 31.01.2017 за №060-02/184 з додатками,- клопотання не містить.

Зі змісту наявних у справі заяв, клопотань відповідача слідує, що йому відомий зміст додатків до позовної заяви, зокрема, розрахунків заборгованості, проведених позивачем. До прикладу : у т.2, а.с.2 -23 знаходиться клопотання відповідача від 23.03.2017 «Про призначення судово-економічної експертизи (вх.№1319/17 від 24.03.2017.

По тексту клопотання: «Позовні вимоги в розмірі 236 316 840,31 грн. обгрунтовані розрахунком заборгованості за Кредитним договором станом на 31.01.2017 р. ( додаток до позовної заяви ).

Звертаємо увагу суду, що під час розрахунку розміру позовних вимог Позивачем допущені грубі помилки, які суттєво викривили розмір заборгованості.»

«Розрахунок плати за управління кредитом ( т.1 а.с.22) , здійснено Позивачем з помилками».

«Між тим, відповідно до Додатку №1 Розрахунок заборгованості за Кредитним договором, загальний період нарахування пені за прострочення сплати кредиту (основного боргу) становить 214 (Двісті чотирнадцять) днів, що значно перевищує встановлений законодавством строк».

Відповідач посилається у клопотанні про залишення позовної заяви без руху , зокрема, на положення ч.11 ст.176 ГПК України.

Відповідно до частини одинадцятої статті 176 ГПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

З аналізу наведених приписів ГПК України випливає, що залишення позовної заяви без руху в такому випадку, який є виняток із загального правила відкриття провадження у справі, можливе лише в тому разі, коли про обставини, що стали підставою для залишення позову без руху, стало відомо після відкриття провадження у справі.

Так, передбачений частиною одинадцятою статті 176 ГПК України механізм є відмінним від механізму залишення позовної заяви без руху, яке здійснюється до відкриття провадження у справі.

Водночас відповідно до частини другої статті 177 ГПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

У цій справі підготовче провадження було розпочато 08.10.2018, з дня поставновлення ухвали від 08.10.2018 .

Водночас, прийнявши станом на 08.10.2018 справу №914/208/17 до розгляду та призначивши підготовче засідання у справі, суд будь-яких обставин, які б свідчили про невідповідність позову вимогам статей 162, 164, 172, 173 ГПК України, не встановив.

Слід зазначити , що з 08.10.2018 і до моменту закриття підготовчого провадження у справі, відповідач не звертався до суду із заявами (клопотаннями) в порядку частини одинадцятої статті 176 ГПК України про залишення позовної заяви без руху.

Залишення позову без руху не вирішується на стадії судового розгляду справи по суті.

Клопотання необгрунтоване, безпідставне та задоволенню не підлягає.

Відповідно доч.1 ст.232 ГПК України судовими рішеннями є: ухвали , рішення, постанови, судові накази.

Ухвалою від 01.03.2021 у справі №914/208/17 (на стадії підготовчого провадження) суд постановив прийняти до розгляду заяву позивача від 15.01.2020 №060-02/83 (вх.№95/20 від 15.01.2020) про збільшення розміру позовних вимог та подальший розгляд справи здійснювати з її врахуванням.

Нормами ГПК України не передбачено скасування судом першої інстанції постановлених ним судових рішень.

Клопотання відповідача від 13.05.2021 (вх.№11108/21 від 13.05.21) про повернення заяви про збільшення позовних вимог у справі №914/208/17 без розгляду безпідставне, не обгрунтоване і до задоволення не підлягає.

Клопотання відповідача від 25.05.2021 (вх.№12388/21 від 26.05.21) про повернення до підготовчого провадження для дослідження доказів.

При цьому, у прохальній частині клопотання відповідач просить :

1.Повернутися до розгляду справи №914/208/17 у підготовче провадження та провести підготовче засідання.

2.Долучити до матеріалів справи копію Договору 23/21 від 24.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародна клініка відновного лікування» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр судових експертиз Альтернатива».

Ознайомившись зі змістом клопотання, суд приходить до висновку , що відповідачем наведено та доведено наявність вагомих обставин, достатніх для повернення до стадіх підготовчого провадження.

При цьому суд зауважує, що подання чергового клопотання , яке по змісту перекликається із вже раніше поданими і розглянутими судом клопотаннями, не може вважатись тією вагомою обставиною, достатньою для висновку суду про наявність підстав для повернення до підготовчого провадження.

Крім того, дослідження доказів передбачено нормами ГПК ( ст.210 ) на стадії судового розгляду справи по суті.

Слід зазначити, що клопочучи про долучення договору 23/21 від 24.05.2021 до матеріалів справи та дослідження його як доказу, відповідач ,фактично, просить прийняти цей доказ до розгляду.

Однак, зважаючи на порушення відповідачем вимог положень процесуального Закону, враховуючи положення ст.ст.80,118,119,207 ГПК України, цей доказ судом до розгляду не приймається.

Підстав для задоволення клопотання суд не вбачає.

Клопотання відповідача від 05.07.2022 (вх.№14609/22 від 07.07.2022) про відкладення розгляду справи №914/208/17, у зв`язку з введенням воєнного стану на всій території України ( т.13, а.с.100).

Ознайомившись зі змістом зазначеного клопотання , господарський суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану в Україні відсутні, оскільки:

- така обставина не є підставою для відкладення чи зупинення розгляду справи відповідно до вимог ГПК України;

- строк розгляду справи в позовному провадженні визначений цим Кодексом;

- відповідно до статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" у період воєнного стану повноваження судів не можуть бути припинені;

- згідно з статтею 64 Конституції України в умовах воєнного стану права і свободи, передбачені статтею 55 цієї Конституції, не можуть бути обмежені.

Суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання.

Клопотання відповідача від 24.08.2022 (вх.№17669/22 від 24.08.2022) про долучення доказів.

У прохальній частині клопотання відповідач просить поновити строк на подання доказів у справі №914/208/17 та долучити до матеріалів справи №914/208/17 висновок експерта №89/21 від 04.08.2021 у господарській справі №914/208/17.

Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

ГПК України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Сам по собі факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки вказане клопотання з огляду на приписи процесуального закону повинно містити обґрунтування поважності пропуску такого строку, а за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються до господарського суду на загальних підставах.

Отже, поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким останній користується, виходячи із поважності причин пропуску строку учасником справи, і лише сам факт звернення з відповідним клопотанням про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду поновити цей строк.

Таким чином вирішення судом питання щодо поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в розумінні приписів статей 119 ГПК України можливе саме за наявності обґрунтованого клопотання про поновлення строку на подання доказів, доводи якого підтверджено відповідними доказами.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним із елементів якого є принцип правової визначеності.

Ключовим елементом правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

При цьому право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності заяв, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України").

Відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на подання доказів, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону.

За приписами ст. 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя осмоба, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Згідно ст.207 ГПК України учасник справи має право заявляти заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні.

Зі змісту клопотання, яке розглядається , вбачається, що поважними причинами, які на думку відповідача спричинили пропуск процесуального строку на подання доказів, є те, що відповідач звертався 23.03.21 до суду із клопотанням про призначення судової експертизи, однак у його задоволенні суд відмовив; що 14.04.2021 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті; що мили місце інші, з боку відповідача (повторні ) звернення до суду з питання призначення судової експертизи, які судом не були розглянуті.

Однак, таке обгрунтування відповідачем, не свідчить про наявність поважних причин пропуску процесуального строку і наведені ним обставини не можна вважати об`єктивними, поважними , незалежними від відповідача причинами пропуску ним процесуального строку на подання доказів.

З невідомих суду причин, оскільки обгрунтування у клопотанні відсутнє, відповідач лишає поза увагою той факт, що незважаючи на підстави скасування судом апеляційної інстанції ще у 2017 році ухвали господарського суду, якою була призначена судово-економічна експертиза у даній справі за клопотанням самого ж відповідача, останній не взяв до уваги і не ліквідував ті недоліки, які унеможливили призначення судової експертизи у цій справі. Йдеться про подання контррозрахунку заборгованості чи інших доказів, які б свідчили про наявність у справі суперечливих доказів.

Незважаючи на зазначене, відповідач (поза висновками апеляційної інстанції), які Верховний Суд у своїй постанові визнав правильними ( що вже описано вище в ухвалі) вибрав спосіб захисту своїх інтересів шляхом подання до суду низки ідентичних клопотань з вимогами про призначення у справі судово-економічної експертизи.

При цьому, незважаючи на встановлені судом процесуальні строки, які суд продовжував (а це ухвали у справі від 08.10.2018 та від 04.12.2018, про які зазначено вище в ухвалі), відповідач так і не подав суду свого контррозрахунку заборгованості і не скористався своїм правом на подання висновку судової експертизи, проведеної на замовлення відповідача.

Більше того, відповідач не звертався до суду з письмовою заявою, в порядку ч.4 ст.80 ГПК України, і не повідомляв про намір подати докази по справі ( чи то контррозрахунок , чи то висновок експерта).

Стосовно посилання відповідача на те, що 14.04.2021 року суд закрив підготовче провадження і призначив справу до судового розгляду, то ця обставина аж ніяк не може бути тією поважною, непереборною, незалежною від відповідача обставиною, що порушила права відповідача і позбавила його права на поданння доказів у встановлені судом процесуальні строки. Слід зазначити, що перед закриттям підготовчого провадження у справі судом було розглянуто всі клопотання сторін. Інших клопотань, окрім які розглянув суд перед закриттям підготовчого провадження, у відповідача не було.

У період з 08.10.2018 ( постановлення судом ухвали про призначення справи до розгляду в підготовчому засіданні) і до 14.04.2021 (постановлення ухвали про закриття підготовчого провадження), а це майже 2,5 роки, у відповідача було достатньо часу для подання доказів, у тому числі клопочучи про поновлення процесуального строку на їх подання.

Однак, та обставина, що висновок експерта №89/21 датований 04.08.2021, а замовив його відповідач на підставі договору №23/21 тільки 24.05.2021, лишень спростовує доводи відповідача у клопотанні про неможливість подання ним доказів на спростування розрахунків позивача у підготовчому провадженні, як і те, що ним бодай вчинялись дії з намаганням здобути та надати такі докази суду.

Стосовно того, що подані відповідачем «клопотання не розглянуто судом», що, як зазначає відповідач, спричинило для нього необхідність у замовленні висновку №89/21, то суд вбачає за доцільне зазначити, що не нерозглянуті судом клопотання, які відповідач подав на стадії судового розгляду, мали стати для нього підставою для замовлення висновку експерта, а норми процесуального Закону, у якому чітко зазначено, що суд не збирає докази для обгрунтування позицій сторін, а що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень та норма, яка зобов`язує учасників справи виконувати процесуальні дії у встановлених законом або судом строки.

Відповідач вірно зазначає у клопотанні, що провадження у справі неодноразово зупинялись. Однак, відповідач не вказує у клопотанні, що такі дії суду були обгрунтовані, оскільки зупинення провадження у справі обумовлювалось поданням відповідачем апеляційних та касаційних скарг і, відповідно, витребуванням вищих судових інстанцій із суду першої інстанції матеріалів справи. Проте, ця, наведена відповідачем обставина, аж ніяк не обгрунтовує поважності причин пропуску відповідачем процесуального строку на подання доказів.

На переконання суду , обставини, які наводить відповідач у клопотанні, не є поважними причинами пропуску процесуального строку, оскільки не є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони і не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

Суд вважає, що підстави для задоволення клопотання про поновлення вказаного строку відсутні, а причини пропуску процесуального строку на подання доказів мали для відповідача суб`єктивний характер та залежали виключно від нього самого.

Відтак, у задоволенні клопотання відповідача від 24.08.2022 (вх.№17669/22 від 24.08.2022) слід відмовити .

Слід зауважити, що встановлення законодавцем часових обмежень на подання доказів спрямоване на неприпустимість зловживання учасниками справи своїми правами, коли через наявність права на подання доказів відповідний учасник буде відтерміновувати винесення судом рішення по суті справи через необхідність дослідження додатково поданих таким учасником доказів.

Клопотання відповідача від 24.08.2022 (вх.№17670/22 від 24.08.2022) про відкладення розгляду справи.

Зазначене клопотання подане на розгляд суду представником ТОВ «Міжнародна клініка відновнеого лікування», адвокатом О.Ю. Гавриловою.

До клопотання долучено копію ордеру серія ВХ №1032202 на надання правничої (правової) допомоги ТзОВ «Міжнародна клініка відновного лікування» на підставі договору про надання правової допомоги № б/н від 09 червня 2017 р. Ордер виданий адвокатським об`єднанням «ВБ ПАРТНЕРС». До клопотання долучено також копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (серія ХМ №000052, видане 11.01.2017, ОСОБА_1 .

Мотиви клопотання:

У представника відповідача відсутня можливість прийняти участь у розгляді справи з поважних причин, а саме неможливості прибуття до суду у зв`язку із збройною агресією РФ проти України, внаслідок чого створюється загроза життю та безпеці учасникам справи.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан. Воєнний стан триває і досі.

22.08.2022 р. Головне управління розвідки Міністерства оборони України , Президент України, повідомили, що у період 23-25 серпня очікується підвищена загроза ракетних ударів по всій території України (особливо об`єктами критичної інфраструктукри, центрам прийняття рішень, а отже і по об`єктам залізниці, судам. Нехтування повітряними тривогами, які можуть бути під час проведення судового засідання, має небезпечний характер та загрожує життю.

В своє чергу, рекомендовано організувати роботу працівників віддалено, а усі працівники урядового кварталу у період 23-25 серпня працюватимуть віддалено.

З метою забезпечення прав відповідача участь представника у судовому засіданні є обов`язковою.

Крім того представник відповідача у клопотанні стверджує про те, що існують обставини, що перешкоджають вирішенню справи у судовому засіданні. Це, зокрема :

у справу вступив новий представник відповідача адвокат Гаврилова О.О, яка отримала повноваження лише за два дні до судового засідання;

одним із прав учасника справи є можливість ознайомитись з матеріалами справи, надати суду свої пояснення. Враховуючи зазначене, представник просить у клопотанні надати новому представнику відповідача час для реалізації прав учасника справи (ознайомлення з матеріалами справи, підготовки пояснень для суду);

у справі залишились нерозглянуті клопотання відповідача і без вирішення цих питань, у тому числі і отримання пояснень представником відповідача, проведення судового засідання представник вважає неможливим.

Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов до висновку про відсутність підстав у задоволенні клопотання з тих мотивів, які наводить відповідач у клопотанні, зважаючи на те, що: явка представників учасників справи обов`язковою не визнавалась (ухвала від 28.07.22); відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість розгляду клопотань чи вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України); матеріали справи є достатніми для вирішення клопотань відповідача , оскільки позиція відповідача викладена в цих клопотаннях; суд розглядає клопотання та проводить розгляд справи в межах доводів та вимог у клопотаннях та заявах по суті; представником відповідача не надано будь-яких доказів, які б підтверджували те, що відповідач (місцезнаходженням якого є місто Трускавець Львівської області) позбавлений можливості забезпечити участь своїх представників у судовому засіданні чи безпосередньо керівника товариства; представником відповідача не надано будь-яких доказів, які б підтверджували те, що інші повноважні представники відповідача (адвокати), яким теж на підставі договору про правову допомогу б/н від 09 червня 2017 Адвокатським об`єднанням «ВБ ПАРТНЕРС» були видані ордери на надання правничої допомоги без обмеження повноважень (копії ордерів у справі) позбавлені можливості , маючи такі наміри, взяти участь у судовому засіданні; про наявність у представника відповідача додаткових доводів, без дослідження яких неможливо розглянути наявні у справі клопотання у судовому засіданні 25.08.22 чи вчинити інші, передбачені ГПК України процесуальні дії; представник відповідача Гаврилова О.Ю. (чи інший представник ТОВ «Міжнародна клініка відновного лікування») не був позбавлений можливості взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів відповідно до статті 197 Господарського процесуального кодексу України, проте представники відповідача зазначеним правом не скористалися.

У відкладенні розгляду справи з підстав, наведених представником відповідача у клопотанні від 24.08.2022 слід відмовити, обставини які наводить представник відповідача не визнаються судом поважними.

Керуючись ст.ст. 2, 32, 42, 46, 98, 99, 118, 119, 186, 194, 202, 216, 234, 235, Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.В задоволенні клопотання відповідача від 11.05.2021 (вх.№1966/21 від 12.05.21) про повернення до підготовчого провадження та призначення судово-економічної експертизи у справі №914/208/17 відмовити.

2. В задоволенні клопотання відповідача від 11.05.2021 (вх.№10899/21 від 12.05.21) про повернення у підготовче провадження та призначення колегіального розгляду справи №914/208/17 відмовити.

3. В задоволенні клопотання відповідача від 11.05.2021 (вх.№11067/21 від 13.05.21) про врегулювання спору за участю судді у справі №914/208/17 - відмовити.

4. В задоволенні клопотання відповідача від 13.05.2021 (вх.№11107/21 від 13.05.21) про залишення позовної заяви у справі №914/208/17 без руху відмовити.

5. В задоволенні клопотання відповідача від 13.05.2021 (вх.№11108/21 від 13.05.21) про повернення заяви про збільшення позовних вимог у справі №914/208/17 без розгляду - відмовити.

6. В задоволенні клопотання відповідача від 25.05.2021 (вх.№12388/21 від 26.05.21) про повернення до підготовчого провадження для дослідження доказів відмовити.

7. В задоволенні клопотання відповідача від 05.07.2022 (вх.№14609/22 від 07.07.2022) про відкладення розгляду справи №914/208/17, у зв`язку з введенням воєнного стану на всій території України відмовити.

8. В задоволенні клопотання відповідача від 24.08.2022 (вх.№17669/22 від 24.08.2022) про поновлення строку на подання доказів у справі №914/208/17 відмовити.

9. У відкладенні розгляду справи з підстав, наведених відповідачем у клопотанні від 24.08.2022 (вх.№17670/22 від 24.08.2022) відмовити.

10.Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України.

11. Право апеляційного оскарження , порядок та строки подання апеляційної скарги на ухвалу суду ст.ст.254-259 ГПК України.

Суддя Кітаєва С.Б.